Рішення № 15111360, 13.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.11 Справа№ 5015/1034/11

За позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Граве Україна”, м. Львів До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА”, м. Київ, в особі Львівської обласної дирекції ВАТ “Національної страхової компанії “Оранта”, м. Львів,

Про: відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 2 773,10 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Стасів І.І.

За участю представників сторін:

Від позивача Мотрук М.Ю.- представник (довіреність від 04.01.2011 р)

Від відповідача Фіцик Н.Я.-представник

Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз”яснено. Заяви про відвід судді не поступали.

Суть спору: Позов заявлено Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Граве Україна”, м. Львів до Відкритого акціонерного товариства “Національна страхова компанія “Оранта”, м. Київ в особі Львівської обласної дирекції ВАТ “Національної страхової компанії “Оранта”, м. Львів, про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 2 773,10 грн.

Ухвалою суду від 28.02.11р. порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 29.03.2011р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в зазначеній ухвалі.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про отримання сторонами ухвали про порушення провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання з”явився, вимоги ухвали суду від 28.02.11р. про порушення провадження у справі виконав частково. Подав у судовому засіданні пояснення стосовно територіальної підсудності даної справи. З підстав, наведених у позовній заяві, позивач заявлені вимоги підтримує та просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, письмового відзиву, в повному обсязі витребовуваних документів не подав, причини неявки суду не повідомив.

09.03.11р. в канцелярії суду від Львівської обласної дирекції НАСК “Оранта”поступило клопотання за № 8-05/412 від 03.03.11р. у якому відповідач просить відкласти розгляд справи і на виконання ст. 56 ГПК України та для подачі обґрунтованого відзиву “зобов”язати позивача надіслати копії матеріалів справи, які згідно позовної заяви від 24.02.11р. не направлялись відповідачу оскільки були отримані разом з претензією.”.

На виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі від відповідача не поступив обґрунтований відзив на позовну заяву, не подано довідку про включення до ЄДРПОУ, не подано довіреність, видану ВАТ “Національної страхової компанії “Оранта” керівнику Львівської обласної дирекції з переліком наданих повноважень, не подано доказів погашення заборгованості.

Стаття 56 ГПК України встановлює процесуальний обов”язок позивача щодо надіслання копій позовної заяви.

Позивач також зобов”язаний надіслати сторонам копії документів, доданих до позовної заяви, якщо ці документи відсутні у сторін.

25.02.2011р. позивач надіслав відповідачу позовну заяву про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу на суму 2773,10 грн.

В п. 1 додатків до позовної заяви позивач вказав, що долучає до позовної заяви “докази направлення відповідачу копій позовної заяви (додатки відповідачу не відправлялись, оскільки такі було скеровано раніше разом з претензією, що підтверджується відміткою про вручення наявною на претензії).

До позовних матеріалів позивач долучив копію претензії на суму 2773, 10 грн. разом із документами переліченими в “додатках”. Претензія з документами вручена відповідачу 20.04.2010року, що підтверджується відміткою про отримання за вх. № 1114.

Відповідач відповіді на претензію не надав позивачу.

Оглянувши документи, подані позивачем до позовної заяви та співставивши їх з переліком документів згідно додатку до претензії, які відповідач отримав 20.04.10р., суд не вбачав підстав зобов»язувати позивача скеровувати відповідачу копій доданих до позовної заяви документів, оскільки такі є у відповідача.

Враховуючи незабезпечення відповідачем явки в судове засідання повноважного представника, що перешкоджає з”ясуванню обставин справи, неподання в повному обсязі документів по ухвалі про порушення провадження у справі, суд вбачав за доцільне відкласти розгляд справи та витребувати нові докази.

Ухвалою суду від 29.03.11р. розгляд справи відкладався на 13.04.11р., повторно зобов»язано сторін виконати вимоги ухвал суду в повному обсязі та подати витребуванні судом ; додатково зобов»язано відповідача подати докази розгляду претензії позивача та надати для огляду в засіданні примірник отриманої 20.04.10р. претензії від позивача та документів перелічених у додатку до претензії.

04.04.11р. в канцелярію суду позивачем за вх. № 7653/11 від 04.04.11р. подано супровідний лист з додатковими документами.

