Рішення № 15099472, 26.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.04.11 р. Справа № 37/93

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Прокурора м. Краматорська в інтересах держави в особі (Позивача) Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, м. Краматорськ, ідентифікаційний код 26351530

до Відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ, ідентифікаційний код НОМЕР_1

про: стягнення заборгованості з орендної плати у в розмірі 9041,03грн. та штрафу в розмірі 400,00грн.

за участю уповноважених представників:

від Прокурора Кравцов В.І. (за посвідченням НОМЕР_2 дійсне до 14.07.2013р.);

від Позивача Чумакова О.І. (за довіреністю №04-5-501 від 04.03.2011р.);

від Відповідача не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд відбувається з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно ст. 77 ГПК України судове засідання відкладалось з 11.04.2011р. на 26.04.2011р.

У судовому засіданні 26.04.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор м. Краматорська (далі Заявник позову) звернувся із позовом до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, м. Краматорськ (далі Позивач) з вимогами до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ (далі Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати у в розмірі 9041,03грн. та штрафу в розмірі 3200,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди комунального майна №6-9 від 01.01.2009р., внаслідок чого за період з 01.01.2009р. по 01.09.2010р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафу.

На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає договір оренди комунального майна №8-3 від 20.08.2008р. з додатковими угодами №№3, 4, 5, угоду про дострокове розірвання договору від 01.11.2010р., довідку-розрахунок, акт приймання-передачі, наказ №302 від 23.02.2011р., правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Заявник позову обґрунтовує ст.ст. 10, 18, 19, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 20, 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Позивач у судовому засіданні 11.04.2011р. усно підтримав заявлені вимоги у повному обсягу (а.с.43), та надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.21-37, 40, 62).

Відповідач у судові засідання не зявлявся, але через канцелярію суду 12.04.2011р. надав відзив на позов від 07.04.2011р. (а.с.а.с.47, 48), в якому позовні вимоги визнав частково, лише в частині стягнення позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 400,00грн., заперечуючи проти решти вимог через незаконність неодноразового застосування штрафу та неможливість користування орендованим майном за призначенням через його непридатність внаслідок недоліків каналізаційної мережі.

На підтвердження своєї позиції надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.49-53), у тому числі підписаний без зауважень в частині заборгованості з орендної плати акт звірення розрахунків.

У судовому засіданні 26.04.2011р. Прокурор та Позивач надали спільну заяву (а.с.61), якою в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшили суми позовних вимог щодо штрафу до 400грн. та наполягали на вирішені спору в цьому судовому засіданні.

Представник Відповідача у судове засідання 26.04.2011р. не зявився, надіславши телеграму (а.с.60) про відкладання розгляду справи через неможливість явки у звязку із відрядженнями до м. Києва.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка належним чином повідомленого Відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для доведення до відома суду будь-яких доказів (у разі їх наявності) на обґрунтування своєї позиції по суті розглядуваного спору, а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права. Наразі, Відповідачем не надано як доказів на підтвердження викладених у телеграмі обставин, так і доказів неможливості представництва своїх інтересів з урахуванням приписів ст. 28 Господарського процесуального кодексу України стосовно уповноважених представників, з огляду на що судом відхиляється означене клопотання.

Вислухавши у судових засіданнях Прокурора та Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.2008р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди комунального майна №8-3 (а.с.а.с. 12,13), згідно п.1.1, п.1.3, п.7.1 якого Позивач передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 95,2 кв.м., що знаходиться на балансі управління житлового та комунального господарства, для використання під розміщення підприємства по наданню побутових послуг, строком до 31.07.2011р.

Як вбачається із змісту п.п. 3.2-3.4. Положення про Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради в його поточній редакції (а.с.а.с.24-30) до функцій останнього віднесено укладання договорів оренди щодо обєктів права комунальної власності, здійснення розрахунку і нарахування орендної плати, отримує її на відповідний реєстраційний рахунок і виступати позивачем у судових органах в межах покладених функцій.

Положеннями розділу 3 зазначеного договору визначені наступні умови та порядок виконання Відповідачем грошових зобовязань:

·Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженою сесією міської ради і становить без ПДВ 400,00грн. з урахуванням індексу інфляції;

·Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць;

·Орендар перераховує орендну плату до 26 числа щомісяця до Управління житлового та комунального господарства на розрахунковий рахунок №35423052002516 в ГУДК в Донецької області, МФО 834016, ЗКПО 26351530, код платежу 22080401, з вказанням призначення платежу: за оренду приміщення згідно діючому договору, без виставлення рахунку.

Умовами п. 4.2.1. договору за порушення термінів сплати орендної плати більше одного місяця встановлена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 400,00грн.

20.08.2008р. згідно із п. 2.1.1. Договору приміщення було передане Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт прийому-передачі (а.с. 14).

В перебігу дії означеного договору між сторонами укладалися додаткові угоди про зміну розміру орендної плати: №3 від 15.05.2009р. (а.с.11), №4 від 01.01.2010р. (а.с.10), №5 від 01.06.2010р. (а.с.9) та №4 від 01.06.2010р. (а.с.15), востаннє до 574,57грн. з 01.04.2010р.

Угодою від 01.11.2009р. сторони за взаємною згодою розірвали договір оренди.

У звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань внаслідок невиконання грошових зобовязань зі сплати орендних платежів у Відповідача утворилась заборгованість за період з 01.08.2009р. по 01.11.2010р. в сумі 9041,03грн. (а.с.7), у звязку із наявністю якої Прокурором додатково нарахований штраф в сумі 3200,00грн., у примусовому стягненні яких полягав заявлений позов.

Спільною заявою від 26.04.2011р. (а.с.61) Позивач та Прокурор зменшили розмір вимог щодо штрафу до 400грн., залишивши решту незмінними.

Відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі штрафу в розмірі 400грн., заперечуючи проти решти вимог з підстав, приведених у відзиві (а.с.а.с. 47, 48).

Як вбачається із підписаного сторонами на виконання вимог ухвали суду акту звірення розрахунків (а.с.53) в перебігу розгляду справи жодних платежів на погашення заявлених вимог Відповідачем не здійснювалося.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених позовних вимог з урахуванням заяви від 26.04.2011р. (а.с.61) щодо часткового зменшення їх розміру, оскільки такі вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором оренди), а отже їх обєднання цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, за змістом ст.ст.22, 29 Господарського процесуального кодексу України Прокурор, що заявив позов, та Позивач управнені до прийняття рішення по справі зменшувати розмір вимог і таке зменшення судом приймається, оскільки зумовлено усуненням недоліків у розрахунку та врахуванням заперечень Відповідача.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Заявника позову до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором оренди комунального майна №8-3 від 20.08.2008р. і застосування наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафу.

Враховуючи статус сторін, обєкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та умовами укладеного договору комунального майна №8-3 від 20.08.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір комунального майна №8-3 від 20.08.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше кожного 26 числа поточного місяця, враховуючи індекс інфляції на користь одержувача відповідно до умов п.п. 3.2, 3.3. договору комунального майна №8-3 від 20.08.2008р. (з урахуванням додаткових угод) за період користування з 01.08.2009р. по 01.11.2010р.

Заперечення Відповідача з цього приводу через неможливість користування майном за його непридатністю з початку укладання договору судом відхиляються, оскільки всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України наявність передбачених ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України підстав для звільнення від орендної плати Відповідачем не надано, а додані до позовної заяви листи такими доказами вважатися не можуть через їх односторонній характер.

Більш того, твердження про непридатність приміщення для цільового використання від початку укладання договору спростовується змістом акту приймання-передачі майна від 20.08.2008р. (а.с.14), в якому з огляду на ч. 3 ст. 787 Цивільного кодексу України не застережено Орендарем про неможливість використання майна. Це твердження не узгоджується і з укладанням в перебігу дії договору угод, спрямованих на підвищення розміру орендних платежів, відображеної в наданому акті звірення розрахунків часткової оплатою в різні періоди та визнанням правомірності вимог відносно одноразового застосування штрафу, адже підставою для його нарахування є саме прострочення оплати, що є несумісним із правомірністю звільнення від її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не тільки надано, але й представленим актом звірення розрахунків підтверджено (а.с.53), що станом на поточний момент грошові зобовязання у сумі 9041,03грн. з оплати за користування обєктом оренди за період з 01.08.2009р. по 01.11.2010р. Відповідачем не виконані. Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобовязання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання такого зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати умовам договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу у сумі _9041,03грн.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Водночас, ч. 4 ст. 231 Господарського кодекс України (яка, за висновком суду має пріоритет у застосуванні у розглядуваних правовідносинах з урахуванням викладеного в абз. 1 п. 1 Інформаційного листа ВГСУ „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” від 07.04.2008 р. N 01-8/211) допускає можливість визначення штрафних санкцій і у конкретній грошовій сумі.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування штрафу у разі прострочення плати сформульована безпосередньо у п. 4.2.1. договору оренди, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок щодо наявності заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Позивачем періоду нарахування, визнання позовних вимог в цій частині, що приймається судом як належне згідно ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 400,00грн.

Судові витрати, пропорційні відношенню розміру первісних позовних вимог до розміру задволених у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача в доход бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-2 - 4-6, 22, 29, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора м. Краматорська в інтересах держави в особі Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 26351530) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ (ідентифікаційний код НОМЕР_1) про стягнення заборгованості з орендної плати у в розмірі 9041,03грн. та штрафу в розмірі 400,00грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 26351530) заборгованість за орендну плату в розмірі 9041,03грн. та штраф в розмірі 400,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету компенсацію судових витрат по сплаті державного мита в сумі 94,41грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 185,06грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.04.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.04.2011р.

Суддя Попков Д.О.