Рішення № 15099703, 19.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.11 Справа № 3/5009/1023/11

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Приватного підприємства “Анжеліка-2004”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Елітстройсервіс”, м. Запоріжжя

про стягнення боргу в сумі 11 274, 65 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: Причиненко В.Є., директор, посвідчення № 1 від 23.01.2006р.

від відповідача: не зявився

ПП “Анжеліка-2004” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “Елітстройсервіс” про стягнення заборгованості в сумі 11 274,65 грн. за договором субпідряду № 12 від 25.04.2008р. Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 02.03.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 509, 526 ЦК України, ст. 44, 49 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.03.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/1023/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 14.03.2011р. о 14 годині 30 хвилин.

Ухвалою від 14.03.2011р. розгляд справи був відкладений на 30.03.2011р. об 11 годині 30 хвилин.

Ухвалою суду від 30.03.2011р. виправлено описку, допущену в ухвалах господарського суду Запорізької області від 03.03.2011р. про порушення провадження у справі № 3/5009/1023/11 та про відкладення розгляду справи № 3/5009/1023/11 від 14.03.2011р., зазначивши правильне найменування відповідача як: ТОВ “Елітстройсервіс”.

Ухвалою суду від 30.03.2011р. розгляд справи був відкладений на 19.04.2011р. об 11 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 19.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 21.04.2011р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві від 21.02.2011р., та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за виконання підрядних робіт з ремонту будівель та споруд в сумі 11 274,65 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме: 113,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 500,00 грн. витрат на допомогу адвоката.

Зокрема зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір субпідряду № 12 від 20.04.2008р., за умовами якого ПП “Анжеліка-2004” зобовязувалося виконати роботи по капітальному та поточному ремонту будівель та споруд на території Замовника ВАТ “Дніпроспецсталь”. ЦРМО. Кімнаті приймання їжі.

Згідно п. 3.1 Договору, здача-приймання виконаних робіт здійснюється згідно акту приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3в).

ПП “Анжеліка-2004” виконало умови договору на загальну суму 17 841,86 грн., що підтверджується актом № 60-08с приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008р.

Згідно п. 2.5 Договору субпідряду, за згодою сторін до початку робіт Генпідрядник перераховує Субпідряднику аванс в розмірі 50% від вартості матеріалів поетапно, в строк не пізніше 10 банківських днів до початку виконання кожного етапу робіт, згідно з календарним планом виконання робіт (Додаток № 1).

Відповідно до п. 2.6 Договору субпідряду, оплата виконаних будівельно-монтажних робіт виконується зі строком погашення не менш ніж за 90 днів, відповідно до акту приймання виконаних робіт (т.форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (т.форма № КБ-3в) із врахуванням перерахованого авансу.

Однак, відповідач свої зобовязання не виконав та не сплатив кошти за виконані роботи, що призвело до порушенню договірних зобовязань.

14.08.2009р. сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків на загальну суму 11 274,65 грн., який також скріплений печатками обох сторін.

Отже, з підписанням даного акту звірки взаємних розрахунків відповідач фактично визнав заборгованість перед позивачем.

Позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії з вимогою сплатити заборгованість відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 14.08.2009р. в сумі 11 274,65 грн., а саме: № 18 від 28.09.2009р., № 25 від 11.11.2009р., № 29 від 25.12.2009р., № 18 від 28.09.2009р.

Предявлені претензії відповідачем залишені без розгляду.

На підставі викладеного представник позивача просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не зявився.

Відповідно до частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Частиною 6 цієї статті передбачено, що фізична особа може мати кілька місць проживання.

Водночас громадянин визнається субєктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Господарського кодексу України та Розділу 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Таким чином місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як субєкта господарювання.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача, господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали від 03.03.2011р. про порушення провадження у справі № 3/5009/1023/11, копії ухвал від 14.03.2011р. і 30.03.2011р. про відкладення розгляду цієї справи та копія ухвали про виправлення описки від 30.03.2011р., направлені відповідачу рекомендованим листом за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві, повернулися до канцелярії господарського суду за закінченням терміну зберігання.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно довідки головного управління статистики у Запорізькій області № 15-09/1348 станом на 24.03.2011р., місцезнаходженням відповідача є: 69123, м. Запоріжжя, вул. Будівельників, 6, кв. 76.

Саме на цю адресу відповідача надсилалась копія ухвали від 30.03.2011р. про відкладення розгляду справи № 3/5009/1023/11 на 19.04.2011р.

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ “Елітстройсервіс” (Генпідрядник) та ПП “Анжеліка-2004” (Субпідрядник) укладений договір субпідряду № 12 від 20.04.2008р. (Договір), за умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобовязання виконати відповідно до умов даного договору субпідрядні роботи по капітальному та поточному ремонті будівель та споруд на території Замовника ВАТ “Дніпроспецсталь”. ЦРМО. Кімнаті приймання їжі (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, орієнтована вартість робіт за даним Договором субпідряду складає 10 000,00 грн. (десять тисяч) в тому числі ПДВ 20% - 1 666,67 грн. Та включає в себе витрати на: виконання будівельно-монтажних робіт, придбання матеріальних ресурсів, включно заготівельно-складські, транспортні, накладні та інші витрати, передбачені кошторисною документацією.

