Рішення № 15111010, 21.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.11                                                                                 Справа № 8/42/2011

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ,

до Державного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Луганської області", м. Луганськ, -

про стягнення 120793 грн. 51 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Гонцул І.О. – провідний юрисконсульт, - довіреність № 4-д від 11.01.11 року;

від відповідача –Махортова Ю.В. –представник, - довіреність №б/н від 14.04.11 року; Денис І.А. –представник, - довіреність №б/н від 14.04.11 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 120793,51 грн., нарахованої ним станом на 01.02.11 року за період з квітня по жовтень 2009 року з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії №1152, укладеного між сторонами 25.09.2008 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 07.04.11 року до 21.04.11 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання 21.04.11 року від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов визнав у повному обсязі (відзив на позов від 21.04.11 року за вих. №б/н).

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

          25.09.08 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) у простій письмовій формі укладено договір №1152 на постачання теплової енергії, відповідно до якого постачальник взяв на себе зобов’язання надавати споживачеві теплову енергію належної якості та у необхідних розрахункових договірних обсягах до межі балансової належності, а споживач зобов’язується оплачувати отриману теплову енергію у повному обсязі за встановленими тарифами та у строки, визначені цим договором (п.1.1).

          Максимальне теплове навантаження –0,964580 гкал/год (тільки опалення) (п.2.2).

Споживач зобов’язаний щомісячно, до 20-го числа, здійснювати звірення взаємних розрахунків з фінансовим відділом постачальника за минулий період (п.4.14).

          Розрахунки за теплову енергію здійснюються у грошовій формі згідно затвердженим доставочним тарифам, на підставі виставлених постачальником рахунків, які спрямовуються споживачеві поштою або вручаються під розписку (п.7.1), впродовж 5-ти днів від дня отримання рахунку (п.7.2).

          За невиконання або неналежне виконання сторонами зобов’язань за договором винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені збитки, у т.ч. неотриманий прибуток, у порядку, визначеному чинним законодавством України. Відшкодування збитків не звільняє сторону від виконання зобов’язань за договором (п.8.1).

          У випадку прострочення платежу за спожиту теплову енергію споживач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення (п.8.2.1).

          Договір укладено на період з 01.09.08 року - до 01.09.11 року (п.11.1), з можливістю пролонгування його дії за умов, визначених у п. 11.4 договору (а.с.8-11).

          Позивач стверджує, що він у період з січня 2007 року по жовтень 2009 року надав споживачеві теплову енергію на загальну суму 1218758,08 грн. (розрахунок, - а.с.15-17), що підтверджується наданими до справи:

рахунками за період з січня 2007 року по жовтень 2009 року (а.с.54-78), докази спрямування на адресу відповідача та їх отримання останнім надано до справи (а.с.79-103);

актами: включення опалення від 17.10.07 року та відключення від 07.04.08 року; включення опалення від 28.10.08 року та відключення його від 03.04.09 року (а.с.104-105).

Позивач стверджує, що відповідач не сплачував або не у повному обсязі сплачував вартість спожитої теплової енергії, у зв’язку з чим виникла заборгованість.

З метою спонукання відповідача до її погашення 26.05.10 року за вих. №15/42-4/1160 він спрямував на його адресу претензію на суму 119516,81 грн.)( а.с.38), яку відповідач отримав (а.с.40), але не вжив заходів до його погашення, у зв’язку з чим станом на 01.02.11 року він становить 120793,51 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Останній позов визнав у повному обсязі, у т.ч. шляхом підписання акту взаємозвірки від 08.04.11 року, який надано до справи.

          ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

          Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

          За загальним правилом договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

          З норми, викладеної у частині 1 ст. 179 Господарського кодексу України, а також аналізу спірного договору вбачається, що він належить до числа господарських договорів.

          Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобов’язань.

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі –ГКУ) господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

          Одностороння відмова від зобов’язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГКУ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Конкретний термін сплати вартості отриманої теплової енергії сторони визначили у п.7.2 договору, однак відповідач порушив його умови та не вжив заходів до своєчасної сплати вартості отриманих послуг та погашення боргу.

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу у вигляді його різновиду –договору енергопостачання.

          Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

           Частиною 1 ст.275 Господарського кодексу України (далі –ГКУ) встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

          Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст. 662, 663 ЦКУ та 276 ГКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість теплової енергії.

          З огляду на викладене відповідач, отримавши від позивача теплову енергію на вищезгадану суму, повинен був, керуючись приписами ст. 692 Цивільного кодексу та частин 6-7 ст. 276 Господарського кодексу України, у визначений договором строк оплатити її вартість, однак не зробив цього, - а значить - припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Суд вважає належним чином встановленим факт невиконання відповідачем основного (грошового) зобов’язання за договорами №1152 від 25.09.08 року на суму 120793,51 грн.

          Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язань).

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Позивач просить стягнути лише суму основного боргу, що є його правом.

          Спосіб захисту порушеного права сторонами за цим спором обрано у відповідності до вимог ст. 16 ЦКУ.

          Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Відповідно до приписів ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України суд покладає судові витрати на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги закону, умови закону та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст.11.16,509,525,526,529,530,549,611,612,614,623-625,655,692 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193,227,232,275,276 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України від 20.05.99 року №686-ХІУ "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", керуючись ст.ст.4-3,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,43,44,47-1,49,75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Державного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Луганській області", ідентифікаційний код 30597124, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Коцюбинського, 2-а, - на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", ідентифікаційний код 24047779, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Куракіна, 23-а, - основний борг за отриману теплову енергію у сумі 120793 (сто двадцять тисяч сімсот дев’яносто три) грн. 51 коп., а також судові витрати: державне мито у сумі 1207 (одна тисяча двісті сім) грн. 94 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 21.04.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –26 квітня 2011 року.

          Суддя                                                             А.П.Середа