Рішення № 15113531, 13.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.11                                                                       Справа№ 5015/1136/11

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів.

До відповідача: Сколівської міської ради, м. Сколе, Львівська область.

Про стягнення 11652,04 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Рісний М.Б. – представник (довіреність б/н від 09.03.2011 р.).

від відповідача: Ільків О.В. – представник (довіреність б/н від 05.01.2011 р.).

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів до Сколівської міської ради, м. Сколе, Львівська область про стягнення 8 704,54 грн. інфляційних втрат та 2947,50 грн. –3% річних.

Ухвалою суду від 04.03.2011 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 30.03.2011 р. В судовому засіданні 30.03.2011р. було оголошено перерву до 13.04.2011р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав вказаних у позовній заяві, стягнути з відповідача 8704,54 грн. інфляційних втрат та 2947,50 грн. 3% річних нарахованих за період з 14.04.2009р. по 31.01.2011р.

Представник відповідача проти позову заперечив частково з підстав викладених у відзиві, поданому через канцелярію суду 13.04.2011 року за вх. № 8603/11, просив відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 1638,84 грн. інфляційних втрат та 226,40 грн. 3% річних. Представник відповідача зазначив, що 22.07.2010р. Управлінням державного казначейства України у Сколівському районі проведено оплату згідно платіжної вимоги № 399 від 07.07.2010р. в сумі 62149,32 грн., з яких 53533,09 грн. сплачено згідно наказу № 16/61, виданого 07.07.2009р. господарським судом Львівської області та 8616,23 грн. згідно постанови про стягнення виконавчого збору від 09.04.2010р.. Після здійснення вищевказаної оплати залишок заборгованості Сколівської міської ради перед ДП «Львівський облавтодор»становив 32629,20 грн. 07.12.2010р. Управлінням державного казначейства України у Сколівському районі проведено оплату згідно платіжного доручення № 10 від 07.12.2010р. на суму 32629,20 грн. в погашення боргу згідно наказу № 16/61 виданого 07.07.2009р. господарським судом Львівської області. Відповідно 07.12.2010р. Сколівською міською радою повністю виконано зобов»язання перед ДП «Львівський облавтодор»по оплаті заборгованості згідно рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2009р. у справі № 16/61.

Представник відповідача звернув увагу суду на порядок нарахування втрат від інфляції, зауваживши, що при нарахуванні позивач не враховував місяці, коли індекс інфляції був менше 100%, тобто мала місце дефляція, відповідно сума нарахованих інфляційних є завищеною. У зв»язку з цим, а також враховуючи те, що при нарахуванні інфляційних та 3% річних потрібно брати до уваги інший період, відповідач провів контррозрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з квітня 2009р. по грудень 2010р., згідно якого інфляційні втрати становлять 7 065,70 грн., 3% річних 2721,10 грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши доводи та заперечення представників сторін суд встановив:

03.07.2008 р. між Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(підрядник) та Сколівською міською радою (замовник) укладено договір № 4 на виконання робіт по влаштуванню асфальтобетонного покриття, згідно з умовами якого підрядник бере на себе зобов’язання своїми силами і засобами виконати роботи по влаштуванню асфальтобетонного покриття відповідно до затвердженої проектно –кошторисної документації і в обумовлений договором строк, а замовник зобов’язується надати підряднику проектно –кошторисну документацію у трьохденний строк після підписання договору, забезпечити своєчасне фінансування, прийняти роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт.

Згідно п.п. 3.1, 4.2, 13.3, договору договірна ціна робіт складає 67354,00 грн. Роботи вважаються виконаними після підписання акту виконаних робіт, або підтверджені як перехідні. Термін розрахунку за виконані роботи –не більше 10 днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Протягом липня 2008 р. позивачем було виконано згідно договору роботи на загальну суму 67354,80 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008р. та актом приймання виконаних підрядних робіт за цей же період на суму 67354,80 грн.

Відповідач свої зобов’язання по договору перед позивачем щодо оплати вартості виконаних робіт не виконав, відтак основний борг станом на 25.06.2009р. складав 67354,80 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.06.2009р. у справі № 16/61 за позовом Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Сколівської міської ради, судом вирішено стягнути на користь позивача 67354,80 грн. основного боргу, 8149,00 пені (за період з 11.08.2008р. по 11.02.2009р.), 8 217,28 грн. інфляційних втрат (за період з серпня 2008р. по березень 2009р.),1 309,37 грн. 3% річних (за період з 11.08.2008р. по 13.04.2009р.), 850,30 грн. державного мита та 281,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Загальна сума заборгованості 86162,29 грн.

Як стверджує позивач, на виконання вказаного вище рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2009р. у справі № 16/61 Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 27.08.2010р. отримано 53533,09 грн.

Таким чином станом на день подання позову за даними позивача основний борг відповідача по рішенню господарського суду Львівської області № 16/61 становив 13821,71 грн. Відтак він нарахував 8704,54 грн. інфляційних втрат та 2947,50 грн. 3% річних нарахованих за період з 14.04.2009р. по 31.01.2011р., які просив стягнути при поданні позову.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Наявність основного боргу відповідача в сумі 67354,80 грн. який виник на підставі укладеного між сторонами договору на виконання робіт по влаштуванню асфальтобетонного покриття № 4 від 03.07.2008р., підтверджена рішенням господарського суду Львівської області у справі № 16/61, яке набрало законної сили.

Згідно ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В ході розгляду справи судом з»ясовано, що 22.07.2010р. Управлінням державного казначейства України у Сколівському районі проведено оплату згідно платіжної вимоги № 399 від 07.07.2010р. в сумі 62149,32 грн., з яких 53533,09 грн. сплачено згідно наказу № 16/61, виданого 07.07.2009р. господарським судом Львівської області та 8616,23 грн. згідно постанови про стягнення виконавчого збору від 09.04.2010р. Після здійснення вищевказаної оплати залишок заборгованості Сколівської міської ради перед ДП «Львівський облавтодор»становив 32629,20 грн.

07.12.2010р. Управлінням державного казначейства України у Сколівському районі проведено оплату згідно платіжного доручення № 10 від 07.12.2010р. на суму 32629,20 грн. в рахунок оплати боргу згідно наказу № 16/61, виданого 07.07.2009р. господарським судом Львівської області. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконання робіт на підставі договору від 03.07.2008 р. № 4 було погашено повністю лише 13.12.2010р.

Згідно ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Представник відповідача звернув увагу суду на порядок нарахування позивачем інфляційних, а саме зазначив, що позивач при здійсненні розрахунку інфляційних втрат допустив помилку, оскільки не врахував місяці, коли індекс інфляції був менше 100%, тобто спостерігалась дефляція, внаслідок чого розмір інфляційних втрат був завищений.

Враховуючи, що основна заборгованість відповідача перед позивачем за роботи виконані на підставі договору погашена у повному обсязі лише 13.12.2010р., саме тому, з відповідача правомірно підлягає стягненню 7065,70 грн. інфляційних втрат та 2721,10 грн. 3 % річних за період з квітня 2009 р. по грудень 2010р.

В частині стягнення 1638,84 грн. інфляційних втрат та 226,40 грн. 3% річних слід відмовити, оскільки в цій частині інфляційні втрати та 3 % річних нараховано відповідачу неправомірно.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення частково.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 611, 612, 625, 627, 629, 837 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути із Сколівської міської ради (82600, Львівська область, м.Сколе, майдан Незалежності, 1, код ЄДРПОУ 04056262) на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(79053, м.Львів, вул..В.Великого, 54, код ЄДРПОУ 31978981) 7065,70 грн. інфляційних втрат, 2721,10 грн. три проценти річних, 97,86 грн. державного мита та 198,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно вимог ст. 116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя                                                                                           

Повний текст рішення підписано

18.04.2011р.