Постанова № 15104252, 23.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01001, м.Київ, вул. Десятинна, 4/6,

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

23 березня 2011 року 17:46 год.№ 2а-155/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді КостенкаД.А.,

при секретарі судового засідання Тимкович І.О.,

за участю представників: позивачаБухарєва С.В., відповідача Мавлонової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іресталь Київ" (далі ТОВ "Іресталь Київ") до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва (далі ДПІ) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У січні 2011 року ТОВ "Іресталь Київ" звернулося до суду з позовом просить визнати неправомірними дії ДПІ щодо невизнання звітної декларації з податку на прибуток за Іпівріччя 2010 року та зобов'язати ДПІ прийняти, зареєструвати та обліковувати цю декларацію як документ податкової звітності з усіма зазначеними в ній показниками.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення відповідача про невизнання податкової декларації не містить підстави для такого невизнання; водночас скорочення організаційно-правової форми підприємства у найменуванні підприємства не є порушенням вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон №2181-ІІІ) і не може бути підставою для невизнання податкової декларації, оскільки організаційна правова форма підприємства є частиною найменування цього підприємства, проте не є його назвою.

Відповідач заперечив проти позову (а.с. 53, 54) з тих підстав, що у п. 3 декларації з податку на прибуток за Іпівріччя 2010 року позивачем зазначена не повна назва підприємства, а саме "ТОВ "Іресталь Київ".

Під час розгляду справи представник позивача підтримав вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові.

Представник відповідача не визнала позов з підстав, зазначених у запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ТОВ "Іресталь Київ" зареєстровано як юридичну особу Голо-сіївською районною у м.Києві державною адміністрацією 6 червня 2007 року (ідентифікаці-йний код 35138752), перебуває на обліку у ДПІ з 11 червня 2007 року за №67723.

9 серпня 2010 року ТОВ "Іресталь Київ" надіслало засобами телекомунікаційного зв'язку до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2010 року, що підтверджується квитанціями №2 про доставку звітності (а.с. 48, 49).

Одержавши дану декларацію, ДПІ її не визнала як податкову звітність, про що пози-вачу направлено відповідне повідомлення від 12 серпня 2010 року №2321/10/15-111, в якому запропоновано подати нову декларацію (а.с. 4). Підставою невизнання податкової декларації, як зазначено у рішенні, є порушення п. 3.1 Порядку складення декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29березня 2003 року №143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 року за №271/7592 (далі Порядок).

Спірні правовідносини стосуються правомірності невизнання одержаної відповідачем податкової декларації позивача з податку на прибуток за І квартал 2010 року.

Чинним на момент виникнення спірних правовідносин пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон №2181-ІІІ) встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу, при цьому податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

-надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

-оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, законодавцем у спеціальній нормі встановлено підстави невизнання контролюючим органом податкової декларації платника, а також, визначено його право оскаржити таке рішення контролюючого органу в порядку апеляційного узгодження (в адміністративному та/або судовому порядку).

При цьому передумовою для визначення наявності законних підстав для невизнання контролюючим органом податкової декларації платника є недотримання/порушення плат-ником конкретних правил, визначених у затвердженому порядку її заповнення.

Пунктом 3.1 Порядку передбачено, що у заголовній частині декларації відобра-жаються повна назва підприємства (відповідно до установчих документів), зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса за бажанням).

Статтею 90 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму, а ст. 140 ЦК визначено, що найменування товариства з обмеженою відповідальністю має містити найменування товариства, а також слова "товариство з обмеженою відповідальністю".

Згідно із ч. 6 ст. 82 Господарського кодексу України найменування господарського то-вариства повинно містити зазначення виду товариства, для повних товариств і командитних товариств - прізвища (найменування) учасників товариства, які несуть додаткову відпові-дальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, а також інші необхідні відомості.

Статтею 23 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV "Про державну реєс-трацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову фор-му (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автоно-мної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів та установ) та назву.

Отже, найменування юридичної особи складається із інформації про її організаційно-правову форму та назви.

Відповідно до Статуту ТОВ "Іресталь Київ", затвердженого установчими зборами засновників 26 квітня 2007 року, зареєстрованому 6 червня 2007 року, та згідно із довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом НОМЕР_1 (а.с. 20, 27-33), повне найменування позивача Товариство з обмеженою відпові-дальністю "Іресталь Київ", скорочене ТОВ "Іресталь Київ".

Як вбачається, у поданій до ДПІ декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року позивачем вказано своє скорочене найменування ТОВ "Іресталь Київ", а також зазначені всі інші обов'язкові реквізити, засвідчені підписом особи і печаткою підприємства. При цьому, позивачем скорочено лише інформацію про свою організаційно-правову форму, водночас назва товариства вказана повністю.

Таким чином, немає підстав стверджувати про відсутність цього (назва підприємства) чи інших реквізитів у поданій декларації, чи їх заповнення всупереч встановленому порядку, а отже відсутні законні підстави для невизнання вказаної декларації.

Вирішуючи питання щодо правомірності дій відповідача з приводу невизнання подат-кової декларації, суд виходить з того, що пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ можливість таких дій податкового органу була передбачена, тому підстав визнавати протиправними дії ДПІ не має. Водночас у цьому випадку законодавцем визначено інший спосіб захисту пору-шеного права, а саме оскарження рішення про невизнання податкової декларації в порядку апеляційного узгодження (в адміністративному та/або судовому порядку).

Позивачем невірно визначено спосіб захисту порушеного права, тому суд, встановив-ши безпідставність невизнання відповідачем декларації з податку на прибуток за Іквартал 2010 року, з метою повного захисту прав та інтересів позивача та згідно із ч. 2 ст. 11 КАС, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення ДПІ від 12 серпня 2010 року про невизнання податкової декларації.

Щодо зобов'язання ДПІ вчинити певні дії, а саме: прийняти, зареєструвати і облікову-вати декларацію з податку на прибуток за Іквартал 2010 року як документ податкової звітності з усіма зазначеними в ній показниками, то дані вимоги, фактично, не є спірними і задоволенню не підлягають, оскільки скасування судом рішення податкового органу про невизнання податкової декларації є підставою для прийняття цієї податкової декларації та вчинення всіх інших дій, які є наслідком одержання контролюючим органом податкової звітності, що не потребує додаткового судового визначення.

Виходячи з аналізу положень чинного (на момент виникнення спору) законодавства, з огляду на викладені вище факти і мотиви, враховуючи приписи ст.ст.6, 19 Конституції України і ст. 2 КАС, адміністративний позов підлягає задоволенню в частині скасування рішення ДПІ про невизнання податкової декларації з податку на прибуток за Іквартал 2010 року, а в решті позовні вимоги залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1.Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іресталь Київ" частково.

2.Скасувати рішення Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м.Ки-єва від 12 серпня 2010 року про невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Іресталь Київ" з податку на прибуток за І півріччя 2010 року.

3.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Іресталь Київ" в задоволенні іншої частини адміністративного позову.

4.Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іресталь Київ" судовий збір (державне мито) у розмірі 0,85 грн. з державного бюджету.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання її копії.

СуддяД.А. Костенко