Рішення № 15113747, 21.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.11 Справа№ 5015/1171/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Приватного підприємства “Фенікс Д” (м.Трускавець)

до відповідача:Трускавецької міської ради (м.Трускавець)

за участю третьої особи 1 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:Товариства з обмеженою відповідальністю “Прикарпатський край” (м.Трускавець)

за участю третьої особи 2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:Закритого акціонерного товариства “Трускавецькурорт” (м.Трускавець)

за участю третьої особи 3:Комунальне підприємство Львівської обласної ради “Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” (82100, м.Дрогобич, майдан Ринок,25.)

за участю третьої особи 4:Головне управління Держкомзему у Львівській області (79000, м.Львів, пр-т.Чорновола,4)

за участю третьої особи 5:Управління Держкомзему у м.Трускавець Львівської області (82200, м.Трускавець, вул Бориславська,1)

про:визнання наявності у Приватного підприємства “ФЕНІКС Д” права на користування земельною ділянкою та визнання незаконною бездіяльності Трускавецької міської ради. Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі:І.Є.Башак Представники:

від позивача:Шабан В.Г.-представник, довіреність від 01.02.2011 року

від відповідача:Наконечна Г.Я.-представник, довіреність від 05.01.2011 року №18-1/1

від третьої особи 1:Не з”явився

від третьої особи 2:Дякон Б.Р.-представник, довіреність від 23.06.2010 року

від третьої особи 3:Не з”явився

від третьої особи 4:Не з”явився

від третьої особи 5:Не з”явився Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства “Фенікс Д” (м.Трускавець) до Трускавецької міської ради (м.Трускавець) за участю третьої особи на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Прикарпатський край” (м.Трускавець) про визнання наявності у ПП “ФЕНІКС Д” права на користування земельною ділянкою та визнання незаконною бездіяльності Трускавецької міської ради.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.03.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 10.03.2011 року. Ухвалою від 10.03.2011 року розгляд справи відкладено до 16.03.2011 року, у зв”язку з відсутністю представника позивача. Ухвалою від 16.03.2011 року розгляд справи відкладено до 04.04.2011 року, для надання доказів по справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи 3 Комунальне підприємство “Дрогобицьке МБТІ та ЕО”. Ухвалою від 04.04.2011 року розгляд справи відкладено до 12.04.2011 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи 4 Управління земельних ресурсів у Львівській області. Ухвалою від 12.04.2011 року розгляд справи відкладено до 18.04.2011 року, для надання доказів по справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи 5 Управління земельних ресурсів у місті Трускавець Львівській області. Ухвалою від 18.04.2011 року розгляд справи відкладено до 21.04.2011 року, для надання доказів по справі.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.03.2011 року, про відкладення від 10.03.2011 року, від 16.03.2011 року, від 04.04.2011 року, від 12.04.2011 року, від 18.04.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

01.04.2011 року за вх.№7583/11 позивач подав клопотання по справі.

11.04.2011 року за вх.№8320/11 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

11.04.2011 року за вх.№8321/11 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд визнати у ПП “ФЕНІКС Д” наявність права на користування земельною ділянкою площею 0.0416 га, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Трускавець, вул.Т.Шевченка,1, на якій розташовані належні ПП “ФЕНІКС Д” нежитлова будівля та об”єкт будівництва, а судові витрати, понесені позивачем у даній справі, покласти на відповідача.

В судовому засіданні 18.04.2011 року позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи. Представник відповідача проти заявленого клопотання не заперечив.

18.04.2011 року за вх.№8899/11 позивач подав клопотання по справі.

18.04.2011 року за вх.№8900/11 позивач подав пояснення по справі.

В судовому засіданні 18.04.2011 року позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідач проти заявленого клопотання не заперечив.

19.04.2011 року за вх.№9125/11 позивач подав клопотання по справі.

21.04.2011 року за вх.№9237/11 позивач подав клопотання по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити позов з підстав, наведених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.03.2011 року, про відкладення від 10.03.2011 року, від 16.03.2011 року, від 04.04.2011 року, від 12.04.2011 року, від 18.04.2011 року не виконав повністю, відзив на позов представив, явку повноважного представника забезпечив.

10.03.2011 року за вх.№5594/11 відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ЗАТ “Трускавецькурорт”.

16.03.2011 року за вх.№6176/11 відповідач подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову.

16.03.2011 року за вх.№6177/11 відповідач подав клопотання, згідно якого просить суд зобов”язати позивача надати сторонам додані до позову копії документів, витребувати у КП “Дрогобицьке МБТІ та ЕО” (82100, м.Дрогобич, майдан Ринок,25) первинний документ, на підставі якого оформлено право власності на нежитлову будівлю шашличної, РВПН-25407635, що знаходиться за адресою: м.Трускавець, вул.Шевченка,1, та відкласти розгляд справи.

04.04.2011 року за вх.№7688/11 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Третя особа 1 (Товариство з обмеженою відповідальністю “Прикарпатський край”) вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.03.2011 року, про відкладення від 10.03.2011 року, від 16.03.2011 року, від 04.04.2011 року, від 12.04.2011 року, від 18.04.2011 року не виконала повністю, відзив на позов не представила, явку повноважного представника не забезпечила, хоча і була належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується відміткою про отримання ухвали від 18.04.2011 року на супровідному листі позивача №177 від 19.04.2011 року, а її явка була визнана судом та визначена в ухвалах суду обовязковою.

Третя особа 2 (Закрите акціонерне товариство “Трускавецькурорт”) вимог ухвали суду про залучення до участі у справі від 10.03.2011 року, про відкладення від 16.03.2011 року, від 04.04.2011 року, від 12.04.2011 року, від 18.04.2011 року не виконала повністю, відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, подала, явку повноважного представника в судове засідання забезпечила.

04.04.2011 року за вх.№7633/11 третя особа 2 подала відзив по справі, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

18.04.2011 року за вх.№8902/11 третя особа 2 подала клопотання про відкладення розгляду справи.

Третя особа 3 (Комунальне підприємство Львівської обласної ради “Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”) вимог ухвали суду про залучення до участі у справі від 16.03.2011 року, про відкладення від 04.04.2011 року, від 12.04.2011 року, від 18.04.2011 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується відміткою про отримання ухвали від 18.04.2011 року на супровідному листі позивача №177 від 19.04.2011 року, а її явка була визнана судом та визначена в ухвалах суду обовязковою.

20.04.2011 року за вх.№9189/11 третя особа 3 направила на адресу суду інвентаризаційну справі №1638 на будівлю шашличної по вул.Шевченка,1 у м.Трускавець.

Третя особа 4 (Головне управління Держкомзему у Львівській області) вимог ухвали суду про залучення до участі у справі від 04.04.2011 року, про відкладення від 12.04.2011 року, від 18.04.2011 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується відміткою про отримання ухвали від 18.04.2011 року на супровідному листі позивача №177 від 19.04.2011 року, а її явка була визнана судом та визначена в ухвалах суду обовязковою.

Третя особа 5 (Управління Держкомзему у м.Трускавець Львівської області) вимог ухвали суду про залучення до участі у справі від 12.04.2011 року, про відкладення від 18.04.2011 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується відміткою про отримання ухвали від 18.04.2011 року на супровідному листі позивача №177 від 19.04.2011 року, а її явка була визнана судом та визначена в ухвалах суду обовязковою.

18.04.2011 року за вх.№8903/11 третя особа 5 подала пояснення по справі.

Письмових клопотань від сторін, в тому числі в порядку, встановленому ст.38 ГПК України, на адресу суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, в присутності представника позивача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 21.04.2011 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

29 грудня 2008 року Приватним підприємством «ФЕНІКС Д»(надалі по тексту позивач) на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатський трофей», та посвідченого приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу ОСОБА_1, реєстраційний номер 3343, було придбано у власність нежитлову будівлю (будівля шашличної, РВПН - 25407635) за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Т.Г.Шевченка, 1. Право власності на зазначене майно було зареєстровано КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО», про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.01.2009 року за № 21640763.

В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатський трофей»набуло у власність обєкт нерухомості від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатський край»(надалі по тексту третя особа 1) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26.11.2008 р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу ОСОБА_1, реєстраційний номер 3072. Право власності на зазначене майно було зареєстровано КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО», про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.12.2008 року за № 21161854.

Вищевказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці несільськогосподарського використання загальною площею 0,0419 га з цільовим призначенням для обслуговування обєкта громадського харчування та використовувалась попереднім власником третьою особою 1 на правах оренди згідно договорів оренди землі від 14.07.2004 року, реєстраційний номер 040444600202, та від 01.08.2007 року, реєстраційний номер 040744600073, укладених з Трускавецькою міською радою (надалі по тексту відповідач).

17 грудня 2008 року позивачем та третьою особою 1 було укладено договір про співпрацю, яким визначено спільну участь сторін договору в реалізації проекту по влаштуванню обєкта громадського харчування, а саме бару-шашличної із зимовим садом та офісними приміщеннями за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Т.Г. Шевченка, 1. Згідно даного договору, третя особа-1 для забезпечення виконання проекту передає позивачу всю проектну та дозвільну документацію, а позивач проводить фінансування та будівництво обєкта будівництва, а також є його власником в майбутньому.