Згідно п. 3.1 Договору, здача-приймання виконаних робіт здійснюється згідно акту приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3в).

ПП “Анжеліка-2004” виконало умови договору, що підтверджується актом № 60-08с приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008р. на загальну суму 17 841,86 грн. (а. с. 45).

За згодою сторін до початку робіт Генпідрядник перераховує Субпідряднику аванс у розмірі 50% від вартості матеріалів поетапно, в строк не пізніше 10 банківських днів до початку виконання кожного етапу робіт, згідно з календарним планом виконання робіт (Додаток № 1) (п. 2.5 Договору).

Відповідно до п. 2.6 Договору, оплата виконаних будівельно-монтажних робіт виконується зі строком погашення не менш ніж за 90 днів, відповідно до акту приймання виконаних робіт (т. форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (т. форма № КБ-3в) із врахуванням перерахованого авансу.

Вартість виконаних робіт та метод його визначення може змінюватися за погодженням сторін, при цьому укладається додаткову угоду (п. 2.3 Договору).

14.08.2009р. ТОВ “Елітстройсервіс” та ПП “Анжеліка-2004” підписали акт звірки взаємних розрахунків на загальну суму 11 274,65 грн., який також скріплений печатками обох сторін (а. с. 71).

ПП “Анжеліка-2004” неодноразово направляв на адресу ТОВ “Елітстройсервіс” претензії з вимогою сплатити заборгованість відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 14.08.2009р. в сумі 11 274,65 грн., а саме: № 18 від 28.09.2009р., № 25 від 11.11.2009р., № 29 від 25.12.2009р., № 18 від 28.09.2009р.

Доказів про надання відповіді на претензії ПП “Анжеліка-2004” та сплату суму боргу відповідачем суду не надано.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку цивільні права і обовязки (зобовязання), які мали виконуватися належним чином і в установлений строк, виникли на підставі договору субпідряду № 12 від 20.04.2008р.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частинами 1, 2 статті 838 ЦК України встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 222 ГК України, у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій субєкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем 28.09.2009р., 11.11.2009р., 25.12.2009р. та 28.09.2009р. на адресу відповідача було направлено претензії з вимогою сплатити суму боргу у розмір 11 274,65 грн. Відповідач відповіді не надав, борг не сплатив.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобовязання і сплати суми боргу.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобовязання за договорами субпідряду № 12 від 20.04.2008р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи встановлений факт невиконання ТОВ “Елітстройсервіс” грошових зобовязань за договором субпідряду № 12 від 20.04.2008р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 11 274,65 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Покладаючи судові витрати з відповідача, господарський суд враховує наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача 500,00 грн. на відшкодування витрат за послуги адвоката.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Позивач в підтвердження вимог щодо стягнення з відповідача на відшкодування витрат за послуги адвоката надав квитанцію № 13 від 10.02.2011р. в сумі 500,00 грн. про надання юридичних послуг ПП “Анжеліка-2004” адвокатом ОСОБА_1.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі № 01-8/155 від 13.02.2002 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів”, вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Також суд враховує наступні фактори в їх сукупності: позовна заява складена на 2 аркушах; ціна позову складає 11 274,65 грн.; обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; складність та новизна правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; відсутність вірогідності того, що прийняття доручення перешкоджає прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнює їх виконання в звичайному часовому режимі; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення для клієнта; роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт.

Законом України від 23.12.2010р. № 2857-V “Про Державний бюджет України на 2011 рік” розмір мінімальної заробітної плати на час прийняття судового рішення по справі № 3/5009/1023/11 встановлений в сумі 960,00 грн.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що розмір відшкодування витрат за послуги адвоката в сумі 500, 00 грн. є співрозмірним, тобто явно не завищеним. За таких обставин суд не обмежує цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Також господарський суд враховує наступне.

Позовні вимоги позивачем заявлено у розмірі 11 274,65 грн.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93 розмір державного мита з позовів немайнового характеру складає 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85, 00 грн.), розмір державного мита із позовних заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102, 00 грн.) і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500, 00 грн.).

Отже позивач повинен був сплатити 112,75 грн. державного мита.

В той же час, позивачем сплачено 113,00 грн. (квитанція № К13/Н/2 від 17.02.2011р.).

Таким чином, надміру сплачене державне мито в сумі 0,25 грн. згідно квитанції № К13/Н/2 від 17.02.2011р. підлягає поверненню позивачу на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито”.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Елітстройсервіс” (69123, м. Запоріжжя, вул. Воронізька, 26, кв. 43, код ЄДРПОУ 34641260) на користь Приватного підприємства “Анжеліка-2004” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 139, к. 31, код ЄДРПОУ 32890042) 11 274 (одинадцять тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 65 коп. основного боргу, 112 (сто дванадцять) грн. 75 коп. витрат на держмито, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 500 (пятсот) грн. 00 коп. відшкодування витрат за послуги адвоката.

3. Надміру сплачену суму витрат на державне мито в розмірі 0 (нуль) грн. 25 коп. згідно квитанції № К13/Н/2 від 17.02.2011р. повернути позивачу. Видати довідку.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строк подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 21.04.2011р.