Рішення № 15111461, 15.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2011 р.Справа № 20-4/35-10-1209 За позовом: Закритого акціонерного товариства Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11) до відповідача: Одеської міської ради про визнання права власності

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Тищенко В.В.- за довіреністю б/н від 08.11.2010 року;

від відповідача: не зявились.

У судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: 15.03.2010 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11) про усунення перешкод у користуванні орендованими будівлями, загальною площею 2675 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, зі сторони БМУ-11, шляхом зобовязання останнього передати позивачу цю будівлю за актом приймання-передачі обєкта.

Заявлені позовні вимоги були обґрунтовані тим, що в порушення ст.ст. 759, 765 ЦК України та умов договору оренди будівлі від 04.01.2010 року, укладеного між сторонами, відповідач відмовляється передати позивачу будівлю, підписати акт приймання-передачі будівлі, внаслідок чого позивач не може належним чином використовувати об'єкт оренди для здійснення підприємницької діяльності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2010 року (суддя Літвінов С.В.) було порушено провадження у справі № 4/35-10-1209.

24.03.2010 року ЗАТ Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11) звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якій, з урахуванням уточнень, просило суд визнати недійсним договір оренди будівлі від 04.01.2010 року, укладений між сторонами, та визнати за ЗАТ Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11) право власності на будівлі та споруди, загальною площею 1320,5 кв.м, які відповідно до технічного паспорту від 15.04.2010р., виготовленого КП “ОМБТІ та РОН”, складаються з корпусу підсобних приміщень № 1, площею 188,7 кв.м, зазначеного під літ. “А”, столярного цеху, площею 93,1 кв.м, зазначеного під літ. “Б”, корпусу підсобних приміщень № 2, площею 156,7 кв.м, зазначеного під літ. “В”, майстерні, площею 155,9 кв.м, зазначеної під літ. “Г”, майстерні, площею 72,4 кв.м, зазначеної під літ. “Д”, корпусу токарного, слюсарного, площею 192,2 кв.м, зазначеного під літ. “Е”, електротехнічного цеху, площею 42,2 кв.м, зазначеного під літ. “Ж”, складу, площею 45,0 кв.м, зазначеного під літ. “И”, складу, площею 106,2 кв.м, зазначеного під літ. “К”, складу, площею 142,1 кв.м, зазначеного під літ. “Л”, туалету, площею 2,3 кв.м, зазначеного під літ. “М”, арматурного цеху, площею 111,3 кв.м, зазначеного під літ. “Н”, складу, площею 12,4 кв.м, зазначеного під літ. “П”, навісів, зазначених під літ. “С”, “Р”, “З”, “О”, І, ІІ теплиць, ІІІ естакади, ІV підкранового шляху, V, VІ, VІІ бетоносмесительних вузлів, № 1-2 огорожі, які розташовані на земельній ділянці, площею 9 495 кв.м, та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2010 року зустрічну позовну заяву ЗАТ Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11) було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у справі № 4/35-10-1209.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.05.2010 року у справі № 4/35-10-1209 (суддя Літвінов С.В.) у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 було відмовлено, зустрічний позов Закритого акціонерного товариства Будівельно-виробничий і комерційний центр “Одісей” (БМУ-11) задоволено частково. Визнано за Закритим акціонерним товариством Будівельно-виробничий і комерційний центр “Одісей” (БМУ-11) право власності на будівлі та споруди, загальної площею 1320,5 кв.м, які відповідно до технічного паспорту від 15.04.2010 р., виготовленого КП “ОМБТІ та РОН”, складаються з корпусу підсобних приміщень № 1 площею 188,7 кв.м, зазначеного під літ. “А”, столярного цеху площею 93,1 кв.м, зазначеного під літ. “Б”, корпусу підсобних приміщень № 2 площею 156,7 кв.м, зазначеного під літ. “В”, майстерні площею 155,9 кв.м, зазначеної під літ. “Г”, майстерні площею 72,4 кв.м, зазначеної під літ. “Д”, корпусу токарного, слюсарного площею 192,2 кв.м, зазначеного під літ. “Е”, електротехнічного цеху площею 42,2 кв.м, зазначеного під літ. “Ж”, складу площею 45,0 кв.м, зазначеного під літ. “И”, складу площею 106,2 кв.м, зазначеного під літ. “К”, складу площею 142,1 кв.м, зазначеного під літ. “Л”, туалету площею 2,3 кв.м, зазначеного під літ. “М”, арматурного цеху площею 111,3 кв.м, зазначеного під літ. “Н”, складу площею 12,4 кв.м, зазначеного під літ. “П”, навісів, зазначених під літ. “С”, “Р”, “З”, “О”, І, ІІ теплиць, ІІІ естакади, ІV підкранового шляху, V, VІ, VІІ бетоносмесительних вузлів, № 1-2 огорожі, які розташовані на земельній ділянці, площею 9495 кв.м, та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства Будівельно-виробничий і комерційний центр “Одісей” (БМУ-11) 42,50 грн. державного мита та 118 грн. витрат ІТЗ судового процесу. В іншій частині зустрічного позову Закритого акціонерного товариства Будівельно-виробничий і комерційний центр “Одісей” (БМУ-11) відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2010 року рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2010 року у справі № 4/35-10-1209 скасовано, справу № 4/35-10-1209 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Враховуючи, що згідно з резолюцією голови господарського суду Одеської області справу № 4/35-10-1209 було передано на новий розгляд судді Щавинській Ю.М., ухвалою господарського суду Одеської області від 22.10.2010 року вказану справу було прийнято до свого провадження суддею Щавинською Ю.М. із присвоєнням справі № 20-4/35-10-1209. Крім того, враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, на якій розташоване майно, визнання права власності на яке є предметом зустрічного позову, належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси, повноваження щодо розпорядження якою відносяться до компетенції Одеської міської ради, суд вказаною ухвалою залучив Одеську міську раду до участі у справі в якості іншого відповідача.

