Рішення № 15100521, 12.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2011 р. Справа № 10/116-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/116-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «ВК Система», м. Васильків

до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс», м. Бровари

про стягнення 141822,32 грн.

Представники:

від позивача: Шабельник В.В. - довіреність б/н від 05.04.2011 р.;

від відповідача: Півень О.О. - довіреність б/н від 14.07.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія «ВК Система»(далі -позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс»(далі - відповідач) про стягнення 141822,32 грн. заборгованості за товар отриманий на підставі Договору поставки № 1/2008 від 25.03.2008 р.

Ухвалою суду від 28.05.2010 р. порушено провадження у справі № 10/116-10 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 22.06.2010 р. представником позивача частково були надані документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на відсутність заборгованості за Договором поставки № 1/2008 від 25.03.2008 р., проте письмовий відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав.

Ухвалою від 22.06.2010 р. суд відклав розгляд справи, у зв’язку з неподанням витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів у справі.

08.07.2010 р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшли заперечення проти позову, підтримані останнім в судовому засіданні 13.07.2011 р., в яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючи на відсутність перед позивачем заявленої до стягнення суми заборгованості.

Присутнім в судовому засіданні 13.07.2010 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Крім того, сторони, керуючись вимогами ч. 4 ст. 69 ГПК України, звернулись до суду з клопотанням про продовження строку вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошено перерву до 22.07.2010 р., з метою надання сторонами додаткових доказів у справі.

В судовому засіданні 22.07.2010 р. сторони надали витребувані судом документи. При цьому, представник відповідача заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи з метою надання йому можливості ознайомитись з поданими представником позивача документами.

На підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 27.07.2010р.

В судовому засіданні 27.07.2010 р. представником відповідача надано суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки не всі надані суду видаткові накладні на отримання товару містять справжній підпис співробітників відповідача, які вказані в накладних, як отримувачі товару. При цьому, представник відповідача зазначив, що у разі призначення експертизи відповідач готовий нести витрати по її оплаті.

Представник позивача проти призначення експертизи заперечив, посилаючись на те, що відповідач навмисно затягує розгляд справи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про призначення експертизи, задовольнив його, оскільки видаткові накладні, які оспорює відповідач, є підставою виникнення заборгованості та впливають на суму позовних вимог взагалі.

Відповідно до ст.ст. 41, 69 ГПК України, ухвалою від 27.07.2010 р., судом продовжено строк вирішення спору у справі, призначено судову почеркознавчу експертизу проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, для роз’яснення судовим експертам питань:

- Чи виконано підпис від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс»Цимбалюком Володимиром Павловичема на наступних видаткових накладних: № 9 від 23.07.2008р., № РН-0000009 від 07.01.2008р., № РН-0000011 від 11.08.2008р., № РН-0000002 від 21.01.2009р. та на Акті прийому-передачі від 02.07.2008р.?

- Чи виконано підпис від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс»Радкевичем Сергієм Миколайовичем на наступних видаткових накладних: № РН-0000016 від 01.10.2008р., № РН-0000020 від 24.10.2008р., № РН-0000019 від 24.10.2008р., № РН-0000022 від 04.11.2008р., № РН-0000026 від 02.12.2008р.?, а провадження у справі № 10/116-10, до отримання господарським судом висновку експерта, на підставі ч. 2 ст. 79 ГПК України, зупинено.

Крім того, 27.07.2010 р., на підставі ст. 38 ГПК України, судом надіслано запит до об’єднаних державних податкових інспекцій Васильківського та Броварського районів про надання інформації стосовно відображення сторонами в бухгалтерському обліку господарських операцій щодо поставки/отримання товарів, на підставі Договору поставки № 1/2008 від 25.03.2008 р.

Згідно з супровідним листом № 10/116-10 від 17.08.2010 р., матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія «ВК Система»до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс»направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, для проведення по ній судової почеркознавчої експертизи.

01.02.2011 р. до господарського суду Київської області з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 10/116-10 разом із висновком № 6974/10-11 від 29.12.2010 р.

Ухвалою від 07.02.2011 р., відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України, суд поновив провадження у справі № 10/116-10, оскільки обставини, що зумовили його зупинення, усунуті та призначив розгляд справи на 22.02.2011 р.

Ухвалою від 22.02.2011 р на підставі ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні оголошено перерву до 01.03.2011 р., оскільки сторонами заявлені усні клопотання про витребування додаткових доказів та відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте 28.02.2011 р. від позивача надійшла телеграма, в якій останній просить суд витребувати у Броварській та Васильківський ОДПІ акти проведення перевірок підприємств позивача та відповідача.

