Рішення № 1510715, 11.03.2008, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

11 березня 2008 р. Справа 5/130-08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агро синтез”, м. Запоріжжя

до: Селянського (фермерського) господарства “Сяйво”, с. Мервенці Могилів-Подільського р-ну Вінницької області

про стягнення 29843-11 грн.

Суддя В.Бенівський

При секретарі: В.Деркач

Представники сторін не з”явились

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду Вінницької області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агро синтез”, м. Запоріжжя до Селянського (фермерського) господарства “Сяйво”, с. Мервенці Могилів-Подільського р-ну Вінницької області про стягнення 29843-11 грн.

В позовній заяві позивач посилається на такі обставини:

4 травня 2007 року між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" та СФГ «Сяйво»було укладено договір поставки № КП040507/2 від 04.05.07 р. Згідно з умовами цього Договору (пп. 1.1, 1.2) позивач (постачальник за договором) зобов'язався передати у власність відповідача (покупець за договором) засоби захисту рослин: „Зеллек Супер" 12,5 % к.е. у кількості 60 л та „Трофи" 90% к.з. у кількості 260 л на загальну суму 23 398,80 грн. Відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договором. Згідно з пунктом 2.1 договору місцем передачі товару відповідачу є франко-склад позивача, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виборзька, 12. У пункті 3.1. договору сторони визначили термін поставки товару - не пізніше 14.05.07. Виконуючи свої договірні зобов'язання позивач у встановлений термін поставив і передав на своєму складі товар, а саме: 14 травня 2007 року - засіб захисту рослин „Трофи" 90% к.з. у кількості 260 л на суму 12 526,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № А-0000729 від 14.05.07 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯЛФ № 104510 від 14.05.07; 21 травня 2007 року - засіб захисту рослин „Зеллек Супер" 12,5 % к.е. у кількості 60 л на суму 10 872,00, що підтверджується видатковою накладною № А-0000930 від 21.05.07 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯЛФ№104512 від 20.05.07 р. Позивач всього поставив відповідачеві товар на загальну суму 23 398,80 грн. Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином та у термін, встановлений договором. Згідно з п. 1.4 договору вартість договору становить 23 398,80 грн. Згідно з п. 3.3.1 договору відповідач зобов'язався оплатити позивачеві товар в українських гривнях у безготівковому порядку (шляхом перерахування платіжним дорученням грошових коштів на його поточний рахунок) у такі строки та у таких розмірах: перший платіж: 15 % вартості договору, тобто 3 509,82 грн. у строк не пізніше 08.05.07 р.; заключний платіж: 85 % вартості договору, тобто 19 888,98 грн. у строк не пізніше 01.10.07 р.

Однак відповідач, незважаючи на взяті на себе зобов'язання за договором, ні у терміни, встановлені договором, ні до теперішнього часу з позивачем повністю не розрахувався.

Заключний платіж в сумі 19 888,98 грн. відповідачем зовсім не перераховувався. Прострочення оплати заключного платежу становить понад чотири місяці.

Перший (авансовий) платіж в сумі 3 509,65 грн. був перерахований відповідачем з простроченням у три дні (11.05.07). За першим платежем недоперераховано 0,17 грн.

Станом на 11 лютого 2008 року заборгованість відповідача по основному боргу перед позивачем становить 19 889,15 грн.

Прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у сумі 19 889,15 грн. на день подання позову склало понад чотири місяці.

Факт існування заборгованості та частковий розрахунок за договором підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами від 06 червня 2007 року.

Позивач неодноразово в усній та письмовій формах (претензія вих. № 277/07- юр від 12.12.07) звертався до відповідача з вимогами оплатити отриманий товар, попереджуючи про такі наслідки як застосування штрафних санкцій. Однак незважаючи на це відповідач зобов'язання з оплати товару не виконав.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Пунктом 4.3.1 Договору передбачено, що за порушення терміну оплати за Договором відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,25 %, але не більше розміру, визначеного законодавством, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сума пені за прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором складає 1 251,10 грн.

Згідно з п. 4.3.1 Договору відповідач за порушення терміну оплати за договором, крім пені, також зобов'язався сплатити штраф у розмірі ЗО % вартості договору за кожний факт порушення терміну платежу. Прострочення відповідачем платежів за договором є підставою для застосування штрафів. Прострочення оплати заключного платежу становить понад чотири місяці. Це змушує застосувати нас штраф. Позивач застосовує штраф за прострочення одного з платежів - заключного, який зовсім не перераховувався відповідачем, у розмірі 30 % від вартості договору. Сума штрафу за порушення відповідачем терміну оплати платежу становить 7 019,64 грн.

Крім договірної, відповідальність за порушення грошового зобов'язання також встановлена і законом: частиною 2 статті 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачеві нараховано 3 % річних від простроченої суми боргу за платежами у сумі 217,41 грн., а також проведена індексація основного боргу за час прострочення. Втрати від інфляції складають 1 465,81 грн.

А тому позивач просить стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Сяйво»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація "Агросиитез"29843,11грн.,а саме: 19 889,15 грн. основного боргу, 1 251,10 грн. - пені, 7019,64 грн. штрафу, 217-41 грн. - 3 % річних, 1 465,81 грн. - втрат від інфляції.

Відповідач відзиву до суду не направив, позовні вимоги не спростував, його представник до суду не з”явився, а тому відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглянуто за наявними в справі доказами. Ухвала суду про день слухання позову направлена сторонам належним чином.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Виходячи з положень ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд вбачає, що заява подана обгрунтовано.

Зазначене в позовній заяві підтверджується доказами, розрахунками, які додаються до матеріалів справи.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позовні вимоги підтверджуються договором № КП040507/2 від 04.05.07 р., відповідними накладними та довіреностями відповідача доданими до позовної заяви.

А тому суд дійшов висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2,3,12,18-22,28,33,43,49, 75,81-1,82-85 ГПК України, ст.ст. 509,526,527,530,549,550,551,625 ЦК України, ст. 193,216,217,218 ГК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовільнити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства “Сяйво” (24000 с. Мер венці Могилів-Подільського р-ну Вінницької області вул. Центральна, 70 код 31726482 р/р 26001594692001 в Вінницькій філії ФКБ “Приватбанк” МФО 302689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез” (69035 м. Запоріжжя пр. Маяковського, 3 код 30345439, р/р 26008976712744 в Запоріжській філії “Першого укр.міжнар.банку” МФО 313623) 19889-15 грн. основного боргу, 1251-10 грн. –пені, 7019-64 грн. –штрафу, 217-41 грн. –3 % річних, 1465-81 грн. – втрат від інфляції, 298-43 грн. витрат на державне мито, 118-00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 14 березня 2008 р.