Під час нового розгляду справи, 30.11.2010 року, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, користуючись правом, наданим ст.ст. 22, 78 ГПК України, надіслала до суду заяву про відмову від первісного позову та припинення провадження у справі №20-4/35-10-1209 в частині первісних позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2010 року провадження у справі № 20-4/35-10-1209 в частині первісних позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні орендованими будівлями, загальною площею 2675 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, зі сторони БМУ-11, шляхом зобовязання останнього передати позивачу цю будівлю за актом приймання-передачі обєкта, було припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В свою чергу, Закрите акціонерне товариство Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11) надало до суду уточнення зустрічних позовних вимог (т.2, а.с.6-9), в якому фактично змінило підставу позовних вимог про визнання за ним права власності на спірні будівлі, визначаючи зазначеною підставою ст. 376 ЦК України.

25.11.2010 року ЗАТ Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11) звернулося до суду з клопотанням про призначення у справі № 20-4/35-10-1209 судової будівельної експертизи.

В обґрунтування поданого клопотання ЗАТ Будівельно-виробничий і комерційний центр “Одісей” (БМУ-11) посилався на те, що оскільки при уточненні позовних вимог ним було змінено підставу подання зустрічного позову на ст. 376 ЦК України, яка визначає поняття самочинного будівництва та можливість набуття на нього права власності за певних обставин, встановлення цих обставин є необхідним для вирішення справи. Враховуючи, що при вирішенні вказаних питань необхідні спеціальні знання в галузі будівництва, позивач й просить призначити у справі судову будівельну експертизу.

Представник відповідача Одеської міської ради у судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечував, посилаючись на те, що Одеською міською радою, як представницьким органом територіальної громади м. Одеси, уповноваженим розпоряджатися землею, що знаходиться в межах міста та перебуває у комунальній власності, питання про надання ЗАТ Будівельно-виробничий і комерційний центр “Одісей” (БМУ-11) земельної ділянки для будівництва спірного обєкту не приймалося та взагалі не розглядалося, у звязку з чим вимоги про визнання права власності на спірний обєкт нерухомості задоволенню не підлягають, а призначення у справі судової будівельної експертизи є безпідставним.

Враховуючи, що підставою заявлення зустрічного позову є саме ст. 376 ЦК України, тобто суд при розгляді справи має перевірити відповідність спірного обєкту ознакам самочинного будівництва, визначеним у вказаній статті, а вирішення вказаного питання потребує спеціальних знань у галузі будівництва, ухвалою господарського суду Одеської області від 10.12.2010 року, з метою повного, всебічного розгляду обставин справи, для розяснення питань, що виникли при вирішенні спору та потребують спеціальних знань, у справі № 20-4/35-10-1209 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено судовому експерту Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Консалт-Плюс” ОСОБА_4, а провадження у справі № 20-4/35-10-1209 зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення справи до господарського суду Одеської області. На вирішення судової будівельно-технічної експертизи судом було поставлено наступні питання:

1) Чи відповідають будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, будівельним, санітарним, протипожежним нормам і правилам, що висуваються для нежилих приміщень?

2) Чи можливе їх збереження та подальша експлуатація?

18.03.2011 року до господарського суду Одеської області були повернуті матеріали справи № 20-4/35-10-1209 разом із висновком судової будівельно-технічної експертизи № 17е/С від 14.03.2011 року, у звязку з чим ухвалою суду від 25.03.2011 року провадження у справі № 20-4/35-10-1209 було поновлено із призначенням її до розгляду в засіданні суду на 04.04.2011 року.

У судовому засіданні 04.04.2011 року представник позивача надав суду уточнення до позовної заяви, в якому просить суд визнати за ЗАТ Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11) право власності на будівлі та споруди, загальною площею 1320,5 кв.м, які відповідно до технічного паспорту від 15.04.2010р., виготовленого КП “ОМБТІ та РОН”, складаються з корпусу підсобних приміщень № 1, площею 188,7 кв.м, зазначеного під літ. “А”, столярного цеху, площею 93,1 кв.м, зазначеного під літ. “Б”, корпусу підсобних приміщень № 2, площею 156,7 кв.м, зазначеного під літ. “В”, майстерні, площею 155,9 кв.м, зазначеної під літ. “Г”, майстерні, площею 72,4 кв.м, зазначеної під літ. “Д”, корпусу токарного, слюсарного, площею 192,2 кв.м, зазначеного під літ. “Е”, електротехнічного цеху, площею 42,2 кв.м, зазначеного під літ. “Ж”, складу, площею 45,0 кв.м, зазначеного під літ. “И”, складу, площею 106,2 кв.м, зазначеного під літ. “К”, складу, площею 142,1 кв.м, зазначеного під літ. “Л”, туалету, площею 2,3 кв.м, зазначеного під літ. “М”, арматурного цеху, площею 111,3 кв.м, зазначеного під літ. “Н”, складу, площею 12,4 кв.м, зазначеного під літ. “П”, навісів, зазначених під літ. “С”, “Р”, “З”, “О”, І, ІІ теплиць, ІІІ естакади, ІV підкранового шляху, V, VІ, VІІ бетоносмесительних вузлів, № 1-2 огорожі, які розташовані на земельній ділянці, площею 9 495 кв.м, та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що йому Постановою № 64 Ради народного господарства Одеського економічного адміністративного району від 24 березня 1961 р. була надана земельна ділянка, якою він на протязі всього часу користувався, та своїми силами та за власні кошти були збудовані нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1320,5 кв.м. Однак позивачем не були отримані необхідні дозвільні документи, це унеможливлює отримання ним у відповідача Одеської міської ради у встановленому законом порядку документів, які б підтверджували його право власності на спірне майно, а відсутність належних правовстановлюючих документів не дає змоги позивачу здійснювати у законному порядку свою діяльність та користуватися правами, що надаються законом власнику майна. Зазначені обставини й зумовили звернення ЗАТ Будівельно-виробничий і комерційний центр «ОДІСЕЙ»(БМУ-11) до суду з позовом про визнання права власності із посиланням на ст. 376 ЦК України.

При цьому, позивач, із наданням вказаних уточнень, фактично виключив із позову позовну вимогу про визнання недійсним договору оренди будівлі від 04.01.2010 року, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11), заявлену до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Враховуючи, що із поданням уточнення до позовної заяви позивач ЗАТ Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11) фактично виключив із заявлених позовних вимог вимогу про визнання недійсним договору оренди будівлі від 04.01.2010 року, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11), заявлену до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, разом з тим, відповідачами за позовом про визнання права власності на спірні будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, залишив як Одеську міську раду, так й Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, яка не є відповідачем за вказаним позовом, ухвалою суду від 04.04.2011 року провадження у справі № 20-4/35-10-1209 в частині вимог про визнання недійсним договору оренди будівлі від 04.01.2010 року, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11), заявлених до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, було припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідач у наданому до суду відзиві на позов (т. 2, а.с. 31-33) проти позову ЗАТ Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11) заперечує, вважаючи їх незаконними та необґрунтованими, з наступних підстав:

Так, за твердженням відповідача, з позовних вимог не вбачається інформація та докази щодо належності спірної будівлі певному власнику на момент звернення до суду, правомірність її зведення з урахуванням земельного законодавства та законодавства у галузі будівництва. Позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки не зрозумілим є зміст порушення прав позивача за зустрічною позовною заявою та доказів порушення прав позивачем за зустрічною позовною відповідачем не надано, а відтак юридичні факти, які є підставою для набуття права власності, відсутні.

Відповідач зазначає, що Одеською міською радою питання про надання Закритому акціонерному товариству Будівельно-виробничого і комерційного центру "Одісей" (БМУ-11) земельної ділянки для будівництва спірного об'єкту нерухомості не приймалось та взагалі не розглядалось. За таких обставин, вимоги щодо визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 15.04.2011 року представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 15.04.2011 року не зявився, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи безпосередньо під підпис у попередньому судовому засіданні. При цьому, 14.04.2011 року представник відповідача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із зайнятістю його у іншому судовому засіданні.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного:

Згідно до чинного господарського процесуального законодавства, інститут представництва юридичної особи не є безпосередньо повязаним з особистістю будь-якого окремого представника. Таким чином, позивачі, які є юридичними особами, не позбавлені права направити до суду іншого представника для забезпечення захисту своїх інтересів, надавши при цьому відповідну довіреність.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд враховує, що відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.04.2011 року строк розгляду справи № 20-4/35-10-1209 вже було продовжено на пятнадцять днів до 19.04.2011 року відповідно до ст. 69 ГПК України за клопотанням представника позивача.

Необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи викладене, клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відхилено судом як необґрунтоване та таке, що спрямоване на штучне затягування розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Ради народного господарства Одеського економічного адміністративного району № 64 від 24 березня 1961 року було передано ЗАТ Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11) територію управління будівництва станцію біологічної очистки на території поліву зрошення на спірній земельній ділянці.

У подальшому, на вказаній земельній ділянці позивачем було здійснено будівництво виробничо-складських будівель та споруд.

15.04.2010 року за результатами проведеної КП „ОМБТІ та РОН” інвентаризації був виготовлений технічний паспорт на спірні будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до якого загальна площа будівель становить 1320,5 кв.м, які складаються з: корпусу підсобних приміщень № 1, площею 188,7 кв.м, зазначеного під літ. “А”, столярного цеху, площею 93,1 кв.м, зазначеного під літ. “Б”, корпусу підсобних приміщень № 2, площею 156,7 кв.м, зазначеного під літ. “В”, майстерні, площею 155,9 кв.м, зазначеної під літ. “Г”, майстерні, площею 72,4 кв.м, зазначеної під літ. “Д”, корпусу токарного, слюсарного, площею 192,2 кв.м, зазначеного під літ. “Е”, електротехнічного цеху, площею 42,2 кв.м, зазначеного під літ. “Ж”, складу, площею 45,0 кв.м, зазначеного під літ. “И”, складу, площею 106,2 кв.м, зазначеного під літ. “К”, складу, площею 142,1 кв.м, зазначеного під літ. “Л”, туалету, площею 2,3 кв.м, зазначеного під літ. “М”, арматурного цеху, площею 111,3 кв.м, зазначеного під літ. “Н”, складу, площею 12,4 кв.м, зазначеного під літ. “П”, навісів, зазначених під літ. “С”, “Р”, “З”, “О”, І, ІІ теплиць, ІІІ естакади, ІV підкранового шляху, V, VІ, VІІ бетоносмесительних вузлів, № 1-2 огорожі, які розташовані на земельній ділянці, площею 9 495 кв.м.

На замовлення позивача ліцензованою організацією Приватним підприємством „МОДУС-2009” був складений технічний висновок про подальшу експлуатацію виробничо-складської бази на станції біологічної очистки, згідно якого обєкт визнаний задовільним та таким, що відповідає вимогам ДБН 79-92, СНіП 2.01.02-85, протипожежним, містобудівним вимогам та придатний для подальшої експлуатації.

Згідно до положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд зазначає, що підставою позову, з урахуванням наданих уточнень, позивач визначає ст. 376 Цивільного кодексу України, яка регулює правове положення самочинного будівництва.

Так, відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм та правил.

Вказаною статтею визначені три підстави для визнання будівництва самочинним:

1) якщо житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

2) якщо не має належного дозволу чи належно затвердженого проекту;

3) якщо будівництво здійснено з істотними порушеннями будівельних норм та правил.

При цьому, наслідками встановлення факту зведення самочинного будівництва є, зокрема, знесення такого будівництва, визнання права власності за особою, яка його здійснила, або визнання права власності за власником земельної ділянки.

Згідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, суд може визнати право власності на майно за власником (користувачем) земельної ділянки тільки у випадку, коли це майно збудовано у відповідності із будівельними нормами, тобто є безпечним для подальшої експлуатації, а також не порушує прав інших осіб.

При відсутності вказаної сукупності обставин, зокрема, у випадку його будівництва з порушенням будівельних норм, приймаючи до уваги, що існування таких будівель може являти небезпеку для третіх осіб, як уповноважений орган, так і суд має вирішити питання щодо знесення вказаного майна.

З ціллю перевірки відповідності спірного обєкту ознакам самочинного будівництва, визначеним у вказаній статті, судом було призначено у справі будівельно-технічну експертизу.

Так, відповідно до Висновку експерта ТОВ „Інтер-Консалт-Плюс” № 17е/С від 14.03.2011 року (т. 2, а.с. 58-71), будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 відповідають основним вимогам будівельних, санітарних, протипожежних норм та правил, що ставляться до нежилих приміщень, та експертом зроблено позитивний висновок про технічну можливість збереження та подальшої експлуатації спірних обєктів.

З урахуванням викладеного, будівля зведена з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних норм і правил, з додержанням цільового призначення земельної ділянки та ніяким чином не порушує права третіх осіб, в т.ч. членів територіальної громади м. Одеси.

Слід зазначити, що відповідач Одеська міська рада не заявив зустрічного позову до передано ЗАТ Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11) про знесення спірного обєкту нерухомості та не надав суду доказів того, що це будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує інтереси інших осіб і що збереження та експлуатація будівлі неможлива.

Натомість, твердження відповідачів про те, що відсутність у позивача сертифікату відповідності закінченого будівництвом обєкту проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам та правилам є невідповідністю реконструйованого обєкта вимогам державних будівельних норм та правил спростовується наданим позивачем позитивним технічним висновком про технічний стан конструкцій та можливість збереження будівель та споруди за адресою: АДРЕСА_1.

За таких обставин, враховуючи, що ЗАТ Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11) здійснило будівництво нежилих будівель та споруд без порушень будівельних норм і правил, на земельній ділянці, що було передана йому на підставі Постанови Ради народного господарства Одеського економічного адміністративного району № 64 від 24 березня 1961 року, стан та придатність спірного обєкту відповідає його цільовому призначенню і не суперечить пожежним та санітарним нормам України, що підтверджується наявним у матеріалах справи висновком судової експертизи, відповідач не довів, що будівництво суперечить суспільним інтересам і порушує інтереси інших осіб, суд, з урахуванням вищезазначених законодавчих приписів, вважає позовні вимоги ЗАТ Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, враховуючи ті обставини, що звернення ЗАТ Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11) до господарського суду з позовом у даній справі не було зумовлене неправомірними діями відповідача, суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита та за ІТЗ судового процесу віднести на рахунок позивача згідно до ст. 44, ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Закритим акціонерним товариством Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" (БМУ-11) (65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 99, код ЄДРПОУ 01271847) право власності на будівлі та споруди, загальною площею 1320,5 кв.м, які відповідно до технічного паспорту від 15.04.2010р., виготовленого КП “ОМБТІ та РОН”, складаються з корпусу підсобних приміщень № 1, площею 188,7 кв.м, зазначеного під літ. “А”, столярного цеху, площею 93,1 кв.м, зазначеного під літ. “Б”, корпусу підсобних приміщень № 2, площею 156,7 кв.м, зазначеного під літ. “В”, майстерні, площею 155,9 кв.м, зазначеної під літ. “Г”, майстерні, площею 72,4 кв.м, зазначеної під літ. “Д”, корпусу токарного, слюсарного, площею 192,2 кв.м, зазначеного під літ. “Е”, електротехнічного цеху, площею 42,2 кв.м, зазначеного під літ. “Ж”, складу, площею 45,0 кв.м, зазначеного під літ. “И”, складу, площею 106,2 кв.м, зазначеного під літ. “К”, складу, площею 142,1 кв.м, зазначеного під літ. “Л”, туалету, площею 2,3 кв.м, зазначеного під літ. “М”, арматурного цеху, площею 111,3 кв.м, зазначеного під літ. “Н”, складу, площею 12,4 кв.м, зазначеного під літ. “П”, навісів, зазначених під літ. “С”, “Р”, “З”, “О”, І, ІІ теплиць, ІІІ естакади, ІV підкранового шляху, V, VІ, VІІ бетоносмесительних вузлів, № 1-2 огорожі, які розташовані на земельній ділянці, площею 9 495 кв.м, та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Зазначене рішення є підставою для реєстрації КП "ОМБТІ та РОН" права власності за Закритим акціонерним товариством Будівельно-виробничий і комерційний центр "Одісей" на будівлі та споруди, загальною площею 1320,5 кв.м, які розташовані на земельній ділянці, площею 9495 кв.м, та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 18.04.2011р.