Постанова № 15104239, 14.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 квітня 2011 року№ 10/279

10:31

За позовомОСОБА_1

доДержавної податкової адміністрації України;

Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

про зобовязати скасувати ідентифікаційний номер Головуючий суддя: Кротюк О.В.

Судді: Катющенко В.П.

Клочкова Н.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації України та Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва з вимогами:

зобов'язати Державну податкову адміністрацію України скасувати ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1,

зобов'язати Державну податкову адміністрацію України виключити ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 та всю інформацію про нього з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів,

зобов'язати Державну податкову інспекцію у Оболонському районі м. Києва здійснювати в подальшому облік ОСОБА_1 як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера,

зобов'язати Державну податкову адміністрацію України знищити облікову картку ОСОБА_1 з ідентифікаційним номером,

зобов'язати Державну податкову інспекцію у Оболонському районі м. Києва проставити у паспорті ОСОБА_1 відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами при не прийнятті відмови позивача від індивідуального ідентифікаційного номера порушено положення Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів».

Відповідачі позовні вимоги не визнають, просять суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що при зверненні із заявою про відмову від ідентифікаційного номера позивач зазначив, що не є засновником юридичних осіб, в той час як є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріно-центр».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

25.09.2007 позивач звернувся до ДПІ у Оболонському районі міста Києва із заявою (форма № В2, що є додатком до Порядку № 602) про відмову від ідентифікаційного номера на видачу довідки за формою № В 3.

Рішенням ДПІ у Оболонському районі міста Києва, оформленим у вигляді листа № 6987/10/29-213 від 01.10.2007, повідомлено заявника про відмову у видачі довідки за формою № В3. Підставою для прийняття відмови, податковим органом зазначено: в результаті перевірки встановлено, що заявник є засновником юридичної особи (ТОВ "Ріно-Центр", код ЄДРПОУ 13671581). Не виконуються вимоги п.1.5 "Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів", затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 № 602/1226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 за № 1345/9944 зі змінами і доповненнями.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22 грудня 1994 року N 320/94-ВР (Далі Закон № 320) визначено, що Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - Державний реєстр) - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.

Частиною другою статті 1 Закону № 320 встановлено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Положеннями частини другої статті 2 Закону № 320 встановлено, що до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

Положеннями частини третьої статті 5 Закону № 320 встановлено, що реєстрація фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 р. N 602/1226, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 р. за N 1345/9944, (Далі Порядок № 602).

Порядок № 602, розроблений згідно із Законом України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (зі змінами) та Постановою Верховної Ради України від 26.06.92 N 2503-XII "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження", визначає процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.

Так, положеннями Порядку № 602 передбачено, що відмітка вноситься до паспорта громадянина України.

Особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, у разі наявності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 2 до Порядку.

Зазначеною формою № В2, що є додатком 2 до Порядку № 602, встановлено, що особа при зверненні до податкового органу із такою формою, зазначає, що не є засновником юридичної особи.

При цьому, Порядком № 602 встановлено, що особа пред'являє до органу державної податкової служби: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).

Пунктом 3.3 Порядку № 302 встановлено, що після прийняття заяви орган державної податкової служби за місцем реєстрації особи проводить перевірку наявності інформації про особу в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - ДРФО) щодо достовірності поданих даних.

У термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви орган державної податкової служби надає заявнику довідку, форму якої наведено в додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови. Термін дії довідки - 30 календарних днів. (пункт 3.4. Порядку № 302).

Крім того, положеннями пункту 4 Порядку також прописано, що фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою N В3 та паспорт громадянина України.

Посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає довідку за ф. N В3 щодо повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому паспорту. (Пункт 5.1 Порядку № 602).

За результатом розгляду звернення, у разі відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7 - 9 сторінку паспорта відмітку, зміст та форму якої наведено в додатку 4. (пункт 5.2 Порядку 3602).

При цьому, пунктом 6.1. Порядку № 602 передбачено, що саме після надходження відривного корінця до форми N В3 від органу внутрішніх справ щодо внесення відмітки до паспорта громадянина посадова особа органу державної податкової служби протягом двох тижнів учиняє відповідні дії щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки при зверненні до податкового органу із заявою про відмову від ідентифікаційного номера позивач зазначив, що не є засновником юридичної особи. Разом з тим, як встановлено за результатом розгляду справи, а сторонами не оспорюється факт, що позивач дійсно є засновником ТОВ "Ріно-Центр" (код ЄДРПОУ 13671581).

За таких обставин, суд погоджується з прийнятим податковим органом рішенням, так як останнім обґрунтовано відмовлено в задоволенні заяви позивача за формою № В2, так як заявником зазначено, що останній не є засновником юридичної особи, що не відповідає дійсності, та, як наслідок, виключає можливість видачі довідки за формою № В3.

У відповідності до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачі довели суду правомірність вчинених дій.

Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 99, 103, 112, 158 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяО.В.Кротюк

Судді В.П.Катющенко

Н.В.Клочкова

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 19.04.2011.