За таких обставин, ухвалою від 01.03.2011 р., розгляд справи був відкладений, а судом на підставі ст. 38 ГПК України, на адреси Васильківської та Броварської ОДПІ направлені запити з проханням, у разі проведення на підприємствах позивача та відповідача перевірки стосовно відображення сторонами в бухгалтерському обліку господарських операцій щодо поставки/отримання товарів, на підставі Договору поставки № 1/2008 від 25.03.2008 р., повідомити її результати, а у разі не проведення такої, провести її у встановленому законом порядку та повідомити про її результати.

В судовому засіданні 29.03.2011 р., судом долучено до матеріалів справи надані представниками сторін додаткові докази, а в судовому засіданні оголошено перерву до 12.04.2011 р., про що належним чином повідомлено представників сторін.

04.04.2011 р. через загальний відділ господарського суду надійшов Акт № 1465/23-112/35511869 від 13.05.2010 р. Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції, з відповідною проведеною перевіркою щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків.

Присутніми в судовому засіданні 12.04.2011 р. представниками сторін підтримані свої вимоги та заперечення.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2008 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір № 1/2008 відповідно до умов п. 1.1 якого покупець доручає, а продавець бере на себе зобов’язання поставити та передати у власність покупця запасні частини (товар) згідно з Додатком № 1 до договору.

Умовами п. 3.1 договору між сторонами погоджено, що приймання-передача товару, що поставляється здійснюється на складі покупця, про що сторони складають акт прийому-передачі товару у двох примірниках по одному для кожної із сторін.

Між сторонам у справі підписаний Додаток № 1 до договору «Специфікація товарів», яким погоджено найменування товару, його кількість, ціна одиниці товару та загальна вартість товару, що поставляється.

Так, на виконання умов договору, позивачем, в період з 06.05.2008 р. по 21.01.2009 р., згідно з видатковими накладними № 1 від 06.05.2008 р. на суму 841,960,80 грн., № 2 від 20.05.2008 р. - 544800,00 грн., № 4 від 04.06.2008 р. - 174556,98 грн., № 6 від 05.06.2008 р. - 490892,46 грн., № 9/10 від 23.07.2008 р. - 538918,80 грн., № РН-0000009 від 07.08.2008 р., - 562304,40 грн., № РН-0000011 від 11.08.2008 р. - 33197,76 грн., № РН-0000016 від 01.10.2008 р. - 190317,84 грн., № РН-0000019 від 02.10.2008 р. - 186458,16 грн., № РН-0000020 від 24.10.2008 р. - 61363,20 грн., № РН-0000022 від 04.11.2008 р. - 30681,60 грн., № РН-0000026 від 02.12.2008 р. - 33749,76 грн., № РН-0000002 від 21.01.2009 р. - 121569,60 грн. поставлено, а відповідачем прийнято товар, всього на загальну суму 3810771,36 грн.

Зазначені накладні містять підписи представників позивача та відповідача.

Для отримання товару відповідачем видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей на ім’я Радкевича Сергія Миколайовича, Цимбалюка Володимира Павловича та Калини Володимира Едуардовича, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 6.1 договору покупець протягом 30 банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі товарів сплачує вартість товарів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. При цьому, умовами п. 5.1.5 договору покупець взяв на себе обов’язок, у строки, встановлені п. 6.1 договору, здійснити оплату товару.

Проте, порушуючи умови договору, відповідач лише частково здійснив оплату поставленого позивачем товару, про що свідчать додані до матеріалів справи платіжні доручення № 311 від 06.02.2009 р. на суму 100000,00 грн., № 270 від 22.01.2009 р. - 22000,00 грн., № 201 від 22.12.2008 р. -100000,00 грн., № 120 від 10.11.2008 р. - 70000,00 грн., № 53 від 26.09.2008 р. - 190317,84 грн., № 1 від 26.09.2008 р. - 164349,96 грн., № 481 від 11.09.2008 р. - 150000,00 грн., № 430 від 15.08.2008 р. - 281152,20 грн., № 381 від 24.07.2008 р. - 220000,00 грн., № 341 від 26.06.2008 р. - 300000,00 грн., № 337 від 25.06.2008 р. - 200000,00 грн., № 318 від 09.06.2008 р. - 294800,00 грн., № 317 від 06.06.2008 р. - 250000,00 грн., № 261 від 16.05.2008 р. - 841960,80 грн., № 379 від 23.07.2008 р. - 220000,00 грн., № 384 від 25.07.2008 р. - 264368,24 грн., всього на загальну суму 3668949,04 грн., залишок вартості товару у сумі 141822,32 грн. залишений відповідачем не сплачений.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що сальдо на користь позивача станом на 31.03.2009 р. становить 141822,32 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

08.07.2010 р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшли заперечення проти позову, в яких останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність перед позивачем заявленої до стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 3 Закону України «Про судову експертизу»передбачено, що судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об’єктивності і повноти дослідження.

