Рішення № 15111119, 26.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.11                                                                                 Справа № 8/51/2011

За позовом Прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі Свердловської міської ради, м. Свердловськ Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чайка", м. Свердловськ Луганської області, -

про стягнення 1274 грн. 86 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від прокурора (заявника) –Брагіна М.О. –прокурор, - посвідчення №114 від 19.04.2011 року;

від позивача –Петручик Н.Ю. –головний спеціаліст юридичного відділу, - довіреність № 48 від 07.02.2011року ;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: прокурор в інтересах держави в особі позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю за період з 01.08.10 року по 31.12.10 року у сумі 1274,86 грн., нараховану ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами у простій письмовій формі 27.07.06 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 11.04.11 року до 26.04.11 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання 26.04.11 року прокурором та позивачем заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи, а саме: письмовими повідомленнями оператора поштового зв’язку про вручення ухвал суду про порушення провадження у справі (01.04.11 року, - а.с.17) та про відкладення її розгляду (19.04.11 року) уповноваженій особі відповідача.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи.

Прокурор та позивач не заперечили проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4-3,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,43,59 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши прокурора та позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

27.07.06 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) у простій письмовій формі укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Свердловської міської ради від 21.03.06 року №98 надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання (п.1) площею 1,3362 га (п.2), яка знаходиться за адресою: в районі господарських дворів колишнього ТОВ "Талове", кадастровий №4412700000:41:004:0004 (п.1), терміном на 5 років (п.6), для обслуговування комплексу будівель телятників (п.12), цільове призначення земельної ділянки - землі іншого сільськогосподарського призначення (п.13), - а орендар зобов’язався сплачувати орендну плату у грошовій формі у розмірі земельного податку щорічно, з урахуванням щорічної індексації, на розрахунковий рахунок орендодавця (п.8), щомісячно, рівними частками, впродовж 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п.9).

Розмір орендної плати переглядається 1 раз на 3 роки за умов, визначених у п.10 договору.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з орендаря справляється пеня на суму податкового боргу із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, яка діяла на день виникнення такого податкового боргу (п.11).

Договір зареєстровано у Свердловському районному реєстраційному офісі Луганської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040640400752 від 06.11.06 року (а.с.6-8).

До договору додано: план земельної ділянки, її кадастровий план, акт визначення меж земельної ділянки в натурі та акт її приймання-передачі від 06.11.06 року (а.с.9-10).

Договір є чинним на час вирішення цього спору.

Заявник та позивач стверджують, що відповідач припустився несплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.08.10 року по 31.12.10 року, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 1274,86 грн. (а.с.5), яку заявник та позивач, керуючись умовами пунктів 7-9 договору та чинним законодавством, просять стягнути її з відповідача.

Останній позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши прокурора та позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

          Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України (далі –ЗКУ) земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

          Предметом вищезгаданого договору оренди є земельна ділянка комунальної форми власності.

          Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад ( п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).

          Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), - тобто в даному випадку спірна земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Луганська, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Луганська міська рада.

          Частиною 1 ст. 2 Закону України від 03.07.92 року №2535-ХІІ "Про плату за землю" (був чинним на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

          Відповідно до ч. 1 ст.22 названого Закону кошти від плати за землю надходять на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів, зазначених у ст.20 цього Закону, та використовуються виключно на потреби, пов'язані з землекористуванням.

Статтею 36 Закону України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі" встановлено, що у разі невиконання зобов’язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

          Матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач у період з 01.08.10 року по 31.12.10 року не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою.

          Згідно статті 525 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено в договорі чи в законі.

          Такого права відповідачеві згідно умовам вищезгаданого договору оренди землі –не надано.

          Як сказано в ст. 526 ЦКУ, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, які звичайно висуваються.

Частиною 1 ст. 530 ЦКУ встановлено: якщо у зобов'язанні встановлено термін (дату) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (дату).

Відповідач всі вищезазначені вимоги не виконав, що доведено позивачем та доказами, долученими до матеріалів справи.

Отже, з боку відповідача має місце порушення зобов’язання за договором.

Згідно ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на порушення відповідачем своїх зобов’язань за договором позивач правомірно скористався правилом частини 1 ст. 617 ЦКУ якою встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідач не довів наявність таких обставин.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 622 Цивільного кодексу боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що прокурором та позивачем повністю доведено законність та обґрунтованість заявлених ними вимог, - позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила чинне земельне та цивільне законодавство України.

Судом взято до уваги, що відповідно до п.30 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 "Про державне мито" Генеральна прокуратура України та її органи звільнені від сплати державного мита на користь Державного бюджету України у разі звернення до суду з позовом в інтересах держави.

Відповідно до п "а" ч.2 ст. 3 названого Декрету у разі звернення до господарського суду з майновим позовом, до числа яких належить позов по цій справі, на користь Державного бюджету підлягає сплаті державне мито у розмірі 1% його вартості, але не менше 6 (102,00 грн.) та не більше 1500 (25500,00 грн.), - з огляду на що при ціні позову в 1274,86 грн. державне мито підлягає стягнення з відповідача у сумі 102,00 грн.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.05 року №1282 з відповідача на користь Державного бюджету України також підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

          На підставі викладеного, ст.ст. 1, 12, 83 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 22 та 28 Закону України "Про плату за землю", керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,43,44,47-1,49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чайка", ідентифікаційний код 20189608, яке знаходиться за адресою: місто Свердловськ, провул. Лутугіна, 1 Луганської області, – на користь Свердловської міської ради, ідентифікаційний код 25992043, яка знаходиться за адресою: місто Свердловськ, вул. Енгельса, 42 Луганської області, - заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 1274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн. 86 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чайка", ідентифікаційний код 20189608, яке знаходиться за адресою: місто Свердловськ, провул. Лутугіна, 1 Луганської області, – на користь Державного бюджету України на рахунок:

№31118095700006, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013; одержувач коштів: УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, ідентифікаційний код 24046582, КБК –22090200, символ звітності банку –095, - державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп.; наказ видати Державній податковій інспекції у місті Свердловську Луганської області;

№31217264700006, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013; одержувач коштів: УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, ідентифікаційний код 24046582, КБК –22050003, символ звітності банку –264,- витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 26.04.2011 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –28 квітня 2011 року.

Суддя                                                   А.П.Середа