Рішення № 15100477, 13.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/7813.04.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ріордан»

ДоДочірнього підприємства «Маркет Плазо»

Простягнення 30656,56 грн.

Суддя СтанікС.Р.

Представники сторін: від позивачаСтаровойтенко І.А. –представник за довіреністю; від відповідачане з’явився У судовому засіданні 13.04.2011 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 30656,56 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –306,56 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу –236 грн., зазначені вимоги викладені позивачем у прохальній частині позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2011 р. було порушено провадження у справі № 47/78 та розгляд справи було призначено 10.03.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 р. розгляд справи було відкладено на 05.04.2011 р., а ухвалою від 05.04.2011 –до 13.04.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 13.04.2011 заявлені у позові вимоги підтримав у повному обсязі. просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору поставки № 91 від 01.01.2008 не було здійснено оплату за поставлену продукцію згідно накладних загалом на суму 30656,56 грн.

Відповідач в судове засідання 13.04.2011р. представників не направив, але в минулому судовому засіданні представником відповідача були надані пояснення по суті спору, а також письмовий відзив на позов, в якому відповідач проти заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»не підтверджено первинними бухгалтерськими документами наявність у відповідача непогашеної заборгованості в сумі 30656,56 грн. по договору поставки № 91 від 01.01.2008.

Таким чином, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 р. між позивачем –ТОВ «Ріордан», як продавцем, та відповідачем –ДП«Маркет Плазо», як покупцем, було укладено договір поставки №91 (далі –договір № 91 від 01.01.2008), який підписано представниками покупця та продавця і посвідчено печатками обох сторін.

Умовами договору № 91 від 01.01.2008 сторони погодили, що постачальник зобов’язується поставити покупцю товари в його власність, а покупець прийняти і сплатити їх вартість згідно специфікації (накладних), узгоджених по асортименту, цінам та кількості, які є невід’ємною частиною даного договору, на умовах, що викладені в даному договорі (п. 1.1), товар постачається постачальником у відповідності з замовленнями покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні (п. 3.1.), пунктом поставки товару за договором є склад покупця (п. 3.4), замовлення можуть надаватися письмово, по факсу, електронній пошті або інший формі, прийнятній для сторін, при цьому кожне замовлення оформляється окремою накладною (п. 3.2.), обсяги та асортимент можуть змінюватись шляхом внесення змін чи доповнень до замовлення в порядку визначеному договором (п. 3.3.), при поставці товару, постачальник разом з товаром надає покупцю оформлені згідно законодавства – накладну на товар, товарно-транспортну накладну, податкову накладну та інші необхідні документи (п. 3.6.), прийом товарів по кількості та якості здійснюється на складі покупця у порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 5.2.), оплата за товар здійснюється в гривні шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 30 днів (п. 7.4).

Відповідно до видаткових накладних за 2008 рік, копії яких наявні в матеріалах справи, на 186 (сто вісімдесят шість) аркушах, позивач згідно умов договору № 91 від 01.01.2008 передав, а відповідач прийняв у власність товари на загальну суму 152199,87 грн.

Відповідно до виписок з банківського рахунку позивача, копії яких наявні в матеріалах справи на 77 (сімдесяти семи) аркушах, відповідач частково оплатив товар перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 121543,31 (сто двадцять одну тисячу п’ятсот сорок три) грн. 31 коп., при цьому залишився неоплачений товар на загальну суму (152199,87 грн. - 121543,31 грн.) 30656,56 (тридцяти тисяч шістсот п’ятдесят шість) грн. 56 коп.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується також підписаним представниками сторін Акту звірки розрахунків за період з 01.01.2008р. 28.02.2009р. Зазначеним вище Актом звірки розрахунків відповідач станом на дату його підписання підтвердив наявну непогашену заборгованість перед позивачем в розмірі 30656,56 (тридцяти тисяч шістсот п’ятдесят шість) грн. 56 коп.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як продавець умови договору № 91 від 01.01.2008 виконав належним чином, а саме: ним було поставлено товари згідно видаткових накладних, які відповідачем було прийнято в особі уповноважених представників згідно довіреностей, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач, всупереч умов договору № 91 від 01.01.2008 року, після реалізації товару протягом 30 (тридцяти) днів не здійснив оплату у повному обсязі отриманого товару, а лише перерахував на користь позивача 121543,31 грн., заборгованість в сумі 30656,56 грн. (152199,87 грн. –121543,31 грн.) погашена відповідачем не була, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору не надано.

Посилання відповідача у відзиві на те, що позивачем згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»не підтверджено первинними бухгалтерськими документами наявність у відповідача непогашеної заборгованості в сумі 30656,56 грн. по договору поставки № 91 від 01.01.2008 –судом відхиляється як необґрунтоване та таке, що спростовується матеріалами справи, зокрема наявними у справі належним чином засвідченими копіями на 186 аркушах на загальну суму 152199,87 грн. видаткових накладних за 2008 рік, які згідно статті 9 зазначеного вище Закону є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій і які складені під час здійснення господарських операцій за ними.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору купівлі № 91 від 01.01.2008 існує непогашена заборгованість в сумі 30656,56 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений позивачем, але не оплачений у повному обсязі відповідачем товар - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 30656,56 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Маркет Плазо» (код ЄДРПОУ 32251573, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 57) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріордан» (код ЄДРПОУ 34211527, місцезнаходження: 95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 23, к. 14) суму боргу - 30656 (тридцять тисяч шістсот п’ятдесят шість) грн. 56 коп., 306 (триста шість) грн. 57 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення –22.04.2011