ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.03.11 Справа№ 5015/356/11
За позовом ЛКП «Львівелектротранс» м. Львів
До відповідача ВАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1»
Про відшкодування заборгованості у розмірі 63385,91 грн.
Суддя Довга О.І.
Секретар Скремета О.О.
Представники:
Від позивача: Гіра С.В. –довіреність № 2 від 05.01.2011 року
Від відповідача : не з‘явився
Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).
Позивач подав письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.
Суть спору:
Розглядається справа за позовом ЛКП „Львівелекротранс", м. Львів до ВАТ „Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1", м. Львів про стягнення 63385,91 грн. заборгованості.
Ухвалою суду від 27.01.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 23.02.2011 року.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 24.02.11р. та 15.03.11р.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №5561673.
За умовами ст.33 ГПК України па сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні Інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав І законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ПІК України.
Судом встановлено:
02 червня 2010 року між ВАТ „Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1" (надалі Позивач) та ЛКП „Львівелектротранс" (надалі Відповідач) було укладено договір №18/2-2010/109/1 на „Реконструкцію пл. Князя Ярослава Осмомисла, в тому числі вул. Б. Хмельницького в м. Львові".
Відповідно до п.1.1 вищевказаного договору Відповідач зобов'язувався власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об'єкті „Реконструкцію пл.. Князя Ярослава Осмомисла, в тому числі вул. Б. Хмельницького в м. Львові", а Позивач зобов'язувався прийняти і оплатити викопані роботи.
Пунктом 2.1 визначена договірна ціна на момент укладання договору, яка є динамічною і становить 59450,00 грн. з врахуванням ПДВ 20%. Вартість виконаних робіт визначалась щомісячно на основі нормативних трудовитрат, договірної заробітної плати в погодженому розмірі згідно фактичних фізичних обсягів будівельно-монтажних робіт відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення та чинного законодавства.
За результатами виконаних робіт, між сторонами були підписані акти: за червень 2010р. на суму 10736,40 грн.; за липень 2010р. на суму 17259,60 грн.; за серпень 2010р. на суму 31311,60 грн. всього на загальну суму 59307,60 гри.
Відповідач частково оплатив виконані роботи, заборгованість перед Позивачем становить 28309,12 грн.
16 липня 2010 року між ВАТ „Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1" та ЛКП „Львівелектротранс" було укладено договір №10-2010\120\1 на виготовлення стрілкових переводів по об'єкту „Реконструкцію пл. Князя Ярослава Осмомисла, в тому числі вул. Б. Хмельницького в м. Львові".
Позивач свої зобов'язання виконав, що підтверджено актом №10 здачі-приймання виготовлення стрілкових переводів підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, на загальну суму 18428,60 грн.
Відповідно до усної домовленості, Позивач поставив Відповідачу матеріали на загальну суму 16648,19 грн., що підтверджено видатковими накладними №584 від 25.03.2010р. на суму 8044391 грн. та№1251 від 11.08.2010р. на суму 8603,28 грн.
ЛКП „Львівелектротранс" надіслало на адресу Відповідача претензії (вих. № 13-1378 від 14.12.2010р. та №301-1387 від 15.12.2010р.) та про оплату вищевказаної заборгованості, про що як доказ долучено до матеріалів справи копії претензій, квитанцію про відправку та повідомлення про вручення з відміткою про отримання.
Проте, ВАТ „Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1" дані вимоги Позивача не задоволило, оплату за поставлений товар не здійснило.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов'язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом, господарське зобов'язання, яке виникло між сторонами па підставі договору №18\2-2010\109\1 від 02.06.2010р. Відповідачем виконано частково, сума заборгованості, що підлягає до стягнення становить 28309,12 грн.
Згідно ст.172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Судом встановлено, що господарське зобов'язання, яке виникло між сторонами на підставі договору№18\2-2010\109\1 від 02.06.2010р. та№10-2010\120\І від 16.07,2010р. в частині оплати за поставлені матеріали Відповідачем не виконано, заборгованість, що підлягає до стягнення становить 18428.60 грн.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма , вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків ( ст. 205 ЦК України).
У відповідності до вимог ст. 181 Господарського кодексу України , господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, я кию законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, між сторонами було укладено усну угоду , згідно з якою Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача товар, а Відповідач прийняти і оплатити його.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ч.2 ст. 530 ЦК України).
У зв'язку з тим, що поставка товару здійснювалась без укладення письмового договору з невизначеним строком виконання зобов'язання, Позивач направив Відповідачу претензію про сплату заборгованості в сумі 16648,19 грн. №301-1387 від 15.12.2010р., яку останній отримав 17.12.2010р. ЛКП „Львівелектротранс" у семиденний термін свій обов'язок по оплаті товару не виконало, що змусило Позивача звернутись за захистом свого порушеного права до господарського суду.
Відтак, в силу вищенаведених норм закону та договірних умов сума в розмірі 63385 грн. 91 коп. правомірно підлягає до стягнення з Відповідача.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог І заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Проте, Відповідач не долучив до матеріалів справи доказів погашення заборгованості.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з ВАТ „Львівське спеціалізоване управління №1" (м. Львів, вул. Конюшинна, 14, код ЄДРПОУ 03335511) на користь Львівського комунального підприємства „Львівелектротранс" (79012 м. Львів, вул. Сахарова, 2, код ЄДРПОУ 03328406) 63385 грн. 91 коп. боргу, 633 грн. 85 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 15113715, Господарський суд Львівської області було прийнято 29.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/356/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: