Постанова № 15103084, 06.04.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 р. Справа № 2а-1870/949/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Чикалової М.С.,

представника позивача - Гордієнко Л.В.,

представників відповідача - Кіптенко Н.Г., Ємельянової В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сумської торговельно-промислової компанії "Нектон" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Сумської торговельно-промислової компанії "Нектон" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми та уточнивши позовні вимоги, остаточно просило визнати протиправними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми №0000942314/0/64426 від 25 серпня 2010 року, №0000932314/0/64425 від 25 серпня 2010 року, №0000942314/1/64426 від 29 жовтня 2010 року, №0000932314/1/64425 від 29 жовтня 2010 року, №0000942314/2/64426 від 24 листопада 2010 року, №0000932314/2/64425 від 24 листопада 2010 року, №0000942314/3/64426 від 02 лютого 2011 року, №0000932314/3/64425 від 02 лютого 2011 року.

В обґрунтування доводів позовної заяви позивач зазначив, що ДПІ в м. Суми було порушено п.п. 8.2.1, п.п. 8.4.3 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин), що призвело до донарахування валових доходів на загальну суму 824287,50 грн., а саме безпідставного включення до валових доходів всієї суми попередньої оплати від TOВ «Інфогаз» за продаж основних засобів, а не лише суми перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю такого об'єкту основних фондів групи 1.

Також ДПІ в м. Суми, було порушено п.п. 8.2.1, п.п. 8.4.3 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин), що призвело до донарахування валових доходів на загальну суму 435200,00 грн., а саме безпідставного включення до валових доходів всієї суми попередньої оплати від ТОВ «Пі-шесть» за продаж основних засобів, а не лише суми перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю такого об'єкту основних фондів групи 1.

Позивач зазначає, що ним відповідним чином було сформовано в податковому обліку балансову вартість нежитлового приміщення та включено до складу валових витрат суму перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу, як того вимагає п.п. 8.4.3. п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин). В зазначеному випадку ДПІ в м. Суми було безпідставно зменшено суму валових витрат підприємства за IV квартал 2009 року на суму 684434,53 грн., що вчинено в порушення п.п. 8.4.3. п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин).

Позивач вказує, що до моменту виводу з експлуатації, що здійснюється виключно на підставі наказу керівника, платник податку має законодавством встановлене право на нарахування амортизації зазначених основних засобів. Враховуючи відсутність підстав для виведення нежитлового приміщення з експлуатації (відсутність відповідного наказу керівника) та використання в господарській діяльності (надання в оренду), ДПІ в м. Суми в порушення п.п. 8.1.1., п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.2.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин), безпідставно зменшила суму амортизаційних відрахувань з основних фондів - нежитлового приміщення, за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 51/1 на суму 191730,36 грн.

Також позивач вказує, що, ДПІ в м. Суми в порушення п.п. 8.1.1., п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.2.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин) безпідставно зазначає про завищення підприємством суми амортизаційних відрахувань на суму 16205,00 грн. групи 2 основних фондів (транспортні засоби), що обумовлено відсутністю їх переоцінки відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діяльність».

Також, ДПІ в м. Суми в порушення п.п 7.4 .1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення правовідносин) безпідставно зазначило, про завищення підприємством суми податкового кредиту на 141626,67 грн.

Від відповідача надійшло заперечення (а.с.139-143) в якому він зазначав, що підприємство ТОВ СТПК "Нектон" в порушення вимог п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2, п. 8.1, п.п. 8.2.2. п. 8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення правовідносин) з урахування поняття "основні фонди" визначене п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 цього Закону, включило до складу основних фондів нежитлове приміщення, яке не передбачалось для використання у власній господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію.

Відповідач зазначає, що приймаючи до уваги здійснення ТОВ СТПК "Нектон" діяльності, яка не є господарською, підприємство не має права на формування валових витрат по податку на прибуток по даній операції в сумі 684 434,53 грн., враховуючи приписи п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення правовідносин), відповідно до якого, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній, або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності", та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закову України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також підприємством на порушення п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення правовідносин) встановлено завищення суми амортизаційних відрахувань, нарахованих по нежитловому приміщенню, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 51/1, за період з 01 липня 2008 року по 31 березня 2010 року на 191 730,36 грн.

Відповідач зазначає, що станом на 01 жовтня 2009 року балансова вартість основних фондів 2 групи, з нормою амортизаційних відрахувань 10%, завищена на 85 285 грн. і становить 1 243 грн., а не 86 528 грн. (згідно даних податкового обліку підприємства та додатку К1/1 Декларації з податку на прибуток за 2009 рік). Таким чином підприємством на порушення пп.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення правовідносин) завищено суму амортизаційних відрахувань по основним фондам 2 групи (з нормою амортизаційних відрахувань 10%) на 16205 грн.

Відповідач зазначає, що формування підприємством ТОВ СТПК "Нектон" податкового кредиту по податку на додану вартість під час придбання нежитлового приміщення в сумі 228666,67 грн. та в наступному під час продажу даної частини приміщення нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 87 040,00 грн., не може вважатися використанням товару в оподаткованій операції, оскільки отримання економічного ефекту у вигляді від'ємного значення по податку на додану вартість в наслідок проведення збиткової операції не може вважатися діловою метою та господарською діяльності.

В ході перевірки не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) продажу товару за ціною, значно нижчою за ціну придбання, та одержання внаслідок таких операцій збитків. Продаж товарів за збитковими цінами був викликаний не об'єктивними, а суб'єктивними причинами і залежав виключно від волі платника податку. Намір одержати дохід лише в такий спосіб без здійснення реальної господарської діяльності не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Таким чином підприємством на порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення правовідносин) в червні 2008 року завищено суму податкового кредиту на 141626,67 грн.

Представник позивача в судовому засіданні вищевказані позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що з 12 липня 2010 року по 06 серпня 2010 року ДПІ в м. Суми була проведена планова виїзна перевірка ТОВ Сумської торговельно-промислової компанії "Нектон" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт № 6338/2314/23993765/55 від 11 серпня 2010 року (а.с.21-49).

З висновку вказаного акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення ТОВ СТПК "Нектон":

1) п.1.26, п.1.32 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.1 ст.5 п.7.4 ст.7, пп.7.4.3, пп.7.4.1, пп.7.4.2 п.7.4 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.8.2.1 пп.8.2.2 п.8.2 ст.8, пп.8.3.1 п.8.3 ст.8, пп.8.4.4 п.8.4 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення правовідносин) за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року встановлено заниження податку на прибуток: 9 місяців 2008 року у сумі 70360 грн., 2008 рік в сумі 178741 грн., 1 квартал 2009 року в сумі 49563 грн., півріччя 2009 року в сумі 57067 грн., 9 місяців 2009 року в сумі 69890 грн.;

2) п.1.26, п.1.32 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.1 ст. 5, п.7.4 ст.7, пп.7.4.3, пп.7.4.1, пп.7.4.2 п.7.4 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.8.2.1, пп.8.2.2 п.8.2 ст.8, пп.8.3.1 п.8.3 ст.8, пп.8.4.4 п.8.4 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення правовідносин), встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за 2009 рік в сумі 294195 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 316438 грн.;

3) п.1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення правовідносин), п.4.1 ст.4, п.4.2 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення правовідносин) за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року встановлено його заниження всього у сумі 158684 грн., у тому числі за квітень місяць 2009 року в сумі 40373 грн., за травень місяць 2009 року в сумі 14875 грн., за червень місяць 2009 року в сумі 10571 грн., за липень місяць 2009 року в сумі 15176 грн. за вересень місяць 2009 року в сумі 138 грн., за жовтень місяць 2009 року в сумі 58441 грн., за листопад місяць 2009 року в сумі 19110 грн. в результаті чого завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 158684 грн., у тому числі за червень 2008 року на 141627 грн., за серпень 2009 року на суму 17057 грн.;

4) п.п 9.7.3, п.9.7 ст.9, п.8.1 ст.8, та п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на час виникнення правовідносин), в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на суму 58,92 грн.

