Рішення № 15099493, 26.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.04.11 р. Справа № 40/42

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробничий центр металургійного машинобудування”, м. Краматорськ

про стягнення 6 549 грн. 76 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробничий центр металургійного машинобудування” про стягнення основного боргу в сумі 4 700 грн., трьох процентів річних в сумі 361 грн. 15 коп. та інфляційних в сумі 1488 грн. 61 коп. за прострочення грошового зобовязання згідно договору суборенди №3/01 від 01.01.08р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, вислухавши доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, надалі Орендар, та товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробничий центр металургійного машинобудування”, надалі Суборендар, було укладено договір суборенди №3/01 від 01.01.08р., за яким Орендар надав Суборендарю в користування приміщення площею 198 кв.м., яке знаходить в будівлі розташованою за адресою: 84313, АДРЕСА_1, згідно п.п. 1.1., 1.2. договору.

Факт передачі приміщення у користування підтверджено актом прийому передачі від 01.01.08р. відповідно до приписів п.3.3. договору.

Пунктом 4.1. договору встановлений строк його дії, а саме до 31.12.08р.

Згідно п.3.4. договору приміщення знаходиться у володінні та користуванні Орендаря на підставі договору оперативної оренди приміщень №02/08 від 01.01.08р, укладеного між Орендарем та Орендодавцем, якого передбачає право Орендаря здавати приміщення в суборенду.

Сторони встановили розмір суборендної плати в місяць в сумі 6930 грн., що знайшло своє відображення в п. 5.1. договору суборенди приміщення.

Пунктом 5.2 договору суборенди приміщення передбачено, що суборендна плата сплачується шляхом перерахування грошових коштів платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок Орендаря щомісячно впродовж 5 днів після отримання рахунку Орендаря.

Відповідач 01.12.08р. повернув на адресу позивача приміщення з суборенди про що свідчить лист вих..№27/663 від 24.11.08р.

Однак, свої зобовязання за листопад 2008 року за договором Суборендар у повному обсязі не виконав, у звязку з чим за ним утворився борг з суборендних платежів в сумі 4 700 грн., який позивач і намагається стягнути.

Оскільки мало місце прострочення виконання грошового зобовязання, позивач намагається стягнути з відповідача додатково три процента річних в сумі 361 грн. 15 коп. коп. за період прострочення з 09.11.08р. по 14.03.11р. та інфляційні в сумі 1 488 грн. 61 коп. за період прострочення з 09.11.08р. по лютий 2011 року.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір суборенди.

Згідно зі ст. 9, п. 6 ст. 283 ГК України до відносин суборенди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом зясовано, що відповідно ч. 2 ст. 774 ЦК України строк договору піднайму не перевищує строку договору найму. Також те, що до правовідносин які випливають із договору суборенди застосовуються приписи законодавства, яке регулює орендні відносини.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181 ГК України та п. 1 ст. 638 ЦК України.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Матеріали справи містять лист від 17.09.10р., в який позивач вимагає відповідача сплатити суму боргу впродовж семи днів з моменту отримання цієї вимоги, факт отримання відповідачем цього листа підтверджено поштовим повідомленням від 21.09.10р. Відповідач у відповідь надіслав позивачу графік погашення заборгованості вих..№27/158 від 09.12.10р., чим підтвердив наявність у нього боргу перед позивачем. Проте, він їм не був виконаний і позивач надіслав повторну вимогу від 17.02.11р.

На час судового засідання позивач надав суду розрахунковий документ, а саме банківську виписку по особовому рахунку позивача від 07.04.11р., що підтверджує здійснення відповідачем часткової оплати основного боргу з орендних платежів в сумі500 грн., однак після звернення кредитора з позовом.

Тому провадження у справі щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендних платежів в сумі 500 грн. підлягає припиненню за ознаками пункту 1-1 статті 80 ГПК України за відсутності предмету спору.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем доведено невиконання відповідачем зобовязань за договором суборенди та наявність боргу з суборендних платежів. Відповідач частково сплатив борг у сумі 500 грн.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу з суборендної плати в сумі 4 200 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів не був встановлений договором, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних сумі 361 грн. 15 коп. та інфляційних в сумі 1 488 грн. 61 коп. за прострочення виконання грошового зобовязання, також вважаються обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача згідно приписів статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.04.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 638, 759, 762, 774 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202 ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 33, 36, 44, 46, 47, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82, 82-1, ст. 84, ч.ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Провадження у справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробничий центр металургійного машинобудування” щодо стягнення основного боргу з орендних платежів в сумі 500 грн. припинити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробничий центр металургійного машинобудування”, 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 30, ід.код 34311073, на користь:

-фізичної особи підприємця ОСОБА_1, 84313, АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію Серія НОМЕР_2 від 05.04.06р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, борг з суборендних платежів в сумі 4 200 грн., три проценти річних в сумі 361 грн. 15 коп. та інфляційні в сумі 1488 грн. 61 коп. за прострочення виконання грошового зобовязання, витрати по держмиту в сумі 102 грн. та витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Підченко Ю.О.

Повний текст рішення складено 27.04.11р.