Рішення № 15109655, 26.04.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 квітня 2011 р.

Справа 13/72/2011/5003

за позовом:Барської міської ради Вінницької області (вул.Пролетарська,6, м.Бар, Вінницька область, 23000, код ЄДРПОУ 04051017)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона Плюс" (вул.Панаса Мирного, 16/13, м.Київ, 01011)

про визнання договору підряду № 288 від 03.03.08 недійсним

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Cекретар судового засідання Обревська О.А.

Представники

позивача : Логінова Л.Г. - за довіреністю

відповідача : Яковенко Д.А. - за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 13.04.2011 р. порушено провадження у справі за позовом Барської міської ради Вінницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона Плюс" про визнання договору підряду № 288 від 03.03.08 недійсним, з призначенням до слухання на 26.04.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

На визначену дату з'явились представники сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, представника відповідача, який проти позову заперечив. дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

03.03.2008 р. між позивачем в особі міського голови Козака Олександра Дмитровича та відповідачем було укладено договір №288 про капітальний ремонт і гідрохімічне очищення системи опалення корпусу № 1 ЗОШ № 4 м.Бар на загальну суму 78 000,00грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що зазначений договір № 288 від 03.03.2008 р. був підписаний міським головою та відповідачем без прийняття відповідного рішення сесією міської ради, без бюджетного призначення (бюджетного асигнування) та без проведення тендеру, що є порушенням вимог законодавства України, чинного на момент підписання такого договору.

Позивач в своїх твердженнях керується п. 16 ч. 2 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» уповноважено міського голову укладати від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства. Водночас згідно п. 13 ч. 4 даної статті міський голова використовує бюджетні кошти лише за призначенням, визначеним радою, а також нормами цивільного законодавства, згідно яких загальною вимогою, додержання якої є необхідною для чинності правочину, зокрема, є наявність необхідного обсягу цивільної дієздатності у особи, яка вчиняє правочин (ч.2 ст. 203 ЦК України). Недодержання в момент вчинення правочину стороною даної вимоги є підставою недійсності правочину (ч.І ст. 215 ЦК України).

Таким чином, правом розпоряджатися коштами бюджету та визначати напрями їх використання наділена виключно Барська міська рада, тобто рішення у даних питаннях приймається сесією ради, а не одноосібно міським головою. Такого рішення Барська міська рада не приймала. При формуванні міського бюджету на 2008 рік кошти на подібні цілі не планувалися та радою у встановленому чинним законодавством порядку не виділялися, що підтверджується рішенням 21 сесії Барської міської ради 5 скликання від 25.01.2008 р. «Про бюджет міської ради» та кошторисом на 2008 рік по ЗОШ № 4.

Міський голова має право укладення договорів на підставі та на виконання відповідного рішення сесії ради. За відсутності такого рішення міський голова не має повноважень підписання правочинів, а у випадку одноосібного підписання міським головою правочину без попередньо прийнятого рішення радою, такий правочин є недійсним, оскільки підписаний особою, на те не уповноваженою.

На момент підписання договору № 288 від 03.03.2008 року діяв Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» № 1490-ІІІ від 22.02.2000р. із змінами і доповненнями, ч. 1 ст. 2 якого встановлено, що він застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі для товару (товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 20 тисяч гривень, а для робіт - 50 тисяч гривень.

В світлі зазначеного Закону № 1490-ІІІ для укладення договору на здійснення капітального ремонту та гідрохімічної очистки системи опалення вартістю 78 000,00 грн. необхідно було провести тендер для встановлення виконавця таких робіт, що зроблено не було.

Також позивач вказує, що Акту приймання-виконання підрядних робіт в Барській міській раді немає. Натомість є дефектний акт без зазначення дати підписання та затвердження, згідно якого виконання підрядних робіт завірене підписами невідомих осіб, без зазначення посад, як того вимагає форма акта, та прізвищ цих осіб. Аналогічно наявний в міській раді зведений кошторисний рахунок вартості робіт не містить дати затвердження та посилання на документ про затвердження, підписаний особою, повноваження до підпису подібних документів без зазначення на них дати, не підтверджені. Локальний кошторис № 2-1-1, підсумкова відомість ресурсів та розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1 на очищення системи опалення також підписані невідомими особами та не завірені печаткою Барської міської ради. За таких умов виконання виплата коштів з місцевого бюджету на виконання зобов'язань за договором № 288 від 03.03.2008 р. не могла бути здійснена міською радою.

Таким чином позивач зазначає, що договір № 288 03.03.2008 р. був укладений без законних на те підстав.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши у судовому засідання на підтвердження своїх заперечень для огляду оригінали Акту приймання виконаних підрядних робіт за березень 2008 р. на суму 78000,00 грн. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт, з яких вбачається що представником позивача як замовником прийняті роботи надані відповідачем по договору №288 від 03.03.2008 р.

Беручи до уваги наведене вище суд дійшов висновку про відмову в позові виходячи з наступного.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частинами 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 204 ЦК України встановлено принцип презумпції правомірності правочину відповідно до якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В пункті 3 ч.1 ст.3, ст.6 ЦК України закріплено принцип свободи договору який передбачає, право суб'єкта цивільного права на укладення й інших договорів, прямо не передбачених актами цивільного законодавства, але відповідають загальним засадам цивільного законодавства. Сторони договору мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на свій розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Слід звернути увагу, що відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1. ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Схвалення правочину можливе у різних формах. По-перше, якщо особа, яку представляють, прямо заявила про це. Для уникнення можливих проблем з метою захисту інтересів представника і третьої особи - сторони правочину бажано оформляти заяву письмово. По-друге, шляхом конклюдентних дій, які свідчать про прийняття до виконання правочину. Схвалення правочину особою, яку представляють, свідчить про чинність правочину з моменту його укладення і, відповідно, про поширення на неї усіх прав та обов'язків як сторони за правочином з цього моменту.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, дії позивача по прийннятю виконних робіт, що підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками сторін Актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2008 р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, свідчить про схвалення позивачем дій голови Барської міської ради Вінницької області Козака Олександра Дмитровича щодо укладання договору №288 від 03.03.2008 р. про капітальний ремонт і гідрохімічне очищення системи опалення корпусу №1 ЗОШ №4 м.Бар на загальну суму 78000,00 грн.

Керуючись викладеним, суд приходить до висновку, що в даному випадку не вбачаються підстави визнання недійсним договору №288 від 03.03.2008 р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона Плюс» і Барською міською радою Вінницької області, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з покладанням судових витрат на позивача, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 33, 35, 43, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. В позові відмовити.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 28 квітня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи