Рішення № 15110440, 07.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/8907.04.11 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» До           Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс»

Простягнення 190297,33 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          Цурка Н.О.

Від відповідача           Мотрончук Д.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс»169146,81 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 16501,63 грн. інфляційної складової боргу, 4648,89 грн. річних, а всього 190297,33 грн. заборгованості за договором № 7560267 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 26.03.2008р.за період з 01.10.2009р. по 01.12.2010р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 10.03.2011р., в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Крім того 07.04.2011р., відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру заборгованості відповідача на суму 41507,35 грн., яку було сплачено у грудні 2010р. за розрахунковий період.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2008 між Акціонерною енергопостачальною компанією „Київенерго" та Комунальним підприємством з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»було укладено Договір № 7560267 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до умов вказаного договору (пункт 1.1), постачальник зобов’язувався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Згідно з пп. 2.2.1. постачальник зобов’язувався безперебійно постачати енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення – в період опалювального сезону, для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Відповідно до 2.3.1. Договору споживач зобов’язувався, дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним парламентом в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Відповідно до п. 3 Звертання-доручення до Договору, визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється по приладах обліку.

Згідно п. 1 Додатку 2 до Договору, розрахунки за відпущену теплову енергію Відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватись в період дії договору, згідно п. 12 цього ж Додатку.

У п. 9 Додатку 2 до Договору передбачено, що Відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Відповідач оформлює і повертає Позивачу протягом 2 днів з моменту одержання).

Відповідно до п. 10 Додатка 2 до Договору Відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію та до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно п. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до звернення-доручення визначення кількості спожитої абонентом теплової енергії проводиться: ЦО –по приладах обліку; ГВП –розрахунковим способом згідно договірних навантажень.

Відповідно до додатку № 2 до договору розрахунки за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводиться згідно з тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 643 від 30.05.2007, які можуть змінюватись в період дії договору.

Пунктом 9 додатку № 2 до договору передбачено, що відповідач зобов’язаний щомісячно з 12 по 15 числа отримувати в МВРТ-2 за адресою: вул.. Драгоманова, 40В оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Пунктом 10 додатку № 2 до договору визначено, що відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Відповідно до умов вказаного договору позивач поставив, а відповідач спожив теплову енергію за період з 01.10.2009 по 01.12.2010р. року на загальну суму 169146,81 грн., що підтверджується табуляграмами споживання теплової енергії, відомостями обліку споживання теплової енергії та довідкою про розрахунок основного боргу.

З поданого позивачем в судовому засіданні розрахунку станом на 01.12.2010 вбачається, та представником позивача в судовому засіданні не заперечується, що відповідачем було здійснено в грудні оплату основного боргу за використану теплову енергію в розмірі 41507,34 грн. за розрахунковий період за позовними вимогами Позивача.

Таким чином, суду доведено, про те що станом на день звернення позивача з позовом до суду відповідачем частково сплачено суму боргу в розмірі 41507,34 грн.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тому, з відповідача належить стягнути залишок заборгованості в розмірі 127639,27 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов’язання щодо своєчасного внесення плати за використану теплову енергію та у повному обсязі, а отже відповідач прострочив виконання зобов‘язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Тому, позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 4648,89 грн. та 16501,63 грн. індексу інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення 127639,27 грн. основного боргу, 16501,63 грн. індексу інфляції, 4648,89 грн. 3% річних.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 127639,27 грн. основного боргу, 16501,63 грн. індексу інфляції, 4648,89 грн. 3% річних. В частині вимог про стягнення 41507,34 грн. суд припиняє провадження у справі на підставі п.1.1. ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

07.04.2011р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Суддя, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголосив тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст. 49, п. 1.1. ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс»(01004, м. Київ, вул.. Крутий узвіз, 3, код ЄДРПОУ 31025659) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 127639 (сто двадцять сім тисяч шістсот тридцять дев’ять) грн.. 27 коп. основного боргу, 16501 (шістнадцять тисяч п’ятсот одну) грн.. 63 коп. індексу інфляції, 4648 (чотири тисячі шістсот сорок вісім) грн.. 89 коп. 3% річних, 1902 (одну тисячу дев’ятсот дві) грн.. 97 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині основного боргу провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 13.04.2011р.