Рішення № 15111223, 14.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.11                                                                                           Справа№ 5015/791/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Марочканич І.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Приватного підприємства «Траст Тер», м. Львів,

До відповідача: Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», м. Львів,

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», м. Львів,

Про відновлення становища трьох залізничних напіввагонів № 56263122, № 56263120, № 56263148, які були зареєстровані на ПП «Траст Тер»станом на 23.05.2010р., стягнення з ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»на користь ПП «Траст Тер»судові витрати.

За участю представників:

Від позивача: Яворський В.І. –п/к за довіреністю від 22.03.2011р.,

Від відповідача: Янковська І.М. –п/к за довіреністю від 29.07.2010р. за № НЮ-459.

Від третьої особи: не прибув,

Представникам роз”яснено права та обов”язки сторін відповідно до статей 20, 22, 27 ГПК України, зокрема, право відводу судді. Заяв та клопотань про відвід судді –не подано. Учасники судового процесу попереджені, що за клопотанням позивача (вх. № 6776/11 від 24.03.11р.) проводиться повна фіксація судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом ПП «Траст Тер», м. Львів, до ДТГО «Львівська залізниця», м. Львів, Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім», м. Львів, про відновлення становища трьох залізничних напіввагонів № 56263122, № 56263120, № 56263148, які були зареєстровані на ПП «Траст Тер»станом на 05.04.2010р. шляхом визнання недійсною заявки ДТГО «Львівська залізниця»№ 94/НЧ від 08 квітня 2010р. подану на реєстрацію залізничних напіввагонів (зі зняттям ознаки оренди) до Головного інформаційно-обчислювального центру Укрзалізниці (заява про уточнення прохальної частини позову) та стягнення з ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»на користь ПП «Траст Тер»судових витрат (п. 3 прохальної частьини позовної заяви).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.02.2011р. порушено провадження у справі і судовий розгляд справи призначено на 24.03.2011р., про що сторони були належним чином, під розписку, повідомлені: Позивач –21.02.11р. рекомендованною поштою № 7901405616630, Відповідач –21.02.2011р. рекомендованною поштою № 7901405616621 (оригінали поштівок – в матеріалах справи).

Ухвалою від 24.03.2011р., за ініціативою суду залучено до участі у справі № 5015/791/11 третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім»(м. Львів) та розгляд справи відкладено на 07.04.2011р., про що позивач і відповідач були повідомлені в порядку передбаченому п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Голови ВГС України 19.12.2002р. за № 75 –рекомендованою поштою, а третя особа без самостійних вимог: ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім», під розписку, 01.04.2011р. рекомендованою поштою № 7901405819654 (оригінал поштівки –в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 07.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 14.04.2011р.

Представник позивача в процесі розгляду справи подав заяву (вх. № 8023/11 від 07.04.11р.) про уточнення прохальної частини позовної заяви, докази про надсилання цієї заяви відповідачу та третій особі, просить постановити рішення, яким відновити становище трьох залізничних напіввагонів № 56263122, № 56263120, № 56263148, які були зареєстровані на ПП «Траст Тер»станом на 05.04.2010р. шляхом визнання недійсною заявки ДТГО «Львівська залізниця»№ 94/НЧ від 08 квітня 2010р. подану на реєстрацію залізничних напіввагонів (зі зняттям ознаки оренди) до Головного інформаційно-обчислювального центру Укрзалізниці та стягнути з ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»на користь ПП «Траст Тер»судові витрати, подав заяву (вх. № 8704/11 від 14.04.11р.) про те, що раніше такий спір не вирішувався між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав, тому відсутні підстави передбачені п. 2 ч. 1 ст. 80 і п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, додатковому поясненні Вих. №ю-430 від 22.03.2011р. (вх. № 8024/11 від 07.04.11р.), пояснив, що ним на підтвердження позовних вимог подано всі документи, інших доказів подавати не бажає.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 15.03.2011р. № НЮ-188 (вхідний № 6258/11 від 17.03.11р.), позовних вимог не визнає з підстав зазначених у відзиві, просить в позові відмовити повністю, подав Заявку на перереєстрацію власних вантажних вагонів від 08.04.2010р. власника: ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім», у судовому засіданні, зокрема, пояснив, що відповідно до актів прийому-передачі від 01.07.2009р. у зв»язку із достроковим припиненням договорів фінансового лізингу № 396/0308 від 11.03.08р. та № 394/0308 від 11.03.08р., які були укладені між ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім»та Приватним підприємством «Траст Тер», за згодою сторін про передачу предмету лізингу –напіввагонів 4-х вісних моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004, №№ 56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263106, 56263114, в тому числі і 3 (три) напіввагони № 56263122, 56263130, 56263148 –всього разом в кількості 8 шт. були повернуті позивачем (ПП «Траст Тер») лізингодавцю: ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»у добровільному порядку відповідно до п. 10.1 договорів фінансового лізингу (в т.ч. спірні три (3) напіввагони за договором фінансового лізингу № 396/0308 від 11.03.08р. та п»ять (5) напіввагонів за договором фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.08р., що встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2009р. у справі № 22/241, рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 22/51 від 16.03.2010р., рішенням Господарського суду від 27.05.2010р. у справі № 19/62, рішенням Господарського суду у справі № 28/84 від 28.09.2010р., які набрали законної сили. Представник пояснив, що Позивач, неодноразово, звертався з позовами до суду з наду маних обставин, в т.ч. з вимогою про зобов»язати ДТГО «Львівська залізниця», третя особа: ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»повернути заявку ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»від 02.06.2010р. подану на реєстрацію залізничних напіввагонів №№ 56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263106, 56263114 у справі № 17/154(10), 11.02.2011р. судом постановлено рішення, в позові позивачу відмовлено, однак зазначене рішення оскаржено, не набрало законної сили. Інших доказів подавати не бажає.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, повторно, повноважного представника в судове засідання не направила, про причини неприбуття - суд не повідомила.

Заслухавши думку представників позивача та відповідача, суд прийшов до висновку, розглядати дану справу без участі представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім», яка була належним чином, під розписку, 01.04.2011р. рекомендованою поштою № 7901405819654 повідомлена про день, час та місце розгляду даної справи (оригінал поштівки –в матеріалах справи).

В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ.

Позивач - Приватне підприємство «Траст Тер»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ № 19328849, місцезнаходження: 79052, м. Львів, Залізничний район, вул. Широка, 69/99, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 1110, довідкою Головного управління статистики у Львівській області від 12.05.2010р. № 20-09/877, Витягом з ЄДР серії АЕ № 098618, Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 762282, Статутом ПП «ТрастТер»(нова редакція), який зареєстровано у встановленому законом порядку 20.06.2008р. № запису 14151050003012009 (докази у справі).

Відповідач - Державне територіально-галузеве об»єднання «Львівська залізниця»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 01059900, місцезнаходження юридичної особи: місто Львів, вулиця Гоголя, 1, що підтверджується Витягом від Державного Реєстратора серії АЕ № 702182, який видано станом на 14.03.2011р. , Статутом ДТГО «Львівська залізниця»(нова редакція), довідкою Головного управління статистики у Львівській області АА № 295793 (докази у справі).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія»Лізинговий дім»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ № 31730064, юридична адреса: 79000, Львівська область, м. Львів, Галицький район, вул. Банківська, 3 (фактична адреса: 79057, м. Львів, вул. Коновальця, 103/605), що підтверджується Витягом з ЄДР серії АД № 634753.

Позивач (Приватне підприємство «Траст Тер») звернувся з позовом до відповідача (ДТГО «Львівська залізниця») про відновлення становища трьох залізничних напіввагонів № 56263122, № 56263120, № 56263148, які були зареєстровані на ПП «Траст Тер»станом на 05.04.2010р. шляхом визнання недійсною заявки ДТГО «Львівська залізниця»№ 94/НЧ від 08 квітня 2010р. подану на реєстрацію залізничних напіввагонів (зі зняттям ознаки оренди) до Головного інформаційно-обчислювального центру Укрзалізниці (заява про уточнення прохальної частини позову (вх. № 8023/11 від 07.04.11р.) та просить стягнути з ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»на користь ПП «Траст Тер»судові витрати (п. 3 прохальної частьини позовної заяви).

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що між ним та ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»(третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача у даній справі) був укладений договір фінансового лізингу № 396/0308 від 11.03.2008р. (далі - договір фінансового лізингу), згідно якого, ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»передало Позивачу напіввагони моделі - 12-9745 в кількості 3 (три) штуки №№ 56263122, 56263130, 56263148.

