Рішення № 15113379, 14.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.11                                                                                 Справа № 5015/991/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Суходольської Н.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліфт-Еко”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Діамант”, с. Наварія про стягнення 280646 грн. 58 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ліфт-Еко”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Діамант”, с. Наварія про стягнення 280646 грн. 58 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 25.02.2011р. призначив розгляд справи на 10.03.2011р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 05.04.2011р., 14.04.2011р.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на поставку та встановлення/монтаж вантажного ліфта. Позивач свої зобов’язання по цьому договору виконав в повному об’ємі, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості робіт не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становить 278529 грн. 00 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати вартості товару, відповідачу нараховано пеню в сумі 1774 грн. 19 коп., 3% річних в сумі 343 грн. 39 коп. Таким чином, просив стягнути з відповідача 280646 грн. 58 коп. заборгованості.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 25.02.2011р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 14.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

11 лютого 2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №01/10.

За цим договором замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) виконує поставку вантажного гідравлічного ліфта для виробничого приміщення дилерського центру “Тойота” ТзОВ “Сервісний центр “Діамант” за адресою м. Львів, вул. Кульпарківська, 226.

Згідно п. 2.1. договору №01/10 від 11.02.2010р. сторони погодили, що вартість обладнання згідно даного договору становить 246468 грн. 00 коп. з ПДВ, вартість монтажних робіт –12365 грн. 00 коп., вартість пусконалагоджувальних робіт –19696 грн. 00 коп. Загальна вартість робіт за договором складає 32061 грн. 00 коп. з ПДВ, а всього вартість за договором складає 278529 грн. 00 коп.

12 лютого 2010р. позивач поставив відповідачу згідно видаткової накладної №2 від 12.02.2010р. та довіреності на отримання матеріальних цінностей №62 від 12.02.2010р. ліфт гідравлічний на загальну суму 246468 грн. 00 коп.

Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач виконав, а відповідач прийняв обумовлені монтажні та пусконалагоджувальні роботи, що підтверджується актом №2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.02.2010р. на загальну суму 32061 грн. 00 коп. Роботи були виконані в повному об’ємі, зауважень до якості виконання у відповідача не було.

За вих. №11 від 14.01.2011р. позивач надіслав відповідачу вимогу про оплату, в якій вимагав оплатити суму заборгованості в розмірі 278529 грн. 00 коп. у відповідності до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати вартості виконаних робіт не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 278529 грн. 00 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Оскільки строк виконання зобов’язання сторонами визначений не був, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, направив відповідачу вимогу про сплату боргу, яка залишена без розгляду та задоволення.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 4.1. договору №01/10 від 11.02.2010р., за несвоєчасну оплату замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен протермінований день.

Частиною 1 ст. 231 ГК України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, а також вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, позивачем правомірно нараховано пеню за несвоєчасну сплату заборгованості в розмірі 1774 грн. 19 коп. та 3% річних в розмірі 343 грн. 39 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 278529 грн. 00 коп. основного боргу, 1774 грн. 19 коп. пені, 343 грн. 39 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи, відповідно до ст. 49 ГПК України, необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Діамант”, с. Наварія, вул. Шкільна, 2/3, Пустомитівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 32764382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліфт-Еко”, м. Львів, вул. Пекарська, 95 (ідентифікаційний код 31658533) 278529 грн. 00 коп. основного боргу, 1774 грн. 19 коп. пені, 343 грн. 39 коп. 3% річних, 2806 грн. 47 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя