Постанова № 15101550, 14.03.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/610/11м.Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Прокурора Шаргородського району Вінницької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Політанківське"

про: стягнення активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу

ВСТАНОВИВ :

Звернувшись до Вінницького окружного адміністративного суду, в інтересах держави в особі ДПІ у Шаргородському районі Вінницької області, прокурор Шаргородського району Вінницької області, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Політанківське" (далі - ТОВ "Політанківське") податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в загальній сумі 38396 грн. 35 коп.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що станом на 07.02.2011 року відповідач має податковий борг з орендної плати за землі державної і комунальної власності в сумі 38396 грн. 35 коп., в т.ч. за основним платежем в сумі 35807 грн. 27 коп. та по пені в сумі 2589 грн. 08 коп. Вказана сума податкової заборгованості виникла в результаті несплати відповідачем задекларованих сум податкових зобовязань та нарахованої пені.

Ухвалами суду від 14.02.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

14 березня 2011 року за вх. №6758 року від представника позивача - Василика Р.А., через канцелярію суду надійшла заява щодо розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 14 березня 2011 року не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча про день, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.27).

Окрім того, відповідачем не було подано письмових заперечень на позов чи доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги. За таких умов, думка відповідача відносно заявленого позову суду не відома.

Частиною 4 ст. 122 КАС України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є субєктом владних повноважень.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

З огляду на вказані вимоги КАС України та враховуючи клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, неявку відповідача та відсутність його клопотань щодо відкладення розгляду справи, суд дійшов до висновку про проведення судового розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований як юридична особа Шаргородською РДА, ідентифікаційний номер 35155275, а також перебуває на обліку в ДПІ у Шаргородському районі, як платник податків та зборів.

Згідно облікової картки відповідача за останнім рахується заборгованість у розмірі 38396,35 грн. з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Заявлена заборгованість виникла внаслідок подання відповідачем податкової декларації за 2010 рік, якою визначено суму податку до сплати 37182 грн. 24 коп., з яких відповідачем не сплачено податкове зобовязання на загальну суму 21689 грн. 64 коп. При цьому, відповідачем проводилась часткова сплата зобовязання. Також, відповідач подав до ДПІ у Шаргородському районі уточнюючий розрахунок по орендній платі за землю державної і комунальної власності на 2010 рік №2606 по якому виникла заборгованість в сумі 22522 грн. 94 коп. та залишок несплаченої суми становить 14117 грн. 63 коп.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою податку відповідачу нарахована пеня в сумі 2589 грн. 08 коп. за період з 31.03.2010 року по 31.12.2010 року, відповідно до ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином загальна сума заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності станом на 07.02.2011 року становить 38396 грн. 35 коп. (21689 грн. 64 коп. + 14117 грн. 63 коп. + 2589 грн. 08 коп.)

В звязку з несплатою у встановлені строки визначених сум податкового зобовязання, позивачем виставлено першу податкову вимогу № 1/78 від 02.02.2010 та другу податкову вимогу № 2/91 від 05.03.2010 року, про що повідомлено платника податку у порядку, встановленому Законом України № 2181-III.

На день розгляду справи заявлена до стягнення заборгованість відповідачем не сплачена, іншого ним не доведено.

Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

За приписами ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), платники податків зобовязані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про плату за землю" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про плату за землю" контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 2 Закону України "Про плату за землю" та ст. 19 Закону України "Про оренду землі" використання земель в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Закон України №2181-ІІІ є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п 5.1 ст. 5 Закону України №2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України №2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків оскарження платником податків відповідного повідомлення-рішення.

Згідно з п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України №2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 6.2.1 ст. 6 Закону України №2181-ІІІ у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 4.1.4. Закону України №2181-ІІІ встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України №2181-ІІІ податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України №2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Закону України №2181-ІІІ встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

- пп. 5.3.1 ст.5 Закону України №2181-ІІІ встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

- пп. 5.2.2. ст.5 Закону України №2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом.

Абзацом четвертим п.п. 6.2.4. ст.6 Закону України №2181-ІІІ встановлено, що у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідач не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та жодних доказів про сплату узгоджених податкових зобовязань не надав.

З 01.01.2011року набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати в бюджет податків і зборів та інших платежів, та згідно п. 11 ст. 10 вищезгаданого закону, на ДПІ покладено виконання таких функцій, як подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України №2181-ІІІ встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 38396 грн. 35 коп. відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України №2181-ІІІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позов прокурора Шаргородського району Вінницької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Політанківське" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Політанківське" (23542, Вінницька область, Шаргородський район, с. Політанки, код ЄДРПОУ 35155275) на користь місцевого бюджету (р/р 33212812700709, банк одержувача УДК у Вінницькій області, МФО 802015) через Державну податкову інспекцію у Шаргородському районі Вінницької області (23500, Вінницька область, м. Шаргород, Шаргородський район, вул.Леніна, 256, код ЄДРПОУ 34621899 р/р 35217001004651 в УДК у Вінницькій області) за рахунок активів податковий борг з орендної плати за землі державної і комунальної власності в загальній сумі 38396 (тридцять вісім тисяч триста дев`яносто шість) грн. 35 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна