Постанова № 1510595, 21.03.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"21" березня 2008 р.

Справа № 7а/27-786

14 год. 20 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

при секретарі судового засідання Лисому Я.І.

за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль, 46000

до Теребовлянського районного міжгосподарського комбінату сільського комунального господарства "Райсількомунгосп" с. Мшанець, Теребовлянський район, Тернопільська область,48161

про стягнення заборгованості в сумі 121,23 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Рожанська Ірина Ярославівна, довіреність № 01-21-26 від 09.01.08 р.

відповідач: не з’явився.

Суть справи:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося з позовом до Теребовлянського районного міжгосподарського комбінату сільського комунального господарства "Райсількомунгосп" про стягнення заборгованості в сумі 121,23 грн.

Ухвалою суду від 14.03.2008р. справу №7а/27-786 призначено до судового розгляду .

Сторони повідомлені про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ст.33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

Відповідач без поважних причин витребуваних ухвалами суду від 03.03.2008р. та 14.03.2008р. письмових заперечень проти позову не подав, участь повноважного представника в засіданні не забезпечив.

Представнику позивача в судовому засіданні роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до п.п.2, 4 ст.128 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено:

- страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності є, відповідно до ст. 4 „Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 14.01.1998 року (із відповідними змінами та доповненнями), окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ (далі Закон).

Платниками страхових внесків є страхувальники, які набувають статус платника страхових внесків з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду та застраховані особи (ст. 22 Закону).

Страхувальниками осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному страхуванню згідно вищезазначеного Закону є роботодавці, які повинні своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду в установленому законодавством порядку.

Порядок сплати та розмір страхових внесків встановлений п. 1. ст. 1 Закону України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов‘язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001р. № 2213-ІІІ. та ст. 23 Закону, відповідно до яких страхувальники сплачують страхові внески один раз на місяць у день, встановлений для одержання в установах банків коштів на оплату праці за відповідний період, а саме: для роботодавців ставка внесків у розмірі 1,5 відсотка, від суми фактичних витрат на оплату праці найманим працівникам та за найманих працівників в розмірі 0,5 відсотка для тих в кого заробітна плата нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи та 1 відсотка суми оплати праці для найманих працівників в яких заробітна плата вища прожиткового мінімуму, по відношенню до якої підприємство виступає не як платник, а як особа зобов’язана нараховувати, утримувати і перераховувати фонду страховий внесок по найманих працівниках.

У разі нестачі у страхувальників –роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду проводиться пропорційно до сум заробітної плати.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач зареєстрований у виконавчій дирекції Фонду як страхувальник з 10.08.1997р..

Згідно поданого платником Звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 2007 рік, за ним рахується недоїмка в сумі 121,23 грн., яка виникла в першому кварталі 2006 року і станом на день розгляду спору платником не сплачена.

При таких обставинах позовні вимоги про стягнення 121,23 недоїмки підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та неоспорені відповідачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Теребовлянського районного міжгосподарського комбінату сільського комунального господарства "Райсількомунгосп" с. Мшанець, Теребовлянський район, Тернопільська область,48161, код 00903676 на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,в особі Теребовлянської районної виконавчої дирекції р/р 25600181 в „Райффайзенбанк „Аваль”, МФО 838501 –121,23 грн. недоїмки.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі (24 березня 2008р.) до Львівського апеляційного адміністративного суду, а протягом 20 днів після подання заяви - подати апеляційну скаргу.

Суддя М.С. Стадник