Рішення № 15100704, 07.04.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

07 квітня 2011 року

справа № 5020-268/2011

За позовом Національного військово-історичного музею України,

ідентифікаційний код 22999978

(01021, м. Київ, вул. Грушевського, 30/1)

до Севастопольського міського територіального відділення

Антимонопольного комітету України,

ідентифікаційний код 22288154

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 48)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Військово-морського музейного комплексу „Балаклава”,

ідентифікаційний код 24980457

(99042, м. Севастополь, Таврійська набережна, 22)

про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії № 27/25-10-рш від 15.12.2010,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (Національний військово-історичний музей України) –Кокоріна Т.А., завідувач філії, довіреність № 334 від 14.03.2011;

відповідач (Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України) –Єльнова А.П., юрисконсульт, довіреність № 9/341 від 22.02.2011;

третя особа (Військово-морський музейний комплекс „Балаклава”) –явку уповноваженого представника не забезпечила.

Обставини справи:

21.02.2011 Національний військово-історичний музей України (далі –позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі –відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії № 27/25-10-рш від 15.12.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, оспорюване рішення винесено Адміністративною колегією Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України без врахування дійсних обставин справи. Так, позивач зазначає, що при прийнятті рішення відповідачем не враховано тієї обставини, що Військово-морський музейний комплекс „Балаклава” не є юридичною особою, а тому не мало об’єктивної можливості в повному обсязі надати запитувану інформацію.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 28.02.2011 порушено провадження у справі № 5020-268/2011; розгляд справи призначений на 17.03.2011.

Цією ж ухвалою до участі у справі залучений Військово-морський музейний комплекс „Балаклава” –в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

У судовому засіданні 17.03.2011 в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва до 07.04.2011.

Після перерви розгляд справи був продовжений.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягала в повному обсязі: просила визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 27/25-10-рш від 15.12.2010 у справі № 27/01-10 про накладення на Центральний музей Збройних Сил України в особі Філії –Військово-морського музейного комплексу „Балаклава” штрафу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав суду відзив на позов, в якому наполягав на правомірності винесеного рішення та просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі /арк. с. 83-87/.

Третя особа надала суду письмові пояснення, в яких зазначає, що Філія Національного військово-історичного музею України –Військово-морський музейний комплекс „Балаклава” –не мала можливості надати відповідачу витребувану ним інформацію та документи, оскільки не володіла ними. Отже, на думку третьої особи, оскаржуване рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України є незаконним та таким, що підлягає скасуванню /арк. с. 105/.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши надані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Указу Президента України № 29/2010 від 15.01.2010 „Про надання Центральному музею Збройних Сил України статусу національного” /арк. с. 18/ наказом Міністра оборони України від 16.07.2010 № 374 Центральний музей Збройних Сил України перейменовано в Національний військово-історичний музей України /арк. 56-57/.

16.11.2009 Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України надіслано на адресу Філії Центрального музею Збройних Сил України –Військово-морському музейному комплексу „Балаклава” вимогу № 8/1186 /арк. с. 19/, в якій просило надати наступну інформацію та документи:

1. Структуру Військово-морського музейного комплексу „Балаклава”, з доданням копій установчих документів.

2. Перелік платних послуг, що надавалися Філією протягом 2008 року –3 кварталу 2009 року.

3. Розмір тарифів (цін) на надані послуги з додаванням калькуляції та копій, якими дані тарифі (ціни) були затверджені.

4. Загальний обсяг виручки від реалізації товарів, робіт, послуг за 2008 рік – 3 квартал 2009 року поквартально.

5. Перелік суб’єктів господарювання, які за вищевказаний період часу надавали послуги Філії з наданням розміру сум, сплачених на їх користь, поквартально.

6. Перелік відомих суб’єктів господарювання –юридичних і фізичних осіб, або закладів культури, які надають аналогічні послуги та є конкурентами Філії на території Севастопольського регіону.

23.11.2009 листом № 74 Філією музею (третьою особою) відповідачу надано інформацію згідно з пунктами 1 –3 вказаної вимоги та зазначено, що інформація щодо фінансової діяльності Філії музею знаходиться у фінансовій частині Центрального музею Збройних Сил України, оскільки Військово-морський музейний комплекс „Балаклава” не є юридичною особою /арк. с. 20/.

Подальшим листуванням відповідач вимагав від Філії музею надання відповідної інформації в повному обсязі, а Філія музею, в свою чергу, повідомляла про неможливість надати увесь обсяг документів у зв’язку з відсутністю у Філії музею статусу юридичної особи, а отже, –і інформації з фінансово-господарської діяльності Військово-морського музейного комплексу „Балаклава” /арк. с. 21, 22/.

Через ненадання Філією музею витребуваної інформації та документів, 13.01.2010 розпорядженням № 27/01-10-р постійно діючої Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України розпочато справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції /арк. с. 23-25/.

Копію розпорядження надіслано до Центрального музею Збройних Сил України 15.01.2010, вих. № 8/72 /арк. с. 26/.

За результатами провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Філією Центрального музею Збройних Сил України (Військово-морським музейним комплексом „Балаклава”), Адміністративною колегією Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України 15.12.2010 винесено рішення № 27/25-10-рш, відповідно до якого на Центральний музей Збройних Сил України в особі Філії –Військово-морського музейного комплексу „Балаклава” –накладений штраф в розмірі 5000,00 грн /арк. 13-17/.

Незгода Філії Національного військово-історичного музею України із зазначеним рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України стала причиною для його оскарження в судовому порядку.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України „Про захист економічної конкуренції” підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з’ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, частиною першої статті 59 Закону України „Про захист економічної конкуренції” встановлений вичерпний перелік підстав для скасування або визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до оглядового листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосування законодавства про захист економічної конкуренції” від 03.12.2004 № 04-5/3180, підстави для визнання судом недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого щодо суб’єкта господарювання, повинні бути зазначені й обґрунтовані у позовній заяві цього суб’єкта господарювання.

Позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з’ясування обставин, які мають значення для справи. Проте, у своїй позовній заяві він посилається на ті ж самі обставини, які були вивчені Севастопольським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в ході розгляду справи, всебічно розглянуті та викладені у рішенні Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 27/25-10-рш від 15.12.2010.

Суд вважає неспроможними доводи позивача щодо неможливості надати відповідачеві витребувану інформацію в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5.1 Положення про Філію Центрального музею Збройних Сил України –Військово-морський музейний комплекс „Балаклава” (далі –Музей) /арк. с. 32-38/, управління Музеєм здійснює завідувач філії, який керує діяльністю Музею в межах повноважень, визначених Положенням, діє від імені Музею, представляє Музей у відносинах із Засновником (Міністерство оборони України), державними органами, громадськими об’єднаннями, іншими юридичними особами і окремими громадянами та несе відповідальність за виконання вимог до діяльності Музею відповідно до Закону України „Про музеї та музейну справу”; у фінансово-господарській діяльності керується чинним законодавством України; укладає господарські та трудові договори, приймає на роботу та звільняє з роботи працівників Музею; розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства тощо.

Статтею 2 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі –підприємства), які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Водночас, частина п’ята статті 8 цього Закону надає підприємству право виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Положенням про Філію Центрального музею Збройних Сил України –Військово-морський музейний комплекс „Балаклава” /арк. с. 32-38/ визначено, що фінансове господарство Музею організовується і ведеться відповідно до Положення про ведення бухгалтерського обліку у Збройних Силах України (пункт 6.1 Положення). Музей веде бухгалтерський облік майна та результатів своєї роботи та подає звітність відповідно до Положення про організацію з бухгалтерського обліку і звітності в України (розділ 6 Положення).

Отже, чинним законодавством та статутними документами передбачено ведення бухгалтерського обліку Філію Музею.

Згідно з пунктом 1.15 Положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.06.2007 № 363 /арк. с. 30-31/, посадові інструкції для працівників фінансової служби встановлює начальник фінансової служби. Розподіл їх відбувається за функціональними ознаками, а саме: за кожною групою або окремим працівником залежно від обсягу робіт закріплюються конкретна ділянка роботи. У службі створюються фінансова, матеріальна, розрахункова, контрольно-ревізійна та інші групи, які забезпечують оформлення всієї первинної документації, ведуть облікові регістри, здійснюють нарахування належних виплат особовому складу і контроль за збереженням цінностей, що знаходяться у матеріально відповідальних осіб, та виконують іншу роботу, яка відноситься до службових обов’язків. Усі облікові підрозділи, що обслуговуються фінансовою службою, повинні своєчасно передавати у фінансову службу необхідні для обліку і контролю матеріальні та фінансові звіти, первинні документи, кошториси, витяги з наказів і розпоряджень, а також договори тощо.

Із затверджених і зареєстрованих у Департаменті гуманітарної політики Міністерства оборони України за № 4 від 28.03.2008, №№ 4, 8 від 31.03.2009 Штатних розписів Філії Центрального музею Збройних Сил України –Військово-морського музейного комплексу „Балаклава” на 2008 і 2009 роки /арк. с. 74-75, 98-99, 100-101/ убачається, що у 2008-2009 роках Філія мала фінансову групу, до якої входили три працівника –бухгалтер, касир квитковий, контролер квитків.

Також протягом 2009 року Філія музею мала затверджений начальником Центрального Музею Збройних Сил України прейскурант цін на послуги, такі як: вхідна плата до музею, вхідна плата до музею для учнів середніх шкіл та студентів, плата за екскурсійне обслуговування, плата за відеозйомку.

Таким чином, Філія музею веде фінансово-господарську діяльність та повинна своєчасно передавати до фінансової служби необхідні для обліку і контролю матеріальні та фінансові звіти, а відтак, –володіє повним обсягом запитуваної інформації.

Тобто, Філія Центрального музею Збройних Сил України –Військово-морський музейний комплекс „Балаклава” –мала можливість на вимогу № 8/1186 від 16.11.2009 Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України надати інформацію та документи у повному обсязі.

Даний висновок частково підтверджується письмовими поясненнями самого позивача /арк. с. 112-115/, із яких убачається, що фінансова група Філії музею веде облік готівкових коштів, отриманих від реалізації вхідних квитків до Філії та наданих послуг, і могла надати інформацію в цій частині.

Шостий пункт вимоги (Перелік відомих суб’єктів господарювання – юридичних і фізичних осіб, або закладів культури, які надають аналогічні послуги та є конкурентами Філії на території Севастопольського регіону) – взагалі не потребував отримання будь-якої інформації від Центрального музею Збройних Сил України.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що Музей та його філії не можуть бути суб’єктами економічної конкуренції в розумінні Закону, оскільки є неприбутковими, некомерційними установами і не мають на меті отримання прибутку від організації своєї діяльності, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції” суб’єкт господарювання –юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання.

Товар –будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов’язання та права (зокрема цінні папери).

Тобто, якщо Музей здійснює діяльність з реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, то він є суб’єктом господарювання відповідно до статті 1 Закону, незалежно від його статусу як закладу, що утримується за рахунок державного бюджету України. При цьому, на нього поширюються приписи конкурентного законодавства стосовно заборони вчинення порушень, передбачених статтею 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”.

Згідно зі статтями 7, 15, 17 Закону України „Про Антимонопольний комітет України”, Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженим розпорядженням антимонопольного комітету України від 23.02.2001 № 32-р, у сфері здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції органи Комітету, голови територіальних відділень Комітету мають, зокрема, повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб’єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних особі інформацію, у тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону України „Про Антимонопольний комітет України”, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб’єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Статтею 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” встановлено, що вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов’язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Суб’єкти господарювання, об’єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов’язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції (ч. 1 ст. 221 Закону України „Про Антимонопольний комітет України”).

Листом № 8/1186 від 15.12.2009 Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України роз’яснювало Музею, що надання письмових пояснень стосовно подання інформації не в повному обсязі не звільняє його від необхідності надати запрошувану інформацію /арк. с. 21/.

Суд звертає увагу позивача на те, що Філія Центрального музею Збройних Сил України – Військово-морський музейний комплекс „Балаклава” –не була позбавлена можливості отримати запитувану інформацію безпосередньо у позивача та передати її відповідачеві у встановлений строк.

Беручи до уваги вищевказане, суд вважає рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 27/25-10-рш від 15.12.2010 у справі № 27/01-10 про накладення на Центральний музей Збройних Сил України в особі Філії –Військово-морський музейний комплекс „Балаклава” штрафу у розмірі 5000,00 грн законним та обґрунтованим, а позовні вимоги Національного військово-історичного музею України –такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Суддя (підпис) В.О. Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

20.04.2011.