Постанова № 15101071, 21.04.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2011 р.

Справа № 26/17-103-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Мартинюк К.В..

за участю представників сторін в судових засіданні від 21.04.2011р.:

від позивача: Кабанець Р.І., довіреність №08-3377 від 30.12.2010р. ;

від відповідачів: Одеська залізниця –Гордієнко М.В., довіреність №31 від 04.01.2011р.;

АФПТП «Донбаський розрахунково-фінансовий Центр»- не з’явилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»

на рішення господарського суду Одеської області

від 28 лютого 2011 року

по справі №26/17-103-2011

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»

до відповідачів: Одеської залізниці

Асоціації фінансових, промислових та торгівельних підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий Центр»

про стягнення 1294,27 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 21.04.2011р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.02.2011р. по справі №26/17-103-2011 (суддя Нікіфорчук М.І.) частково задоволено позов ВАТ «Західенерго»до Одеської залізниці та Асоціації фінансових, промислових та торгівельних підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий Центр»про стягнення 1294,27 грн.: стягнуто з Асоціації фінансових, промислових та торгівельних підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий Центр»на користь позивача вартість нестачі вантажу у розмірі 826,72 грн., 65,15 грн. державного мита та 150,75 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, в решті позову відмовлено, Одеська залізниця від цивільної відповідальності по даній справі звільнена, з посиланням на те, що по залізничній накладній № 52314530 від 21.07.2010р. у п’яти вагонах, серед яких значиться вагон № 65759128 зі станції Красноармійськ Донецької залізниці на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці прибув вантаж –концентрат вугільний вологий, згідно з вказаною накладною вага вантажу складає 347000 кг, вантаж розміщено і закріплено згідно з п.4,7.1, 7.2, 7.3, 8 Гл.1 Прил. 14 к СМГС параграфи 1-3,5,6,8,9 р. 2 ТУ, вагон №65759128 відчеплено на станції Знаменка, виписана досилочна дорожня відомість №42662112 від 23.07.2010р., 23.07.2010р. по прибутті вказаного вагону на станцію Знаменка Одеської залізниці було здійснено зважування вагона на тензовагах, в результаті якого виявлено, що маса вантажу менша ніж зазначено у документах, про що у той же день складений акт загальної форми № 19148, на поверхні вантажу поглиблень, ознак крадіжки та втрати вантажу не виявлено, течі вантажу немає, є захисна маркировка вапном, каток використовувався, двері люку щільно зачинені. 24.07.2010р. Одеською залізницею складений комерційний акт АА № 055068/613/27, згідно з яким у вказаному вагоні виявлено, що вага вантажу менша ніж зазначено у документах на 2600 кг, вагон у технічному стані є справним, вантаж завантажено засобами відправника, маса вантажу при завантаженні визначена відправником на 150 тонних вагонних вагах, вантаж навантажений навалом, розмір навантаження відносно висоти бортів не вказаний, при перевірці виявлено навантаження на рівні бортів з ухилом в хвостову частину вагону, просипання вантажу відсутнє, двері та люки щільно закриті, каток застосовувався, на поверхні вантажу мається захисне маркування вапном не пошкоджене, слідів втрати і крадіжки вантажу не виявлено. На думку позивача, з урахуванням норми природної втрати –1% та граничного розходження визначення маси нетто встановлено нестачу вугілля в кількості 1,91 тонни, вартість, якого, з урахуванням знижок та надбавок, складає 1294, 27 грн.. Як випливає з комерційного акту, він складений на підставі акту загальної форми № 19148 від 23.07.2010р., в якому зазначено, що при зважуванні на тензовагах виявлена різниця у вазі у вказаному вище вагоні : по документу вага нетто 69000 кг, тара 22800 кг, вага брутто 91800 кг, при зважуванні виявилось брутто 89200 кг, тара з бруса 22800 кг, нетто 66400 кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 2600 кг. З вказаних актів випливає, що вказаний вагон є справним в технічному стані, слідів втрати і крадіжки не виявлено, на поверхні вантажу мається захисне маркування вапном не пошкоджене, немає течі вантажу, але, на думку суду, є факт нестачі вантажу, тому господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку мало місце недовантаження вантажу вантажовідправником, а отже, у даному випадку вина Одеської залізниці у нестачі вантажу відсутня, а є вина Асоціації фінансових, промислових та торгівельних підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий Центр»у недовантаженні вантажу, таким чином, Одеська залізниця підлягає звільненню від цивільної відповідальності. Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми нестачі суд відхиляє його, оскільки у ньому позивачем застосований при розрахунку 1 % природної втрати відносно концентрату вугільного який перевозився у вологому стані, на думку суду, відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів в розрахунку природної втрати слід застосовувати 2%, оскільки вантаж перевозився у вологому стані, про що чітко зазначено у п. 27 Правил видачі вантажів: при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані, при цьому судом прийнято до уваги розрахунок нестачі вантажу, складений залізницею, відповідно до якого вартість нестачі 2600 кг, з урахуванням норми природної втрати, вугілля складає 826,72 грн., оскільки він складений відповідно до приписів статуту залізниць та сумніву у суду не викликає, таким чином, заявлена до стягнення сума нестачі підлягає стягненню частково у розмірі 826,72 грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ВАТ «Західенерго»з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 28.02.2011р. по справі №26/17-103-11, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції залишено поза увагою усі доводи позивача. Так, господарським судом першої інстанції не враховано того, що граничні показники вологості вугілля мають бути від 8,9% до 16%, тобто волога вугілля була в межах норми, а це свідчить про те, що маса даного вантажу не могла зменшитись при перевезенні у зв’язку з його вологістю, крім того, як вбачається з ч.2 п. 27 Правил видачі вантажів, в переліку вантажів. які підпадають під 2% природної втрати, не зазначається такий вантаж як мінеральне паливо, але такий вантаж як мінеральне паливо зазначений у ч. 4 п. 27 Правил видачі вантажів, до вказаного виду вантажу застосовується такий показник, як 1% від маси, зазначеної в перевізних документах, а отже господарським судом безпідставно не застосовано такий показник 1% від маси, зазначеної в перевізних документах.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ВАТ «Західенерго»заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що на виконання договору поставки від 01.03.2010р. № 02-10/2-ЕНП, укладеного між ДП «Вугілля України»(постачальник) і ВАТ «Західенерго»(покупець), 21.07.2010р. зі станції відправлення Красноарміськ Донецької залізниці Асоціацією фінансових, промислових та торгівельних підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий Центр»(відправник) на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці для ВАТ «Західенерго»(одержувач) відправлено, зокрема, вагон № 65759128 з вугільним концентратом у вологому стані в кількості 69000 кг, що підтверджується залізничною накладною №52314530 на маршрут або групу вагонів.

Відмітки у накладній свідчать про те, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника навалом; вантаж розміщено і закріплено згідно з п. 4, 7.1, 7.2, 7.3, 8 Гл. 1 Прил. 14 к СМГС §§ 1-3, 5, 6, 8, 9. р. 2 ТУ.

23.07.2010р. на станції Знаменка Одеської залізниці складено акт загальної форми № 19148.

24.07.2010р. на станції Знаменка Одеської залізниці складено комерційний акт АА №055068/613/27, яким встановлено, що у вагоні № 65759128 вага вантажу менша ніж зазначено у документах на 2600 кг, зазначений вагон у технічному стані є справним, вантаж завантажено засобами відправника, маса вантажу при завантаженні визначена відправником на 150 тонних вагон. вагах, в документі зазначено вантаж навантажений навалом, розмір навантаження відносно висоти бортів не вказаний, при перевірці виявлено навантаження на рівні бортів з ухилом в хвостову частину вагону, просипання вантажу відсутнє, двері та люки щільно закриті, каток застосовувався, на поверхні вантажу мається захисне маркування вапном не пошкоджене, слідів втрати і крадіжки вантажу не виявлено.

Наведене стало підставою для звернення вантажоодержувача –ВАТ «Західенерго»до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Донбасвуглепереробка»та Одеської залізниці вартості втраченого під час перевезення вугілля у розмірі 1294,27 грн. (маса відповідальної недостачі з урахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу визначена як 1,91 т ; вартість вантажу 580,54 грн. без ПДВ за 1 тону –за специфікацією від 29.06.2010р. № 07/10-Л до договору поставки від 01.03.2010 р. № 02-10/2-ЕНП; до вартості втраченого вугілля додано передбачені п.6.1 цієї угоди доплати за відсоток золи та вологості.

Дослідивши обставини справи та проаналізувавши законодавство, що регулює вказані правовідносини, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

В силу вимог ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна від 21.07.2010р. № 52314530 свідчить про укладення між Асоціацією фінансових, промислових та торгівельних підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий Центр»(вантажовідправник) та Одеською залізницею (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ВАТ «Західенерго».

Із залізничної накладної вбачається, що завантаження вантажу у вагон № 65759128 здійснювалося відправником.

Як випливає з комерційного акту АА №055068/613/27 від 24.07.2010р., при зважуванні на тензовагах виявлена різниця у вазі у вказаному вище вагоні : по документу вага нетто 69000 кг, тара 22800 кг, вага брутто 91800 кг, при зважуванні виявилось брутто 89200 кг, тара з бруса 22800 кг, нетто 66400кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 2600 кг.

Разом з тим, ч. 1 ст.110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

В ст. 111 Статуту залізниць України перелічені підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно з п.2 Правил складання актів, Комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Пунктом 3 цих Правил визначено, що Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

З комерційного акту АА №055068/613/27 від 24.07.2010р. та акту загальної форми №19148 від 23.07.2010р. випливає, що вказаний вагон є справним в технічному стані, слідів втрати і крадіжки не виявлено, на поверхні вантажу мається захисне маркування вапном не пошкоджене, немає течі вантажу, але, є факт нестачі вантажу.

Згідно з п. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, тому при визначенні суми відшкодування за нестачу вантажу за рахунок вантажовідправника, або при встановленні за обставинами справи вини відправника у пошкодженні або псуванні вантажу необхідно виходити зі ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України, які передбачають, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати завдані збитки, до яких належать втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого права, в зв’язку з чим розмір (сума) збитків повинен визначатися втратами одержувача, а саме –сумою грошових коштів, сплачених за отриману пошкоджену або недоотриману продукцію за цінами, за якими її оплатив одержувач (в тому числі і за цінами посередника).

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про те, що у даному випадку мало місце недовантаження вантажу вантажовідправником, а за таких обставин, у даному випадку вина Одеської залізниці у нестачі вантажу відсутня, а є вина Асоціації фінансових, промислових та торгівельних підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий Центр»у недовантаженні вантажу.

Таким чином, господарським судом першої інстанції цілком правомірно звільнено Одеську залізницю від цивільної відповідальності.

Також, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про відхилення наданого ВАТ «Західенерго»розрахунку суми нестачі, оскільки позивачем застосований при розрахунку 1 % природної втрати відносно концентрату вугільного, який перевозився у вологому стані.

Між тим, під час розрахунку відповідальної недостачі вантажу невірно застосовано 1% природної втрати маси мінерального палива, зазначеної у перевізних документах, як-то визначено п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерства юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5082, оскільки концентрат вугільний зданий до перевезення у вологому стані, що підтверджується залізничною накладною та комерційним актом, докази подання скарги на який відсутні, а в силу вимог п. 27 Правил видачі вантажів при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси в перевізних документах щодо вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або вологому стані.

При цьому, господарським судом першої інстанції правомірно прийнято до уваги розрахунок нестачі вантажу, складений залізницею, відповідно до якого вартість нестачі 2600 кг, з урахуванням норми природної втрати, вугілля складає 826,72 грн., оскільки він складений відповідно до приписів Статуту залізниць.

Не приймається до уваги суду та обставина, що процент вологості вугілля є меншим, ніж передбачено технічними вимогами для даного різновиду палива, оскільки Правила видачі вантажів пов’язують норму природної втрати тільки з фактом вологості, а не її певним відсотком.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 28.02.2011р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 28.02.2011р. по справі №26/17-103-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева

Суддя О.Т. Лавренюк