Рішення № 15113607, 21.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.11 Справа№ 5015/1288/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Марочканич І.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління»м. Львів,

До відповідача: Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1, м. Львів,

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент економічної політики Львівської міської ради, м. Львів,

Про: зобов»язати відповідача: Суб»єкта підприємницької діяльності фізичну особу (Приватного підприємця) ОСОБА_1 здійснити демонтаж спеціальної конструкції зовнішньої реклами розміщеної по АДРЕСА_1, та покладення на відповідача судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Волошин Т.А п/к (довіреність у справі),

Від відповідача: СПД-ФО ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Залізничним МВ УМВСУ по Львівській області 16.06.98р., ідентифікаційний номер: НОМЕР_1,

Від третьої особи: Огоновська Т.В. - п/к (довіреність у справі).

Представникам роз»яснено права та обов»язки передбачені ст. ст. 20, 22, 27 ГПК України. Заяв про відвід судді не подано. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління»м. Львів, до Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1, м. Львів, Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент економічної політики Львівської міської ради, м. Львів, про: зобов»язати відповідача: Суб»єкта підприємницької діяльності фізичну особу (Приватного підприємця) ОСОБА_1 здійснити демонтаж спеціальної конструкції зовнішньої реклами розміщеної по АДРЕСА_1, та покладення на відповідача судових витрат.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.03.2011р. порушено провадження у справі та судовий розгляд справи призначено на 29.03.2011р., про що сторони та третя особа були повідомлені, під розписку, Позивач 15.03.2011р. рекомендованою поштою № 790145775797, Відповідач 17.03.2011р. рекомендованою поштою № 790145775789, Третя особа 15.03.2011р. - № 790145775800 (оригінали поштівок в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 29.03.2011р. розгляд справи відкладено на 14.04.2011р., про що сторони були повідомлені в порядку визначеному п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГС України № 75 від 19.12.2002р. рекомендованою поштою.

В судовому засіданні, яке відбулося 14.04.2011р. оголошено перерву до 12 год. 00 хв. 21.04.2011р. для подання позивачем та відповідачем доказів у справу, про що сторони були повідомлені під розписку (докази в матеріалах справи).

Представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задовільнити повністю.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не представив, вимог ухвал господарського суду від 12.03.11р., від 29.03.11р. в повному обсязі не виконав, не надав суду дозволу на розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах та пояснив, що ним до виконавчого комітету Львівської міської ради було подано пакет документів на отримання дозволу щодо розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах, однак виконавчий орган не прийняв жодного рішення про вирішення зазначеного питання, а так як на земельну ділянку, де відповідачем споруджено рекламний засіб, Управлінням Департаменту містобудування Львівської міської ради погоджено гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5, які проживають за адресою: АДРЕСА_1, надання земельної ділянки площею 0,0261 га ( в т.ч. в межах червоних ліній вулиць, земельну ділянку площею 0,0045 га під нерухомістю) в приватну власність та надання земельної ділянки площею 0,0292 га, що знаходиться в межах червоних ліній вулиць, в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 5 років для обслуговування індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1, цільове призначення земельних ділянок землі житлової та громадської забудови, просить в позові відмовити.

Представник третьої особи без самостійних вимог позов вимоги позивача підтримала, письмових пояснень не представила та пояснила, що погодження Управлінням Департаменту містобудування Львівської міської ради погоджено гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5, які проживають за адресою: АДРЕСА_1, надання земельної ділянки площею 0,0261 га ( в т.ч. в межах червоних ліній вулиць, земельну ділянку площею 0,0045 га під нерухомістю) в приватну власність та надання земельної ділянки площею 0,0292 га, що знаходиться в межах червоних ліній вулиць, в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 5 років для обслуговування індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1, цільове призначення земельних ділянок землі житлової та громадської забудови, жодного відношення до даного спору не має, так як відповідач спорудив спеціальну конструкцію зовнішньої реклами без відповідного дозволу, що заборонено законом.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.

В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ.

Позивач Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління»є юридичною особою ( п. 3.1. Статуту), йому присвоєно код ЄДРПОУ 13804591, місцезнаходження юридичної особи: 79012, м. Львів, вул. Сахарова, 42, що підтверджується Статутом КП «Адміністративно-технічне управління»(нова редакція), який зареєстровано у встановленому законом порядку, дата реєстрації 02.10.2009р., № 14151050006000522, Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 207862, Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (докази в матеріалах справи).

Згідно Статуту (нова редакція), який зареєстровано у встановленому законом порядку, дата реєстрації 02.10.2009р., № 14151050006000522, КП «Адміністративно-технічне управління»(п. 1.1.) створено шляхом реорганізації та підпорядковане департаменту містобудування, яке є представником власника територіальної громади м. Львова і є органом, до сфери управління якого входить комунальне підприємство. Предметом діяльності позивача (п. 2.1.2. Статуту) є поліпшення благоустрою та екологічного стану м. Львова шляхом здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами, організаціями та громадянами вимог Закону України «Про благоустрій», законодавства України про охорону навколишнього природного середовища; виконання операторських функцій при справлянні управлінням міжвідомчих проектів плати за користування місцями для розміщення зовнішньої реклами (п. 2.2.1. Статуту).

КП «Адміністративно-технічне управління»наділене повноваженнями виконувати функції визначені окремими ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, наказами та дорученнями департаменту містобудування (п. 2.2.4. Статуту); проводити перевірки на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності в межах повноважень делегованих підприємству органами місцевого самоврядування (п. 2.2.5. Статуту).

Відповідач ОСОБА_1 є суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою (Приватним підприємцем), місцезнаходження: 79000, АДРЕСА_2, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця за ЄДР: НОМЕР_3, державна реєстрація СПД-ФО ОСОБА_1 проведена Виконавчим комітетом Львівської міської ради реєстраційний № 24150050002009456, ідентифікаційний номер підприємця-фізичної особи: НОМЕР_1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_4, оригіналом Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який видано станом на час розгляду справи у господарському суді - 11.03.2011р (докази в матеріалах справи).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент економічної політики Львівської міської ради є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 34814859, місцезнаходження юридичної особи: 79008, м. Львів, Галицький район, площа Ринок, 1, що підтверджується довідкою АА № 292147 Головного управління статистики у Львівській області, Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 153733 (докази в матеріалах справи).

10.09.2009р. між Департаментом економічної політики Львівської міської ради, м. Львів (Уповноважений орган), Комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управління», м. Львів (Оператор), та Суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою (Приватним підприємцем) ОСОБА_1, м. Львів (Користувач) було укладено Договір № 104 тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами (далі за текстом Договір).

Додаткові умови договору були встановлені сторонами при укладенні Додаткової угоди № 1 від 10.09.2010р. до Договору № 104 тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, яка є невід»ємною частиною до договору № 104 ( п. 4 Додаткової угоди № 1 до договору № 104 від 10.09.09р.).

Згідно умов Додаткової угоди № 1 до договору № 104 від 10.09.09р., на термін оформлення дозволу Відповідачу було встановлено пріоритет на місце для встановлення зовнішньої реклами по АДРЕСА_1 строком на 6 (шість) місяців зі встановленою оплатою відповідно до умов договору .

Зазначений Договір № 104 від 10.09.2009р. та Додаткова угода № 1 до цього Договору від 10.09.2009р. були укладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками трьох сторін, їх підписи засвідчені печатками сторін за договором, що відповідає статті 207 ЦК України.

У відповідності до вимог ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та у порядку встановленому цими органами на підставі Типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. за № 2067 (надалі Типові правила) виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Відповідно до п. 4.2.10 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.05.2010р. підставою для розміщення конструкцій зовнішньої реклами є у встановленому порядку виданий ДОЗВІЛ.

У Типових правилах розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМ України від 29.12.2003 року, визначено, що «місце розташування рекламного засобу площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою);

Спеціальні конструкції тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та не світлові, наземні та не наземні (повітряні), плоскі та об»ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Отже, чинне законодавство України, по суті, визначає де і на чому розміщується зовнішня реклама. Власником місця розташування рекламного засобу може бути не тільки орган місцевого самоврядування, а й інші суб»єкти права, зокрема, суб»єкти господарювання, яким це місце належить на праві приватної (колективної) власності, або ж держава в особі уповноважених органів, якщо таке місце перебуває у державній власності. Такий висновок випливає із змісту п. 32 Правил, у якому зазначено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, яке перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим органом (особою).

Вищенаведене дозволяє дійти висновку, що орган місцевого самоврядування в особі свого робочого органу господарюючому суб»єкту видає дозвіл на розміщення зовнішньої реклами та виступає стороною договору на тимчасове користування місцем розташування засобу (конструкції) відповідно до п. 30 Правил.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами даної справи, що відповідачу: Суб»єкту підприємницької діяльності фізичній особі (Приватному підприємцю) ОСОБА_1, дозвіл на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами « Одностороння рекламна конструкція просто неба »розміром 3,0 х 6,0 рекламною площею 18,0 кв.м. по АДРЕСА_1 - не видавався.

Ні позивач, ні відповідач, ні третя особа не надали господарському суду належних та допустимих доказів, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, про надання відповідачеві у справі дозволу для розміщення конструкцій зовнішньої реклами відповідно до вимог чинного законодавства, в матеріалах справи такий дозвіл - відсутній.

В судовому засіданні оглянуто оригінал примірника /проекту/ Дозволу Львівської міської ради на розміщення зовнішньої реклами, якому: 1) не присвоєно порядкового номера; 2) не має дати його видачі, 3) не містить посилання на рішення виконавчого комітету Львівської міської ради, на підставі якого видано дозвіл (лицьова сторінка примірника Дозволу).

Зазначений примірник Дозволу, як випливає із його тексту, погоджено 05.07.2010р. власником місця розташування спеціальної конструкції гр. ОСОБА_6 (мешканець квартири АДРЕСА_1 /Обдаровуваний/) та представником Львівського комунального підприємства «Сріблистий»Н.Шот (зворот зазначеного примірника Дозволу).

Робочим органом (представники якого зобов»язані погодити зазначений дозвіл), а саме: УДАІ ГУМВСУ у Львівській області, Львівськими електричними мережами, Міськими телефонними мережами, в т.ч. керівником робочого органу - зазначений дозвіл - не погоджено.

У поданому господарському суду відповідачем примірнику дозволу - не вказано строку його дії.

Відтак твердження відповідача про наявність у нього відповідного дозволу на розміщення конструкції зовнішньої реклами не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Проте, відповідачем, незважаючи на відсутність дозволу, все ж таки було встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами за адресою: АДРЕСА_1, що призвело до порушення умов договору № 104 від 10.09.2009р. та чинного законодавства про рекламу, що не заперечується відповідачем.

11.03.2010р. Департаментом економічної політики Львівської міської ради ВИМОГОЮ за № 23/Р-2-298, відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України, було запропоновано відповідачу добровільно демонтувати самовільно встановлену спеціальну конструкцію зовнішньої реклами просто неба, по АДРЕСА_1, в термін до 16.03.2010р.

Зазначена вимога залишена відповідачем без реагування.

23.03.2010р., в зв'язку з невиконанням вимоги про добровільний демонтаж самовільно встановленої конструкції зовнішньої реклами, Департаментом економічної політики Львівської міської ради було видано Наказ за № 9Д, яким зобов'язано позивача: КП «Адміністративно-технічне управління»демонтувати самовільно встановлену конструкцію зовнішньої реклами, в т.ч. за адресою: АДРЕСА_1 (рядок 8 Наказу), в примусовому порядку.

Зазначений наказ не оскаржений, не скасований, не відмінений, є чинним на час розгляду справи у господарському суді.

Як зазначено вище у цьому рішенні, КП «Адміністративно-технічне управління»наділене повноваженнями виконувати функції визначені окремими ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, наказами та дорученнями департаменту містобудування (п. 2.2.4. Статуту); проводити перевірки на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності в межах повноважень делегованих підприємству органами місцевого самоврядування (п. 2.2.5. Статуту), відтак виконання наказу № 9Д від 23.03.2010р. Департаменту економічної політики Львівської міської ради входить до статутних повноважень позивача та є обов»язковим до виконання.

З огляду на зазначене КП «Адміністративно-технічне управління»є належним позивачем у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2010р. представниками КП «Адміністративно-технічне управління», СПД-ФО (ФОП) ОСОБА_7 та за участю дільничного міліціонера Анічкіна С.С., в присутності відповідача було складено Акт про проведення демонтажу спеціальних конструкцій, в якому вказано, що СПД-ФО (ФОП) ОСОБА_7 на замовлення КП «Адміністративно-технічне управління»демонтаж спеціальної конструкції по АДРЕСА_1 не здійснив, оскільки відповідачем здійснювались перешкоди при виконанні демонтажу зовнішньої реклами (докази в матеріалах справи), що, зокрема, не заперечується відповідачем.

КП «Адміністративно-технічне управління»намагалось провести примусовий демонтаж, повторно, про що було складено Акт від 07.05.2010р., в якому вказано, що демонтаж проведено не було, в зв'язку зі здійсненням перешкод власником рекламної конструкції.

Згідно п. п. 3.4.1., 3.4.3 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, які затверджено рішенням Львівської міської ради за № 569 від 21.05.2010р. «Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами»(є чинними на час виникнення спірних правовідносин), як і відповідно до Рішення виконавчого комітету від 19.11.2004р. № 1173 «Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові»(були чинними на час укладення Договору № 104 від 10.09.2009р. - з 21.05.2010р. втратили чинність (п. 2.1. Рішення Львівської міської ради № 569 від 21.05.10р.), позивач - КП «Адміністративно-технічне управління»у межах своєї компетенції здійснює нагляд за дотриманням підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності, та фізичними особами встановленого Законом України «Про рекламу», Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, Правилами розміщення зовнішньої реклами у м. Львові порядку розміщення, утримання та експлуатації рекламних засобів та за результатами нагляду за станом зовнішньої реклами інформує відповідним поданням орган місцевого самоврядування про рекламні засоби, що підлягають примусовому демонтажу, готує проект наказу про примусовий демонтаж та здійснює демонтаж рекламних засобів.

Все вищевикладене свідчить, що СПД-ФО ОСОБА_1, порушив чинне законодавство України, умови договору та перешкоджав діям представників позивача.

В судовому засіданні досліджувалися документи, які були подані відповідачем на підтвердження усних заперечень на позовну заяву.

Так, відповідачем, було надано документ під найменуванням «Проект рекламного щита 3х 6 м на двох опорах, АДРЕСА_1 вул. Патона. СПД ОСОБА_1 м. Львів», фотокопія Проекту рекламоносія «щит»погоджений головним художником м. Львова; фотокопія Робочої документації, Книга, Робочі креслення, Шифр № ЩК 03.00.000, яка виготовлена на замовлення відповідача ПП «Альба»м. Київ (Ліцензія НОМЕР_5) у 2005р., однак зазначені документи не є дозволом в розумінні п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. за № 2067, та не дає відповідачу права на встановлення рекламної конструкції по АДРЕСА_3, оскільки є лише проектом на виготовлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами (докази у справі).

Не є дозволом на встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами відповідно до п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. за № 2067, лист Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради від 15.08.08р. № 5-9326/3401, оскільки, як випливає із тексту цього документу, він носить консультативний характер, і, як вбачається з цього листа, Управління архітектури не заперечує проти встановлення одноярусного двостороннього щита просто неба на газоні розміром 2000х3000 на АДРЕСА_1 (докази в матеріалах справи).

Відповідач в судовому засіданні, як на підставу своїх заперечень, посилався на Договір дарування частини будинку від 24.02.2009р., нотаріально посвідчений державним нотаріусом Другої львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 (зареєстрований в реєстрі за № 3-229) та стверджував, що земельна ділянка по АДРЕСА_1, на якій розміщено його спеціальну конструкцію зовнішньої реклами, належить на праві власності гр. ОСОБА_5 (Обдаровуваному), проживає: АДРЕСА_1, відтак вважає, що позивач безпідставно вимагає демонтажу зазначеної рекламної конструкції, тому просить в позові відмовити.

Крім Договору дарування частини будинку від 24.02.2009р., відповідач підтверджував право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, мешканців, які у ньому проживають: довідкою виданою Львівським комунальним підприємством «Сріблистий»від 26.11.2008р. та Технічним паспортом на індивідуальний житловий будинок від 07.06.2006р., що виданий Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (докази у справі).

Судом надано правову оцінку доказам, на які, як на підставу своїх заперечень посилається відповідач.

В судовому засіданні оглянуто оригінал Договору дарування частини будинку від 24.02.2009р., нотаріально посвідчений державним нотаріусом Другої львівської державної нотаріальної контори Шершун Н.К. та зареєстрований в реєстрі за № 3-229.

Як випливає із умов Договору дарування від 24.02.2009р. (нотаріально посвідчений державним нотаріусом Другої львівської державної нотаріальної контори Шершун Н.К.) зареєстрований в реєстрі за № 3-229, він стосується частини будинку, яку /фізична особа/ ОСОБА_10, проживає: АДРЕСА_1 (Дарувальник) передала, а /фізична особа/ ОСОБА_5 (Обдаровуваний) прийняв в дарунок Ѕ (одну другу) частину житлового будинку № 70 з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_3 ( п. 1 Договору дарування).

Як зазначено у Договорі дарування, вказана частина житлового будинку належить Дарувальнику на підставі договору-купівлі … (п. 2 Договору дарування); право власності Обдаровуваного, тобто гр. ОСОБА_5, на дарунок виникає з моменту його прийняття (п. 8 Договору дарування).

Будь-яке посилання на право власності за гр. ОСОБА_10 на земельну ділянку, дарування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, в м. Львові, у Договорі дарування відсутнє, в т.ч. зазначеним договором не врегульовано питання спеціальної конструкції « Односторонньої рекламної конструкції просто неба »розміром 3,0 х 6,0 м. рекламною площею 18,0 кв.м.

В судовому засіданні оглядався Технічний паспорт на індивідуальний житловий будинок від 07.06.2006р., виданий Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки.

Технічний паспорт на індивідуальний житловий будинок від 07.06.2006р. містить інформацію про те, що індивідувальний житловий будинок АДРЕСА_1 належить власникам: ОСОБА_4, розмір частки власності - Ѕ та ОСОБА_10, розмір частки власності - Ѕ.

На звороті Технічного паспорта від 07.06.2006р. визначено «План земельної ділянки»по АДРЕСА_1, на якій знаходиться житловий будинок, сіни, сарай, вбиральня, сарай, вбиральня, гараж, згідно Експлікації.

Про те, що вказана на Плані земельна ділянка належить громадянам ОСОБА_4 та/або ОСОБА_10 на праві власності у Технічному паспорті не зазначено, щодо спеціальної конструкції « Односторонньої рекламної конструкції просто неба »розміром 3,0 х 6,0 м. рекламною площею 18,0 кв.м. інформація відсутня.

У довідці виданій Львівським комунальним підприємством «Сріблистий»від 26.11.2008р., на яку посилається відповідач, як на підставу своїх заперечень, зазначено, що довідка видана гр. ОСОБА_10, проживає по АДРЕСА_1, у власному будинку, та, що земельна ділянка загальною площею 543,1 м2 належить двом співвласникам вищевказаного будинку.

Посилання на те, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, в м. Львові, в т.ч. спеціальна конструкція розміром 3,0 х 6,0 м. рекламною площею 18,0 кв.м., належить на праві власності гр. ОСОБА_10 та/або гр. ОСОБА_4 довідка від 26.11.2008р. - не містять, а відтак не є дозволом на її розміщення, згідно вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні оглядався оригінал Висновку Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради від 07.04.2011р. № 2401-вих-905, на який відповідач посилався як на підставу своїх заперечень.

Як вбачається із Висновку Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради від 07.04.2011р. № 2401-вих-905 , який,зокрема, видавався не відповідачу, а гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5, Управлінням архітектури лише розглянуто звернення вищевказаних громадян, враховано ухвалу Львівської міської ради від 30.09.2010р. № 4004 та погоджено надання земельної ділянки площею 0,0261 га (в т.ч. в межах червоних ліній вулиць, земельну ділянку площею 0,0045 га під нерухомістю) в приватну власність та надання земельної ділянки площею 0,0292 га, що знаходиться в межах червоних ліній вулиць, в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 5 років для обслуговування індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1.

Цільове призначення земля житлової та громадської забудови.

Функціональне використання земельної ділянки - землі житлової забудови.

З аналізу документів, які подані відповідачем випливає, що ні станом на час встановлення відповідачем спеціальної конструкції « Одностороння рекламна конструкція просто неба », розміром 3,0 х 6,0 м., рекламною площею 18,0 кв.м. по АДРЕСА_1, ні на час розгляду справи господарським судом, земельна ділянка на праві власності мешканців будинку АДРЕСА_1, в т.ч. Обдаровуваного - не перебувала і не перебуває, оскільки лише 07.04.2011р. зазначеним мешканцям Управлінням архітектури погоджено надання земельної ділянки в приватну власність та на умовах оренди.

Жодного рішення компетентного органу про надання землі в оренду (договору) та/або у власність (державний акт) мешканцям будинку АДРЕСА_1 відповідачем не представлено.

Разом з тим, належить зазначити, що ст.ст. 13, 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатись своєю власністю.

Відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах наданих їм повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів місцевого самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності»від 5 лютого 2004 року N 1457-ІУ, до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст належать усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає, що до повноважень місцевих рад відноситься розпорядження землями територіальних громад передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу.

У відповідності до ст. 80 Земельного кодексу України, територіальні громади, які реалізують право власності на землю через органи місцевого самоврядування, є суб'єктами права власності на землю, що є у комунальній власності.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об»єкти комунальної власності.

Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до виключної компетенції місцевих рад відноситься вирішення, відповідно до закону, питань регулювання земельних відносин.

У відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності за рішення м органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування .

Львівська міська рада у відповідності до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду м. Львова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами України.

Відповідач, крім того, просить суд врахувати ту обставину, що ним до компетентного органу, двічі, подавався пакет документів з клопотанням про прийняття відповідного рішення та видачу дозволу для розміщення конструкцій зовнішньої реклами за адресою: АДРЕСА_1, а так як жодної відповіді відповідач не отримав, просить віднести це на вину компетентного органу та відмовити у позові.

Зазначене пояснення відповідача, не є доказом в розумінні статей 33 та 34 ГПК України наявності у відповідача дозволу на розміщення конструкції зовнішньої реклами по АДРЕСА_1 в м. Львові, що вимагається чинним законодавством.

Дії та/або бездіяльність виконавчих органів місцевого самоврядування не є ні предметом дослідження, ні предметом спору у даній справі, відповідно, відповідач не позбавлений права на звернення за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів у спосіб та у порядку визначеному статтею 16 ЦК України.

Відповідачем не подано, в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач звертався в судовому порядку з вимогою до компетентного органу самоврядування щодо прийняття ними відповідного рішення, видачу дозволу тощо.

Не є таким доказом і пояснення відповідача, що у квітні 2011р. ним подано запит до виконкому Львівської міської ради про надання йому відповіді щодо надання дозволу на розміщення конструкцій зовнішньої реклами за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач, зокрема, зазначив, що прийняте господарським судом рішення буде ним оскаржено. Оскарження судових рішень у встановленому законом порядку є правом юридичних, фізичних осіб, іноземців, осіб без громадянства, в т.ч. приватних підприємців, яке гарантовано Конституцією України, передбачено приписами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Суд заслухав пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, оглянув та дослідив подані сторонами докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача документально та нормативно обґрунтовані, відповідачем не спростовані, підлягають до задоволення.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись статтями 1, 2, 4, 4 3 4 7 , 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 77, 82 85, 116 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління»задовільнити повністю.

2. Зобов»язати Суб»єкта підприємницької діяльності фізичну особу (Приватного підприємця) ОСОБА_1 (проживає: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) в десятиденний термін з моменту набрання рішенням законної сили, здійснити демонтаж спеціальної конструкції зовнішньої реклами по АДРЕСА_1.

3. Стягнути з Боржника: Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2, реєстраційний номер за ЄДР: НОМЕР_3; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Стягувача: Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління»( 79012, м. Львів, вул. Сахарова, 42, код ЄДРПОУ 13804591) 85 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя