Рішення № 15100563, 22.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2011 р. Справа № 17/031-11

За позовом Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 158987,15грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від прокуратури не зявилися;

від позивача Сіра Л.М. (дов. № 38/09-26 від 15.12.2010р.);

Крикунов О.В. (дов. № 563/01-03 від 08.04.2011р.);

від відповідача ОСОБА_1

Обставини справи:

Васильківський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області (далі позивач) звернувся з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 158987,15грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за типовими договорами оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади № 183 від 02.01.2008р. та 02.01.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.03.2011р. порушено провадження у справі № 17/031-11, розгляд справи призначено на 11.04.2011р.

В судовому засіданні 11.04.2011р. представником позивача, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подано уточнення позовних вимог № 510/01-03 від 04.04.2011р. (а.с. 52-53), згідно якого останній просив суд стягнути з відповідача 313719,67грн. заборгованості, з яких: 170837,07грн. основного боргу та 142882,60грн. пені, яке прийнято судом.

В судовому засіданні 11.04.2011р. оголошено перерву до 22.04.2011р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 28.03.2011р. та 11.04.2011р. розгляду справи відкладено на 11.04.2011р. та 22.04.2011р.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Згідно п. 3 розяснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” № 02-5/611 від 23.08.1994р. умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В судовому засіданні 22.04.2011р. суд, розглянувши клопотання прокурора про накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача та його майно в межах позовних вимог, вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки заявником не доведено суду наявності підстав для застосування таких заходів.

У судовому засіданні 22.04.2011р. відповідачем подано клопотання про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені (а.с. 60), яке прийнято судом.

В судовому засіданні 22.04.2011р. представники позивача підтримали позов у повному обсязі з урахуванням уточнення позовних вимог № 510/01-03 від 04.04.2011р. (а.с. 52-53) та уточнення періодів нарахування пені (а.с. 59).

У судовому засіданні 22.04.2011р. відповідач визнав наявний у нього основний борг у сумі 170837,07грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2008р. між Управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено типовий договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади № 183, за умовами якого орендодавець зобовязався на підставі рішення Васильківської міської ради № 05.14-28 від 07.03.2008р. передати орендарю в оренду нежиле приміщення, будівлю, споруду (обєкт оренди), за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., вул. Фрунзе, буд. 52 для громадського харчування без реалізації горілчаних виробів, а орендар прийняти зазначене майно та своєчасно сплачувати орендні платежі.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору обєктом оренди є: нежиле приміщення загальною площею 519,5 м2, згідно викопіювання з поверхового плану, що складає невідємну частину договору (додаток № 1), - устаткування, інвентар та інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невідємною частиною договору (додаток № 4). Вартість обєкта оренди згідно із затвердженим звітом про експертну (незалежну) оцінку станом на 31.12.2006р. становить 810517грн. без ПДВ.

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.5., 3.6. договору за користування обєктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Васильківської міської ради № 04-05-п/ч від 23.06.2006р. та рішенням Васильківської міської ради № 08.18-17-У від 06.04.2007р., місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невідємною частиною договору (додаток № 3), на дату підписання договору становить 5073,15грн. з ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні обєкта оренди орендодавцеві. Орендна плата сплачуються орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Договір вступає в силу з моменту з моменту підписання його сторонами і діє з 02 січня 2008р. до 01 січня 2009р. (п. 9.1. договору).

02.01.2009р. між Управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено типовий договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади № 183, за умовами якого орендодавець зобовязався на підставі рішення Васильківської міської ради № 04.14-38-У від 23.12.2008р. передати орендарю в оренду нежиле приміщення, будівлю, споруду (обєкт оренди), за адресою: вул. Фрунзе, буд. 52 для громадського харчування без реалізації горілчаних виробів, а орендар прийняти зазначене майно та своєчасно сплачувати орендні платежі.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору від 02.01.2009р. обєктом оренди є: нежиле приміщення загальною площею 519,5 м2, згідно викопіювання з поверхового плану, що складає невідємну частину договору (додаток № 1), - устаткування, інвентар та інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невідємною частиною договору. (додаток № 4). Вартість обєкта оренди згідно із затвердженим звітом про експертну (незалежну) оцінку станом на 31.12.2006р. становить 810517грн. без ПДВ.

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.5., 3.6. договору від 02.01.2009р. за користування обєктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Васильківської міської ради № 04-05-п/ч від 23.06.2006р. та рішенням Васильківської міської ради № 08.18-17-У від 06.04.2007р., місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невідємною частиною договору (додаток № 3), на дату підписання договору становить 6205,01грн. з ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні обєкта оренди орендодавцеві. Орендна плата сплачуються орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Договір вступає в силу з моменту з моменту підписання його сторонами і діє з 02 січня 2009р. до 01 січня 2010р. (п. 9.1. договору від 02.01.2009р.).

