Рішення № 15111898, 18.04.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2011 рокуСправа № 11/5026/203/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., при секретарі Сахно І.В. за участю представників сторін: позивача не зявився, відповідача Очеретний П.Л. за дорученням, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом комунального підприємства "Уманьводоканал" до житлово - будівельного кооперативу №17 про стягнення 408289 грн. 41 коп.

ВСТАНОВИВ:

В ході розгляду по справі оголошувалась перерва у період з 5 по 15 квітня 2011 р.

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання за період з лютого 2000 р. по грудень 2010 р.

Представник позивача до дня судового засідання надіслала письмове клопотання у якому підтримала позовні вимоги та просила здійснювати розгляд справи без її участі.

Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, пославшись на безпідставність здійснених позивачем нарахувань заборгованості. За твердженням відповідача члени житлового кооперативу в повній мірі сплачують послуги з водопостачання згідно встановлених у кожній квартирі лічильників. Крім того відповідач заявив про пропуск позивачем строку позовної давності.

Суд, заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Між КП „Уманьводоканалом"(позивач) та житлово-будівельним кооперативом № 17(відповідач) було укладено договори № 2017 від 02.01.02р., б/н від 31.12.2003 р., 01.08.2005 р., 05.01.2006 р. про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. В п.5 даних договорів вказано: „Облік кількості використаної води здійснюється за показниками водолічильника, який Абонент повинен встановити своїми силами і за свої кошти, за адресою вул. Пушкіна, 5а м. Умань та згідно з технічними умовами Водоканалу і „Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України" необхідно обладнати й експлуатувати водомірний вузол, а в разі відсутності останнього - за діючими нормами споживання згідно п.21.2 „Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України" та договір від 01.07.2010 р. в якому вказано, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється на основі загальнобудинкового засобу обліку:

Лічильник КВБ-10 № 03548 було встановлено та опломбовано 26.03.2010 р.

У період з 2000 по червень 2003 року ЖБК № 17 нарахування за отримані послуги по водопостачанню та водовідведенню проводилось в порядку п.11.3 „Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України" згідно списку проживаючих осіб, наданого головою правління житлово-будівельного кооперативу № 17. За їм3 - 1,78 грн.

З червня по серпень 2003 року нарахування за отримані послуги проводилось по показниках водолічильника, який встановлений та опломбований згідно акту-пломбіровки 30 травня 2003 року.

19 серпня 2003 року загально-будинковий водолічильник було розпломбовано на повірку, згідно заяви голови правління ЖБК № 17, тому з серпня 2003 по жовтень 2006 року нарахування проводилось по кількості середньодобової витрати води, що складає 2438 м3 за 1 місяць, згідно п.11.3 „Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України". Вартість їм3 - 3,34 грн.

У 2007-2008 р.р. договір про надання послуг з водопостачання сторонами не укладався.

У 2009 р. водопостачання здійснювалось на умовах договорів від 01.04.2009 р., та від 01.07.2009 р. які відповідач отримав від позивача поштовим звязком. Умовами вказаних договорів передбачена можливість обліку обємів водопостачання та водовідведення у разі відсутності загально будинкового лічильника згідно „Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України" а саме за нормами споживання відповідно до кількості проживаючих осіб.

У 2010 р. водопостачання здійснювалось на умовах договору від 01.07.2010 р. . який відповідач отримав від позивача поштовим звязком. Відповідно до розділу 6 договору облік водопостачання та водовідведення здійснюється згідно загальнобудинкового лічильника, що був встановлений та опломбований 26.03.2010 р.

З жовтня 2006 року по 26 березня 2010 року нарахування за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню проводилось згідно списку проживаючих осіб наданого головою правління ( по нормі), згідно ст. 41

Закону України „Про питну воду та питне водопостачання", так як відповідач відмовлявся встановлювати загально-будинковий лічильник. Вартість 1 м3 з листопада 2006 року становить - 5,95 грн., а з 01 березня 2009 р. становить -8,40 грн.

З 26 березня 2010 року нарахування за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення проводиться по показниках загально-будинкового засобу обліку води, що підтверджується актами звірки показників водолічильника на водопостачання та водовідведення від 26 березня 2010р., 26 квітня 2010 р., 27 травня 2010 р., 25 червня 2010 р., 29 липня 2010 р., 31 серпня 2010 р., 27 вересня 2010 р., 29 жовтня 2010 р., ЗО грудня 2010 р.

Відповідачу щомісячно направлялись рахунки у Відділення Ощадбанку № 225 м. Умані, для оплати наданих послуг, але оплата проводиться не в повному обсязі.

Так відповідач, згідно розрахунків позивача заборгував йому за надані послуги з водопостачання за період з січня 2000 р. по грудень 2010 р. 408289,41 грн.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 655, 692 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати:

-з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.. 19, 32, 41 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» Послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з:

- підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням;

- підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення;

- об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів;

- власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

За надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку.

Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством.

Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення.

Підприємства питного водопостачання незалежно від форми власності ведуть первинний облік якості та кількості питної води, безстроково зберігають первинні дані та безоплатно надають їх центральному органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених законами України.

Облік у сфері питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання і споживачами за допомогою технічних засобів, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі відсутності таких технічних засобів облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобовязання між сторонами виникли на підставі укладених сторонами договорів № 2017 від 02.01.02р., б/н від 31.12.2003 р., від 01.08.2005 р., від 05.01.2006 р., № 142 від 01.04.2009 р., №142 від 01.07.2009 р., від 01.07.2010 р. Свої зобовязання за цим договором позивач виконав належним чином та надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення.

Твердження представника відповідача про не укладення договорів № 142 від 01.04.2009 р., №142 від 01.07.2009 р., від 01.07.2010 р. з посиланням на їх неотримання та направлення протоколів розбіжностей спростовуються матеріалами справи. Так відповідно до поштових повідомлень тексти цих договрів отримувались представниками відповідача. Щодо протоколу розбіжностей до договору від 01.07.2009 р. то він направлений відповідачем з порушенням встановленого ст.. 181 ГПК України терміну, а тому даний договір слід вважати укладеним на умовах позивача.

Крім того відповідач отримував від позивача послуги з водопостачання та водовідведення у період 2007-2008 р.р. без укладення договору.

Таким чином, у відповідача виникло зобовязання щодо оплати вартості наданих послуг на умовах укладених договорів та за фактично надані послуги.

Однак відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України свої зобовязання щодо оплати вартості належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 408289 грн. 41 коп.

В той же час, приймаючи рішення у даній справі суд виходить із наступного.

Відповідно до приписів ст.. ст.. 256, 257, 261, 267 позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість відповідача за період з січня 2000 р. по грудень 2010 р. До суду із даним позовом позивач звернувся 31.01.2011 р. Відповідач заявив про застосування строків позовної давності.

Таким чином позивач пропустив встановлений Законом строк позовної давності щодо заявленої до стягнення заборгованості за період з січня 2000 по грудень 2007 р. на загальну суму 257596 грн. 46 коп. Причин поважності цього строку позивач суду не навів, а тому він підлягає до застосування.

Щодо решти заявлених вимог, а саме заборгованості відповідача за період з січня 2008 р. по грудень 2010 р. в сумі 149092 грн. 95 коп., то суд приходить до висновку про їх задоволення, оскільки вони підтверджені поданими позивачем доказами, а саме:

- договір № 142 від 01.04.2009 p., повідомлення про вручення договору, отримала 02.04.2009 р. особисто голова правління Ткаченко М.П., протоколу розбіжностей надіслано не було;

-договір № 142 від 01.07.2009 p., повідомлення про вручення договору, отримала особисто голова правління Ткаченко М.П. 21 серпня 2009 p., протокол розбіжностей надіслано 03.11.2009 р. за вх. № 427. Відповідно до п. 4 ст. 181 Господарського кодексу України правлінням ЖБК № 17 було пропущено строк надсилання протоколу розбіжностей;

-довідка ЖБК № 17 № 98 від 30.10.2009 p.. щодо кількості проживаючих:

- договір від 01.07.2010 p., повідомлення про вручення договору, отримала особисто бухгалтер кооперативу Медведева Л.В. - 09.07.2010 р.;

-акт опломбування лічильника від 26.03.2010 р.. підписаний бухгалтером Медвсдєвого Л.В.;

-акти звірки показників водолічильника від 26.04.2010 р. (підписаний бухгал. кооперативу ОСОБА_2), 27.05.2010 р., 25.06.2010 р., 29.07.2010 р. (підписані мешканцем кооперативу ОСОБА_1). 31.08.2010 р. ( підписаний мешканцем кооперативу ОСОБА_3), 27.09.2010 р., 29.10.2010 р., 30.12.2010 р. ( підписані бухг. кооперативу ОСОБА_2) - додані до матеріалів справи;

-рахунки за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., які виставлялись ЖБК № 17 на оплату за отримані послуги з водопостачання та водовідведення - додані до матеріалів справи;

-платіжні доручення ЖБК № 17, які підтверджують отримання послуг з водопостачання та водовідведення.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що плата за надані послуги здійснювалась на підставі показників квартирних лічильників кожного члену кооперативу суд вважає безпідставним, оскільки відповідач не навів доказів укладення договорів позивачем з кожним членом кооперативу. Крім можливість укладення таких договорів суперечить вимогам Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з житлово - будівельного кооперативу №17, вул. Пушкіна, буд. 5-а, м. Умань, код 22800362 на користь комунального підприємства "Уманьводоканал", вул. Залізняка, буд. 16, м. Умань, код 03357174 149092 грн. 95 коп. боргу, 1490 грн. 59 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита та 86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя К.І.Довгань

Повний текст рішення підписано 21.04.2011