Постанова № 15112048, 18.04.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

18.04.11 Справа № 4/148

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Сидорак Г.

за участю представників сторін:

Від позивача_ - з»явився

Від відповідача 1 - з»явився

Від відповідачів 2, 3- не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення господарського суду Львівської області від 02.12.10

у справі № 4/148

за позовом ОСОБА_2

до відповідача СП ТЗОВ»Телець»

-ОСОБА_3

-ОСОБА_4

про визнання недійсними рішень загальних зборів

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від

02.12.10 у справі № 4/148, відмовлено у позові

ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець” від 04 вересня 2006 року, оформлені протоколом № 2 від 04 вересня 2006 року; скасування державної реєстрації змін до установчих документів українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець”, проведену державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради Проційло Я.В. 11 вересня 2006 року за номером 1415 1050001013573 та всі наступні державні реєстрації, які вчинені після 11 вересня 2006 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити. Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. В апеляційній скарзі позивач вказує, що прийняті рішення є недійсними правочинами на підставі ч.1 ст.215 та ч.3 ст.203, ст..225, ч.1 ст.233 Цивільного Кодексу України. В судовому засіданні апелянт зазначив, що 18 квітня 2006 року його госпіталізовано в 1 міську лікарню м.Львова з наступним діагнозом: цукровий діабет ІІ тип., ІІІ ст., інсулінозалежний перебіг, важка форма в стадії декомпенсації, атеросклероз, гангрена лівої стопи та ін. З приводу гангрени лівої стопи тричі 19 квітня 2006 року, 25 травня 2006 року та 09 червня 2006 року проводилась ампутація та реампутація лівої стопи. Позивача виписано з хірургічного відділу в тяжкому стані без значних покращень 09 серпня 2006 року. Подальше лікування відбувалось в домашньому режимі до 27 липня 2007 року. За твердженням позивача за весь час лікування йому важко було усвідомлювати значення своїх дій та передбачати можливі наслідки їх в майбутньому, оскільки перебував у тяжкому та шоковому стані після ампутації лівої стопи. Лише після серпня-вересня 2007 року позивач довідався, що за час перебування на лікуванні він відступив свою частку в українсько-російському спільному підприємстві у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець” у розмірі 15% ОСОБА_4 Крім того, під час проведення зборів учасників 04 вересня порушено порядок їх проведення, зокрема, не здійснювалася реєстрація учасників зборів товариства, що є порушенням ч.2 ст.60 закону України «Про господарські товариства». Відтак державна реєстрація змін до установчих документів проведена українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець” проведена 11 вересня 2006 року з порушенням вимог ч.3 ст.29 закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»- без надання державному реєстратору нотаріально посвідченої копії документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства та нотаріально посвідченого документа про передання права засновника (учасника) іншій особі. Апелянт зазначив, що не підписував жодного повідомлення про скликання зборів учасників товариства на 04 вересня 2006 року, що його підпис на повідомленні підроблений. Апелянт вважає, що нотаріальне посвідчення його підпису на протоколі зборів, не означає та не підтверджує факту проведення зборів, як таких.

В судових засіданнях, представник відповідача 1 та відповідача 3 заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи. Представники зазначили, що збори учасників українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець”, які відбулись 04 вересня 2006 року, проведено з дотриманням закону і установчих документів українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець”, на зборах учасників були присутні на той час два учасники товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які й поставили свої підписи на протоколі та статуті товариства в новій редакції. Про проведення зборів учасники товариства були повідомлені належним чином, що підтверджено повідомленням, підписаним ОСОБА_2 Твередження позивача про необхідність нотаріально посвідченої заяви про відступлення частини частки не ґрунтується на положеннях статуту і закону. Твердження позивача про його не усвідомлення значення своїх дій через перенесене захворювання, операції, приймання ліків не відповідає дійсності та спростовується наявними у справі висновками лікарів.

18.04.11 в судовому засіданні апелянтом подано клопотання про призначення комплексної судової почерково- технічної експертизи з метою встановлення факту належності підпису на повідомленні про проведення 04.09.06 зборів учасників СП ТзОВ»Тілець»ОСОБА_2.

