Постанова № 15103032, 05.04.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2011 р. Справа № 2а-7663/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г., суддів - Опімах Л.М., Гелети С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

прокурора -Правдюк В.В.

представників позивача - Нестеренка А.В.,Череди Т.А.,Топрикіної О.О.,

представників відповідача - Підгірної О.П., Шаповал Л.О., Креховської О.Г.,

Крищенко Ю.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агропервомайськ" до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропервомайськ» (позивач, ТОВ «Агропервомайськ») звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (відповідач, Глухівська МДПІ), в якій просило скасувати податкове повідомлення рішення №0000122301/0 від 20 липня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 3144768,00грн. Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуване рішення суперечить Закону України «Про податок на додану вартість». Заниження суми бюджетного відшкодування, у звязку з врахуванням податковим органом висновків попередньої планової перевірки є безпідставним, зазначає, що обовязку підприємства переносити задекларовані, не будучи на той час сільськогосподарським виробником, податку на додану вартість із загальної декларації до спеціальної «скороченої» декларації за листопад 2008 року не передбачено жодним нормативно-правовим актом. Враховуючи, що на час декларування сум за придбання основних фондів, ТОВ «Агропервомайськ» не підпадав під визначення сільськогосподарського підприємства згідно п.п. 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач вважає, що він не мав законних підстав для декларування 1956441.00грн. податкового кредиту в спеціальній «скороченій» декларації. Також зазначає, що придбані товарно-матеріальні цінності, використані для обробки земельних ділянок в сумі 5316149,23грн., у тому числі податок на додану вартість 886024,87 грн. у квітні-вересні 2008 року використані в повному обсязі та у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому не погоджується з тим, що порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, має наслідком позбавлення платника податків права на податковий кредит. Крім того, стверджує, що договірні відносини між ТОВ «Агропервомайськ» та ТОВ «Агрозем» носили реальний характер, а тому податковий кредит був сформований правомірно, на підставі виданих податкових накладних. Просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що в порушення пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7, абзацу а) пп. 7.7.2, пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем була завищена сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 3144768грн.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що в ході попередньої планової перевірки, результати якої у відповідності до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, повинні враховуватись під час складання податкової звітності за наступні періоди, було встановлено, що позивач фактично використовував земельні ділянки без права власності чи права користування. Однак, витрати, понесені підприємством в результаті даного використання земельних ділянок в сумі 4430124грн. 36коп. ( в т.ч. ПДВ 886024грн. 87коп.) без належним чином оформленого права користування, вважає податковий орган, не повинні включатись до складу податкового кредиту. В той же час, TOB «Агропервомайськ» за листопад 2008 рік безпідставно включило до складу податкового зобовязання суми по операціям з поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, які повинні бути відображені в «скороченій» декларації з податку на додану вартість в сумі 149339 грн., яка підлягає виключенню із суми податкового зобовязання. Разом з тим, враховуючи, що починаючи з листопада 2008р., раніше придбана позивачем сільськогосподарська техніка використовується виключно для здійснення операцій, які підпадають під норми п. 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», то і суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні такої техніки, станом до початку використання цієї техніки у пільгових операціях мають бути включені до податкового кредиту окремої декларації (скороченої) та виключені з податкового кредиту загальної декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом в сумі 2048731,00грн. Крім того, відповідач в запереченнях зазначав, що ТОВ «Агропервомайськ» в порушення вимог п.п.7.4.1, 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно включило до складу податкового кредиту суму по отриманим послугам від ТОВ «Агрозем», які не підтверджені фактичним використанням їх у межах господарської діяльності на суму 140359,00грн. А тому податковий орган вважає, що ним правомірно було зменшено суму бюджетного відшкодування, з врахуванням висновків попередньої планової перевірки. Просив у задоволенні позову відмовити (т.3, а.с.41-43, 83-86).

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники відповідача та прокурор проти позову заперечували з підстав, зазначених у письмових запереченнях (т.3, а.с.41-43, 83-86), просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, прокурора, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що TOB «Агропервомайськ» 07.02.2008 року зареєстроване юридичною особою, взято на облік як платника податків в Глухівській МДПІ 08.02.2008року, зареєстроване платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 14.02.2008року №100098102, що вбачається із акта перевірки від 14.07.2010р. №770/2301/34950490 (т.1, а.с.22-23).

