Постанова № 15102087, 06.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/2962/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15:40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зінченка О.В.

при секретаріГончар О.О.

з участю представників:

позивача Косякової Д.І.,

відповідача не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про скасування рішень №№ 8, 9, 10, 11, 12, 13 від 15.01.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, -

в с т а н о в и в :

Державне відкрите акціонерне товариство «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області (далі відповідач) про скасування рішень №№ 8, 9, 10, 11, 12, 13 від 15.01.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV), Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, неправомірно прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків №№ 8, 9, 10, 11, 12, 13 від 15.01.2010 року, оскільки підприємством у 2009 році своєчасно сплачувались страхові внески, а відповідач самостійно зарахував платежі в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій за попередні періоди, хоча згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України від 23.20.2008 року №554, прийнято рішення про ліквідацію позивача, а заборгованість зі сплати страхових внесків за 2008 рік увійшла до кредиторських вимог відповідача.

Зважаючи на вказані обставини, позивач просив суд визнати протиправними та скасувати рішення №№ 8, 9, 10, 11, 12, 13 від 15.01.2010 року прийняті відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач на адресу суду направив заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 128 КАС України,суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне відкрите акціонерне товариство «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області 08.10.1996 року № 1264105 0001 000084, включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код 00180338, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м.Торезі Донецької області.

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 23.20.2008 року №554, виведено зі складу Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» Державне відкрите акціонерне товариство «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» шляхом ліквідації, утворено ліквідаційну комісію та розпочато ліквідаційну процедуру (а.с. 10-12).

Відповідач, управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

15.01.2010 року управлінням Пенсійного фонду в м. Торезі Донецької області прийнято рішення №8 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 28.10.2008 року по 20.07.2009 року, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно яких до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 3030,62 грн. та нарахована пеня у розмірі 7753,65 грн. (а.с. 14).

15.01.2010 року управлінням Пенсійного фонду в м. Торезі Донецької області прийнято рішення № 9 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 22.09.2008 року по 07.07.2009 року, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно яких до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 3811,29 грн. та нарахована пеня у розмірі 10451,86 грн. (а.с. 15).

15.01.2010 року управлінням Пенсійного фонду в м. Торезі Донецької області прийнято рішення №10 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 20.08.2008 року по 29.05.2009 року, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно яких до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 3771,27 грн. та нарахована пеня у розмірі 9762,55 грн.(а.с.16)

15.01.2010 року управлінням Пенсійного фонду в м. Торезі Донецької області прийнято рішення №11 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 21.07.2008 року по 22.04.2009 року, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно яких до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 4064,33 грн. та нарахована пеня у розмірі 10175,77 грн. (а.с.17)

15.01.2010 року управлінням Пенсійного фонду в м. Торезі Донецької області прийнято рішення №12 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 20.06.2008 року по 06.02.2009 року, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно яких до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 4334,53 грн. та нарахована пеня у розмірі 8550,77 грн. (а.с. 18)

15.01.2010 року управлінням Пенсійного фонду в м. Торезі Донецької області прийнято рішення №13 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 20.05.2008 року по 17.12.2008 року, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно яких до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 4246,47 грн. та нарахована пеня у розмірі 9207,21 грн. (а.с.19)

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із змінами і доповненнями, внесеними Законами України.

На момент розгляду справи судом окремі норми згаданого Закону втратили чинність, у звязку із набранням чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини в частині несплати (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем страхових внесків виникли у 2010 році, тобто до набранням чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», при розгляді справи судом застосовуються також норми законів, що діяли на момент виникнення цих відносин.

Законом України від 14 січня 1998 року №16/98-ВР “Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі Закон №16/98-ВР) встановлені основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

За приписами ст. 1 Закону №16/98-ВР загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до преамбули Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно ст. 1 Закону №1058-IV страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Сфера дії Закону №1058-IV поширюється на відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків (ст. 5 Закону №1058-IV).

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Згідно з ч. 6 ст. 20 цього Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 2 ст. 106 Закону № 1058 встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 8 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 цього ж Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції - штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до ч. 12 ст. 106 зазначеного Закону, нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою ст. 106, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до ч. 5 ст. 106 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663) за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

З огляду на те, що на момент сплати страхових внесків платіжними дорученнями №№ 33, 34, 39 від 29.05.2009 року, №№ 66, 67 від 07.07.2009 року, №№ 61, 62 від 06.02.2009 року, №№ 210, 211 від 17.12.2008 року, № 75, 76 від 20.07.2009 року, №№ 1, 2 від 27.04.2009 року (а.с. 20-30) позивач мав недоїмку перед відповідачем, і дані обставини сторонами визнаються, у звязку із чим в силу вимог ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно, на підставі ч. 5 ст. 106 Закону №1058 та п. 10.11 Інструкції, зарахував частину отриманих сум за вказаними платіжними дорученнями в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, за попередні періоди.

Доводи позивача щодо неправомірності винесення оскаржуваних рішень та зарахування отриманих сум в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, за попередні періоди, з тих підстав, що заборгованість позивача зі сплати страхових внесків за 2008 рік увійшла до кредиторських вимог відповідача судом оцінюються критично з огляду на наступне.

Статтями 60, 61 Господарського кодексу України та статтями 111-112 Цивільного кодексу України визначений загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання та порядок розрахунків з кредиторами у разі ліквідації суб'єкта господарювання.

Із системного аналізу зазначених норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України судом встановлено, що будь-які обмеження чи мораторій на застосування штрафних санкцій чи нарахування пені до субєктів господарювання, які ліквідуються за рішеннями власника (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, не передбачені.

У свою чергу, як судом зазначено вище, у відповідності до ч. 12 ст. 106 «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», застосування штрафів та нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою ст. 106, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником.

Приймаючи до уваги, що ч. 5 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 10.11 Інструкції, передбачений механізм зарахування сум, що надходять від страхувальника, в рахунок сплати недоїмки по страховим внескам, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення, то винесення рішень про накладення штрафних санкцій та нарахування пені, після фактичної сплати страхувальником заборгованості судом вважається правомірним, у звязку із чим доводи позивача про неправомірне винесення оскаржуваних рішень та зарахування відповідачем сум страхувальника в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди, судом не приймаються до уваги.

Суд також зазначає, що твердження позивача стосовно задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, судом не приймаються до уваги, оскільки у правовідносинах, які виникли між позивачем та відповідачем, підлягають застосуванню норми спеціального Закону, яким у даних відносинах є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, управлінням Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області правомірно зараховано суми за вищеназваними платіжними дорученнями в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, за попередні періоди, у звязку із чим рішення №№ 8, 9, 10, 11, 12, 13 від 15.01.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем страхових внесків, прийняті правомірно.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків №№ 8, 9, 10, 11, 12, 13 від 15.01.2010 року, не підлягають задоволенню.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 183-2 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про скасування рішень №№ 8, 9, 10, 11, 12, 13 від 15.01.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, - відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 06 квітня 2011 року.

Постанова у повному обсязі складена 11 квітня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.