Рішення № 15100862, 14.04.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 рокуСправа № 12/5026/493/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача Степанова Є.В. за довіреністю, відповідача не зявились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом приватного підприємства “Колос” до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 33013 грн. 89 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору поставки від 14.09.2010 року, 28688 грн. 45 коп. основного боргу, 1456 грн. 59 коп. пені, 2868 грн. 85 коп. штрафу, 2000 витрат на послуги адвоката та відшкодування судових витрат - державного мита в розмірі 330 грн. 14 коп., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, судом розглянуто справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

14 вересня 2010 року сторонами було укладено договір поставки (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобовязався поставити, а покупець (відповідач) зобовязався прийняти та оплатити мясні та ковбасні вироби (товар), за асортиментом та цінами згідно накладних, які є невідємними частинами цього договору. Відповідно п. п. 2.1, 2.2., 2.3., 2.5., 2.6., 7.1., 7.2. Договору, ковбасні та мясні вироби постачаються за відпускними цінами виробника з урахуванням вартості доставки та ПДВ; ціни на товар можуть змінюватись в залежності від конюнктури ринку, нова ціна на товар вважається узгодженою з моменту підписання сторонами накладної, за якою товар поставляється по новій ціні; покупець розраховується за товар в безготівковому порядку або іншим чином, протягом семи днів з моменту отримання товару, оплата, зроблена в безготівковій формі вважається проведеною з моменту зарахування сплачених покупцем коштів на банківський рахунок постачальника; форма розрахунків платіжні доручення та ін., що не суперечить чинному законодавству; сторони повинні не менш ніж один раз в квартал проводити звіряння взаєморозрахунків; у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобовязаний сплатити на користь постачальника пеню, що обчислюється від вартості несвоєчасно оплачених товарів за кожен день простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня; у випадку, коли прострочення оплати перевищує 30 календарних днів, покупець додатково зобовязаний сплатити штрафну неустойку у розмірі 10% від суми простроченої заборгованості.

На виконання умов Договору, згідно видаткових накладних № 2517 від 18.10.2010 року, № 2581 та № 2582 від 25.10.2010 року, № 2613 та № 2615 від 26.10.2010 року, № 2684 від 03.11.2010 року, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 33456 грн. 22 коп.

Відповідач свої зобовязання по договору повністю не виконав, поставлену продукцію оплатив частково в сумі 4767 грн. 77 коп.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар станом на день подачі позову складає 28688 грн. 45 коп.

Письмова вимога позивача вих. № 1-07/02-11 від 18.02.2011 року про сплату заборгованості за поставлений товар в розмірі 28688 грн. 45 коп. відповідачем отримана, проте не виконана.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (зобовязань), зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк виконання обовязку боржником не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобовязання відповідачем допустимими доказами не спростовано, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Виконання зобовязання, згідно зі ст. 546 ч. 1 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобовязання не звільняє сторони від обовязку виконати зобовязання в натурі, порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій.

Вимоги позивача про стягнення пені та 10% штрафу, передбачені п. п. 7.1., 7.2. договору, відповідають ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 4, 6 ГК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на послуги адвокату в сумі 2000 грн.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, наданих лише адвокатом, а не будь-яким представником. Доказів надання правової допомоги адвокатом, в розумінні статті 2 Закону України “Про адвокатуру”, та понесення фактичних витрат на їх оплату, позивачем не надано. За таких обставин суд вимогу позивача про відшкодування судових витрат (послуги адвоката) на суму 2000 грн. визнає недоказаною і в її задоволенні відмовляє.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються частково.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 330 грн. 14 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 566 грн. 14 коп.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь приватного підприємства “Колос”, пл. Театральна, 6, м. Чернівці, інд. 58000, р/р № 26003000254281 в ПАТ “Укрсоцбанк”, МФО 300023, код ЄДРПОУ 14257808 28688 грн. 45 коп. основного боргу, 1456 грн. 59 коп. пені, 2868 грн. 85 коп. штрафу, 566 грн. 14 коп. судових витрат.

В решті позову в частині стягнення 2000 грн. витрат на послуги адвоката, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 19.04.2011 року.

Суддя В.М. Грачов