Ухвала суду № 1510794, 27.03.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

У Х В А Л А

"27" березня 2008 р. Справа № 14/1118

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю представників позивача Нечаєнко Т.А., відповідача Круц О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача

управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Черкаській області

до відповідача

ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Черкаського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України"

про

стягнення 416,39 грн., –

УСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Черкаській області з позовом до відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" в особі Черкаського обласного управління „Державний ощадний банк України" про стягнення з відповідача коштів, які перераховані на особовий рахунок №703 в Жашківському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України»№2980 в сумі412,27 грн. та 1% за обслуговування банку 4,12 грн., всього –416,39 грн. та перерахування їх на р/р 37176009000142 в УДК в Черкаській області, МФО 854018, ідентифікаційний код 25874421.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав.

Представник проти заявлених вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив наступне.

13.12.2000 року позивач та відповідач уклали угоду №44 на зарахування на особові рахунки та виплати страхових виплат застрахованим відповідно до якої позивач доручає, а відповідач бере на себе зобов'язання здійснювати зарахування на поточні (вкладні) рахунки, відкриті в його установах, та виплату страхових виплат застрахованим Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі –громадян) на платній основі через установи відповідача.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні виплачував відшкодування втраченого заробітку внаслідок професійного захворювання Кривенку Григорію Павловичу. Кошти потерпілому зараховувалися на особовий рахунок №703 в Жашківському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України»№2980. Страхові виплати потерпілому були призначено довічно, а тому щомісячні перерахування проводилися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України автоматично.

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 16.02.2007 Конельськопопівською сільською радою Жашківського району Черкаської області серія 1-СР №058947 громадянин Кривенко Г.П. помер 14.02.2007.

Як вбачається з виписки з рахунку №703 від 12.03.2008, наданої Жашківським відділенням Ощадбанку №2980, на день смерті на рахунку, відкритому на ім'я Кривенко Г.П., залишалося 0,10 грн., та на його рахунок було зараховано 26.02.2007 –107,68 грн., 23.03.2007 –107,68 грн. 20.04.2007 –118,21 грн. 21.05.2007 –118,21 грн. 20.06.2007 –118,21 грн.

28.01.2008 уся сума коштів у розмірі 569,93 грн. була видана з рахунку Кривенко Ганні Степанівні відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом 06.11.2007, виданого державним нотаріусом Жашківської районної державної нотаріальної контори Черкаської області Кравчук І.М.

Лисянським відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань було прийнято постанову від 27.06.2007 №277 про припинення страхової виплати та соціальних послуг Кривенко Г.П. з 14.02.2007 у зв'язку зі смертю потерпілого, про смерть якого позивачу стало відомо після звірки з Пенсійним фондом України.

Звернувшись з листом від 20.06.2007 №232 до Жашківського відділення ВАТ „Державний ощадний банк України" №2980 про повернення надлишково сплачених коштів Кривенко Г.П. та отримавши відмову від вищезазначеного відділення від 09.08.2007 №673, позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Відповідно до статті 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з статтею 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.

Пунктом 1.24 частини 1 статті 1 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 №2346-ІІІ визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Частиною 1 статті 30 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлюється, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

При цьому момент переходу права власності на кошти до отримувача визначається датою валютування - зазначеною платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дати, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - членів платіжної системи, (п. 1.3 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Так як в платіжних дорученнях позивача не було зазначено дати валютування, то банк отримувача (відповідач) відповідно до п. 30.2 ст. 30 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" в разі надходження суми переказу протягом операційного дня (частини робочого дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою —членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах) був зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день. Таким чином, момент виникнення права власності у Кривенко Г.П. на відшкодування втраченого заробітку внаслідок професійного захворювання, які перераховувались йому позивачем, визначався днем зарахування зазначених коштів на його рахунок в Жашківському відділенні Ощадбанку України №2980.

Проте ч.4 ст.25 Цивільного кодексу України визначається, що цивільна правоздатність фізичної особи (здатність мати цивільні права та обов'язки) припиняється у момент її смерті. Таким чином, особа яка не має правосуб'єктності (являється померлою) не може набувати прав та обов'язків.

Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1217 Цивільного кодексу України визначається, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (яким являється день смерті особи - ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України) і не припинилися внаслідок його смерті. Одночасно статтею п. 4 ч. 1 ст. 1219 Цивільного кодексу України встановлюється, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. В той же час статтею 1229 Цивільного кодексу України визначено, що страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах.

Судом установлено, що на день смерті Кривенко Г.П. на рахунку відкритому Жашківським відділенням Ощадбанку № 2980 на його рахунок було зараховано після смерті 569,99 грн. Відповідно ж до розрахунку позову, проведеного позивачем сума переплати щомісячної страхової виплати становить 412,27 грн.

Враховуючи те, що відповідно до п.3 ч.1 ст.1219 Цивільного кодексу України спадкоємці Кривенко Г.П. в подальшому не спадкують право на отримання страхових виплат, які призначаються Кривенко Г.П., а також те, що кошти в сумі 412,27 грн., що є предметом розгляду даної справи, були перераховані позивачем на рахунок в банку Кривенко Г.П. після його смерті і він відповідно до ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України не набув права власності на них, та враховуючи, що відповідач на даний час не володіє зазначеними коштами, суд дійшов висновку про те, що спірна сума коштів має витребовуватись від спадкоємця Кривенко Г.П., громадянки Кривенко Ганни Степанівни, яка має бути залучена до участі у справі як відповідача.

Згідно ж із ст.ст. 21 та 1 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі, позивачами та відповідачами, можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності. Громадяни ж, фізичні особи, не віднесені до кола цих суб’єктів і не можуть бути стороною чи третьою особою у господарському процесі. Відповідно до ст.ст. 24 і 102 Цивільного процесуального кодексу України справи по спорах, у яких хоча б однією із сторін є громадянин, розглядаються місцевими загальними судами, тобто такі справи не можуть розглядатися в господарських судах.

За таких обставин провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.49, 80 Господарського процесуального кодексу України, суд–

ВИРІШИВ:

Провадження у справі припинити

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя Хабазня Ю.А.