Суд встановив, що типовий договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади № 183 02.01.2009р. був неодноразово продовженим сторонами на новий строк і на тих самих умовах, у звязку відсутністю заяви однієї із сторін про припинення дії або зміни умов договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця.

02.01.2009р. на виконання типового договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади № 183 02.01.2009р. позивач передав відповідачу у строкове платне користування орендоване майно, що підтверджується актом прийому-передачі в оренду обєкта комунальної власності від 02.01.2009р. (а.с. 19), підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

Суд встановив, що за період з січня 2008р. по квітень 2011р. позивачем надано відповідачу послуги з оренди за типовими договорами оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади № 183 від 02.01.2008р. та 02.01.2009р. на загальну суму 209 524,11грн.

Як вбачається з уточненого розрахунку суми заборгованості (а.с. 54) та пояснень сторін, відповідач за отримані за період з 2008р. по квітень 2011р. послуги з оренди приміщення розрахувався частково на суму 38687,04грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 170837,07грн. (209524,11грн. 38687,04грн.).

Предметом позову, з урахуванням уточнення позовних вимог № 510/01-03 від 04.04.2011р. (а.с. 52-53), є вимога про стягнення 313719,67грн. заборгованості, з яких: 170837,07грн. основного боргу та 142882,60грн. пені.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач на виконання п. 1.1 типового договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади № 183 від 02.01.2008р. та п. 1.1. типового договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади № 183 від 02.01.2009р. позивач за період з січня 2008р. по квітень 2011р. надав відповідачу послуги з оренди за типовими договорами оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади № 183 від 02.01.2008р. та від 02.01.2009р. на загальну суму 209 524,11грн.; відповідач, в порушення п. 3.6. типового договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади № 183 від 02.01.2008р. та п. 3.6. типового договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади № 183 від 02.01.2009р., за отримані від позивача згідно вищевказаних договорів орендні послуги розрахувався частково на суму 38687,04грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 170837,07грн. (209524,11грн. 38687,04грн.).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога прокуратури про стягнення з відповідача 170837,07грн. основного боргу підлягає задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за типовими договорами оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади № 183 від 02.01.2008р. та від 02.01.2009р., позивачем за період з 10.10.2010р. по 22.04.2011р. (уточнення періоду нарахування пені, а.с. 59) нарахована пеня в сумі 142882,60грн.

У судовому засіданні 22.04.2011р. відповідачем подано клопотання про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені (а.с. 60), яке прийнято судом.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 6.2. типових договорів оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади № 183 від 02.01.2008р. та від 02.01.2009р. сторонами погоджено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Частиною другою ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; 3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу); 4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу); 5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу); 6) у звязку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу); 7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу).

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищезазначене, заяву відповідача про застосування строків позовної давності до пені (а.с. 60), вимоги ч. 2 ст. 258 ЦК України, суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ, а період нарахування пені - з наступного дня, коли зобовязання мало бути виконано (11.10.2010р.) до 22.04.2011р. (кінцеву дату, вказану позивачем в поданому розрахунку). Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 11.10.2010р. по 22.04.2011р. загалом становить 12236,06грн., зокрема: 11391,17грн. за період з 11.10.2010р. по 10.04.2011р.; 266,50грн. за період з 11.11.2010р. по 22.04.2011р.; 220,18грн. за період з 11.12.2010р. по 22.04.2011р.; 168,11грн. за період з 11.01.2011р. по 22.04.2011р.; 117,95грн. за період з 11.02.2011р. по 22.04.2011р.; 72,15грн. за період з 10.03.2011р. по 22.04.2011р. Відтак, вимога про стягнення 142882,60грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 12236,06грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 170837,07грн. основного боргу та 12236,06грн. пені є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що державне мито, від сплати якого позивач звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Аналогічне положення міститься в п. 6.6. Розяснення президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/78 від 04.03.1998р., яким передбачено, що у разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.

Враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати державного мита згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (08600, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області (08600, Київська область, Васильківський р-н., м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 2; код ЄДРПОУ 25823914) 170 837 (сто сімдесят тисяч вісімсот тридцять сім гривень) 07 коп. основного боргу та 12236 (дванадцять тисяч двісті тридцять шість гривень) 06 коп. пені.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (08600, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України 1 830 (одну тисячу вісімсот тридцять гривень) 73 коп. державного мита та 137 (сто тридцять сім гривень) 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 26.04.2011р.