Рішення № 15109903, 20.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.04.11р.

Справа № 5005/3230/2011

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «ЗАПОРОЖКОКС», м. Запоріжжя

До: Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ (відповідач-1) та Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська», м. Макіївка (відповідач-2)

Про: стягнення 2 107, 20 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача-1: Cеляков О.В.(дов. №489 від 01.01.11р.);

Від відповідача-2: Корольов І.Г. (дов. вих.№10 від 01.04.11р.)

СУТЬ СПОРУ :

ВАТ «ЗАПОРОЖКОКС»( позивач ) з урахуванням уточнень звернулося з позовом до ДП «Придніпровська залізниця»( відповідач-1) та ВАТ «ЦЗФ «Колосниківська»(відповідач-2) про стягнення з належного відповідача 2 107, 20 грн. - збитків, завданих нестачею товару. Позовні вимоги обґрунтовані посилання на приписи ст.ст. 23, 24, 110, 113 Статуту залізниць України та ст. 924 ЦК України.

ДП «Придніпровська залізниця»(відповідач-1) проти задоволення позовних вимог заперечує , посилаючись на наступні обставини: відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення , засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми; як зазначено у комерційному акті, складеному на станції, вантаж у вагонах прибув на станцію призначення в технічному та комерційному відношенні в справному стані , без слідів розкрадання . Висновки, що викладені в комерційному акті, не відображають факту неохоронного перевезення, натомість свідчать про внесення невірних відомостей у залізничну накладну або про недовантаження продукції . Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення . Згідно зі ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, а залізниця лише має право (а не зобов’язана) перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначаються у накладній.

ВАТ «ЦЗФ «Колосниківська»(відповідач-2) проти задоволення позовних вимог заперечував та просив стягнути з відповідача-1 на користь позивача шкоду, завдану нестачею, у розмірі 2 107, 20 грн. В обґрунтування своїх заперечень посилається на наступні обставини: 03.09.10р. ВАТ «ЦЗФ «Колосниківська»зі станції Харцизьк ДП «Донецька залізниця»відправлено на адресу ВАТ «Запорожкокс»(станція призначення - Запоріжжя-Лівє Придніпровської залізниці) партію вугільного концентрату у двох вагонах, що підтверджується накладною №52822185; вантаж був завантажений засобами відправника (ВАТ «ЦЗФ «Колосниківська»); доказом того, що вантаж був прийнятий до перевезення станцією відправлення без порушень «Технічних умов навантаження та кріплення»є той факт, що вагон не був залишений до усунення недоліків у користуванні вантажовідправника (відповідача-2), як це передбачено п.11 «Правил користування вагонами (контейнерами)», про що свідчить підписана двома сторонами залізнична накладна №52822185 та посилочна накладна №52822194; застережень про повернення вагону на ВАТ «ЦЗФ «Колосниківська»для виправлення завантаження немає . В силу ч.1 ст.110 та ст. 113 Статуту залізниць України, які кореспондуються з вимогами ч.1 ст. 314 ГК України та ч.1 ст.924 ЦК України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажу одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало. Таким чином ( на думку відповідача-2 ) залізниця, прийняв вагони до перечення, не мала претензій до ВАТ «ЦЗФ «Колосниківська»щодо завантаження цих вагонів, а саме щодо маси вантажу, тим самим взяла на себе відповідальність за збереження вантажу та повинна нести матеріальну відповідальність за його несхоронність.

Заслухавши пояснення представників відповідачів-1, 2, дослідивши матеріали справи, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ :

Згідно з договором №ДУК-01/07-21р/87 від 07.12.07р. по залізничній накладній №52822185 та досильній накладній №52822194 у вагонах №65733982 та №65884462 ТОВ «МЕТНІНВЕСТ ХОЛДІНГ»на адресу ВАТ «ЗАПОРОЖКОКС»(позивач) була поставлена продукція - вугільний концентрат в кількості 131, 200 тон. (а.с.9-10, 11, 18-20). Вантажовідправником по даному постачанню було ВАТ «ЦЗФ «Колосніковська», засобами якого і було здійснено відвантаження, що відображено у накладної №52822194.