На підставі акту перевірки № 6338/2314/23993765/55 від 11 серпня 2010 року ДПІ в м. Суми було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000942314/0/64426 від 25 серпня 2010 року (а.с.15) яким ТОВ Сумської торговельно-промислової компанії "Нектон" визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 212441 грн. в тому числі: за основним платежем - 141627 грн., за штрафними санкціями - 70814 грн.

На підставі акту перевірки № 6338/2314/23993765/55 від 11 серпня 2010 року ДПІ в м. Суми було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000932314/0/64425 від 25 серпня 2010 року (а.с.16) яким ТОВ Сумської торговельно-промислової компанії "Нектон" визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 303057 грн. в тому числі: за основним платежем - 178741 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 124316 грн.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, ТОВ Сумської торговельно-промислової компанії "Нектон" звернулось з первинною скаргою до ДПІ в м. Суми. Рішенням про результати розгляду первинної скарги №83307/10/25-010/74 ск від 29 жовтня 2010 року (а.с.50-54) ДПІ в м. Суми скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

В результаті чого, ДПІ в м. Суми були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000942314/1/64426 та № 0000932314/1/64425 від 29 жовтня 2010 року (а.с.17,18).

Не погодившись з зазначеним вище рішенням, ТОВ Сумської торговельно-промислової компанії "Нектон" звернулось зі скаргою до ДПА в Сумській області. Рішенням про результати розгляду повторної скарги №18345/10/25-005-161/131 ск від 24 листопада 2010 року (а.с.55-58) ДПА в Сумській області скаргу ТОВ Сумської торговельно-промислової компанії "Нектон" залишила без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

У зв'язку з чим, ДПІ в м. Суми були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000942314/2/64426 та № 0000932314/2/64425 від 24 листопада 2010 року (а.с.19,20).

Не погодившись з рішенням про результати розгляду повторної скарги ДПА в Сумській області, ТОВ Сумської торговельно-промислової компанії "Нектон" звернулось зі скаргою до ДПА України. Рішенням про результати розгляду скарги №2241/6/25-0115 від 02 лютого 2011 року (а.с.59-65) ДПА України скаргу ТОВ Сумської торговельно-промислової компанії "Нектон" залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Після розгляду повторної скарги до ДПА України, ДПІ в м. Суми були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000942314/3/64426 та № 0000932314/3/64425 від 02 лютого 2011 року (а.с.137,138).

Задовольняючи адміністративний позов щодо визнання вищевказаних податкових повідомлень-рішень протиправними, суд виходить з наступного.

Щодо встановленого відповідачем порушення позивачем п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин), щодо заборони визначення з метою оподаткування основним засобом - нежитлового приміщення за адресою м. Суми, вул. Іллінська, 51/1, що належить ТОВ Сумської торговельно-промислової компанії "Нектон" на праві власності, що призвело до висновку про заниження валових доходів з операцій з отримання попередньої оплати з продажу наведеного вище нежитлового приміщення на суму 824287,50 грн., в. т.ч. за III квартал 2008 року на суму 251629,16 грн., за IV квартал 2008 року на суму 404083,33 грн., за І квартал 2009 року на суму 168575 грн. (стор. 16-17 акту перевірки).

ДПІ в м. Суми зазначає, що на формування валових доходів ТОВ Сумської торговельно-промислової компанії «Нектон» мало вплив здійснення операцій здавання в оренду власних нежитлових приміщень, надання авто послуг та компенсація комунальних послуг.

Відповідно до Статуту ТОВ СТПК «Нектон» №315-р від 06 червня 1996 року, та редакції від 12 грудня 2008 року, основним видом діяльності є здавання в оренду власного нерухомого майна.

На підставі наказу №9/2008 від 26 червня 2008 року директора позивача та акту введення в експлуатацію ОЗ-1 від 26 червня 2008 року нежитлове приміщення за адресою м. Суми, вул. Іллінська, 51/1 було введено в експлуатацію як основний фонд 1 групи з метою використання в господарській діяльності та придбано для експлуатації.