Відповідно до підпункту 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час подання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010р., було встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

З матеріалів справи (т.3, а.с.13-15,т.1, а.с.23) вбачається, що TOB «Агропервомайськ» 21 червня 2010р. подало до Глухівської МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість, а також уточнюючий розрахунок, разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування за травень 2010р. У рядку 25 декларації за травень 2010р. зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 3145589,00грн.

Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» чинного на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем в період з 01.07.2010року по 09.07.2010року було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агропервомайськ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.04.2008р. по 30.04.2010року.

За підсумками перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 14.07.2010р. №770/2301/34950490 (а.с.22-44), було зроблено висновок, яким підтверджено відображене TOB «Агропервомайськ» у декларації за травень 2010р. бюджетне відшкодування у сумі 821грн.

В той же час перевіркою було встановлено порушення позивачем:

- пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7, абзацу а ) пп. 7.7.2, пп..7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 3144768,00грн., в тому числі по періодах: квітень 2008р. -736335,00грн., травень 2008р. 818956,00грн.,червень 2008р. 200273,00грн., липень 2008р. 750054,00грн., серпень 2008р. 86391,00грн., вересень 2008р. 189207,00грн., грудень 2008р. 34064,00грн., квітень 2009р. 233681грн., березень 2010р. 95807,00грн.

- пп.7.7.2, пп. 7.7.7., п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим збільшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду внаслідок порушення на 276951грн., в т.ч. по періодам: травень 2009 року в сумі 28884грн., квітень 2010 року - в сумі 95807грн., травень 2010 року - в сумі 152260грн.

- пп.7.7.2 абзацу а), пп. 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим занижена сума бюджетного відшкодування на 276951грн., в т.ч. по періодам: травень 2009 року в сумі 28884грн., квітень 2010 року - в сумі 95807грн., травень 2010 року - в сумі 152260грн.

За результатами перевірки Глухівською МДПІ відносно позивача прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0000122301/0 від 20 липня 2010 року, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування на загальну суму 3144768,00грн., в тому числі по періодах: квітень 2008р. -736335,00грн., травень 2008р. 818956,00грн.,червень 2008р. 200273,00грн., липень 2008р. 750054,00грн., серпень 2008р. 86391,00грн., вересень 2008р. 189207,00грн., грудень 2008р. 34064,00грн., квітень 2009р. 233681,00грн., березень 2010р. 95807,00грн.(т.1, а.с.45).

№0000132301/0 від 20 липня 2010 року, яким збільшено позивачу суму бюджетного відшкодування на загальну суму 276951,00грн., в т.ч. за травень 2009 року в сумі 28884грн., квітень 2010 року - в сумі 95807грн., травень 2010 року - в сумі 152260грн.(т.1, а.с.46).

Вказані висновки відповідачем були зроблені, зокрема, у звязку з неврахуванням позивачем при визначенні суми бюджетного відшкодування, результатів планової виїзної перевірки (акт від 26.08.2009р. №1092/2301/34950490).

Так, в ході планової виїзної перевірки ТОВ «Агропервомайськ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.02.2008р. по 31.03.2009р., результати якої зафіксовані в акті від 26.08.2009р. №1092/2301/34950490 (т.1, а.с.47-85) було встановлено порушення позивачем вимог:

- пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.9. ст.5, пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 11191014,00грн., в тому числі за 2 квартал 2008р на суму 79310,00грн., за 3 квартал 2008р. на суму 978441,00грн., за 4 квартал 2008р на суму 10133263,00грн.

- пп.7.4.1, пп.7.4.3, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7, пп.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 3109772грн., в тому числі у квітні на суму 227500грн., травні 2008р. - на суму 538169грн., червні 2008р.- на суму 146462грн., липні 2008р. на суму 21287,00грн., серпні 2008р. на суму 58477грн., вересні 2008р. - на суму 34489грн., листопаді 2008р. на суму 2048731грн., грудні 2008р. - на суму 34657грг.,та занижено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 57049грн., в тому числі в листопаді 2008р. на суму 57049грн.

За результатами вказаної перевірки, як вбачається з пояснень сторін, Глухівською МДПІ не було прийнято податкове повідомлення-рішення, яке б стосувалось податкового зобовязання з податку на додану вартість. При цьому, погоджуючись з відповідачем, суд відмічає, що враховуючи п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 10.08.2005р. №327, чинного на час виникнення спірних правовідносин, акт є службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. А тому, акт планової виїзної перевірки ТОВ «Агропервомайськ» від 26.08.2009р. №1092/2301/34950490 за період з 08.02.2008р. по 31.03.2009р. є службовим документом, який стверджує факт проведення виїзної планової перевірки фінансово-господарської діяльності і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. (т.3, а.с.41-42).

Враховуючи, що акт перевірки від 26.08.2009р. №1092/2301/34950490, як пояснювали представники позивача, не можна було оскаржити в судовому порядку, керівництвом TOB «Агропервомайськ» було прийнято рішення про подачу заяви про бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2010 року, що виникло за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.04.2008р. по 30.04.2010року., за результатами подачі якої податковим органом у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» була б проведена перевірка та прийняте відповідне рішення.

Відповідач вважає (т.3, а.с.42), що при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. платником були допущені помилки, а саме: значення р.23.4 декларації з податку на додану вартість «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» дорівнює «0»грн., а необхідно «-3052723» грн.(т.3,а.с.15), тобто не відображені результати попередньої перевірки.

При цьому, суд міг би погодитись з Глухівською МДПІ про необхідність врахування результатів попередньої перевірки, при подачі в подальшому податкової звітності, в тому числі і заяв про бюджетне відшкодування, однак, в даному випадку, на переконання суду, висновки податкового органу, зроблені під час перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 26.08.2009р. №1092/2301/34950490, не можуть у повному обсязі відповідати вимогам чинного законодавства, а тому не врахування таких висновків позивачем було правомірним.

Так, як вбачається з матеріалів справи (т.1, а.с.72-75), податковим органом під час перевірки результати якої зафіксовані в акті від 26.08.2009р. №1092/2301/34950490, було зменшено суму відємного значення податку на додану вартість, зокрема на суму 2048731,00грн., у звязку з тим, що, на думку податкового органу, сума сплаченого податку на додану вартість при придбанні основних засобів, з 01.11.2008р. використовуються у сільськогосподарському виробництві та повинні бути відображені у скороченій декларації з податку на додану вартість. У звязку з цим Глухівською МДПІ було зменшено ТОВ «Агропервомайськ» оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суму бюджетного відшкодування в розмірі 1890540,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги колегія суддів, виходила з наступного.

Згідно п.п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції станом на 2008р. чинній на час виникнення спірних правовідносин, до 1 січня 2009 року, було зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва включаючи продукцію крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний період (податковий рік), становить не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства.

Таким чином, відповідно до зазначеної норми Закону, на сільськогосподарських товаровиробників, що реалізують продукцію власного виробництва, не розповсюджується дія п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або відшкодуванню з бюджету, а застосовується правило повністю залишати суму податку на додану вартість у власному розпорядженні для цільового використання.

Згідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1999р.№271 «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних. товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності, до яких в 2008році відносився і ТОВ «Агропервомайськ» (враховуючи, що підприємство позивача було зареєстроване 07.02.2008р.)- питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду. Звітним вважається період з моменту державної реєстрації сільськогосподарського товаровиробника як платника податку на додану вартість до кінця першого звітного (податкового) місяця, за який цим товаровиробником подається декларація з податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

Перевіркою встановлено (т.1, а.с.47-85), що на кінець жовтня 2008 року питома вага сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) період по TOB «Агропервомайськ» склала 90,3%, що становить більше 50% загальної суми валового доходу підприємства. Оскільки TOB «Агропервомайськ» новостворене сільськогосподарське підприємство, то питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду. Для TOB «Агропервомайськ» звітним вважається період з моменту державної реєстрації, тобто з 07.02.2008р. до кінця першого звітного місяця, за який підприємство подало декларацію з податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів власного виробництва, тобто по 31.10.2008р.

Таким чином, враховуючи, що з листопада 2008р. підприємство почало підпадати під спеціальний режим оподаткування, визначеного п.п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (так як операції з поставки товарів власного виробництва склали більше 50%), яким зупинено дію пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині сплати сільськогосподарським підприємствам, в т.ч. і ТОВ «Агропервомайськ», до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, на думку податкового органу підприємство позивача в порушення пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до податкового кредиту загальної декларації з податку на додану вартість за листопад 2008р., була включена сума податку на додану вартість сплачена при придбанні основних фондів, які будуть використовуватись в сільськогосподарському виробництві, а отже повинні бути відображені в «скороченій» декларації з податку на додану вартість в сумі 2048731,0грн., в тому числі за листопад 2008 року в сумі 2048731,00грн. (т.3, а.с.44, т.1, а.с.64-66).

Перевіркою встановлено (т.1, а.с.72), що у рядку 26 загальної декларації з податку на додану вартість за листопад 2008р. підприємство декларує від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі - 3226256грн. В суму податку на додану вартість, що формує від'ємне значення, входять придбані основні фонди в розмірі - 2048731,0грн., які з листопада 2008року використовувались в сільськогосподарському виробництві.

Податковий орган, робить висновок, що оскільки, починаючи з листопада 2008р., раніше придбана ТОВ «Агропервомайськ» сільськогосподарська техніка використовується виключно для здійснення операцій, які підпадають під норми п. 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», то згідно пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 вказаного Закону, а також відповідно до п.1.2 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» від 30.05.1997 р. № 166, а також п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 271 від 26.02.1999р., чинних на час виникнення спірних правовідносин, суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні такої техніки, станом на дату такого початку використання техніки у пільгових операціях мають бути включені до податкового кредиту окремої декларації (скороченої) та виключені з податкового кредиту загальної декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом в сумі 2048731,00грн (т.3, 43-44).

Однак, суд не може погодитись з також позицією відповідача.

Як встановлено в судовому засіданні, та підтверджується поясненнями сторін та актами перевірок (т.1, а.с.47,22), ТОВ «Агропервомайськ» було створене та зареєстроване 07.02.2008 року та мало статус новоствореного сільськогосподарського підприємства, яке не підпадало під дію п.11.29. ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» до листопада 2008р.

В період з квітня 2008 року по вересень 2008 рік включно ТОВ «Агропервомайськ» було придбано основні фонди на загальну суму 12292385,00грн. (в т.ч. ПДВ 2048731,00грн.), перелік, яких визначено в акті перевірки (т.1, а.с.73-74), що також підтверджується копіями податкових накладних, вантажно-митних декларацій, копіями видаткових накладних, копіями контрактів, договорів, платіжних переказів на придбання та оплату вказаної техніки (т.1,а.с.146-163,167-171, т.2, а.с.226-232,241-250,133-140, 174-177,21-27,78-81,84-88,33-56, 60-77, т.3, а.с.3-12,163-174).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У звязку з придбанням з квітня 2008 року по вересень 2008 рік основних фондів, за придбання яких було сплачено в ціні товару податок на додану вартість, в сумі 2048731,00грн., ТОВ «Агропервомайськ» задекларувало в загальних деклараціях з податку на додану вартість ще до листопада 2008р. 2048731,00гривень податкового кредиту (т.1, а.с.74, т.3, а.с.23-36). При цьому, на час придбання основних фондів (сплати коштів за придбані основні фонди), а також на час декларування цим сум (по вересень 2008р.) та початок використання основних фондів, ТОВ «Агропервомайськ» не підпадало під визначення сільськогосподарського підприємства згідно пп. 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», що не заперечується і відповідачем.

Таким чином, на час придбання основних фондів та декларування сум податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість протягом 2008р. (до листопада 2008р.), ТОВ «Агропервомайськ» не мало підстав для декларування вказаних сум в спеціальній «скороченій» декларації та декларуючи вказані суми до листопада 2008р. у складі податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість, позивач діяв у відповідності до норм чинного на той час законодавства.

Згідно п.п.7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на який посилається Глухівська МДПІ, як на підставу перенесення задекларованих в загальних деклараціях до спеціальної декларації, у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. При цьому дана норма аж ніяк не визначає порядок та обовязок «перенесення» сплачених та вже задекларованих сум податку на додану вартість, із загальної декларації до спеціальної.

Інші нормативні акти, на які посилається податковий орган, також не передбачають для платника податку, який сплатив та задекларував суми податку ще до застосування спеціального режиму оподаткування, умови та обовязок перенести дані суми до скороченої декларації. Зокрема, Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» від 30.05.1997 р. № 166, лише визначає, що декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість, згідно з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість» та особливості спеціального режиму оподаткування, за якого, платники податку, у яких, згідно з чинним законодавством суми податку на додану вартість (при цьому не мається на увазі ті суми, що були задекларовані підприємством до застосування спеціального режиму) повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку її цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). Варто зазначити, що вказаний Порядок не передбачає можливості чи обовязку повторного декларування уже задекларованих сум податку на додану вартість, як і не передбачає самого механізму перенесення задекларованих сум податку на додану вартість із загальної до скороченої декларації.

Пунктом 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999 р., на який посилається відповідач (т.3, а.с.86), також визначає лише порядок складання скороченої декларації, але ніяк не обовязок перенесення сум із загальної до спеціальної декларації.

Також, варто зазначити, що пункт 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» носить спеціальний характер застосування операцій із реалізації сільськогосподарської продукції та не встановлює порядку регулювання операцій з придбання основних фондів, формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість, тим паче - для платників, які здійснили придбання основних фондів, не підпадаючи під визначення сільськогосподарського виробника.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Таким чином, висновки перевіряючих щодо обовязку позивача переносити із загальної декларації правомірно задекларовані суми податку на додану вартість та сплачені до того, як підприємство почало підпадати під спеціальний режим оподаткування, не ґрунтується на нормам закону, такий порядок, умови та обовязок не були передбачені чинним на той час та на сьогодні законодавством, а тому висновки податкового органу, зроблені під час перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 26.08.2009р. №1092/2301/34950490, щодо заниження суми податку на додану вартість, у звязку з придбанням основних фондів, та відповідно - прийняття рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 1890540,00грн., не можуть бути обґрунтованими та такими, що відповідати вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині підлягає скасуванню.

При цьому, суд погоджується з висновками Глухівської МДПІ в частині зменшення суми податкового зобовязання ТОВ «Агропервомайськ» за листопад 2008р. на суму 149339,00грн. та зазначає наступне.

В ході перевірки результати якої зафіксовані в акті від 26.08.2009р. №1092/2301/3495049 (т.1, а.с.62) було встановлено, що в листопаді 2008р. підприємство позивача реалізовувало продукцію власного виробництва ТОВ «Деснагрейд» згідно податкових накладних №10 та №13 на загальну суму 896033грн. 80коп. в тому числі 149338грн. 97коп. податку на додану вартість. Вказану суму позивач включив до податкового зобовязання.

Однак, відповідно до частини 4 п.1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997року №166, в редакції станом на 2008р., платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пп. 11.21,11.29 Закону України «Про податок на додану вартість») суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Відповідно до п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999р., чинного на час виникнення спірних правовідносин, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробними підприємствами молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби.

Даним Порядком та постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999p. №805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені (продані) ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» було визначено порядок використання таких пільгових режимів на час виникнення оподатковуваних операцій (2008р.). Зазначеними нормативними актами було передбачено обов'язковість ведення окремого обліку за операціями, що підпадають під дію спеціальних пільгових режимів оподаткування податку на додану вартість, та щодо іншої діяльності, операції за якою оподатковуються у загальновстановленому порядку. За результатами такого окремого обліку платники податку складають та подають до органу державної податкової служби відповідні окремі декларації щодо спеціальної діяльності, за якими не здійснюються розрахунки з бюджетом, та щодо іншої діяльності, за якими такі розрахунки проводяться, а саме:

- декларацію з податку на додану вартість (скорочену ) №1, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом за операціями відповідно до спеціального режиму, передбаченого абзацом другим п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- декларацію з податку на додану вартість (скорочену ) №2, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом за операціями відповідно до спеціального режиму, передбаченого абзацом другим п. 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»;

В даних деклараціях відображаються податкові зобов'язання і податковий кредит по операціях з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва (крім операцій з продажу молока та мяса в живій вазі на переробні підприємства), та продукції її перероблення, в тому числі і на давальницьких умовах, незалежно від виду розрахунків за таку продукцію та напрямку її реалізації та операції з придбання товарів, які включаються до валових витрат виробництва такої продукції.

- декларацію з ПДВ (загальну) №3 у якій відображаються податкове зобов'язання та податковий кредит, що не відображаються в деклараціях за ф.№1 і ф.№2, і згідно з якою може проводитися відшкодування з бюджету.

Враховуючи, що ТОВ «Агропервомайськ» з листопада 2008р. почало підпадати під спеціальний режим оподаткування, визначеного п.п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (так як операції з поставки товарів власного виробництва склали більше 50%), яким до 1 січня 2009р. було зупинено дію пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині сплати сільськогосподарським підприємствам, в т.ч. і ТОВ «Агропервомайськ», до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, тому підприємство позивача, відповідно до п.1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997року №166, з листопада 2008р. повинно було подавати податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), до якої повинні включатись лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів та по яких задекларовані суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання.

З огляду на вищевикладене підприємством позивача помилково в порушення вказаних норм чинного законодавства до податкових зобов'язань «загальної» декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 року включило операції з поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, в сумі 149339 грн. Таким чином дана сума під час визначення розміру зменшення бюджетного відшкодування в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні враховується зі знаком «-».

Що стосуються висновків податкового органу щодо зменшено суми відємного значення податку на додану вартість на 886025,00грн., та у звязку з цим зменшення ТОВ «Агропервомайськ» оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суми бюджетного відшкодування в розмірі 817 611,00грн., у звязку з безпідставним віднесенням до податкового кредиту суми, повязаних з операціями по використанню земельних ділянок без належним чином оформленого права користування, суд зазначає наступне.

В ході планової виїзної перевірки встановлено (т.1, а.с.54-56), що TOB «Агропервомайськ» з 01.03.2008р. використовував земельні ділянки на території Первомайської сільської ради та Червоненської селищної ради, договори оренди на які були зареєстровані лише в період з 11.09.2008р. по 24.12.2008р., що підтверджується відділом Держкомзему у Глухівському районі Сумської області, від 08.12.2010р. №71 (т.3, а.с.82).

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Агропервомайськ» за період квітень-вересень 2008 року придбало товарно-матеріальні цінності на загальну суму 4430124,36 гривень, у тому числі ПДВ 886024,87гривень, які використало в повному обсязі на оброблення вказаних земельних ділянок. Дані обставини підтверджується висновками акту перевірки від 26.08.2009р. №1092/2301/34950490 (т.1,а.с.70-71), а також копіями податкових накладних, договорами купівлі-продажу, копіями актів прийому-передачі товарів, видаткових накладних, податкових накладних (т.1, а.с.88-94, 103-120,130-135,164-166,181-191,196-228,235-250,т.2, а.с.1-12,31-32,57-59, 82-83,95-105-121,141-150,156-158,162-173,178-210,214-218,233-236).

При цьому, погоджуючись з висновками Глухівської МДПІ, суд зазначає, що згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, чинної на час виникнення спірних правовідносин, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до частини другої ст.290 Господарського Кодексу України, чинної на час виникнення спірних правовідносин, оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в установленому законом порядку, не допускається.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, та виходячи з того, що неналежним чином оформлений договір оренди земельної ділянки не створює для сторін будь-яких юридичних наслідків, в тому числі в податковому обліку, суд погоджується, що витрати, понесені підприємством в результаті використання земельної ділянки без належним чином оформленого права користування, не повинні включатись до складу податкового кредиту.

Поряд з цим суд зазначає, що відповідно до ст.5 Закону України «Про плату за землю», чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі Закону N2535-ХІІ) об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктами плати за землю (платником) є власник земельної ділянки і землекористувач, у тому числі орендар. Згідно зі ст.15 Закону N2535-ХІІ власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади, або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Як зазначено у п.3 ст.125 Земельного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) й одержання документа, що посвідчує право на неї (власності або право користування на землею), забороняється.

В свою чергу відповідно до ст.13 Закону N2535-ХІІ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, договір оренди такої земельної ділянки. Щодо орендної плати, то орендні відносини в Україні регулюються Законом України «Про оренду землі», згідно ст.18 якого договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Постановою Кабінету Міністрів України за №2073 від 25.12.1998р. «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі (п.п.11,12), визначено, що державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству і за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи.

Таким чином, якщо суб'єкт господарювання або громадянин після рішення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації набув права власності або права користування земельною ділянкою та користується нею до укладання договору оренди державної або комунальної власності, то вищезазначена особа повинна сплачувати земельний податок додержавної реєстрації договору оренди. Така позиція узгоджується з розясненням, наданим Державною податковою адміністрацією України (т.3, а.с.139).

Враховуючи, ту обставину, що після прийняття рішення органів місцевого самоврядування, субєкт господарювання повинен сплачувати земельний податок, на переконання суду, він має законне право користуватись такою земельної ділянкою та обробляти її, використовуючи придбані товарно-матеріальні цінності.

Як вбачається з матеріалів справи (т.3, а.с.150), 15 травня 2008р. Первомайська сільська рада Глухівського району прийняла рішення, яким погодила надання в оренду ТОВ «Агропервомайськ» земельних ділянок сільськогосподарського призначення, загальною площею -54,89га ріллі, які розташовані на території Первомайської сільської ради за межами населеного пункту. Таким чином, на переконання суду, в частині, що стосується витрачання товарно-матеріальних цінностей саме на вказані земельні ділянки, у позивача виникали відповідні правові наслідки такого використання, в тому числі на включення даних сум до складу податкового кредиту. Однак, враховуючи, те, що вирахувати, в якій саме сумі такі витрати є правомірними, а також те, що залишок витрат, які були понесені на оброблення земельної ділянки до укладення договорів та державної реєстрації перекривається мінусовою сумою помилково включеного позивачем до податкового зобовязання за листопад 2008р., зазначеного вище, на переконання суду такий залишок не може вплинути на зменшення суми бюджетного відшкодування, зазначеного оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, а тому податкове повідомлення-рішення в цій частині також підлягає скасуванню.

Що стосуються висновків податкового органу щодо зменшено суми відємного значення податку на додану вартість на суму 140359,00грн., у звязку з безпідставним віднесенням до податкового кредиту сум, повязаних з отриманням послуг від ТОВ «Агрозем», які, на думку Глухівської МДПІ, не підтверджені фактичним використанням їх в межах господарської діяльності, та у звязку з цим зменшення ТОВ «Агропервомайськ» оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суми бюджетного відшкодування в розмірі 129 521,00грн., суд зазначає наступне.

В судовому засіданні встановлено та вбачається з акта перевірки від 26.08.2009р. №1092/2301/3495049 (т.1, а.с.71), що позивачем до складу податкового кредиту було включеного суму по отриманим послугам від ТОВ «Агрозем» на загальну суму 140359,00грн., в т.ч. за травень 2008р. в сумі 105263грн., за червень 2008р. в сумі 35096грн., а саме:

1)до складу податкового кредиту включено акт №7 здачі-прийняття робіт від 15.04.2008р., виконаних TOB «Агрозем», код 34171584 в сумі 367190,55 грн. (ПДВ20% -73438,11грн) по витратам з покращення земель;

2)до складу податкового кредиту включено акт №6 здачі-прийняття робіт від 15.04.2008р. , виконаних TOB «Агрозем», код 34171584 в сумі 159125,50 грн. (ПДВ20% - 31825,10грн) по адміністративним витратам,; 3)до складу податкового кредиту включено акт №16 здачі-прийняття робіт від 30.06.2008р. виконаних TOB «Агрозем», код 34171584 в сумі 175477,43 грн. (ПДВ20% -35095,49грн) - компенсація витрат. Податковий орган зазначає, що відповідно до ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення таких операцій. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ -це документ ,який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Враховуючи, що вказані акти не містили обовязкових, на думку податкового органу реквізитів, а саме: місце складання документа; обсяг господарської операції та її вимірювачі (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, Глухівська МДПІ робить висновок про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п.7.4.4 п.7.4 ст. 7Закону України «Про податок на додану вартість» (т.3, а.с.43)

Однак, суд не може погодитись з такими висновками відповідача.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Податковий кредит позивача був сформований на підставі податкових накладних виданих TOB "Агрозем" (код 34171584. свідоцтво платника ПДВ №100019636, і.п.н. 341715818045).

Згідно з пп. 7.4.4 , 7.4.5 п. 7.4 , ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). При цьому, податковий орган не повідомив, що такі податкові накладні видані неналежною особою.

В розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» існують декілька підстав для формування податкового кредиту, в тому числі наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній.

Так п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Між ТОВ «Агропервомайськ» та TOB "Агрозем" було укладено договори №2 від 10 квітня 2008 року (т.2, а.с.154-155) та №3 від 04 червня 2008 року (т.2, а.с.131-132). Предметами даних договорів було плата (компенсація) за підготовку, організацію посіву озимого рапсу та покращення суборендованої землі (передпосівний обробіток ґрунту, внесення добрив, закупівлі сертифікованого насіння, проведення робіт по посіву озимого рапсу та по внесенню засобів захисту озимого рапсу, інші загальногосподарські витрати, включаючи оплату персоналу). Виконання зазначених договорів підтверджується відповідними платіжними документами, актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Крім того в період часу розгляду справи ТОВ «Агрозем» надало листи, в яких підтвердив, що дійсно даним підприємством виконувались роботи, обумовлені вказаними договорами (т.3, а.с.151-153), дані документи, на переконання суду, додатково підтверджується реальність здійснення операцій між позивачем та ТОВ «Агрозем».

Під час перевірки позивачем надавались податкові накладні видані ТОВ «Агрозем», які містять всі реквізити, передбачені пп. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та включені до реєстру отриманих податкових накладних, а також докази отримання товару (послуг) (акти виконання робіт) та їх оплати (відповідні банківські виписки про списання коштів з рахунку позивача). На момент укладення та виконання договору ТОВ «Агропервомайськ» та ТОВ «Агрозем», а також станом на сьогодні зареєстровані як платники податку на додану вартість і внесені до реєстру платників податку на додану вартість, та не були ліквідовані. В судовому засіданні Глухівською МДП, на переконання суду, не надано достатніх доказів на спростовування позиції позивача, відсутність в актах здачі-приймання робіт місця складання документа; обсягу господарської операції та її вимірювачі (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, на переконання суду не може свідчити про відсутність факту виконання зазначених договорів, реальність здійснення яких підтверджується іншими дослідженими вище матеріалами справи. Відомості про невідповідність укладених угод вимогам законодавства (визнання їх недійсними), скасування державної реєстрації (на момент укладання і виконання угод) контрагентів позивача та не відображення в податковій звітності, в якій декларувались податкові зобов'язання по вказаним взаємовідносинах з позивачем, Глухівською МДПІ не повідомлено. Будь-які обставини, які б за змістом Закону України «Про податок на додану вартість» могли б стати підставою для відсутності у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по вищезазначених договорах, на переконання суду, відсутні. Інших відомостей, крім відсутності реквізитів в актах, податковий орган суду не повідомив.

Таким чином, висновки перевіряючих щодо заниження суми податку на додану вартість, про не підтвердження фактичного використання у межах господарської діяльності послуг, отриманих від ТВ «Агрозем», під час перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 26.08.2009р. №1092/2301/34950490 та відповідно рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 129521,00грн. не можуть бути обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а тому оскаржуване рішення підлягає в цій частині також скасуванню.

Висновки податкового органу щодо зменшено суми відємного значення податку на додану вартість на суму 126947,00грн., у звязку з включенням до податкового кредиту загальної декларації з податку на додану вартість за листопад-грудень 2008р. товарно-матеріальних цінностей та послуг для подальшого їх використання в сільськогосподарському виробництві, та у звязку з цим зменшення ТОВ «Агропервомайськ» оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суми бюджетного відшкодування в розмірі 126947,00грн., суд також вважає необґрунтованими. Оскільки з 2009р. пункт 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» втратив свою чинність, з даної дати було знято обовязок платників подавити спеціальні (скорочені) декларації. Крім того, висновки перевіряючих щодо обовязку позивача переносити із загальної декларації задекларовані та сплачені суми податку на додану вартість не можуть ґрунтуватись на нормам закону, такий порядок, умови та обовязок не були передбачені чинним на той час та на сьогодні законодавством, а тому висновки податкового органу щодо заниження суми податку на додану вартість в сумі 126947,00грн., під час перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 26.08.2009р. №1092/2301/34950490 та відповідно - прийняття рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 126947,00грн. не можуть бути обґрунтованим та таким, що відповідати вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині також підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з викладеного висновки Глухівської МДПІ про необхідність врахування позивачем результатів попередньої перевірки, при подачі податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010р., на переконання суду, є необґрунтованими та не можуть відповідати вимогам чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про податок на додану вартість».

Також суд зазначає, що відповідно до пп. 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

Враховуючи, що суми бюджетного відшкодування заявленого до відшкодування за квітень 2009р. та березень 2010р., фактично поглинаються відємною частиною помилково включеної позивачем суми податкового зобовязання за листопад 2008р., дані суми, на переконання суду, не можуть вплинути на зменшення суми бюджетного відшкодування, зазначеного оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому податкове повідомлення-рішення №0000122301/0 від 20.07.2010року підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агропервомайськ" до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області №0000122301/0 від 20.07.2010року.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя(підпис)І.Г. Шевченко

Судді(підпис)Л.М. Опімах

(підпис)С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 12.04.2011року.