Однак, розглянувши доводи викладені у поданому клопотанні, якими апелянт обґрунтовує вимоги про призначення та проведення експертизи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення даного клопотання, так як попередньо при розгляді справи у суді першої інстанції, за клопотанням позивача суд першої інстанції призначав по справі комплексну судову почеркознавчо-технічну експертизу, проведення якої доручив Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені професора М.С. Бокаріуса. Однак, як встановлено судовою колегією та не заперечено апелянтом, 25 жовтня 2010 року апелянтом було подано до суду першої інстанції заяву про відмову від проведення експертизи та продовження розгляду справи. Відтак подання повторно позивачем аналогічного клопотання про призначення та проведення комплексної судової почеркознавчо-технічної експертизи в суді апеляційної інстанції, від якої в суді першої інстанції позивач відмовився за власним бажанням, колегія суддів розцінює лише як зловживання правами наданими ст.. 22 ГПК України та спрямовування на затягування розгляду справи. Крім того, клопотання апелянта про призначення експертизи не обґрунтовано належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, українсько-російське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець” (ідентифікаційний код 20825228) зареєстровано 15 серпня 2001 року на підставі установчих документів - статуту українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець” і договору про заснування та діяльність українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець”.

Статутом українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець” в редакції, чинній до 11 вересня 2006 року - дати проведення державної реєстрації змін до установчих документів товариства, визначено, що учасниками товариства є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожен з внеском по 5900,00 грн., що становить 50 відсотків частки у статутному капіталі товариства ( статті 1,9 статуту).

Згідно ст.. 12 статуту вищим органом товариства є збори його учасників, які скликаються і складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники володіють кількістю голосів на зборах, пропорційно до їх часток у статутному фонді.

Ст.13 статуту визначено, що збори учасників приймають рішення на своїх засіданнях, порядок регламентується правилами процедури, голова товариства обирається з числа учасників (їх представників) на один рік. Голова скликає збори, готує матеріали на засіданнях та приймає заходи контролю за виконанням рішень зборів; при рівній кількості голосів на засіданні зборів голос голови є вирішальним. Голова зборів не може бути одночасно керівником виконавчого органу товариства (13.2.). Збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники (їх представники), які мають в сукупності більше 60-ти відсотків голосів, а з питань, які вимагають прийняття одноголосного рішення, всі учасники (п.13.5.) Голова товариства організовує ведення протоколу. Протоколи підписує голова та всі присутні на зборах (п.13.6.). Збори учасників скликаються за необхідністю, але не рідше двох разів на рік. Позачергові збори скликаються головою при наявності питань, що потребують термінового вирішення, а також якщо цього вимагають інтереси товариства. Збори учасників товариства можуть бути скликані також на вимогу генерального директора або ревізійної комісії, а також на вимогу учасників товариства, які володіють більш, ніж 20 відсотками голосів (п.13.7.).

Статтею 14 статуту визначена виключна компетенція зборів учасників товариства.

Відносини товариства з учасниками, права та обов»язки учасників товариства визначені в договорі про заснування та діяльність українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець”, який на дату реєстрації теж мав статус установчого документа.

Зокрема статтею 7 договору визначено, що прийом у склад товариства нових учасників відбувається шляхом передачі кандидатові частки (у статутному фонді) або шляхом збільшення статутного фонду зі згоди всіх учасників, кандидат в учасники подає голові зборів письмову заяву про приєднання до цієї угоди, яка розглядається на протязі 30-ти днів. Порядок передачі частки (її частини) та виключення зі складу товариства визначається законом України «Про господарські товариства».

Як вбачається із матеріалів справи, про проведення 04 вересня 2006 року загальних зборів учасників українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець” позивач- апелянт був повідомлений 01 серпня 2006 року, про що свідчить його підпис на повідомленні. Із змісту цього повідомлення вбачається, що голова зборів українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець” повідомляє учасників про те, що 04 вересня 2006 року за місцем реєстрації підприємства (м.Львів, вул.Керченська, 11/93 о 11-00 год.) відбудуться загальні збори учасників українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець”. Порядок денний: Зміни у складі учасників товариства прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_4 та відступлення на її користь по 15 частин від часток належних учасникам товариства та затвердження нової редакції установчих документів українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець” з відображенням вищевказаних змін.

