Рішення № 15109911, 20.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.04.11р.

Справа № 5005/2756/2011

За позовом Нікопольського міжрайонного управління водного господарства (м. Нікополь, Дніпропетровської області)

до Покровського комбінату комунальних послуг "Джерело" (с. Покровське, Нікопольського району, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором на надання платних послуг з подачі води № 63 від 30.04.2009р. у загальному розмірі 21 797,81 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Касьянова В.М. - юрисконсульт (дов. б/№ від 04.01.11р.)

від відповідача: Берднікова Н.М. - директор (рішення № 2 від 27.01.10р., паспорт)

СУТЬ СПОРУ:

Нікопольське міжрайонне управління водного господарства (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Покровського комбінату комунальних послуг "Джерело" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором на надання платних послуг з подачі води № 63 від 30.04.2009р. у загальному розмірі 21 797,81 грн.

Сума позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором на надання платних послуг з подачі води № 63 від 30.04.2009р. в частині розрахунку за надані послуги з подачі води для поливу сільгоспкультур.

Відповідач відзиву на позов не надав.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 29.03.11р. по 20.04.11р.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2009р. між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, було укладено договір на надання платних послуг з подачі води № 63 (далі-договір). Договір передбачає умови та порядок подачі води для поливу сільгоспкультур, а також розрахунок за послуги по ї подачі. Подача води водокористувачу здійснюється з точки водовиділу Капулівська головна насосна станція Договір було укладено на термін з 30.04.2009р. по 31.12.2009р. (п.п. 1.1., 1.2., 8.1. договору).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.4. договору, замовник здійснює облік обсягів поданої води засобом вимірювальної техніки, який він встановлює за власний рахунок у точці водозабору, що фіксується актом на установку та забезпечує його експлуатацію і перевірку. Ведення обліку обсягів поданої води у договорі (за погодженням із замовником) здійснюється за допомогою лічильника.

Згідно п. 3.1. договору, оплата послуг з подачі води здійснюється за договірною ціною подачі 1 м3 води за фактично подані обсяги води у розмірі 0,40 грн.

Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, а відповідач оплату за подану воду здійснював частково, в результаті чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 21 797,81 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з претензією № 446 від 21.12.2010р., яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг з подачі води у розмірі 21 797,81 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 21 797,81 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" також встановлено, що споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Крім того, згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за надані послуги згідно договору на надання платних послуг з подачі води № 63 від 30.04.2009р. у розмірі 21 797,81 грн.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Покровського комбінату комунальних послуг "Джерело" (53273, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Покровське, вул. Радянська, 19-в; код ЄДРПОУ 31164197) на користь Нікопольського міжрайонного управління водного господарства (53207, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Лісна, 7а; код ЄДРПОУ 01033800) - 21 797 грн. 81 коп. основного боргу, 217 грн. 98 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

І.Ю. Дубінін