07.09.10р. при прийманні вантажу по кількості на станції одержувача «Запоріжжя-Ліве»Придніпровської залізниці була виявлена вагова недостача вантажу у вагоні №65884462, яка склала 2000, 00 кг. ( що підтверджується відповідним комерційним актом АА №018991/467 від 07.09.10р., а.с.12).

Згідно наданого позивачем розрахунку вартість виявленої недостачі вантажу склала 2 107, 20 грн. ( з урахуванням ПДВ) (а.с.48-49). У зв’язку з виявленої недостачею вантажу позивач був змушений звернутися до суду до перевізника - ДП «Придніпровська залізниця»(відповідач-1) та вантажовідправника - ВАТ «ЦЗФ «Колосніковська»про стягнення з них збитків за недостачу вантажу в розмірі 2 107, 20 грн.

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту і Правил перевезень і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою договору на перевезення вантажу, який укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно ст. 31 Статуту залізниць України та п.п. 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції , - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.

Згідно ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Мін’юсті України за №862/5083 від 24.11.2000р. вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України Господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон

пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства . Відповідно п. 3 ст. 308 Господарського кодексу України вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Згідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідно до п. 3.19 роз’яснень Президії ВГСУ від 29.05.02р. №04-5/601 : у вирішенні спорів , пов’язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу , необхідно виходити з того, що стаття 111 Статуту звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення; це правило поширюється і на випадки, коли відповідно до пункту 2 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу залізниця на прохання відправника, за згодою одержувача, перевозить у вагонах відкритого типу вантажі, не зазначені у додатку цих Правил. Відповідно до п.2 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу ( затверджених наказом Міністерства Транспорту України N 542 від 20.08.2001р.), на прохання відправника залізниця може дозволити перевезення у вагонах відкритого типу вантажів (крім небезпечних), не пойменованих у додатку до цих Правил, за згодою одержувача на таке перевезення; у такому разі відправник зобов'язаний підготувати і завантажити вантаж так, щоб забезпечувалась його схоронність при перевезенні. У графі накладної «Заяви і відмітки відправника»відправник повинен зробити відмітку: «Перевезення у відкритому вагоні з одержувачем узгоджено».

З урахуванням вищевикладеного, та ту обставину , що згідно комерційного акту АА №018991/467 від 07.09.10р. вагон №65884462, в якому була виявлена нестача товару, був у справному стані , слідів пошкоджень не мав; суд приходить до висновку про відсутність вини відповідача-1 (ДП «Придніпровська залізниця») у завданні збитків позивачу; а тому ці збитки слід стягнути за рахунок вантажовідправника - ВАТ «ЦЗФ «Колосниківська»( відповідач-2), оскільки саме вантажовідправник зобов'язаний був підготувати і завантажити вантаж так, щоб забезпечувалась його схоронність при перевезенні. Одночасно з тих же підстав заперечення відповідача суд вважає безпідставними. Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача –2.

На підставі вищевикладеного , керуючись вимогами ст.ст. 6, 31, 110- 111, 113, 129 Статуту залізниць України ; ст.924 ЦК України; ст.224, 225, 308 ГК України; ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

1.Стягнути з відповідача-2: Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська»( 86193, селище Свердлове, м. Макіївка Донецької області, вул. Свободи, 7; код ЄДРПОУ 00176584) на користь позивача –Відкритого акціонерного товариства «ЗАПОРОЖКОКС»( 69600, м. Запоріжжя, МСП-681; код ЄДРПОУ 00191224): 2 107, 20 грн. - вартість виявленої недостачі товару; 102 , 00 грн. - витрат на сплату держаного мита та 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

2.Відмовити в задоволенні позовних вимог відносно відповідача-1: Державного підприємства «Придніпровська залізниця».

Суддя Васильєв О.Ю.