Рішення № 15100644, 11.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2011 р.Справа № 19/17-414-2011 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петренко Н.Д.

при секретарі Гаврилової А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу №19/17-414-2011

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс»,

м. Синельниково, Дніпропетровської області

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Одеса

про стягнення 175089,42 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Ткачук С.В., довіреність у матеріалах справи

від відповідача: не зявився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача 175089,42 грн. заборгованості за договором поставки № 678ОП/ОД від 28 вересня 2010 року, з яких 159683,22 грн. основного боргу, 7786,92 грн. пені, 7619,28 грн. 15 % річних.

Ухвали господарського суду Одеської області у справі № 19/17-414-2011 від 4 лютого, 4 та 21 березня 2011 року направлялись відповідачу у справі за вказаною у позовній заяві адресою (АДРЕСА_1), однак повертались до суду з довідкою пошти «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 2 березня 2011 року місцезнаходженням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1.

До повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі вважаються належним чином повідомленими про час, місце та дату її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (викладена правова позиція міститься в Інформаційних листах ВГСУ від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15), від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»(пункт 19).

Також згідно розяснень, викладених у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10 грудня 2009 року відмітка про відправку процесуального документа про призначення судового засідання у справі, зроблена відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ №75 від 10 грудня 2002 року на першому примірнику цього документу є підтвердженням повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання у справі.

Оскільки відповідач у справі, належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, в судове засідання не зявився, правом на надання відзиву на позов в порядку ст. 59 ГПК України не скористався, справа розглялась за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України у межах строків, визначених ст. 69 ГПК України.

Матеріалами справи встановлено:

28 вересня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс»(ТОВ «Атлантіс», постачальник) та фізичною особою-підприєцем ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1, покупець) був укладений договір поставки 678ОП/ОД, згідно умов якого постачальник зобовязався відповідно до узгоджених замовлень передати у власність покупця товар алкогольну продукцію, а покупець прийняти та оплатити зазначений товар згідно умов договору (п.п. 1.1. договору).

Найменування та асортимент товару сторони визначили в специфікації, яка є додатком № 1. (п. 1.2.).

Згідно п. 11.1. строк дії даного договору встановлено до 28 вересня 2011 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобовязань, що виникли протягом строку його дії.

Пунктом 2.1. сторони погодили, що поставка товару здійснюється на умовах DDP (правил Інкотермс 2000) склад (магазин) покупця. Місце призначення поставки товару обумовлено додатком № 2 м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 67, «Spase club», яким, зокрема погоджено, що особисто відповідач буде приймати замовлений товар. Передача товару покупцю здійснюється партіями, на які оформлюються накладні та в яких зазначається найменування, кількість, ціна, а також сума для оплати даної партії. Підписуючи видаткові накладні та приймаючи товар покупець погоджується, що поставка відбулася за узгодженими сторонами цінами (п. 3.1.-3.4.)

Відповідно до пункту 3.1. договору сторони погодили, що загальна сума договору визначається виходячи з цін на товар, асортименту та загальної кількості товару, що поставляється.

Оплата товару здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту передачі товару покупцю (п. 7.1. договору).

Також сторони п. 9.3. погодили, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу, та 15 % річних у випадку прострочення оплати поставленого товару на 10 (десять) і більше днів.

На виконання умов договору продавець у період з вересня по жовтень 2010 року передав у власність покупцю алкогольні вироби, що підтверджується долученими до позовної заяви накладними, а саме:

-видаткова накладна № 8619 від 29 вересня 2010 року на суму 114021,60 грн.,

-видаткова накладна № 8621 від 29 вересня 2010 року на суму 45338,28 грн.,

-видаткова накладна № 8764 від 30 вересня 2010 року на суму 21319,20 грн.

-видаткова накладна № 9246 від 14 жовтня 2010 року на суму 8028,00 грн.

Факт отримання товару покупцем підтверджено підписами відповідача та його печаткою на зазначених накладних. Також постачання підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв відповідно: серії 01 ААБ3 № 071888 від 29 вересня 2010 року, серії 01 ААБ3 № 071890 від 29 вересня 2010 року, серії 01 ААБЖ від 30 вересня 2010 року та серії 01 ААБЖ № 6448254 від 14 жовтня 2010 року.

Отже у матеріалах справи наявні відомості про отримання ФОП ОСОБА_1 від ТОВ «Атлантіс»товару на загальну суму 188707,08 грн. грн.

Зауважень зі сторони покупця стосовно якості та кількості поставленого товару заявлено не було. Свої зобовязання по виконанню спірного договору продавцем виконані в повному обсязі.

Оскільки покупець свої зобовязання по оплаті отриманого товару на визначених договором умовах взагалі не виконував, 20 листопада 2010 року постачальник направив на його адресу претензію № 1451 з вимогами про оплату суми боргу у розмірі 188707,08 грн., пені у сумі 3107,36 грн. та 3040,47 грн. 15 % річних.

Відповідач отримав зазначену претензію 25 листопада 2010 року, однак вона була залишена ним без задоволення.

19 січня 2011 року сторонами були підписані накладні на повернення частини товару на суму 29040,42 грн., а саме: № 89179 на суму 14294,04 грн., № 89178 на суму 321,12 грн. та № 89181 на суму 14425,26 грн. (а.с. 99-101).

Також 7 лютого 2011 року сторони підписали акт звірки розрахунків, згідно даних якого заборгованість відповідача становить 159666,66 грн., які не були оплачені.

З огляду на зазначене продавець вимушений був звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з покупця 159683,22 грн. основного боргу, 7786,92 грн. пені, 7619,28 грн. 15 % річних, обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.ст. 509, 525, 526, 610, 611, 612, 625 ЦК України, 173, 193 ГК України.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс», виходячи з наступного:

- відповідно до статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно правил частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки матеріалами справи підтверджується наявність основного боргу відповідача перед позивачем у сумі 159666,66 грн. (188707,08 грн./сума отриманого за наявними в матеріалах справи видатковими накладними товару/ 29040,42 грн. /сума повернутого за накладними на повернення товару/=159666,66 грн. решта боргу), то позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню у розмірі 159666,66 грн.

Статтями 230-231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Заявлений до стягнення розмір пені у сумі 7786,92 грн. здійснений позивачем на підставі умов п.9.3. договору з урахуванням з урахуванням положення ч.6 ст. 232 ГК України (не більше 180 днів) є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, у звязку з чим позовні вимоги про стягнення 7619,28 грн. 15 % річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати у справі пропорційно задоволеним позовним вимогам покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємства ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс»(юр. адреса 52500, Дніпропетровська область, м. Синельниково, вул. Космічна, 1; місцезнаходження м. Одеса, вул. Просьолочна, 10, код 30012937):

-159666 (сто пятдесят девять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 66 коп. основного боргу,

-7786 (сім тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 92 коп. пені,

-7619 (сім тисяч шістсот девятнадцять) грн. 28 коп. 15 % річних,

-1750 (одну тисячу сімсот пятдесят) грн. 72 коп. державного мита,

-235 (двісті тридцять пять) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 15 квітня 2011 року

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Петренко Н.Д.