В обґрунтування позовних та апеляційних вимог, апелянт зазначив, що підпис проставлений на повідомленні про проведення зборів є підроблений.

Як вище вже було зазначено і не заперечено і самим апелянтом, у суді першої інстанції за клопотанням самого ж позивача було призначено комплексну судову почеркознавчо-технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені професора М.С. Бокаріуса. Однак, 25 жовтня 2010 року позивач подав суду заяву про відмову від проведення експертизи, що свідчить про те, що позивач відмовився від своїх попередніх доводів щодо того, що підпис проставлений на повідомленні про проведення зборів 04.09.06 є підроблений. Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції, апелянтом зазначено, що ним особисто підписано повідомлення про проведення зборів учасників, які призначені на 04.09.2006р.

Як вбачається із протоколу № 2 загальних зборів учасників українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець” від 4 вересня 2006 року, на зборах були присутні учасники товариства: голова зборів ОСОБА_3 ( 50% голосів) і секретар зборів ОСОБА_2 ( 50% голосів). Також на зборах була присутня ОСОБА_4 без права голосу. На обговорення на збори були винесені наступні питання порядку денного: Розгляд заяви кандидата в учасники ОСОБА_4 від 01 серпня 2006 року про вступ в товариство. Про нову редакцію установчих документів товариства. Про звернення до державного реєстратора з приводу реєстрації нової редакції установчих документів товариства.

За результатами проведених зборів, учасниками українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець” 4 вересня 2006 року одностайно прийнято наступні рішення: Заяву ОСОБА_4 від 01 серпня 2006 року про прийняття її до складу учасників товариства, задоволити. Прийняти ОСОБА_4 до складу учасників українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець” з відступленням на її користь сумарно 30 частин (3540,00 грн. відповідно) від частки учасників СТ ТзОВ «Телець»ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Відтак, частки учасників товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у статутному фонді товариства будуть становити по 35 відсотків статутного фонду (по 4130,00 грн.). Затвердити запропоновану нову редакцію установчих документів українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець”. Викласти у новій редакції установчі документи українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець”. Звернутися до державного реєстратора з приводу реєстрації нової редакції установчих документів українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець”. Доручити проведення реєстрації нової редакції установчих документів українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець” ОСОБА_3.

Протокол № 2 загальних зборів учасників українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець” від 4 вересня 2006 року підписали голова зборів ОСОБА_3 та секретар зборів ОСОБА_2

Судом також встановлено і не спростовано апелянтом, що підставою прийняття загальними зборами українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець” рішень про прийняття до складу учасників ОСОБА_7 та відступлення на її користь часток передувала заява ОСОБА_7 від 01 серпня 2006 року, в якій вона просила прийняти її до складу учасників українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець”.

Нову редакцію статуту українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець”, затверджену рішенням зборів учасників 4 вересня 2006 року, підписали ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_7. Справжність підписів названих осіб посвідчено приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_8 05 вересня 2006 року за адресою: м. Львів, вул.. Керченська, 11/93 і зареєстровано в реєстрі за № 2665, 2666, 2667.

Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до вимог ст.98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено ст.100 Цивільного кодексу України, право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року. Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

Згідно ст.167 Господарського Кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до вимог ст.ст. 4, 50, 51 закону України «Про господарські товариства»товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту. Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю повинні містити, зокрема, відомості про склад засновників та учасників, про розмір часток кожного з учасників, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів.

За приписами ст.ст. 10, 11 закону України «Про господарські товариства»учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Згідно з статтею 58 закону України «Про господарські товариства»вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді. Збори учасників товариства обирають голову товариства.