Отже, ДПІ в м. Суми встановлено, що оренда нежитлових приміщень, є одним з основних видів діяльності підприємства, а факт отримання орендної плати за використання нежитлового приміщення за адресою м. Суми, вул. Іллінська, 51/1 та віднесення її до складу валових доходів на загальну суму 160844,09 грн. за договорами оренди в повному обсязі підтверджено актом та договорами оренди.

Зазначене нежитлове приміщення було передано в оренду з 01 серпня 2008 року і по 31 серпня 2009 року згідно наступних договорів:

- з 01 серпня 2008 по 30 жовтня 2008 року згідно договору оренди №129 від 01 серпня 2008 року площею 80.0 кв.м. з ТОВ «Стек»та додаткова угода №2 до договору оренди від 31 жовтня 2008 року, площа, що надавалась в оренду 80.0 кв.м;

- з 01 грудня 2008 року по 31 травня 2009 року, згідно договору оренди №143 від 28 листопада 2008 року площею 647.0 кв.м. та додаткової угоди №2 від 31 травня 2008 року;

- з 01 червня 2009 року по 31 серпня 2009 року згідно договору оренди №149 від 01 червня 2009 року площею 647.0 кв.м. та додаткової угоди №2 від 31 серпня 2009року.

Орендна плата отримувалась від орендарів шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується відповідними виписками, що досліджувались під час перевірки.

Але, не зважаючи на наведене вище, відповідач робить висновок, що зазначене приміщення придбано з метою, що не передбачає використання такого приміщення в якості основного засобу в господарській діяльності. Свій висновок ДПІ в м. Суми обґрунтовує двома підставами:

- наявністю попереднього договору купівлі продажу №13/КП від 23 червня 2008 року з ТОВ «Інфогаз», який в подальшому було розірвано;

- фактом продажу частини такого нежитлового приміщення ТОВ «Пі-шість» 25 грудня 2009 року, тобто більше ніж 365 днів від дати придбання такого приміщення у ТОВ «Стек» (договір від 25 червня 2008 року);

Враховуючи вищевикладене, ДПІ в м. Суми було безпідставно проігноровано факт використання нежитлового приміщення за адресою м. Суми, вул. Іллінська, 51/1, як основного засобу, в господарській діяльності позивача, а саме: використання його протягом періоду, що перевищує 365 днів шляхом надання його в оренду. Економічну вигоду від експлуатації приміщення підприємство одержує від надання його в оренду.

Крім того, в акті перевірки змінюється зміст первинних документів, що надавались для перевірки, а саме: в акті введення в експлуатацію ОЗ нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 51/1 зазначено, що приміщення придатне для експлуатації. Разом з тим, в акті перевірки наводиться в якості доказу висновок, що приміщення готове для продажу, без посилань на джерело такого висновку (т.1 а.с.28).

Разом з тим, ДПІ в м. Суми зазначає, що попередній договір продажу зазначеного приміщення з ТОВ "Інфогаз" було укладено 23 червня 2008 pоку, тобто до укладання договору купівлі-продажу приміщення у ТОВ "Стек".

Однак відповідачем не зазначено, що позивачем з ТОВ "Стек" 10 червня 2008 року було укладено попередній договір на придбання нежитлового приміщення, тобто значно раніше, ніж попередній договір на його продаж ТОВ "Інфогаз". На виконання зазначеного попереднього договору, ТОВ СТПК «Нектон» було здійснено оплату на адресу ТОВ "Стек" 10 червня 2008 року, 11 червня 2008 року та 18 червня 2008 року.

Крім того, застосування ТОВ СТПК «Нектон» у 2 кварталі 2008 року спрощеної системи оподаткування не впливає на мету використання приміщення в якості основного засобу.

ДПА України, в своєму листі № 3842/5/16-1516 від 02 квітня 2009 року «Щодо окремих питань оподаткування» зазначала, що відповідно до Указу Президента України від 03 липня 1998 pоку № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу від 28 червня 1999 pоку № 746/99) перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи нараховують амортизацію на основні фонди згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 14 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"» затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 92 від 27 квітня 2000 року, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

При переході на загальну систему оподаткування здійснюється нарахування податкової амортизації за правилами, визначеними статтею 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин).

Згідно з підпунктом 8.3.1 пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин), сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу. Отже, балансова вартість основних фондів платника податку на прибуток, що перейшов на загальну систему оподаткування зі спрощеної, формується відповідно до підпункту 8.3.2 пункту 8.3 та пункту 8.4 статті 8 Закону.

Відповідно до п.п. 8.4.3. п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин), сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.

Таким чином, до складу валового доходу у разі продажу основних засобів включається не вся сума виручки, що отримана від їх продажу, а лише сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1.

Таким чином, ДПІ в м. Суми було порушено п.п. 8.2.1, п.п. 8.4.3, п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин), що призвело до донарахування валових доходів на загальну суму 824287,50 грн., а саме безпідставного включення до валових доходів всієї суми попередньої оплати від TOВ «Інфогаз» за продаж основних засобів, а не лише суми перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю такого об'єкту основних фондів групи 1.

В акті перевірки ДПІ в м. Суми зазначає, що підприємство повинно було зменшити валові доходи в 4 кварталі 2009 року на суму 824287,50 грн. на суму повернутих попередніх оплати ТОВ "Інфогаз". Отже, валові доходи 4 кварталу 2009 року підприємством було завищено на 824287,50 грн.

Щодо порушення п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин), а саме: заборони визначення з метою оподаткування основним засобом - нежитлового приміщення за адресою м. Суми, вул. Іллінська, 51/1, що належить позивачу на праві власності, що призвело до безпідставного висновку про заниження валових доходів з операцій з отримання попередньої оплати з продажу наведеного вище нежитлового приміщення в 4 кварталі 2009 року на суму 435200,00 грн.

Як зазначалось вище, нежитлове приміщення за адресою м. Суми, вул. Іллінська, 51/1, використовувалось (здавалось в оренду) підприємством в якості основних засобів. Отже, продаж такого приміщення повинен оподатковуватись згідно норм, що регулюють продаж саме основних засобів.

Відповідно до п.п. 8.4.3. п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин), у разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта.

Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.

Отже, до складу валових доходів від операцій з продажу основних засобів включається виключно сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу.

Таким чином, ДПІ в м. Суми, було порушено п.п. 8.2.1, п.п. 8.4.3 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин), що призвело до донарахування валових доходів на загальну суму 435200 грн., а саме безпідставного включення до валових доходів всієї суми попередньої оплати від ТОВ «Пі-шесть» за продаж основних засобів, а не лише суми перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю такого об'єкту основних фондів групи 1.

Щодо порушення відповідачем п.п. 8.4.3 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин), а саме: неврахування під час оподаткування операцій з продажу основних засобів ТОВ «Пі-шесть» (договір купівлі продажу від 25 грудня 2009 року частини (49/100) нежитлового приміщення), балансової вартості такого об'єкта основних засобів, що призвело до безпідставного висновку про завищення валових витрат на суму 684434,53 грн. (суми перевищення балансової вартості над виручкою від часткового продажу таких основних засобів).

Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.

При цьому, ДПІ в м. Суми визнається цілком правомірним включення до складу валових витрат лише частини витрат на придбання такого приміщення, що дорівнює доходу, отриманому від такого продажу на суму 435200 грн.

Інша частина витрат на придбання частини такого приміщення на суму 684434,53 грн, не враховується, як така, що на думку ДПІ в м. Суми не пов'язана з господарською діяльністю.

При цьому, в порушення п.п. 2.3.2 Наказу ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», не наводиться жодна норма діючого законодавства, що передбачає такий вибірковий порядок врахування валових витрат.

Разом з тим, ДПІ в м. Суми зазначає, що підприємством було порушено п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин), а саме, не належить до складу валових витрат будь які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. При цьому, відповідач не бере до уваги п.п. 2.3.2 Наказу ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», яким передбачено, що у разі виявлення відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. Отже, не зрозуміло, які саме документи відсутні.

Наведений висновок робиться не зважаючи на наявність детального опису в акті перевірки первинних документів на придбання такого приміщення.

Таким чином, ТОВ СТПК «Нектон» відповідним чином було сформовано в податковому обліку балансову вартість наведеного вище нежитлового приміщення та включено до складу валових витрат суму перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу, як того вимагає п.п. 8.4.3. п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин).

В зазначеному випадку ДПІ в м. Суми було безпідставно зменшено суму валових витрат підприємства за IV квартал 2009 року на суму 684434,53 грн., що вчинено в порушення п.п. 8.4.3. п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин).

Щодо порушення ДПІ в м. Суми п.п. 8.1.1., п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.2.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин), а саме висновку про помилкове включення до основних фондів нежитлового приміщення, за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 51/1 та надмірне донарахування амортизаційних відрахувань на загальну суму 191730,36 грн.

В акті перевірки ДПІ в м. Суми зазначає, що ТОВ Сумської торговельно-промислової компанії «Нектон» в порушення вимог п.п. 8.1.1., п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.2.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин) безпідставно включило до складу основних фондів нежитлове приміщення, яке не передбачалось для використання у власній господарській діяльності та протягом періоду, що перевірявся нараховувало податкову амортизацію.

Однак як було встановлено вище позивач використовував спірне приміщення в якості основного засобу в межах господарської діяльності шляхом надання в оренду.

На підставі наказу №9/2008 від 26 червня 2008 року директора ТОВ Сумської торговельно-промислової компанії «Нектон» та акту введення в експлуатацію ОЗ від 26 червня 2008 року, нежитлове приміщення за адресою м. Суми, вул. Іллінська, 51/1 було введено в експлуатацію як основний фонд 1 групи з метою використання в господарській діяльності та придбано для експлуатації.

Відповідно до п. 1.43 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення правовідносин), прямо не передбачені цим законом терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.

Таким чином, терміни визначені в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку використовується з метою оподаткування виключно у випадках, визначених цим Законом і тільки в тому разі, коли сам закон прямо не передбачає наявність такого терміну.

Терміни "амортизація", "господарська діяльність", "інвестиційна діяльність" (ст. 1), "основні фонди" (п. 8.2 ст. 8) чітко передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення правовідносин). Отже, зазначені терміни використовуються виключно за визначеннями наведеними в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення правовідносин).

Відповідно до п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення правовідносин), виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом.

Таким чином, до моменту виводу з експлуатації, що здійснюється виключно на підставі наказу керівника, платник податку має законодавством встановлене право на нарахування амортизації зазначених основних засобів.

Враховуючи відсутність підстав для виведення нежитлового приміщення з експлуатації (відсутність відповідного наказу керівника) та використання в господарській діяльності (надання в оренду), ДПІ в м. Суми в порушення п.п. 8.1.1., п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.2.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин), безпідставно зменшила суму амортизаційних відрахувань з основних фондів - нежитлового приміщення, за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 51/1 на суму 191730,36 грн.

Щодо порушення ДПІ в м. Суми п.п. 8.1.1., п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.2.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин), а саме: висновку про завищення підприємством балансової вартості основних фондів 2 групи (транспортні засоби), що призвело до завищення суми амортизаційних відрахувань на суму 16205 грн.

В акті перевірки ДПІ в м. Суми зазначає, що ТОВ СТПК "Нектон" здійснило продаж легкових автомобілів:

Hyunday Sonata за ціною 18000,00, в т.ч. ПДВ 3000,0 грн., згідно біржової угоди №002576 від 12.08.2009р.

Hyunday Accent за ціною 12000,00, в т.ч. ПДВ 2000,0 грн., згідно біржової угоди №002577 від 12.08.2009р.

Легкові автомобілі, відповідно до п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення правовідносин), відносяться до 2 групи основних фондів. Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, відповідно до п.п. 8.3.5. п. 8.3. ст. 8 наведеного вище закону, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів груп 2, 3 або 4, з метою оподаткування не ведеться.

Враховуючи те, що з метою оподаткування діюче законодавство не передбачає формування підприємством окремої балансової вартості зазначених легкових автомобілів, то балансова вартість в податковому обліку окремих автомобілів підприємстві не розраховувалась взагалі.

ДПІ в м. Суми в акті перевірки наголошує, що підприємство повинно було в обов'язковому порядку здійснити переоцінку основних фондів групи 2, відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діяльність», і за результатами такої оцінки зменшити в податковому обліку балансову вартість основних фондів 2 групи.

При цьому, ДПІ в м. Суми не посилається на жодні норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що передбачають можливість здійснення такого зменшення в податковому обліку.

Відповідно до листа ДПА України від 11 січня 2001 року № 254/7/22-3217 «Щодо переоцінки балансової вартості необоротних активів в податковому обліку», в бухгалтерському обліку амортизується первісна або переоцінена вартість необоротних активів з урахуванням їх ліквідної вартості. В той же час в податковому обліку об'єктом амортизації виступають капітальні витрати, пов'язані з придбанням (виготовленням, створенням) основних фондів та нематеріальних активів.

Тобто метою бухгалтерського обліку основних фондів є визначення справедливої вартості таких активів, а в податковому обліку метою виступає визначення сум амортизаційних відрахувань, як частки капітальних витрат, що враховується у зменшення валового доходу для розрахунку об'єкта оподаткування.

Враховуючи наведене, а також те, що Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення правовідносин) не передбачено норми щодо здійснення платником податку будь-якої переоцінки балансової вартості необоротних активів в податковому обліку, крім права на проведення щорічної індексації балансової вартості, груп основних фондів та нематеріальних активів в порядку, встановленому пп.8.3.3 ст.8 вказаного Закону, приведення (зменшення) балансової вартості окремих основних фондів до рівня їх ринкової (реальної) вартості в податковому обліку не відображається.

Отже, ДПІ в м. Суми, в порушення п.п. 8.1.1., п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.2.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин), безпідставно зазначає про завищення підприємством суми амортизаційних відрахувань на суму 16205 грн. групи 2 основних фондів (транспортні засоби), що обумовлено відсутністю їх переоцінки відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діяльність».

Щодо порушення ДПІ в м. Суми п.п. 1.18 ст. 1, п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення правовідносин), п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин), що призвело до безпідставного висновку про заниження підприємством податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 17057 грн. по операціям з продажу легкових автомобілів.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення правовідносин), база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Пунктом 1.18 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення правовідносин), передбачено, що звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення правовідносин).

Ціна визначена на біржових торгах, є звичайною, що обумовлено п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Враховуючи те, що ТОВ СТПК «Нектон» продало легкові автомобілі за біржовим договором, то звичайною є ціна, що зазначена в такому договорі.

Відповідно до листа ДПА України від 05 листопада 2008 року № 22622/7/16-1517-21 «Щодо формування податкового кредиту з ПДВ при придбанні або у разі продажу легкового автомобіля», у разі виключення легкового автомобіля зі складу основних фондів і продажу його як товару, на дату такого продажу до складу податкового кредиту може бути віднесено частину суми податку на додану вартість, нараховану (сплачену) при придбанні такого автомобіля, яка відповідає частині вартості по якій не проведені амортизаційні відрахування, але не вище від рівня звичайної ціни, що склалася на момент такого продажу.

Отже, перевіркою повинно було бути враховано, що підприємством не було віднесено частину суми податку на додану вартість, нараховану (сплачену) при придбанні такого автомобіля, яка відповідає частині вартості по якій не проведені амортизаційні відрахування, до складу податкового кредиту.

За результатами перевірки, працівники ДПІ в м. Суми, що проводили перевірку повинні були зазначити про заниження податкового кредиту під час здійснення продажу легкових автомобілів.

Таким чином, донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість ДПІ в м. Суми є такими, що вчинені в порушення п.п. 1.18 ст. 1, п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення правовідносин), п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин).

Щодо не визнання у складі податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 466666,67 грн з операцій по придбанню нежитлового приміщення за адресою, м. Суми, вул. Іллінська, 51/1, частки , що становить 141626,67 грн.

ДПІ в м. Суми зазначає, що придбання нежитлового приміщення за адресою м. Суми, вул. Іллінська, 51/1 не пов'язане з господарською діяльністю.

Отже, на думку ДПІ в м. Суми ТОВ Сумської торговельно-промислової компанії «Нектон» не мав права на формування податкового кредиту по податку на додану вартість під час придбання такого нежитлового приміщення. При чому, заперечується не весь податковий кредит за зазначеною операцією, а його частина 141626,67 грн., що складається з в суми 228666,67 (від вартості частини приміщення, яка була продана ТОВ «Пі-шесть» 466 666,67 грн*49%=228666,67 грн), що зменшена на 87040,00 грн. суму податкового зобов'язання, отриманого від продажу частини 49% нежитлового приміщення ТОВ «Пі-шесть» (ціна продажу 435200 грн, в т.ч ПДІ 87040,00 грн.).

ДПІ в м. Суми обґрунтовує свою позицію тим, що продаж зазначеного приміщення не може вважатися використанням товару в оподатковуваній операції, оскільки отримання економічного ефекту у вигляді від'ємного значення по податку на додану вартість внаслідок проведення збиткової операції не може вважатись діловою метою та господарською діяльністю.

Крім того, ДПІ в м. Суми зазначає, що не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) продажу товару за ціною, значно нижчою за ціну придбання, та викликаних не об'єктивним, а суб'єктивними причинами і залежав виключно від волі платника податку. Намір одержати дохід лише в такий спосіб без здійснення реальної господарської діяльності не можна розглядати як самостійну ділову мету. Отже, в червні 2008 року завищено суму податкового кредиту на 141626,67 грн.

Факт використання спірного приміщення в господарській діяльності позивача шляхом надання його в оренду був встановлений вище.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, під час продажу нежитлового приміщення здійснювалась оподатковувана ПДВ операція, при цьому на повну суму продажу було виписано податкові накладні. Будь яких виключень, щодо віднесення операцій з продажу частини нежитлового приміщення, до складу операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ законом не визначено.

Крім того, в акті перевірки відсутні жодні посилання на норми діючого законодавства, що обумовлюють такий складний розрахунок податкового кредиту: «від вартості частини приміщення, яка була продана ТОВ «Пі-шесть» 466 666,67 грн*49%=228666,67 грн.».

Отже, станом на червень 2008 року, підприємство мало намір використовувати зазначене приміщення в господарській діяльності та оподатковуваних ПДВ операціях. В зв'язку з цим, правомірно включило зазначену суму податку на додану вартість сплаченого у складі вартості товару до складу податкового кредиту.

Вказане приміщення було реалізоване за звичайною ціною, що підтверджується експертною оцінкою ПП "Регіональне судово-експертне бюро" експерт ОСОБА_4, яку відповідач не спростовував.

Таким чином, ДПІ в м. Суми в порушення п.п 7.4 .1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення правовідносин) безпідставно зазначило, про завищення підприємством суми податкового кредиту на 141626,67 грн.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення - рішення №0000942314/0/64426 від 25 серпня 2010 року, №0000932314/0/64425 від 25 серпня 2010 року, №0000942314/1/64426 від 29 жовтня 2010 року, №0000932314/1/64425 від 29 жовтня 2010 року, №0000942314/2/64426 від 24 листопада 2010 року, №0000932314/2/64425 від 24 листопада 2010 року, №0000942314/3/64426 від 02 лютого 2011 року, №0000932314/3/64425 від 02 лютого 2011 року винесені ДПІ м. Суми з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, тому зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією № 1419.319.1 від 14 лютого 2011 року з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сумської торговельно-промислової компанії "Нектон" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми №0000942314/0/64426 від 25 серпня 2010 року, №0000932314/0/64425 від 25 серпня 2010 року, №0000942314/1/64426 від 29 жовтня 2010 року, №0000932314/1/64425 від 29 жовтня 2010 року, №0000942314/2/64426 від 24 листопада 2010 року, №0000932314/2/64425 від 24 листопада 2010 року, №0000942314/3/64426 від 02 лютого 2011 року, №0000932314/3/64425 від 02 лютого 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сумської торговельно-промислової компанії "Нектон" (і.к.23993765) понесені судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складений 11 квітня 2011 року