Відповідно до Довідки від 25 квітня 2009 року за № 258, виданої Комунальним підприємством ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО»(надалі по тексту третя особа 3) готовність незавершеної будівництвом нежитлової будівлі бару-шашличної із зимовим садом та офісними приміщеннями становить 3 відсотки.

Позивач наголошує, що він неодноразово, починаючи з січня 2009 року, звертався до відповідача, про надання в оренду земельної ділянки площею 0,0419 га для обслуговування нежитлової будівлі в межах попереднього землекористувача, про що свідчать відповідні заяви від 23 січня 2009 року (зареєстрована 23.01.2009 року), 22 травня 2009 року (зареєстрована 22.05.2009 року), 25 листопада 2009 року (зареєстрована 25.11.2009 року).

Додатково, як на законність своїх вимог щодо права оренди земельної ділянки, позивач посилається на Припис Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області від 12 січня 2010 року за № 2616, згідно якого позивача зобовязано в 30-ти денний термін усунути порушення земельного законодавства, а саме укласти договір оренди.

Також, у листі від 25.12.2009 року за № 3473 на адресу відповідача Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області зазначено, що позивач правомірно проводив будівництво проектованої будівлі бару-шашличної із зимовим садом та офісними приміщеннями на підставі наявних на це діючих дозвільних документів, використовує земельну ділянку для обслуговування власного обєкта нерухомості, а також те, що позивача зобовязано звернутись до відповідача та виготовити відповідні правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою, у звязку з переходом права власності на нерухоме майно.

Позивач зазначає, що на виконання умов припису, ним 12 квітня 2010 року вчетверте на адресу відповідача було надіслано пропозицію щодо надання в оренду земельної ділянки за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Т.Г.Шевченка, 1, загальною площею 0,0419 га та укладення договору оренди даної земельної ділянки зі всіма необхідними документами, а також трьома примірниками підписаного проекту договору оренди від 07.04.2010 року.

Відповідач заперечує наявність у позивача права на оренду з огляду на те, що умовою набуття права користування землею є надання її в користування у встановленому законодавством порядку до моменту відчуження обєкта нерухомості, а також посилається на рішення Господарського суду Львівської області від 24.03.2009 року у справі № 23/123, яким визнано недійсним договір оренди спірної земельної ділянки від 01.08.2007 року, реєстраційний номер 040744600073, в частині його строку дії після 01.11.2007 року.

З огляду на це, відповідач вважає, що позивач не є законним землекористувачем спірної земельної ділянки, оскільки до моменту укладення договору купівлі-продажу від 29.12.2008 року між позивачем та третьою особою 1, земельна ділянка не була надана в користування третій особі 1 у встановленому чинним законодавством порядку.

Крім цього, відповідачем та третьою особою 2 вказується на факт прийняття Трускавецькою міської радою Рішення від 06.03.2008 року за № 286, згідно якого затверджено перелік памяток архітектури місцевого значення, серед яких перебуває сусідня до спірної земельної ділянки нежитлова будівля також за адресою: м. Трускавець, вул. Т.Г.Шевченка, 1, що належить на праві власності третій особі 2, та встановлення охоронних зон з відповідним режимом використання по периметру будівель не менше 20 метрів.

Третьою особою 2 також заявляються вимоги щодо отримання в оренду спірної земельної ділянки зважаючи на наявність обєкту нерухомості, як памятки архітектури місцевого значення, на сусідній земельній ділянці, а також факт користування в минулому року даною земельною ділянкою.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Відповідно до вимог ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані обєкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Органами місцевого самоврядування, що приймають такі рішення, є сільські, селищні та міські ради, включаючи ради міст Києва та Севастополя. Повноваження цих органів по прийняттю рішень про передачу відповідних земельних ділянок у власність або надання їх в користування, визначені в 2-й та 3-й главах Земельного кодексу України.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно до ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України (в редакції станом на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомості) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

З огляду на приписи ст. 182, ч. 2 ст. 331, ст. 657 Цивільного кодексу України, право власності за договором купівлі-продажу нерухомого майна виникає з моменту державної реєстрації, покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

Отже, правочини, що тягнуть перехід права власності на обєкт нерухомості, одночасно є підставою для переходу права на землю, на якій знаходиться такий об”єкт, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом, позивачем на законних підставах було придбано обєкт нерухомості на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатський трофей», та посвідченого приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу ОСОБА_1, реєстраційний номер 3343, та належним чином зареєстровано в Державному реєстрі про що свідчить витяг за № 21640763 від 22.01.2009 року.

