Рішення № 15111684, 18.04.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.04.2011 Справа № 5024/340/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніфер", м. Каховка Херсонської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн", м.Каховка Херсонської області

про стягнення 6943 грн. 25 коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - представник Брага В.В. дов. № 1/2010 від 13.03.2010 р.

від відповідача - представник Пасічниченко Ю. М. дов. від 21.03.2011 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Уніфер" (позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн" (відповідач) 940 грн. 18 коп. пені, 4776 грн. 09 коп. штрафу, 159 грн. 27 коп. 3% річних та 1067 грн. 71 коп. збитків від інфляції.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на неузгодженість сторонами нарахування штрафних санкцій при укладенні договору, невідповідність пунктів договору в цій частині нормам чинного законодавства. Також посилається на невірний розрахунок позивачем процентів річних та інфляційних втрат.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами 16 квітня 2009 року було укладено договір поставки №06/09-ЗЗР, згідно якого позивач зобов'язувався передати, а відповідач прийняти та оплатити товари, згідно з специфікацією та на умовах, що визначаються у додатках, які є невід'ємною частиною цього договору.

Додатками №№1-3 до договору сторони узгодили партії товарів, які позивач постачатиме відповідачу (а.с. 10-12).

Виконуючи умови договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 140326 грн. 77 коп., відповідно до накладних №УТ-00401 від 16 квітня 2009 року, №УТ -00403 від 16 квітня 2009р., №УТ - 01188 від 17 червня 2009 року, №УТ - 01364 від 20 серпня 2009р.

Факт отримання товарів відповідачем підтверджено довіреностями №38 від 16 квітня 2009р., №77 від 17 липня 2009 р., №86 від 20 серпня 2009р.

Відповідно додатків до договору кінцевим терміном оплати товару було визначено 10 вересня 2009р.

Відповідач в порушення умов договору та вищезазначених норм законодавства, не розрахувався за отриманий товар у встановлений додатками строк. Отже, відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати вартості отриманого від позивача на підставі договору товару.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі статті 625 ЦК України нараховано відповідачу 159 грн. 27 коп. 3% річних та 1067 грн. 71 коп. інфляційних втрат.

При перевірці судом розрахунків інфляційних втрат та 3 % річних встановлено, що за здійсненим судом розрахунком сума інфляційних втрат становить 1077 грн.09 коп., а сума 3% річних - 156 грн.52 коп. Суд при розрахунку приймав до уваги кількість прострочених днів, а саме з 11.09.09 по 23.11.09 ( коли була перерахована сума 10000 грн.) -73 дні, відповідно 3% річних буде складати за цей період 31840 грн.58 коп.х3%:365х73= 191 грн.04. За період з 23.11.09 по 03.12.09 складає 10 днів, відповідно 3% річних складає суму 17 грн.95 коп. ( 21840 грн.58 коп.х3%:365х10). таким чином, 3% річних за вказаний період складає суму 208 грн.99 коп. Позивач просить стягнути 3% річних у сумі 156 грн.52 коп., отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Інфляційні втрати мають бути нараховані за період з 11.09.09 по 23.11.09 на суму 31840 грн.58 коп. , та з 23.11.09 по 03.12.09 на суму 21840 грн.58 коп.

При розрахунку суд використовує лист Верховного Суду України від 03.04.97 №62-97 р. Згідно цього листа зазначено, що при проведені перерахунку суми після 15 числа місяця при нарахуванні інфляційних втрат застосовується індекс інфляції цього місяця.

Із огляду на встановлені факти суд дійшов до висновку, що позивач прострочив виконання грошового зобов"язання більше 15 днів у вересні, жовтень та 23 дні у листопаді 2009року. У зв"язку з цим, при нарахування інфляційних втрат суд приймає індекс інфляції за три вищезазначені місяці, сума інфляційних втрат складає 899 грн.80 коп. Позивач просив стягнути 1067 грн.71 коп. інфляційних втрат. В цій частині суд задовольняє частково позив на суму 899 грн. 80 коп., в решті відмовляє

Щодо вимог про стягнення пені та штрафу суд зазначає наступне.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

В даному випадку пунктом 5 договору сторонами було обумовлено, що у випадку прострочення оплати вартості товару покупець (відповідач у справі) сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення.

Аналіз наведених норм законодавства та змісту договору щодо стягнення пені дає підстави для висновку, що сторони при укладанні договору не досягли згоди щодо розміру пені, оскільки ставка НБУ є величиною змінною і необхідно зазначити, за який саме період вона береться.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає, як заявлена безпідставно.

Тим же пунктом 5 договору передбачено, що в разі порушення термінів оплати товару більше ніж на 10 днів покупець сплачує додатково постачальнику штраф у розмірі 15% від суми заборгованості по договору.

Як зазначалось вище кінцевий строк розрахунку за поставлений товар встановлений 10 вересня 2009 року. Станом на 11 вересня 2009 року за відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 31840 грн. 58 коп. У зв'язку з несплатою вказаної заборгованості більше ніж 10 днів позивачем обґрунтовано нараховано позивачу штраф в розмірі 15% в сумі 4776 грн. 09 коп.

Заперечення відповідача проти позову з посиланням на неузгодженість сторонами нарахування штрафних санкцій при укладенні договору, невідповідність пунктів договору в цій частині нормам чинного законодавства та пропуск позивачем строку позовної давності не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

При цьому частиною 1 статті 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

При укладенні договору сторони в розділі 5 Договору визначили, що відповідно до статті 259 ЦК України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за даним Договором поставки складає 3 (три) роки.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 4776 грн. 09 коп. штрафу, грн. коп. інфляційних втрат, грн. коп. 3% річних. В задоволенні решти позову має бути відмовлено.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в сумі 5835грн.16 коп. В решті позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн" (м. Каховка Херсонської області, вул. Мелітопольська,11А, р/р 26001052301050 в ХФ КБ "ПриватБанк" м. Херсон, МФО 352479, код ЄДРПОУ 32809894) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Уніфер" (м. Каховка Херсонської області, вул. Мелітопольська, 17 "Б", р/р 2600201693379 в ФВАТ "Держ. Екс-Імп. Банк України" м. Херсон, МФО 352639, код ЄДРПОУ 31431146) штраф в сумі 4776 грн. 09 коп., інфляційні збитки в сумі 899 грн. 80 коп., 3% річних в сумі 159 грн.27 коп, а також 102 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Немченко

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 22.04.2011р.