Рішення № 15113647, 21.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.11 Справа№ 5015/962/11

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Ітака-ПВ”, смт. Молодіжне, АРК,

до відповідача - 1: приватного підприємства “Міралюкс”, м. Львів,

до відповідача - 2: колективного підприємства “Кримське кар”єроуправління”, м. Сімферополь, АРК,

Про стягнення 406 553,60 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Стасів І.І.

За участю представників сторін:

від позивача Огородник І.І.

від відповідача - 1 не зявились

від відповідача - 2 не з»явились

Суть спору: Позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю “Ітака-ПВ”, смт. Молодіжне, АРК, до відповідача - 1: приватного підприємства “Міралюкс”, м. Львів, до відповідача - 2: колективного підприємства “Кримське кар”єроуправління”, м. Сімферополь, АРК, про стягнення солідарно 100 000 грн. та стягнення з відповідача 2 306 553,60 грн. боргу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.02.2011 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 29.03.2011 р. З підстав, зазначених в ухвалі суду від 29.03.2011 року розгляд справи відкладався на 14.04.2011 року.

Позивач і відповідач-2 в судове засідання 14.04.2011 року явку повноважних представників забезпечили.

Представникам позивача та відповідача-2 в судовому засіданні 14.04.2011 року розяснювались права та обов»язки сторін, згідно ст.ст.20, 22 ГПК України. Представники позивача та відповідача-2 відмовились від технічної фіксації судового процесу, про що у справі є відповідне клопотання.

Ухвалою від 14.04.2011 року розгляд справи відкладався на 21.04.2011 року на 15 год.20 хв. В засіданні доведено до відома представників позивача та відповідача-2 дату, час наступного судового засідання, зважаючи на строки, встановлені для розгляду даної справи, що відображено як в ухвалі від 14.04.2011 року так і у протоколі судового засідання за 14.04.2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Позовна заява ТзОВ «Ітака-ПВ»від 09.02.2011 року, яка прийнята судом до розгляду і на підставі якої порушено провадження у даній справі, поступила до господарського суду Львівської області 22.02.2011 року і зареєстрована за вхідним номером 1006, що підтверджується належним записом канцелярії суду на титульній сторінці позовної заяви, завіреним печаткою, вчиненим у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України.

20.04.2011 року від відповідача-2 до суду поступила телеграма про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв»язку із відсутністю можливості забезпечити явку свого представника, через відсутність білетів на поїзд до Львова (телеграма зареєстрована за вхідним номером 167).

20.04.2011 року (через ОСОБА_1) в канцелярію господарського суду Львівської області поступило від відповідача-2 клопотання за вих. №50 від 18.04.11 р про призначення судово-економічної експертизи на вирішення якої відповідач-2 просить поставити питання: »чи підтверджується документально заборгованість КП «Кримське кар»єроуправління»перед ТзОВ «Ітака-ПВ»по передоплаті за гірничу масу, поставлену по договору поставки б/н від 20.11.2009 року у розмірі 406553,60 грн». Просить проведення експертизи доручити Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз, м.Сімферополь.

В судовому засіданні 21.04.2011 року представника позивача ознайомлено зі змістом телеграми про відкладення розгляду справи та клопотанням про призначення судово-економічної експертизи, які поступили від відповідача-2. Проти відкладення розгляду справи та призначення судової експертизи представник позивача заперечує з мотивів, наведених письмово на звороті клопотання відповідача-2 за вих.№50 від 18.04.2011 року.

Ознайомившись зі змістом телеграми про відкладення розгляду справи та клопотанням про призначення судово-екномічної експертизи які поступили від відповідача-2, заслухавши заперечення представника позивача стосовно відкладення розгляду справи та призначення судової експертизи, виходячи із матеріалів справи, враховуючи, що явка повноважних представників відповідача-2 в судове засідання 21.04.2011 року не визнавалась судом обов»язковою ( що слідує зі змісту ухвали від 14.04.2011 року), що в судовому засіданні 14.04.2011 року суд , враховуючи строки вирішення спору, повідомив дату і час наступного засідання ( а саме 21.04.2011 р о 15 год.20 хв), що жодна із сторін не подала клопотання про продовження строків вирішення спору в порядку ч.3 ст.69 ГПК України, що у телеграмі відповідача-2 не йдеться про наміри подати додаткові, необхідні для вирішення спору документи, що судова експертиза призначається для роз»яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, суд , керуючись положеннями ч.1 ст.69, ст.ст.41,77 Господарського процесуального кодексу України не вбачає підстав ні для відкладення розгляду справи, ні для призначення судової експертизи.

Клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи, висловлене у телеграмі від 20.04.11 року , судом відхилено. У задоволенні клопотання вих..№50 від 18.04.11 р про призначення судово-економічної експертизи відповідачу-2 судом відмовлено.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, поясненнях. Ствердив, зокрема, що 20.10.2009 р. між позивачем та відповідачем 2 був укладений договір поставки, згідно із п. 2.5. якого було передбачено проведення часткової передоплати продукції в розмірі 50% вартості бурильних і вибухових робіт на підставі рахунку постачальника. За період з 28.12.2009 р. по 19.11.2010 р. позивач сплатив відповідачу 2 603553,60 грн. передоплати. У той же час, відповідач 2 поставив товар лише на загальну суму 127000 грн. 13.12.2010 р. позивач направив відповідачу 2 замовлення на поставку товару на загальну суму передоплати 406553,60 грн., але відповідач 2 товар не поставив. Згідно із ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. 12.01.2010 р. між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір поруки, за яким відповідач 1 поручився за виконання зобовязань відповідачем - 2 на суму 100000 грн. 14.01.2011 р. відповідач 1 одержав вимогу позивача про виконання обовязку на зазначену суму внаслідок порушення своїх зобовязань відповідачем 2. Однак, відповідач 1 цю вимогу не виконав. Просить позов задовольнити.

Відповідач 1 клопотанням від 11.04.2011 р. просив слухати справу у відсутності його представника на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Представник відповідача - 2 позов заперечив з мотивів, зазначених у заяві, клопотанні. Посилається на подання позову із порушенням правил територіальної підсудності, неотримання ним копій позовної заяви.

Клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до господарського суду АРК не заслуговує на увагу враховуючи, що згідно із ч. 3 ст. 15 ГПК України, справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцем знаходження одного з відповідачів за вибором позивача. Відповідач 1 зареєстрований у м. Львів. Водночас, судом вжиті заходи до забезпечення скерування відповідачеві 2 позивачем копії позовної заяви та доданих матеріалів.

У відзиві відповідач 2 позов заперечив, ствердив про відсутність у нього заборгованості перед позивачем, натомість, наявність у позивача заборгованості перед ним на суму 943222,40 грн. у звязку із невчасною оплатою позивачем продукції по договору поставки від 20.10.2009 р.. Продукція була отримана позивачем на суму 1546776 грн., а оплачена лише на суму 603553,60 грн. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

20.10.2009 р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) був укладений договір поставки, за яким постачальник зобовязався поставити покупцю продукцію, а саме гірничу масу мраморовидного вапняку. Асортимент, кількість та загальна вартість поставки конкретної партії продукції визначається у специфікаціях, що підписуються сторонами на кожну конкретну поставку в рамках цього договору (п. 1.1.). Специфікація на поставку конкретної партії продукції є невідємною частиною цього договору (п. 1.2.). Ціна продукції, що постачається, становить 43,20 грн. за 1 м. куб. (п. 2.1.). Загальна вартість конкретної партії продукції, що поставляється по цьому договору, визначається сторонами у специфікації на поставку конкретної партії продукції та відображається у видатково-прихідних накладних на продукцію (п. 2.3.). Покупець зобовязаний оплатити поставлену продукцію протягом 10 днів з моменту її отримання та здійснює часткову передоплату за продукцію в розмірі 50% вартості бурильних і вибухових робіт на підставі рахунка, виставленого постачальником (п. 2.5.). Поставка здійснюється на умовах EXW (п. 3.1.). Продукція постачається партіями. Для здійснення поставки покупець надсилає постачальнику замовлення, в якому зазначає асортимент та кількість продукції, яку він має намір придбати. Замовлення має бути надіслане постачальникові в письмовій формі через представника, курєра, поштою, електронною поштою, факсимільним звязком чи іншим, окремо погодженим сторонами способом, що дозволяє отримати підтвердження надіслання такого замовлення (п. 3.2.). Постачальник, отримавши замовлення, протягом 1 робочого дня повідомляє покупця про асортимент та кількість продукції, яку він може поставити (п. 3.3.). Сторони оформляють специфікацію на поставку конкретної партії продукції не пізніше 1 дня з моменту отримання покупцем повідомлення, зазначеного в п. 3.3. договору (п. 3.5.). Постачальник зобовязується здійснити поставку продукції протягом 5 днів з моменту погодження сторонами специфікації на поставку конкретної партії продукції (п. 3.9.). В рамках договору постачальник надає згоду покупцю на переробку поставленої продукції силами і засобами покупця на території карєру постачальника. Для переробки (дроблення, сортування тощо) продукції покупець використовує свою спеціалізовану гірничу техніку, машини і механізми (п. 3.10.). Передача продукції покупцю оформляється видатково-прихідною накладною на продукцію (п. 5.3.). Строк дії договору визначено до 31.01.2011 р. (п. 8.2.). Відповідно до п.8.4 договору, у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення або зміну умов цього Договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії він вважається продовженим на строк, визначений пп.8.2 цього Договору і на умовах, передбачених цим Договором. Заяви Сторін надсилаються рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення. Доказів надіслання однією із Сторін договору заяви про припинення або зміну умов договору суду не надано.

Не надано суду й жодних доказів складання сторонами специфікацій невідємних частин договору.

Як вбачається з банківської виписки, з 28.12.200 р. по 19.11.2010 р. позивач сплатив постачальнику 603553,60 грн., з яких 50000 грн. з призначенням платежу передоплата за горну масу. Доказів проведення інших оплат із призначенням платежу передоплата, суду не надано. Не надано й виставлених покупцю постачальником рахунків на часткову передоплату. Відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними і допустимими доказами ті обставини, на яких грунтуються заявлені нею вимоги, чи заперечення на позов.

Розхідними накладними від 18.05.2010 р. №РН-0000074 на суму 35000 грн., від 02.07.2010 р. №РН-0000110 на суму 920000 грн., від 10.09.2010 р. №РН-0000145 на суму 70000 грн. підтверджується поставка відповідачем 2 позивачеві товару на загальну суму 197000 грн..

Посилання відповідача 2 на поставку ним продукції на суму 1546776 грн. не доведена суду у встановленому порядку належними доказами. Як вбачається з актів, відповідач 2 забезпечував проведення робіт, необхідних для видобутку гірської маси, передавав цю масу позивачу для подальшої переробки. Однак, накладних на іншу суму, ніж зазначив позивач, які підлягали оформленню у відповідності до п. 5.3. договору, суду не надав.

Замовленням на поставку продукції від 10.12.2010 р., отриманим відповідачем 2 відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення 15.12.2010 р., позивач просив поставити йому товар на загальну суму 406553,60 грн.. Доказів погодження сторонами специфікації, відповідної даному замовленню, по процедурі, обумовленій п. п. 3.2., 3.3., 3.5. договору поставки, суду не надано. Вимог про спонукання до укладення такої специфікації на поставку даної конкретної партії товару позивач не заявляв.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно із ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

З урахуванням наведеного, за змістом договору поставки, направлення позивачем відповідачу 2 замовлення на поставку продукції породжувало обовязок відповідача 2 повідомити покупця про асортимент та кількість продукції, яку він може поставити, та, враховуючи це, оформлення сторонами специфікації на поставку конкретної, погодженої сторонами партії товару. Направлення замовлення не породжує автоматично обовязку відповідача 2 поставити зазначений у замовленні товар. Такою підставою є лише додаток до договору специфікація. Доказів укладення специфікації на поставку спірної партії товару суду не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що обовязок по поставці товару на суму 406553,60 грн. у відповідача 2 ще не виник. Недотримання відповідачем 2 строків розгляду замовлення не породжує для нього такого обовязку, однак, надає право позивачу у відповідності до ст. 15 ЦК України звернутись до суду із позовом, обравши відповідний змісту порушеного права спосіб захисту. Однак, вимог про спонукання відповідача 2 до укладення додатку до договору специфікації позивач не заявляв, а в світлі встановленого договором поставки строку його дії, не позбавлений права звернутись у встановленому порядку із такою вимогою, а відповідач 2 не позбавлений можливості вжити заходів до погодження такої заявки.

Згідно із ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Враховуючи, що п. 3.9. договору поставки визначає строк поставки в залежності від дати погодження сторонами специфікації на поставку конкретної партії продукції, вимога позивача про стягнення суми попередньої оплати заявлена ним завчасно. При цьому, договір між сторонами не розірваний, вимог про його розірвання позивач не заявляв, а відтак умови договору залишаються обовязковими для сторін в силу ст. 629 ЦК України.

12.01.2010 р. між позивачем (кредитор) та приватним підприємством “Міралюкс” (поручитель) був укладений договір поруки №01/10, відповідно до якого поручитель зобовязався солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником грошових зобовязань, в т.ч. щодо повернення передоплати, сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків, що виникли та/ або можуть виникнути з договору поставки, укладеного між кредитором в відповідачем 2 (п. 1.1.). Поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником своїх грошових зобовязань за основним договором в сумі 100000 грн. (п. 1.5.).

Згідно із ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Враховуючи недоведеність наявності підстав для виникнення у відповідача 2 перед позивачем грошового зобовязання та, відповідно, його порушення відповідачем 2, обовязок поручителя виконати зобовязання боржника також не настав.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити. Судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи положення ч.1 ст.41 ГПК України та наведені вище обставини, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача-2 вих.№50 від 18.04.2011 року про призначення судової експертизи.

Керуючись ст. ст.1,2,32, 33, 34,36,41, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

вирішив:

1.У позові відмовити повністю.

2.Відмовити відповідачу-2, колективному підприємству «Кримське кар»єроуправління», у задоволенні клопотання вих.№50 від 18.04.11 р про призначення судово-економічної експертизи.

В судовому засіданні 21.04.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого у справі рішення. Повне рішення, із врахуванням вихідних та святкових днів 23.04ю-25.04.2011 р, складено 26.04.2011 р.

Суддя Кітаєва С.Б.