Згідно ст. 1 Закону України “Про оренду землі” (надалі-Закону), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 2. Закону, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону, до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно ст. 27 Закону, орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно ст. 33 Закону, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Спірна земельна ділянка, на якій розташовані обєкти нерухомості позивача, згідно Рішення Трускавецької міської ради № 315 від 21.04.2004 р., яке не оскаржувалось і не було скасоване, була вилучена у третьої особи-2 та передана третій особі-1, отже, була в користуванні у третьої особи 1, починаючи з 2004 року, як в попереднього власника нерухомості, що стверджується договором купівлі-продажу, посвідченого 26.11.2008 р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу ОСОБА_1, реєстраційний номер 3072. Договорами оренди землі від 14.07.2004 р. та від 01.08.2007 р. передбачено переважне право третьої особи-1 на поновлення цих правовідносин на новий строк.

Крім того, незважаючи на вимоги суду, відповідачем не представлено належних та допустимих доказів, що ним у будь-який спосіб було висловлено заперечення у продовженні договірних правовідносин з приводу оренди земельної ділянки, або у будь-який спосіб вжито, передбачених чинним законодавством України заходів щодо її звільнення.

Крім того, в якості доказів, що підтверджують погодження з відповідачем дій щодо подальшого використання спірної земельної ділянки, суду подано Архітектурно-планувальне завдання на проектування бару-шашличної з офісним приміщенням за адресою: м.Трускавець, вул.Шевченка,1, що погоджено Управлінням містобудування і архітектури Трускавецької міської ради, Робочий проект на будівництво даного об”єкту на спірній ділянці, погоджений у встановленному порядку згідно Висновку Управління архітектури і містобудування Трускавецької міської ради по проекту влаштування бару-шашличної у м.Трускавці по вул.Шевченка,1, а також дозвіл на виконання будівельних робіт, що видано Інспекцією Державного архітектурно-будвельного контролю у м.Трускавці на підставі вищезазначених документів.

Отже, виходячи із наданих суду доказів, що підтверджують законність переходу права власності на обєкти нерухомості, що розташовані на спірній земельній ділянці, від третьої особи-1 до позивача, а також вищенаведених норм чинного законодавства України, що регулюють господарські правовідносини оренди землі, фактично, право користування земельною ділянкою перейшло до позивача разом з правом власності на обєкт нерухомості, яке зареєстровано у встановленому порядку.

Разом з тим, посилання відповідача та третьої особи-2 на наявність охоронної зони спростовується тим, що, згідно до ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», до повноважень органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, належить визначення меж територій пам'яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони, та встановлення режиму використання пам'яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони.

Крім цього, ст. 32 вищевказаного Закону України також визначено, що межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини, а порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам'яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, яким являється Державна служба з питань національної культурної спадщини Міністерства культури і туризму України.

Відповідач, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», може в межах свої повноважень здійснювати лише внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом.

Судом також взято до уваги довідку за № 11/4527 від 14.09.2010 року, видану Управлінням охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації, якою визначено, що охоронна зона навколо будинку за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Т.Г.Шевченка, 1, не опрацьовувалась. Крім того, питання встановлення охоронних зон стосується обмеження діяльності та проведення робіт на земельній ділянці, що виходить за межі предмету позову.

Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття “охоронюваний законом інтерес”, що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв”язку з поняттям “Права”, треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об”єктивного і прямо не опосередкований у суб”єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об”єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції України, суспільним інтересам справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Згідно п.1 ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав. Такий спосіб захисту передбачений також ст. 16 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються, у тому числі, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач, а також будь-який інший учасник судового процесу не подав докази, що їх спростовують, суд прийшов до висновку, що позов Приватного підприємства «ФЕНІКС Д»до Трускавецької міської ради про визнання права на користування земельною ділянкою є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №ПН1150 від 03.03.2011 року на суму 85,00 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №ПН1160 від 03.03.2011 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 182, 331, 377, 509, 525, 526, 657 ЦК України, ст.ст. 20, 173, 179, 193 ГК України, ст.ст. 116, 120, 152 ЗК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Уточненні позовні вимоги - задоволити.

2.Визнати за Приватним підприємством «ФЕНІКС Д»(82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Річки, 9 код ЄДРПОУ 35980767) наявність права на користування земельною ділянкою площею 0,0419 га, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Т.Г.Шевченка, 1, на якій розташовані належні Приватному підприємству «ФЕНІКС Д»нежитлова будівля та обєкт будівництва.

3.Стягнути із Трускавецької міської ради (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Бориславська,2, код ЄДРПОУ 23949669, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Приватного підприємства “ФЕНІКС Д” (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Річки,9, код ЄДРПОУ 35980767) 85 (вісімдесят п”ять) грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя