Рішення № 15111201, 28.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.11 Справа № 5/38/2011

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства “Стахановтеплозабезпечення”, м. Стаханов Луганської області

про стягнення 10 457 544,81 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Татусь О.А., довіреність №8/10 від 11.01.11;

від відповідача - Усков А.А., довіреність №б/н від 04.01.2011.

Суть спору: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача боргу за поставлений природний газ у сумі 8 686 051 грн. 53 коп., пені у розмірі 666 602 грн. 34 коп., інфляційних нарахувань у сумі 802 112 грн. 61 коп. та 3% річних у розмірі 302 778 грн. 33 коп.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

Відповідач, у відзиві на позовну заяву від 19.04.2011р., посилаючись на скрутне фінансово-господарське становище підприємства та можливість негативних наслідків в разі стягнення штрафних санкцій, а також на постанову Кабінету Міністрів України №1741 від 22.09.1999р. «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 р. N 441», якою рекомендовано енергопостачальним організаціям не застосовувати до підприємств та організацій, що надають житлово-комунальні послуги населенню з утримання та експлуатації житла, ліфтів, прибудинкових територій, водопостачання і водовідведення, постачання теплової енергії, вивезення твердих побутових відходів та рідких нечистот, а також до підприємств міського електротранспорту (за переліками, визначеними Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями), стягнення п'ятикратної вартості понад встановлені величини електричної енергії та потужності, передбачене частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику", у разі перевищення ними встановлених граничних величин споживання електричної енергії та потужності, а також стягнення пені за несвоєчасні розрахунки за використану електричну енергію, у тому числі за попередній період, просить суд задовольнити позов частково, відмовивши в стягненні пені.

В судовому засіданні 19.04.2011р., на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 28.04.2011р. до 10 год. 40 хв.

Після оголошеної перерви в судове засідання прибули повноважні представники сторін.

27.04.2011 на адресу суду надійшла заява відповідача від 22.04.2011 № 271, у якій він просить суд зменшити розмір пені нарахованої за несвоєчасну оплату спожитого газу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд –

в с т а н о в и в:

23 вересня 2009 року між Комунальним підприємством “Стахановтеплозабезпечення” (покупець) та Дочірньою компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) був укладений договір № 06/09-1521 ТЕ-20 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умовами якого постачальник зобов’язується передати у власність покупця природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в ст. 2 цього договору (п. 1.1).

Пунктом 4.4 договору сторони передбачили обов'язок покупця надавати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу та встановили, що акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (п.6.1).

Згідно п. 5.1 договору вартість до сплати за 1000 куб. м. природного газу складає 872, 78 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору № 06/09-1521 ТЕ-20 від 23.09.2009 року оплата за газ згідно п. 5.1 проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування до 20 та 30(31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі актів приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач належним чином виконав умови даного договору та передав у власність покупця протягом листопада 2009 року - березня 2010 року природний газ на загальну суму 10 507 213 грн. 53 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками від 30.11.2009 - на суму 1100873 грн. 00 коп.; від 31.12.2009 на суму 2498480 грн. 35 коп.; від 31.01.2010 на суму 3091537 грн. 96 коп.; від 28.02.2010 - на суму 2427770 грн. 88 коп.; від 31.03.2010 - на суму 1388551 грн. 34 коп.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

Відповідач же свої обов’язки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за поставлений газ у розмірі 8 686 051 грн. 53 коп., який підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами і не спростований відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов’язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов’язань та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань по оплаті отриманого газу доведений матеріалами справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 8 686 051 грн. 53 коп. основного боргу, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми цивільного законодавства позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування на суму несвоєчасно сплаченої заборгованості за кожною з поставок природного газу, що відбулись протягом листопада 2009 року –березня 2010 року у загальному розмірі 802112 грн. 61 коп. та трьох відсотків річних у розмірі 302778 грн. 33 коп., які нараховані з урахуванням часткових оплат за період з 11.12.2009 по 29.03.2011.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Окрім того, статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, він зобов’язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами пунктів 7.2, 7.10 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 Договору покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу і нараховується неустойка за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 7.2, 7.10 договору нараховано за період з 29.09.2010 по 29.03.2011 та заявлено до стягнення пеню у розмірі 666602 грн. 34 коп., яка нарахована з урахуванням часткових оплат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки той факт, що відповідач знаходиться у тяжкому фінансовому стані не є підставою для звільнення від сплати штрафних санкцій, а постанова Кабінету Міністрів України №1741 від 22.09.1999р. «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 р. N 441»стосується лише розрахунків за використану електричну енергію та має рекомендаційний характер.

Письмовим клопотанням від 22.04.2011 відповідач заявив про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, згідно приписів ст. 233 Господарського кодексу України.

Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов’язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відтак, враховуючи, що основним споживачем теплової енергії є населення м. Стаханов, яке надані послуги відповідачем оплачує несвоєчасно та не у повному обсязі, що в свою чергу веде до виникнення заборгованості і затримки оплати за поставлений позивачем газ суд вважає за доцільне зменшити розмір належної до стягнення з відповідача суми пені на 15%.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені підлягає задоволенню частково, у сумі 566611 грн. 99 коп.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням зменшення належної до стягнення з відповідача суми пені та з віднесенням на відповідача судових витрат у справі відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Стахановтеплозабезпечення”, м. Стаханов Луганської області, вул. Кірова, буд. 36, код 31726812 на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вул. Шолуденко, 1, м.Київ, код 31301827, заборгованість в сумі 8 686 051 грн. 53 коп., пеню в сумі 566611 грн. 99 коп., інфляційні нарахування в сумі 802 112 грн. 61 коп., 3% річних в сумі 302 778 грн. 33 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 25500 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано –29.04.2011.

Суддя Т.В.Васильченко