Позивач у позовній заяві, як на підставу своїх позовних вимог, посилається на те, що при виконанні цього договору фінансового лізингу ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»«протиправно вилучила предмет лізингу», 05.04.2010р. подала заявку на реєстрацію залізничних напіввагонів № 56263122, № 56263120, № 56263148 (зі зняттям ознаки оренди) до ДТГО «Львівська залізниця», відтак ПП «Траст Тер» було вилучено із бази даних АБД ПВ залізниці як лізингоодержувача (орендаря) вказаних трьох напіввагонів.

Зазначені дії Відповідача, щодо реєстрації залізничних напіввагонів (із зняттям ознак оренди) Позивач вважає протиправними, та такими, що порушують його права на користування і розпорядження предметом лізингу, оскільки, як стверджує Позивач, договір фінансового лізингу № 396/0308 від 11.03.2008 року не розірваний і перша покупка напіввагонів була здійснена за кошти ПП «Траст Тер».

Як стверджує Позивач, згідно підпункту 1 п. 2.2. Правил для реєстрації власних вантажних вагонів власник подає до реєструвального підрозділу згідно з додатком 2 до цих Правил пакет документів, до якого входять: документи про набуття права власності на вагони відповідно до чинного законодавства; технічний паспорт вагона, форма якого затверджена наказом Укрзалізниці від 30.09.98р. № 240-Ц, який вказує, що вагон знаходиться на балансі підприємства, а також вказується яка його балансова вартість; що згідно підпункту 7 п. 2.2. Правил, до пакету документів додається Акт огляду технічного стану власних вантажних вагонів, який складається працівником вагонного господарства на станції приписки вагорнів або іншій станції України, де дислоковані вагони, а так як вищевказані три документи (акт технічного огляду, технічні паспорти, документи набуття права власності) не були ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»долучені до Заявки на перереєстрацію власних вантажних вагонів від 08.04.2010р., просить позов задовільнити.

Разом з тим, позивач зазначає, що у заявці від 08.04.2010р.: 1) вказано, що це заявка на перереєстрацію власних вантажних вагонів, хоча первинна заявка подана третьою особою містила назву зняття ознаки оренди. Згідно Правил перереєстрація власних вагонів –процедура підтвердження зафіксованих в АБД ПВ відомостей про власні вагони і вона проводиться кожні три роки, а в даному випадку, йде мова про зміну власника напіввагонів, на момент подачі заявки вагон не мав трьохрічного пробігу; 2) в заявці не вказано заводські номери трьох вагонів; 3) в заявці вказано причини «повернення з фінансового лізингу», однак первинна заявка подата третьою особою містила назву зняття ознаки оренди; 4) у заявці вказано найменування власника: ТзОВ «Лізинговий дім», а має бути вказано ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім», що на думку представника, є підставою для задоволення позовних вимог.

Крім того, позивач просить судові витрати по даній справі стягнути з ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»на користь ПП «Траст Тер»( п. 3 прохальної частини позову).

Відповідач проти позову заперечує, просить в позові відмовити повністю з підстав викладених у відзиві.

Твердження позивача, якими він обгрунтовує позовні вимоги є безпідставними, спростовуються фактичними матеріалами справи, що мають значення для вирішення спору по суті, до задоволення не підлягають виходячи з наступного.

Як встановлено судовими рішеннями Господарського суду Львівської області від 17 грудня 2009 року у справі № 22/241, від 16.03.2010р. у справі № 22/51, від 28.09.2010р. у справі № 28/84, які набрали законної сили, та з матеріалів даної справи, 11 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(Лізингодавець) та Приватним підприємством «Траст Тер»(Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу (оренди) № 396/0308, за умовами якого, відповідач передає позивачу в платне користування на умовах фінансового лізингу, напіввагони, чотрьохвісні, 3 шт., згідно Додатку № 1: № 56263122, № 56263120, № 56263148, по ціні за одиницю без ПДВ –262500,00 грн., вартістю за три напіввагони з урахуванням ПДВ - 945 000,00 грн.

Вищезазначсеними судовими рішеннями Господарського суду встановлено, що на виконання умов зазначеного договору позивачу було передано за Актом прийому –передачі майна від 01.07.2009р. напіввагони 4-х вісних моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 в кількості 8 шт., в тому числі 3 (три) напіввагони № 56263122, № 56263120, № 56263148 за договором фінансового лізингу № 396/0308, решту 5 (п»ять) напіввагонів за договором фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008р.

Відповідно до п. 4.1. Договору фінансового лізингу № 396/0308, позивач (лізингоодержувач) зобов»язувався за користування майном вносити періодичні лізингові платежі згідно з графіком платежів, погодженим сторонами (Додаток № 3 до Договору).

Термін дії зазначеного договору –встановлено з моменту проплати лізингоодержувачем (ПП «Траст Тер») першого лізингового платежу згідно Додатку № 3 по 27 лютого 2013 року ( п. 3.3. Договору).

В результаті порушення позивачем (ПП «Траст Тер») п. 4.1. Договору фінансового лізингу № 396/0308 та п. 4.1. Договору фінансового лізингу № 394/0308, додатку № 3 до вказаних договорів, через несплату лізингових платежів протягом двох черговаих платежів (п. 5.1. Договору фінансового лізингу № 396/0308) ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»(третя особа у даній справі) вилучила у позивача предмет лізингу ( п. 6.2. Договору фінансового лізингу № 396/0308), а саме: напіввагони 4-х вісні моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 в кількості 8 шт., в тому числі 3 (три) напіввагони № 56263122, № 56263120, № 56263148 за договором фінансового лізингу № 396/0308, решту 5 (п»ять) напіввагонів, які не є предметом спору у даній справі, на підставі Договору фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008р. на загальну суму 1644139,17 грн., що підтверджується накладними № 147/2 та № 147/3 від 01.07.2009р., довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії ЯПЗ № 579236 від 01.07.2009р., рішенням Господарського суду у справах № 2/137 та № 33/103.

Як встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2009р. у справі № 22/241, яке набрало законної сили, відповідно до Актів прийому-передачі від 01.07.2009р., у зв»язку із достроковим припиненням Договорів фінансового лізингу № 396/0308 від 11.03.2008р. та № 394/0308 від 11.03.08р. сторони досягли згоди про передачу предмету лізингу - напіввагони 4-х вісних моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 в кількості 8 шт. (як зазначено вище у цьому рішенні, в тому числі 3 (три) напіввагони № 56263122, № 56263120, № 56263148 за договором фінансового лізингу № 396/0308, решту 5 (п»ять) напіввагонів за договором фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008р.). Дані Акти прийому-передачі підписані та скріплені печатками представників обох сторін (ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім»та ПП «Траст Тер»). Зазначене майно направлено на ст. Магела Львівської залізниці.

Аналогічні обставини встановлені рішенням Господарського суду від 16.03.2010р. у справі № 22/51, яке набрало законної сили відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.10р. у справі № 22/51.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В судовому засіданні встановлено, що позивач: ПП Траст Тер», ні на час звернення з даним позовом до господарського суду (14.02.2011р. вхідний № 839), ні на час подання третьою особою: ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»заявки за № 94/НЧ від 08 квітня 2010р. відповідачу: ДТГО «Львівська залізниця»на перереєстрацію власних вантажних вагонів №56263122, № 56263120, № 56263148, з 01.07.2009р., не був ні лізингоодержувачем (орендарем), ні власником (користувачем, набувачем) вказаних трьох вагонів, оскільки, у добровільному порядку, відповідно до п. 10.1. Договору, на підставі Актів прийому-передачі від 01.07.2009р. повернув, зокрема, вказані три напіввагони власнику - ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім».

Отже твердження позивача, що при виконанні Договору фінансового лізингу № 396/0308 від 11.03.2008р. ТзОВ «Компанією «Лізинговий дім»у нього «протиправно вилучено предмет лізингу»не ґрунтується на законі, є безпідставним та спростовується вищенаведеними судовими рішеннями, які набрали законної сили, відтак вимога позивача в частині відновити становище трьох залізничних на піввагонів № 56263122, № 56263130, № 56263148 –до задоволення не підлягає.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивачем відповідно до статей 33 та 34 ГПК України не подано господарському суду жодних доказів про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, позивач: ПП Траст Тер», ні на час звернення з даним позовом до господарського суду (14.02.2011р. вхідний № 839), ні на час подання третьою особою: ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»заявки за № 94/НЧ від 08 квітня 2010р. відповідачу: ДТГО «Львівська залізниця»на перереєстрацію власних вантажних вагонів №56263122, № 56263120, № 56263148, з 01.07.2009р. не був ні лізингоодержувачем (орендарем), ні власником (користувачем, розпорядником, набувачем) вказаних трьох вагонів.

Інших доказів про набуття позивачем права власності та/або лізингу (оренди) після 01.07.2009р. (після добровільного повернення предмету лізингу третій особв за Актом прийому –передачі) на вагони №56263122, № 56263120, № 56263148, позивач суду не представив, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Наявними в матеріалах справи документами, зокрема Рішенням господарського суду Львівської області від 17.12.2009р. у справі № 22/241 підтверджується, що Договір № 396/0308 фінансового лізингу від 11.03.2008р. достроково припинено ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»у зв’язку із несплатою лізингових платежів, спірні 3 (три) залізничні напіввагони № 56263122, № 56263120, № 56263148, згідно Акту прийому-передачі від 01.07.2009р. повернуто ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»у добровільному порядку.

Таким чином, позивач, ні станом на 05.04.2010р., ні станом на 08.04.2010р., ні на час подання позову до господарського суду (14.02.2011р.) немав відношення до вищевказаних трьох залізничних напіввагонів, а відтак дії відповідача: ДТГО «Львівська залізниця»щодо прийняття чи відмови у прийнятті заявки ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»№ 94/НЧ від 08.04.2010р. жодним чином не можуть порушувати права та охоронювані законом інтереси позивача: ПП «Траст Тер».

Разом з тим, є безпідставними вимоги позивача в частині, що стосуються методу (шляху), яким позивач просить відновити становище трьох залізничних, а саме: «шляхом визнання недійсною заявки ДТГО «Львівська залізниця»№ 94/НЧ від 08 квітня 2010р. подану на реєстрацію залізничних на піввагонів (зі зняттям ознаки оренди) до Головного інформаційно-обчислювального центру Укрзалізниці».

При цьому позивач обгрунтовує свої вимоги в цій частині тим, що: 1) вказано, що це заявка на перереєстрацію власних вантажних вагонів, хоча первинна заявка подана третьою особою містила назву зняття ознаки оренди. Згідно Правил перереєстрація власних вагонів –процедура підтвердження зафіксованих в АБД ПВ відомостей про власні вагони і вона проводиться кожні три роки, а в даному випадку, йде мова про зміну власника напіввагонів, на момент подачі заявки вагон не мав трьохрічного пробігу; 2) в заявці не вказано заводські номери трьох вагонів; 3) в заявці вказано причини «повернення з фінансового лізингу», однак первинна заявка подата третьою особою містила назву зняття ознаки оренди; 4) у заявці вказано найменування власника: ТзОВ «Лізинговий дім», а має бути вказано ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім», що на думку представника, є підставою для задоволення позовних вимог.

Як зазначено вище у цьому рішенні, відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з 01.07.2009р. не мав жодного відношення до 3 (трьох) спірних напіввагонів, не виступав ні лізингоодержувачем (орендарем), ні власником, ні користувачем зазначених трьох вагонів, а відтак дії відповідача: ДТГО «Львівська залізниця»щодо прийняття від ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»заявки № 94/НЧ від 08.04.2010р., в т.ч., що стосуються її редакції (змісту) жодним чином не можуть порушувати права та охоронювані законом інтереси позивача: ПП «Траст Тер».

Також, суд вважає, що в цій частині вимог позивач обрав невірний спосіб захисту своїх прав.

Згідно ст. 8 Конституції України кожному гарантовано право на звернення до суду для захисту його конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, однак у разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення. Тобто, позивач повинен обрати саме такий спосіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Як вказано у ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов’язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Отже, чинним законодавством України не передбачений обраний позивачем в цій частині спосіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів, а саме: шляхом визнання недійсною заявки ДТГО «Львівська залізниця»№ 94/НЧ від 08.04.2010р. подану на реєстрацію залізничних напіввагонів (зі зняттям ознаки оренди) до Головного інформаційно-обчислювального центру Укрзалізниці для відновлення становища трьох напіввагонів, оскільки реєстрація та/або перереєстрація власних вагонів –це процедура внесення до АБД ПВ відомостей про власні вантажні вагони та їх власника. Відтак, реєстрація чи перереєстрація вагонів не є підставою для встановлення чи зміни правовідносин, що регулюють питання користування та розпорядження предметом лізингу.

Окрім того, позивач неправильно застосовує п. 2.2 Правил реєстрації, оскільки дана норма визначає порядок реєстрації та перелік документів, необхідних для реєстрації, власних вагонів власником, а не регулює порядок реєстрації повернення орендованого майна власнику і тому не стосується предмету спору.

Відповідно до п. 2.3. Правил реєстрації, після закінчення терміну оренди або дострокового розірвання договору оренди власник вантажних вагонів зобов'язаний подати до ГІОЦ Укрзалізниці через реєструвальний підрозділ заявку на повернення орендованого вагона власнику.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, на адресу реєструвального підрозділу ДТГО «Львівська залізниця» 08.04.2010р. надійшла заявка на перереєстрацію власних вантажних вагонів № 94/НЧ з додатками до неї: 1: Заявка № 1803/2010 від 06.04.2010р. –1 прим. на 1-му арк., 2. Акт прийому –передачі майна від 01.07.2009р. –1 прим. на 1-му арк.

10.04.2010р. листом № 185 ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»повідомила ДТГО «Львівська залізниця», що договір фінансового лізингу № 396/0308 від 11.03.2008р. розірвано та майно за вказаним договором вилучено.

Відповідач зазначає, що ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»було дотримано всіх вимог Правил реєстрації, а відтак у ДТГО «Львівська залізниця»не було підстав відмовляти у прийнятті поданої документації.

Усне твердження представника позивача про те, що на момент здійснення реєстрації вагонів (зі зняттям ознаки оренди) проти ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»порушено процедуру банкрутства не має жодного значення для розгляду даного позову у суді, оскільки Правилами реєстрації не передбачено, що у таких випадках припиняється перереєстрація власних вантажних вагонів.

Правилами реєстрації чітко визначено перелік та порядок прийняття документів реєструвальним підрозділом ДТГО «Львівська залізниця». Тому, жодного обов'язку перед ПП «Траст Тер»у ДТГО «Львівська залізниця»немає та немає законодавчих обмежень прав у здійсненні своєї діяльності.

Із посиланням на вищевикладені заперечення відповідач зазначає, що ДТГО «Львівська залізниця»діяло відповідно до вимог чинного законодавства та жодним чином не порушило прав та законних інтересів ПП «Траст Тер».

Господарський суд виносить рішення в межах позовних вимог та на основі встановлення всіх обставин справи, що доведені належними доказами.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів порушення відповідачем будь-яким чином прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними, відтак задоволенню не підлягають.

Позивач у позовній заяві (п. 3 прохальної частини) просить стягнути з ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім», тобто з третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, який залучено до участі у справі за ініціативою господарського суду, на користь ПП «Траст Тер»судові витрати.

Сторонами за приписами ГПК України (стаття 21 ГПК України) є Позивач і Відповідач.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито покладається:

у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже вимога позивача покласти судові витрати на ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»не грунтується на законі.

Крім того, у позовній заяві, яка подана ПП «Траст Тер»до господарського суду 14.02.2011р. за вхідним № 839, ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»не заявлено ні відповідачем, тобто стороною у справі в розумінні статей 1 та 21 ГПК України, ні третьою особою. Зазначене підприємство залучено до участі у справі за ініціативою господарського суду. Чинним законодавством судові витрати на третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору –не покладаються.

Разом з тим, відсутні підстави для покладення судових витрат на відповідача: ДТГО «Львівська залізниця».

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 43 - 47, 22, 27, 32 - 35, 43, 44 - 49, 69, 77, 82 - 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Траст Тер»до Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»про відновлення становища трьох залізничних напіввагонів № 56263122, № 56263120, № 56263148, які були зареєстровані на ПП «Траст Тер»станом на 05.04.2010р. шляхом визнання недійсною заявки ДТГО «Львівська залізниця»№ 94/НЧ від 08 квітня 2010р. подану на реєстрацію залізничних напіввагонів (зі зняттям ознаки оренди) до Головного інформаційно-обчислювального центру Укрзалізниці відмовити повністю.

          Суддя Л.С.Данко

14.04.2011р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Повне рішення складено та підписано 19.04.2011р.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя                                                             Данко Л.С.