В рамках проведеної судово-почеркознавчої експертизи № 6974/10-11 було встановлено, що: у наданих для дослідження видаткових накладних № 9 від 23.07.2008 р., акті прийому передачі від 23.07.2008 р., видаткових накладних № РН-0000022 від 04.11.2008 р., № РН-0000026 від 02.12.2008 р. підписи виконані саме Цимбалюком Володимиром Павловичем та Радкевичем Сергієм Миколайовичем, а у видаткових накладних № РН-0000002 від 21.01.2009 р. № РН-0000009 від 07.08.2008 р., № РН-0000011 від 11.08.2008 р., № РН-0000016 від 01.10.2008 р., № РН-0000019 від 02.10.2008 р. підписи виконані не Цимбалюком Володимиром Павловичем та Радкевичем Сергієм Миколайовичем. Крім того, з наданої для дослідження видаткової накладної № РН-0000020 від 24.10.2008 р. експертом не виявилось можливим встановити чи виконано підпис Радкевичем Сергієм Миколайовичем або іншою особою.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами встановленими ст. 43 цього Кодексу.

Згідно з ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Статтями 237, 246 Цивільного кодексу України встановлено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів (типова форма № М-2).

Судом встановлено, що підписання спірних накладних з боку відповідача було здійснено саме представниками останнього Цимбалюком Володимиром Павловивичем та Радкевичем Сергієм Миколайовичем, які діяли на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (форма № М-2), копії яких наявні в матеріалах справи, та які видані відповідачем відповідно до кожної з вищезазначених накладних.

Крім того, з наданих суду довіреностей вбачається, що вони містять відтиск печатки юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс».

Відповідно до п. 3.2.6 Інстукції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів - підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Відповідно до п. 3.4.1 Інструкції, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. При зміні керівника печатки і штампи передаються новопризначеному керівнику за актом. Керівники підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємницької діяльності, інших організаційних форм підприємництва, діяльність яких передбачена чинним законодавством України, у разі потреби можуть своїм наказом покласти відповідальність за зберігання і користування печатками і штампами на одного з безпосередньо підлеглих їм працівників. Обов'язковому обліку підлягають печатки і штампи з повним найменуванням організацій. Порядок обліку, зберігання і використання інших видів печаток, штампів визначається відповідними відомчими інструкціями. Облік печаток і штампів ведеться в журналі обліку та видачі печаток і штампів. Журнал обліку печаток і штампів включається до номенклатури справ, його аркуші нумеруються, прошиваються і опечатуються.

Перевірка наявності печаток і штампів здійснюється щорічно комісією, призначеною наказом керівника організації. Про перевірки наявності печаток і штампів робляться відмітки в журналі обліку та видачі печаток і штампів після останнього запису. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації.

Отже, видаючи довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей повноважним на вчинення таких дій особам, керівник підприємства - відповідача повинен бути повідомлений на який документ ставиться відбиток печатки юридичної особи та для виконання якої дії за ними. Доказів передання печатки інший особі, порушень використання печатки чи наказів на призначення відповідальних осіб щодо її зберігання суду не надано.

Відповідно до ст. 239 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Оскільки доказів скасування або визнання недійсними вищезазначених довіреностей суду не надано, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань відповідача на підписання спірних накладних з боку покупця не уповноваженою на це особою.

При цьому матеріальну відповідальність за вчинення дій на отримання товару за довіреністю має нести особа, на яку товариством покладений обов’язок щодо вчинення таких дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Приписами статті 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу, в письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, тобто правочинів, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Крім того, з метою встановлення фактичних обставин справи, судом на адресу Васильківської та Броварської ОДПІ Київської області направлялись запити із проханням проведення зустрічних перевірок на підприємствах позивача та відповідача щодо відображення ними в бухгалтерських даних, врахування у поданих звітах, деклараціях, податкових накладних господарських операцій, щодо поставки товарів за Договором № 1/2008 від 25.03.2008 р. на підставі вищезазначених накладних.

04.04.2011 р. на адресу суду надійшов Акт № 1465/23-112/35511869 від 13.05.2010 р. Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про результати документальної нев’їздної/позапланової перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником пощадків.

Проведеною перевіркою встановлено, що згідно з Договором № 1/2008 від 25.03.2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю «ВК Система»було реалізовано запасні частини товариству з обмеженою відповідальністю «НВК Техімпекс», на що виписані наступні податкові накладні:

- № 2 від 20.05.2008 р. на суму 544800,00 грн., в т.ч. ПДВ 90800,00 грн.;

- № 1 від 06.05.2008 р. на суму 841960,80 грн., в т.ч. ПДВ 140326,80 грн.;

- № 4 від 04.06.2008 р. на суму 174556,84 грн., в т.ч. ПДВ 29092,83 грн.;

- № 6 від 05.06.2008 р. на суму 490892,46 грн., в т.ч. ПДВ 81815,41 грн.;

- № 9/10 від 23.07.2008 р. на суму 538918,80 грн., в т.ч. ПДВ 89819,80 грн.;

- № 9 від 07.08.2008 р. на суму 562304,40 грн., в т.ч. ПДВ 93717,40 грн.;

- № 11 від 11.08.2008 р. на суму 33137,76 грн., в т.ч. ПДВ 5532,96 грн.;

- № 16 від 26.09.2008 р. на суму 190317,84 грн., в т.ч. ПДВ 31719,64 грн.;

- № 19 від 02.10.2008 р. на суму 186458,16 грн., в т.ч. ПДВ 31076,36 грн.;

- № 22 від 04.11.2008 р. на суму 30681,60 грн., в т.ч. ПДВ 5113,60 грн.;

- № 26 від 02.12.2008 р. на суму 33749,76 грн., в т.ч. ПДВ 5624,96 грн.;

- № 1 від 21.01.2009 р. на суму 121569,60 грн., в т.ч. ПДВ 20261,60 грн.;

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов’язань відповідного періоду, відображених у реєстрах виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку до податкової декларації з податку на додану вартість та даними декларації з ПДВ за травень - грудень 2008 р., січень 2009 р.

Перевіркою встановлено, що реалізовану продукцію на одержання цінностей від позивача одержували за довіреностями:

- серії ЯЗШ № 942886 від 20.05.2008 р. Калина Володимир Едуардович;

- серії ЯЗШ № 942880 від 06.05.2008 р. Калина Володимир Едуардович;

- серії ЯЗШ № 942892 від 26.05.2008 р. Калина Володимир Едуардович;

- від 05.06.2008 р. Цимбалюк Володимир Павлович;

- від 07.07.2008 р. Цимбалюк Володимир Павлович;

- серії ЯНГ № 805863 від 07.08.2008 р. Цимбалюк Володимир Павлович;

- серії ЯНГ № 805883 від 01.10.2008 р. Радкевич Сергій Миколайович;

- серії ЯЗШ № 942923 від 02.11.2008 р. Радкевич Сергій Миколайович;

- серії ЯПП № 465906 від 22.01.2009 р. Цимбалюк Володимир Павлович.

В ході перевірки встановлено, що позивачем в жовтні 2008 р. відвантажено відповідачу на підставі видаткової накладної № РН-0000020 від 24.10.2008 р. товар на суму 61363,20 грн., про що останнім виписана податкова накладна № 20 від 03.11.2008 р. на суму 61363,20 грн., в т.ч. ПДВ 10227,20 грн., а для отримання товару відповідачем видана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей на ім’я Радкевича Сергія Миколайовича. Сума податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включена до реєстру виданих податкових накладних та до податкового зобов’язання за листопад 2008 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, відповідачем належними та допустимими засобами доказування не доведено факту не одержання товару, поставлено позивачем згідно з умовами Договору № 1/2008 від 25.03.2008 р. на підставі перелічених видаткових накладних.

Крім того, на запит суду, Броварською ОДПІ у Київській області не надано результатів проведення перевірки щодо відображення здійснення господарських операцій на підприємстві відповідача, а отже доказів щодо неотримання останнім товару відсутні.

Таким, чином суд приходить до висновку, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 141822,32 грн., яка підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс»(07400, Київська область, м. Брвоари, вул. Незалежності, 14; код ЄДРПОУ 32499006) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «ВК Система»(08600, Київська область, м. Васильків, вул. Тракторна, 9-В; код ЄДРПОУ 35511869) 141822,32 грн. заборгованості, а також судові витрати: 1418,22 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов

Повне рішення складено - 18.04.2011 р.