Рішення № 15111789, 22.04.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2011 р.Справа № 11/5025/247/11 За позовом приватного Акціонерного Товариства "Страхова компанія "АХА Україна" м. Київ

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Нефедівське" с. Нефедівці, Кам'янець-Подільського району

про стягнення 4920,08 грн.

Представники сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 22.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору:

Позивач - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Україна", м. Київ, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Нефедівське", с. Нефедивці Кам'янець-Подільського району, 4920,08 грн. в порядку регресу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 08.12.2006 р. між АТ Страхова компанія "АХА Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування, за яким були застраховані майнові інтереси ОСОБА_1, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля VAZ 210700-20 (надалі - автомобіль потерпілого).

14.10.2007 р. по а/д Кам'янець-Подільський-Стара Ушиця Хмельницької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох автомобілів: 1- Трактор Т-150, власник транспортного засобу ТОВ "Нефедівське", який знаходився в керуванні ОСОБА_2 та 2- автомобіль потерпілого.

Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, особа (ОСОБА_2, яка керувала транспортним засобом була визнана винним у скоєні адміністративного правопорушення під час ДТП.

За зверненням потерпілого (ОСОБА_1) до ПАТ "Страхова компанія "АХА Україна", м. Київ, йому було виплачено страхове відшкодування.

На вимогу ПАТ "Страхова компанія "АХА Україна", м. Київ про сплату суми боргу відповідач не відреагував, суму заборгованості не сплатив.

Оскільки відповідач не відшкодував завдану шкоду в добровільному порядку, ПАТ "Страхова компанія "АХА Україна", м. Київ звернувся з позовом до Господарського суду Хмельницької області.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

З огляду на викладене, оскільки неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

08.12.2006 р. між АТ Страхова компанія "АХА Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування, за яким були застраховані майнові інтереси ОСОБА_1, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля VAZ 2107-20.

18 січня 2010 року, відповідно до статті 1 Статуту Приватного акціонерного товариства „СК „АХА Україна", ЗАТ „СК „АХА Україна" змінило назву Компанії на АТ „СК „АХА Україна" та було внесено зміни до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ АА № 340399.

Крім того, 18.01.2010 року було змінено Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, підставою якого була зміна місцезнаходження юридичної особи та видано нове Свідоцтво Серія А01 № 603218.

Тобто, АТ „СК „АХА Україна" є правонаступником ЗАТ „СК „АХА Україна" (ЗАТ „СК „Український страховий альянс").

Згідно з п. 7 договору страхування транспортного засобу МА №030181 застраховано транспортний засіб автомобіль марки ВАЗ 2107-20 2006 р. випуску, номер шансі НОМЕР_1, дійсна та заставна вартість 32850,00 грн., реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до п. 9.1. договору транспортний засіб застраховано у тому числі від ризику ДТП.

За п. 10.1. по п. 9.1. договору визначена безумовна франшиза в сумі 1262,50грн.

Строк дії договору визначений з 00-00 год. 09.12.2006р. по 24-00 год. 08.12.2007р. (п.5 договору)

Згідно договору транспортний засіб застраховано на страхову суму 32850,00 грн., страховий тариф становить 4,30 %, страхова премія 1412,55 грн.

14.10.2007 р. по а/д Кам'янець-Подільський-Стара Ушиця Хмельницької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох автомобілів: 1- Трактор Т-150, власник транспортного засобу ТОВ "Нефедівське", який знаходився в керуванні ОСОБА_2 та 2- автомобіль потерпілого.

Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, особа (ОСОБА_2, яка керувала транспортним засобом була визнана винним у скоєні адміністративного правопорушення під час ДТП.

З метою отримання постанови в судових засіданнях оголошувались перерви, та виносились ухвали про відкладення розгляду справи.

21.04.2011р. в судовому засіданні на яке було призначено розгляд справи в черговий раз оголошувалась перерва в зв'язку з невиконанням Кам'янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області вимог, щодо подачі копії постанови про визнання винним у вчинені адміністративного правопорушення під час ДТП ОСОБА_2

При оголошенні вказаної перерви судом враховано, що строк вирішення справи встановлений ст. 69 ГПК України з врахуванням вимог частини 3 вказаної статті закінчується 22 квітня 2011 року, а тому подальше відкладення розгляду справи неможливе, а відсутність постанови Кам'янець-Подільського міськрайонного суду про притягнення до адміністративної відповідальності та визнання винним у скоєнні ДТП гр. ОСОБА_2., яке сталось 14.10.2007 р. по а/д Кам'янець-Подільський-Стара Ушиця Хмельницької області за участю транспортних засобів трактора Т-150 та легкового автомобіля ВАЗ 2107-20 держ. № НОМЕР_2 унеможливлювало розгляд справи по суті.

22.04.2011р. на адресу суду факсимільним повідомленням з Кам'янець-Подільського міськрайонного суду надійшла копія постанови від 26.11.2007р. у справі №3-32344/2007р. про визнання винним ОСОБА_2. у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124, 122-2 КпАП України.

Потерпілий звернувся до позивача із заявою від 15.10.2007р. про виплату страхового відшкодування.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, згідно висновку спеціаліста Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-консалтингової фірми „РЕНОМЕ" про вартість матеріального збитку завданого власнику об'єкта від 29.10.2007р. становить 4 911,59 грн.

