Рішення № 15111446, 13.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" квітня 2011 р.Справа № 20/145-10-5136 За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 10500,98 грн.

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

суддя Гуляк Г.І.

суддя Смелянець Г.Є.

Представники сторін:

від позивача: Подорян В.Г., діюча за дов. №01-13/1342

від відповідача: ОСОБА_1

У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст.77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, яке в подальшому було перейменовано у Департамент комунальної власності, звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій, з урахуванням уточнення (зменшення) позовних вимог (заява про уточнення позовних вимог від 13.04.11р.), просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської неустойку за несвоєчасне звільнення нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 125,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, у сумі 10500,98 грн. та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.12.2010 року було порушено провадження у справі №20/145-10-5136 за вказаним позовом із призначенням розгляду справи на 22.12.2010 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2010 року, приймаючи до уваги незявлення у судове засідання представника відповідача, від якого не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю, а також у зв'язку з невиконанням частково позивачем та повністю відповідачем вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 31.01.2011 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2011 року, враховуючи, що у судовому засіданні відповідач надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи на пятнадцять днів у звязку для можливості надати додаткові докази по справі, строк розгляду справи № 20/145-10-5136 було продовжено до 16.02.2011 року відповідно до ст. 69 ГПК України, а також, приймаючи до уваги невиконання відповідачем вимог ухвали суду та необхідність витребування нових доказів у справі, розгляд справи було відкладено на 14.02.2011 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.02.2011 року, приймаючи до уваги категорію і складність спору, справу №20/145-10-5136 було призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Згідно Протоколу розподілу справи між суддями від 15.02.2011 року, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу, на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 14.02.2011 року про призначення справи №20/145-10-5136 до колегіального розгляду, з метою визначення складу колегії суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи № 20/145-10-5136, відповідно до якого було визначено наступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області для колегіального розгляду справи № 20/145-10-5136: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Никифорчук М.І., суддя Гуляк Г.І.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 14.03.2011 року №35-р, відповідно до підпункту 3.1.7. пункту 3.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення Зборів суддів господарського суду Одеської області від 28.12.2010р., у звязку з перебуванням судді господарського суду Одеської області Никифорчука М.І. на лікарняному здійснено заміну судді Никифорчука М.І. у складі колегії суддів при колегіальному розгляді справи №20/145-10-5136 на суддю господарського суду Одеської області Смелянець Г.Є., у зв'язку з чим справу прийнято до провадження у вказаному складі суддів.

У судовому засіданні 13.04.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись в їх обґрунтування на те, що рішенням господарського суду від 13.09.2010р. по справі №12/22-10-826/13 фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 було виселено з орендованого приміщення, загальною площею 125,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, із передачею даного приміщення представництву.

Проте, у зв'язку з тим, що передача майна та підписання акту прийому передачі майна не відбулось, представництво звернулося із заявою про примусове виконання рішення. Актом державного виконавця від 07.02.2010р. встановлено, що приміщення звільнено в добровільному порядку. Таким чином, у зв'язку із порушенням відповідачем строків звільнення орендованого приміщення, позивачем з 28.09.2010р. (день набрання чинності рішенням суду) по 7.02.2011р. була нарахована неустойка відповідно до п. 2 ст. 785 Цивільного Кодексу України у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідач у судовому засіданні 13.04.2011 року проти позову заперечував у повному обсязі, підтримуючи раніше поданий відзив від 10.03.11 року, в якому зазначив, що у рішенні господарського суду Одеської області від 13.09.2010 року по справі №12/22-10-826/13 судом встановлено, що договір оренди від 19.10.2004 року припинив свою дію 01.10.2008 року. Відповідач стверджує, що після закінчення дії договору ним була припинена діяльність, повязана із використанням обєкту оренди та вжиті заходи щодо його передачі у вигляді підготовки проекту актів прийому-передачі, проте позивач не вживав заходів по прийому об'єкту, умисно збільшуючи розмір збитків. Відповідач також вказує, що умови договору не передбачають сплату відповідної неустойки орендарем.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

19.10.2004 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено Договір №67/71 оренди нежитлового приміщення (надалі за текстом Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 125,9 м2 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Пунктом 1.2. термін дії договору оренди встановлено до 01.09.2005 р.

Відповідно до п.2.2. договору за орендоване приміщення Орендар зобовязався сплачувати орендну плату, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 466,69 грн. (без урахування ПДВ та індексу інфляції).Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Додатковим погодженням від 12.09.2005 р. строк дії Договору було продовжено до 01.08.2006 р.

Додатковим погодженням від 28.03.2007р. строк дії Договору було продовжено до 28.09.2007р., площу приміщення змінено з 125,9 кв.м. на 125,6 кв.м., місячна орендна плата встановлена у розмірі 696,67грн. з ПДВ.

Додатковими погодженням від 16.10.2007р. та від 12.06.2008р. строк дії Договору було продовжено до 01.01.2008р. та до 01.10.2008р., відповідно.

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування орендованим приміщенням Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося з відповідним позовом до господарського суду Одеської області для захисту свого порушеного права.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.09.2010 року у справі № 12/22-10-826/13, яке набрало законної сили та сторонами не було оскаржено, позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було задоволено частково, фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 було виселено з нежитлового приміщення підвалу, площею 125,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, з передачею зазначеного приміщення Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради. При цьому, вказаним рішенням було встановлено, що договір оренди від 19.10.2004 року припинив свою дію 01.10.2008 року у звязку з закінченням терміну, на який його було укладено. 28.09.2010 року на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 13.09.2010 року у справі № 12/22-10-826/13 було видано відповідний наказ.

Згідно акту державного виконавця від 7.02.2011 року при примусовому виконанні наказу по справі №12/22-10-826/13,нежиле приміщення було звільнено відповідачем та повернуто Представництву по управлінню комунальної власності Одеської міської ради.

Враховуючи, що з дати набрання рішенням господарського суду Одеської області від 13.09.2010 року у справі № 12/22-10-826/13,законної сили відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 самовільно, без правових підстав, займав вищезазначене нежиле приміщення та не повернув вказане орендоване майно Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради після закінчення терміну дії договору в належний строк, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Оцінивши надані докази у їх сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено рішенням господарського суду Одеської області від 13.09.2010 року по справі №12/22-10-826/13, яке набрало законної сили, від 19.10.2004 року припинив свою дію 01.10.2008 року у звязку з закінченням терміну, на який його було укладено, таким чином, у відповідності зі ст.785 ЦК України, згідно з якою у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, у відповідача відсутні правові підстави для користування орендованим приміщенням.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з п. 4.7 договору №67/71 від 19.10.2004 року після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобовязаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) обєкта оренди.

Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобовязання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином.

До відносин щодо припинення господарських зобовязань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобовязання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобовязання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобовязальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.785 ЦК України.

Суд при цьому враховує, що відповідач був обізнаний про розгляд справи щодо виселення із спірного приміщення та був ознайомлений із прийнятим судовим рішенням від 13.09.2010р., що підтверджується його поясненнями, наданими під час розгляду справи.

Посилання відповідача на вжиття ним заходів щодо повернення об'єкту оренди після припинення договору не приймають судом до уваги як необґрунтовані належними доказами відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки в сумі 10500,98 грн. за період з 28.09.2010року по 7.02.2011року, такими, що відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про проведення у приміщенні ремонту, суд зазначає, що вимоги про відшкодування його вартості мають вирішуватися в окремому позовному провадженні.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача слід покласти витрати по сплаті державного мита в сумі 105 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської Ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1 ідентифікаційний код 26302595) 10500 /десять тисяч пятсот/ грн. 98 коп. неустойки, 105 /сто пять/ грн. витрат по сплаті державного мита та 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

Суддя Гуляк Г.І.

Суддя Смелянець Г.Є.

Повне рішення підписано 18.04.2011р.