Відповідно до вимог ст.59 закону України «Про господарські товариства»до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю, зокрема, належить внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника з товариства. При вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Відповідно до вимог ст. 60 закону України «Про господарські товариства», в чинній на той час редакції, збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення. Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Відповідно до вимог ст. 61 закону України «Про господарські товариства», в чинній на той час редакції, збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного фонду. Збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

З огляду на досліджені вище обставини справи та враховуючи положення Закону України «Про господарські товариства», колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що загальні збори учасників українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець” скликані та проведені 04 вересня 2006 року з дотриманням приписів статтей 60,61 Закону України «Про господарські товариства»та вимог ст.13 статуту українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець”.

Як вище вже було встановлено, позивач був належним чином і у встановлений строк повідомлений про проведення загальних зборів товариства із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного, що підтверджено повідомленням з його підписом. Повідомлення було зроблено 01 серпня 2006 року, тобто, більш, як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Факт проведення 04 вересня 2006 року зборів учасників товариства і прийняття ними названих вище рішень підтверджено протоколом № 2 загальних зборів учасників українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець” від 04 вересня 2006 року і апелянтом не заперечується, крім того позивач підписав даний протокол зборів, як секретар зборів.

Справжність підписів осіб, які підписали протокол зборів, зокрема і позивача нотаріально посвідчені приватним нотаріусом .

Щодо доводів апелянта що його підпис нібито підроблено, то колегія суддів зазначає, що як встановлено колегією суддів, у суді першої інстанції заклопотанням самого ж позивача було призначено комплексну судову почеркознавчо-технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені професора М.С. Бокаріуса. Однак, 25 жовтня 2010 року позивач подав суду заяву про відмову від проведення експертизи, що свідчить про те, що позивач відмовився від своїх попередніх доводів щодо того, що підпис проставлений на повідомленні про проведення зборів 04.09.06 є підроблений.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що відсутність окремо проведеної реєстрації учасників товариства, що прибули 04 вересня 2006 року на збори, сама по собі не може слугувати підставою для визнання недійсними прийнятих зборами рішень, оскільки про присутність на зборах двох із двох учасників товариства відображено у протоколі. Рівно ж як і законом не обмежено право товариства будь-коли проводити збори учасників, проте з обов»язковим дотриманням вимог закону щодо порядку скликання і проведення таких зборів.

Доводи апелянта про те, що він не усвідомлював значення своїх дій, коли 04 вересня 2006 року він відступав ОСОБА_7 15% своєї частки в статутному фонді товариства, спростовуються наявними у справі висновками судово-медичної та комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи.

Щодо доводів апелянта про необхідність укладення письмового правочину щодо відступлення частини частки у статутному капіталі товариства , то такі доводи є безпідставними, так як ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»закріплено право учасників товариства здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства в порядку встановленому законом та можливість мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до вимог ст.53 закону України «Про господарські товариства»в редакції чинній на дату прийняття оскаржених рішень, учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який її відступає. При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.

Статтею 7 договору про заснування та діяльність українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець”, який на дату реєстрації теж мав статус установчого документа, визначено, що прийом у склад товариства нових учасників відбувається шляхом передачі кандидатові частки (у статутному фонді) або шляхом збільшення статутного фонду зі згоди всіх учасників, кандидат в учасники подає голові зборів письмову заяву про приєднання до цієї угоди, яка розглядається на протязі 30-ти днів. Порядок передачі частки (її частини) та виключення зі складу товариства визначається законом України «Про господарські товариства».

Тобто, аналіз положень закону «Про господарські товариства»та установчі документи українсько-російського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Телець”, свідчать про те, що учасник товариства має право, після повного внесення ним вкладу, відступити частину належної йому частки (її частини) у статутному капіталі товариства третім особам і прийняти цих осіб в склад учасників товариства. Питання про уступку частини частки, прийом нових учасників товариства вирішуються загальними зборами. Укладення при цьому письмового правочину щодо відступлення частки (її частини) у статутному капіталі товариства не вимагається.

Крім того, як визначено статтею 29 закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», чинною станом на вересень 2006 року, для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи засновники (учасники) або уповноважений ними орган чи особа повинні подати, зокрема, нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, яким затверджено зміни до установчих документів. У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, апелянтом належними доказами не підтверджено тих обставин справи, на які він, посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 02.12.10 у справі № 4/148 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Головуючий-суддя Р. Марко

Суддя Т. Бонк

Суддя С. Бойко