За наслідком розгляду звернення потерпілому в наслідок ДТП - ОСОБА_1 позивачем проведено виплату суми страхового відшкодування, яка за вирахуванням франшизи склала 3863,10 грн., що підтверджується копією наявного в матеріалах справи платіжного доручення №1234 від 08.02.2008р.

В послідуючому 03 липня 2009 р. представником позивача було направлену відповідачу лист № 220АР в якому запропоновано здійснити оплату суми боргу в розмірі 4 297,15 грн., яка складається з суми страхового відшкодування в розмірі 3 863,10 грн., витрат на оплату за отримання довідки ДАІ про обставини ДТП в сумі 34,05 грн. та витрат на оплату за проведення товарознавчої експертизи автомобіля в сумі 400,00 грн.

Відповідач заборгованості по сплаті 4 297,15 грн. відшкодування в добровільному порядку не погасив, за наслідками чого позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Окрім того позивачем в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань по поверненню коштів сплачених на користь потерпілого як страхове відшкодування позивач нарахував відповідачу 148,60 грн. суму 3% річних та 474,58 грн. інфляційних нарахувань за період з червня 2009р. по вересень 2010р.

На підтвердження позовних вимог позивачем також надано суду копії платіжних доручень про сплату сум, копії довідок 4-го МРВДАІ УМВС України, заяви про відшкодування, висновку спеціаліста Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-консалтингової фірми „РЕНОМЕ" про вартість матеріального збитку завданого власнику об'єкта від 29.10.2007р., наказу про виплату страхового відшкодування, страхового акту №1093/05/23 від.06.02.2008р., свідоцтва про реєстрацію ТЗ, договору добровільного страхування від 08.12.2006 р.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України „Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Виплата приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Україна", м. Київ страхового відшкодування за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля ВАЗ 2107-20 держ. № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 підтверджується платіжним дорученням №1234 від 08.02.2008р. на суму 3863,10 грн.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Частиною 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За приписами ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Нормою статті 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" встановлено, що до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи зміст позовних вимог та встановлені судом факти, суд вважає правомірними вимоги щодо стягнення з відповідача 3863,10 грн. шкоди.

Окремо підлягає відшкодуванню заявлена до стягнення сума витрат на оплату за проведення товарознавчої експертизи автомобіля в сумі 400,00 грн. оскільки вказані витрати понесені страхувальником в зв'язку з оцінкою матеріального збитку завданого власнику майна (тобто оцінка шкоди) без якої неможливо провести відшкодування, оскільки згідно умов п. 22.1. ст. 22 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Судом також враховано, що доказом понесення вказаних витрат позивачем виступає платіжне доручення №1703 від 14.02.2008р. на суму 400,00 грн.

Однак, понесені позивачем витрати у вигляді витрат на оплату за отримання довідки ДАІ про обставини ДТП в сумі 34,05 грн. відшкодуванню не підлягають, з огляду на необгунтованість їх понесення.

При відмові в задоволенні вимог по відшкодуванню витрат на оплату за отримання довідки ДАІ про обставини ДТП в сумі 34,05 грн. судом враховано, що чинне законодавство (зокрема, статті 25, 26 Закону України „Про страхування”) не передбачає необхідності надання страхувальником за договором майнового страхування довідки уповноваженого органу МВС про ДТП для отримання страхового відшкодування, тому у такого страхувальника не виникає в цій частині право вимоги до відповідача.

Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 3863,10 грн. шкоди та 400,00 грн. витрат пов'язаних з оцінкою матеріального збитку завданого власнику майна, у решті позову слід відмовити з огляду на його безпідставність.

Щодо стягнення 148,60 грн. суму 3% річних та 474,58 грн. інфляційних нарахувань за період з червня 2009р. по вересень 2010р. судом враховано наступне:

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Відповідно до ст. 38 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов.

Тобто вимога про стягнення відшкодування з відповідача це право страховика, який відшкодував шкоду, а не обов'язок власника транспортного засобу, яким заподіяно шкоду. Окремо встановлено, що вказане право реалізується шляхом подання позову, а не звернення в іншому порядку.

З огляду на викладене суму страхового відшкодування здійсненого страховиком не можна вважати простроченою сумою в розумінні ст. 625 ЦК України.

А тому з огляду на викладене суд прийшов до висновку, що в задоволенні вимоги про стягнення 148,60 грн. суму 3% річних та 474,58 грн. інфляційних нарахувань за період з червня 2009р. по вересень 2010р. належить відмовити.

Судові витрати згідно зі ст. 49 ГПК України підлягають покладенню на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

ВИРІШИВ:

Позов приватного Акціонерного Товариства підприємства "Страхова компанія "АХА Україна" м. Київ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Нефедівське" с. Нефедівці, Кам'янець-Подільського району про стягнення 4920 грн. 08 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Нефедівське" (с. Нефедівці, Кам'янець-Подільського району, вул. Миру, 80, код 14144671) на користь приватного Акціонерного Товариства "Страхова компанія "АХА Україна" (м. Київ, вул. Братська, 14, код ЄДРПОУ 31235110) 3863,10 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят три грн. 10 коп.) сплаченого страхового відшкодування, 400,00 грн. (чотириста грн. 00 коп.) відшкодування оплати за проведення товарознавчої експертизи автомобіля, 88,38 (вісімдесят вісім грн. 38 коп.) - витрат по оплаті державного мита та 204,49 грн. (двісті чотири грн. 49 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

СуддяД.І. Радченя

Повний текст рішення виготовлено 26.04.2011 р.

Віддрук: 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - позивачу,

4, - відповідачу.