12.04.11р. за вх. № 8342/11 від 08.04.11р. за № 8-05/689 від відповідача в канцелярію суду поступив відзив по справі № 5015/1034/11, з мотивів наведених у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судових засіданнях Представник позивача позов підтримав з мотивів зазначених у позовній заяві, поясненні від 13.04.11р. Ствердив, що внаслідок ДТП, що сталась 01.06.2009 р.(близько 14 год.55 хв.,на перехресті вул.Медова та Куліша у м.Львові) ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Мерседес»(д.н.з.НОМЕР_1), який застрахований відповідачем, не врахувавши дорожньої обстановки здійснив зіткнення з автомобілем марки «Хюндай Гетз»д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який застрахований позивачем.

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 06.07.2009 р. у справі №3-639 водія ОСОБА_1, який керував автомобілем Мерседес»д.н.з.НОМЕР_1, було визнано винним у скоєному ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Оскільки, автомобіль «Хюндай Гетз» д.н.з. НОМЕР_2 на момент дорожньо- транспортної пригоди був застрахований у ЗАТ «Страхова компанія «Граве Україна», за договором добровільного страхування наземного транспорту № 04740.30.-156.154 від 23 січня 2009 року, згідно рішення про виплату страхового відшкодування № СНТ/04740.30 156.154./2 від 14 вересня 2009 року і відповідно до страхового акту № СНТ/04740.30 156.154./2 від 15 вересня 2009 року за ремонт вказаного транспортного засобу позивач виплатив ПП «Еліт-Авто»страхове відшкодування в сумі 2 773,10грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0004745 від 15 вересня 2009 року.

Позивач стверджує, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Мерседес»(д.н.з. НОМЕР_1) ОСОБА_1, була застрахована у Львівській обласній дирекції НАСК «ОРАНТА»(поліс № ВВ/8032955). 20 квітня на адресу Львівської обласної дирекції НАСК «ОРАНТА»позивачем направлено претензію про врегулювання збитків в порядку регресу, яку відповідач отримав 20 квітня 2010 року, що підтверджується відміткою про отримання з вхідним номером 1114, наявною на копії претензії. До претензії було долучено пакет документів ( згідно переліку в додатках) в обґрунтування обставин, пов»язаних із вимогою про відшкодування в порядку регресу сплаченої позивачем суми 2773,10 грн.

Однак, відповідач претензію позивача не задовольнив і не відхилив з тих чи інших мотивів, відповіді на претензію не надав. Позивач просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 13.04.11р. явку повноважного представника забезпечив, позов заперечує з підстав наведених у відзиві, просить відмовити у задоволенні позову. Стверджує , зокрема, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Хюндай «д.р.н НОМЕР_2 власником є особа, яка не є стороною у договорі страхування, а саме ОСОБА_3. Якщо за договором страхування страхувальником або вигодонабувачем є особа, якій застраховане майно не належить на праві власності, то така особа не зазнає прямих збитків за пошкоджене або втрачене майно в результаті настання страхового випадку, і відповідно не має права отримання страхового відшкодування, а відтак стверджує, що договір страхування укладено з порушенням Закону України «Про страхування». Вважає, що вигодонабувачем повинна бути особа, лише власник, або особа, яка має право отримувати таке відшкодування відповідно до Закону. Стверджує, що позивачем безпідставно було виплачено страхове відшкодування за заявою особи, яка не наділена жодними правами розпоряджатися чужою власністю. Стверджує, що при виплаті страхового відшкодування необхідний висновок експерта чи аварійного комісара щодо визначення шкоди завданої автомобілю відповідно до вимог чинного законодавства, а не до рахунків приватного підприємця згідно яких позивач провів виплату страхового відшкодування ( у рахунках не вказується знос, перепробіг, втрата товарного вигляду автомобіля, а також інші фактори що впливають на збільшення чи зменшення вартості автомобіля).

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача та заперечення відповідача, суд встановив наступне.

Страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків) , визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страхові правовідносини як різновид цивільно-правових відносин можуть виникати з різних юридичних фактів. Одним із таких фактів може бути договір страхування цивільно-правовий правочин, що укладається за взаємною згодою сторін. Окрім цього, страхові відносини можуть виникати і внаслідок імперативної вказівки, передбаченої в законі чи підзаконному нормативному акті ( в цьому випадку йдеться про обов»язкове страхування, основні види якого визначаються у ст.7 Закону України «Про страхування»). І обов»язкове , і добровільне страхування оформляється договором. Договір страхування виступає як документ, що підтверджує виникнення та існування страхових правовідносин.

Згідно зі ст.16 Закону України «Про страхування»договір страхування це письмова угода між страхувальником та страховиком , за якою страховик бере на себе зобов»язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику чи іншій особі, визначеній страхувальником, або на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про страхування»( далі Закон) страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних , командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України «Про господарські товариства»з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності .

Відповідно доч.ч.1,2,4 ст.3 Закону, страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиком договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов»язків страхувальників згідно з договором страхування.

Страхувальники мають право при укладенні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначити фізичних осіб або юридичних осіб (вигодо набувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також змінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

23.01.2009 року між ЗАТ «Страхова компанія «Граве Україна»( страховик) та ОСОБА_2 ( страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №04740-156.154 за яким страховик на підставі Заяви Страхувальника, здійснює страхування від ризиків, вказаних у договорі , як застраховані, та зобов»язується здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Транспортний засіб (автомобіль «Хюндай Гетз»( д.н.з. НОМЕР_2)) застрахований за цим договором на випадок , зокрема, ДТП ; вид страхування КАСКО. За умовами договору страховим випадком за цим Договором визнаються пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу (ТЗ) або додаткового обладнання ТЗ ( а саме обладнання, оснащення, оздоблення, що не входить у комплектацію ТЗ, тобто встановлене не при виробництві (зборці) ТЗ заводом-виробником ТЗ, або не входить до комплекту-поставки, внаслідок подій, які вказані в основній частині договору, де, зокрема : 30.1 ДТП- дорожньо транспортна пригода за участю транспортного засобу.

Страховик зобов»язаний (п.п. 6.1.3п.6 договору) при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування на користь страхувальника або його законних представників (вигодонабувача, в разі його наявності) в строки та у розмірі відповідно до умов цього договору.

Виплата страхового відшкодування проводиться після встановлення факту страхового випадку, підтвердження цього факту компетентними органами і визначення розміру збитків, підтверджених відповідними документами. ( п.9). Страховик зобов»язаний здійснити виплату протягом п»яти робочих днів з дати підписання страхувальником страхового акта ( п.п.9.5 п.9 договору). Страхове відшкодування здійснюється за вибором страховика шляхом сплати грошової суми або проведення відновлення (ремонту) ТЗ коштами страховика ( п.п.9.9 п.9 договору).

Таким чином, результатом укладення між страхувальником та страховиком договору страхування є виникнення правовідношення, зміст якого об»єднує в собі права та обов»язки обох сторін. Конкретний перелік прав та обов»язків визначається договором страхування, однак Законом України «Про страхування»в імперативному порядку передбачені ті обов»язки сторін, виконання яких є обов»язковим.

Згідно ст.21 вказаного Закону на страхувальника покладено , зокрема, такі обов»язки як повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування при укладенні договору страхування; надавати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, тощо.

Права страхувальника поєднуються з відповідними обов»язками страховика, основними серед яких є, зокрема , ознайомлення страхувальника з умовами та правилами страхування; у разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування у передбачений договором термін. За несвоєчасну виплату страхової суми страховик несе майнову відповідальність шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається угодою сторін.

Договір страхування від 23.01.2009 року №04740-156.154 укладений між ЗАТ «Страхова компанія «Граве Україна»( страховиком ) та ОСОБА_2 ( страхувальником); даний договір не укладений між страховиком і страхувальником про страхування третіх осіб (застрахованих осіб); страхувальником при укладенні даного договору страхування не призначено фізичну чи юридичну особу (вигодонабувача). Окрім того, відповідно до ч.4 ст.3 Закону призначення фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів) при укладенні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, - це право , а не обов»язок страхувальника.

Як встановлено, 01.06.2009 р.,близько 14 год.55 хв., на перехресті вул.Медова та Куліша у м.Львові, відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП). Під час ДТП ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Мерседес»(д.н.з.НОМЕР_1), не врахувавши дорожньої обстановки здійснив зіткнення з автомобілем марки «Хюндай Гетз» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який застрахований позивачем.

Заявою-повідомленням про випадок з транспортним засобам (№ 40269 від 02.06.2009 р.) ОСОБА_2 інформувала страховика про ДТП, що сталось 01.06.2009 р. на перехресті вул. Медова та Куліша у м. Львові. На підставі зробленого страхувальником повідомлення , та інших передбачених договором та поданих страхувальником документів, страховиком здійснено експертизу причини та наслідків настання страхового випадку, передбаченого умовами договору страхування, результати якої відображено в страховому акті № СНТ/04740.30-156.154/2 від 15.09.2009 року, в тому числі встановлено, що : застрахований ризик за яким сталася страхова подія (30.1 ДТП дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу) визнана страховим випадком; на підставі рішення страховика про виплату №СНТ/04740.30-156.154/2 від 14 вересня 2009 року належною до виплати є сума 2773,10 грн; виплата страхового відшкодування здійснюється перерахуванням на вказані в акті реквізити ПП «Еліт-Авто».

Відповідно до ст.25 Закону здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

При цьому страховий акт це документ , який складається страховиком або уповноваженою ним особою. Аварійний сертифікат це документ, аналогічний до страхового акта, який застосовується, наприклад, в морському страхуванні, страхуванні вантажів. Складання страхового акта відбувається в порядку проведення експертизи настання страхового випадку, а точніше експертизи збитку, оскільки не встановлення факту його настання автоматично скасовує питання про здійснення страхової виплати. Складання ж аварійного сертифіката покладається на аварійних комісарів.

Поряд з цим, відповідно до ч.3 ст.25 Закону страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик не може відмовити страхувальнику в проведенні розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара зі всіма обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріальні докази та документи.

Таким чином, залучення аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку, як випливає із наведеної норми Закону, є правом, а не обов»язком страховика чи страхувальника , чим спростовуються твердження відповідача, наведені у відзиві про обов»язковість висновку аварійного комісара або експерта при здійсненні страхового відшкодування.

Не визначено обов»язковим проведення дослідження для проведення виплати страхового відшкодування ні в інших нормативно-правових актах, ні у самому договорі страхування, укладеному між страховиком ( позивачем ) та страхувальником (ОСОБА_4)

Що стосується норм Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», на які покликається відповідач у відзиві, то такі до проведення виплат за договором КАСКО не застосовуються.

Як вбачається з матеріалів справи постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 06.07.2009 р. у справі №3-639 водія ОСОБА_1, який керував автомобілем Мерседес»д.н.з.НОМЕР_1, було визнано винним у скоєному ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Оскільки, автомобіль «Хюндай Гетз» д.н.з. НОМЕР_2 на момент дорожньо- транспортної пригоди був застрахований у ЗАТ «Страхова компанія «Граве Україна», за договором добровільного страхування наземного транспорту № 04740.30.-156.154 від 23 січня 2009 року, згідно рішення про виплату страхового відшкодування № СНТ/04740.30 156.154./2 від 14 вересня 2009 року і відповідно до страхового акту № СНТ/04740.30 156.154./2 від 15 вересня 2009 року за ремонт вказаного транспортного засобу позивач виплатив ПП «Еліт-Авто»страхове відшкодування в сумі 2 773,10грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0004745 від 15 вересня 2009 року.

Відповідач був повідомлений про ДТП і його представник був присутній при огляді автомобіля, що підтверджується відміткою на акті огляду від 10 вересня 2009 року.

Як стверджує позивач і не заперечує відповідач, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Мерседес»(д.н.з. НОМЕР_1) ОСОБА_1, була застрахована у Львівській обласній дирекції НАСК «ОРАНТА»(поліс № ВВ/8032955).

20 квітня на адресу Львівської обласної дирекції НАСК «ОРАНТА»позивачем направлено претензію про врегулювання збитків в порядку регресу, яку відповідач отримав 20 квітня 2010 року, що підтверджується відміткою про отримання з вхідним номером 1114, наявною на копії претензії. До претензії було долучено пакет документів ( згідно переліку в додатках) в обґрунтування обставин, пов»язаних із вимогою про відшкодування в порядку регресу сплаченої позивачем суми 2773,10 грн.

Однак, відповідач претензію позивача не задовольнив і не відхилив з тих чи інших мотивів, відповіді на претензію не надав.

З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням № 0004745 від 15.09.2009 р. на користь ОСОБА_2 позивачем було сплачено суму страхового відшкодування. Підставність виплати сторони не оскаржували.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода , завдана майну фізичної або юридичної особи , відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ч. 1 ст. 37 вказаного закону, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених законом документів. Однак, відповідач таку виплату не провів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. В ч. 2 ст. 11 ЦК України зазначені підстави виникнення цивільних прав і обов'язків. Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1,2,32,33,34, 36, 43,44,49, 66,67,75, 82, 84,85 ГПК України, суд

Вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»( 01601, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 02308191) в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА»(79039, м. Львів, пр. Бортнянського, 12) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна»(79058, м. Львів, пр. Чорновола, 45-а, корпус 9, код ЄДРПОУ 19243047) 2 773,10 грн., 102 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 13.04.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повне рішення складено 18.04.2011 року.

Суддя