Рішення № 15099467, 26.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.04.11 р. Справа № 37/113пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь, ідентифікаційний номер 25605170

до Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Донмет”, м. Димитрів, ідентифікаційний номер 30443847

про: визнання простого векселю серії АА №0859273 номінальною вартістю 5 000 000грн. строком платежу за пред’явленням, але не раніше 07.11.2008р., виданого Закритим акціонерним товариством „АзовЕлектроСталь” 08.10.2008р. таким, який не має вексельної сили та не підлягає сплаті

за участю уповноважених представників:

від Позивача – не з’явився;

від Відповідача – Винниченко М.В. (за довіреністю б/н від 21.06.2010р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалося з 05.07.2010р. на 19.07.2010р., з 19.07.2010р. на 02.08.2010р. проте 28.07.2010р. провадження у справі було зупинено і поновлено 01.11.2010р. з призначенням до розгляду на 09.11.2010р. Ухвалою від 09.11.2010р. провадження у справі було знову зупинено і поновлено лише 12.04.2011р. з призначенням до розгляду на 26.04.2011р.

У судовому засіданні 26.04.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь (далі – Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю „Донмет”, м. Димитрів (далі – Відповідач) про визнання простого векселю серії АА №0859273 номінальною вартістю 5 000 000грн. строком платежу за пред’явленням, але не раніше 07.11.2008р., виданого Закритим акціонерним товариством „АзовЕлектроСталь” 08.10.2008р. таким, який не має вексельної сили та не підлягає сплаті.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що у нього на момент видачі спірного векселя не було заборгованості перед Відповідачем за визначеним в акті про вексельний платіж договором у сумі номінальної вартості векселя та відсутність письмової угоди з Відповідачем про здійснення розрахунків із застосуванням векселю.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає простий вексель серії АА №0859273, виданий ЗАТ „АзовЕлектроСталь” 08.10.2008р., акт про вексельний платіж від 08.10.2008р., правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 2, 75, 76 Уніфікованого закону про перевідні векселя і прості векселя, ст.ст. 4, 5 Закону України „Про обіг векселів в Україні”, ст.ст. 196, 203, 207 Цивільного кодексу України.

Через канцелярію суду 19.07.2010р. Позивач надав клопотання про забезпечення позову (а.с. 51 т.2), шляхом зупинення стягнення по простому векселю серії АА №0859273 номінальною вартістю 5000000грн., виданого ЗАТ „АзовЕлектроСталь” 08.10.2008р., у задоволені якого суд відмовив ухвалою від 19.07.2010р.

Відповідачем через канцелярію суду 05.07.2010р. наданий відзив на позов (а.с. 18-20 т.1), яким проти позову заперечив, вказуючи на: ненадання Позивачем жодних доказів дефекту форми спірного векселя і відсутності у нього вексельної сили; наявність у Позивача заборгованості перед Відповідачем у розмірі, що перевищує номінальну вартість виданого векселя; наявність домовленості в договорі №51 АЭСсн від 18.01.2008р. про можливість застосування за згодою сторін форм розрахунків, які не суперечать законодавству України.

На підтвердження вказаних обставин та виконання вимог суду Відповідач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.21-151 т.1, а.с.а.с.1-45 т.2).

Представник Позивача у судове засіданні 26.04.2011р. не з’явився, надіславши телеграму (а.с.119 т.2) про відкладання розгляду справи через неможливість явки представника у зв’язку із перебуванням у відрядженні та надавши клопотання №523/628 від 22.04.2011р. (а.с.120 т.2) про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Представник Відповідача у судовому засіданні 26.04.2011р. заперечував проти задоволення означених клопотань, вказуючи на їх спрямованість на подальше невиправдане затягування розгляду справи та відсутність правових підстав, наполягав на вирішенні справив в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній документами, оскільки їх цілком достатньо для правильної правової кваліфікації спірних правовідносин, відхиляючи клопотання Позивача щодо відкладання розгляду справи та продовження строку її розгляду, з огляду на відсутність доказів неможливості забезпечити представництво своїх інтересів в цьому судовому засіданні в контексті приписів ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, доведення Позивачем своєї позиції до відома суду у письмовому вигляді і достатність наданого часу для представлення (у разі наявності) будь-яких додаткових підтверджуючих доказів, а також – з урахуванням попереднього продовження строку розгляду цієї справи за клопотанням Відповідача.

Вислухавши у судовому засіданні представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

18.01.2008р. між Відповідачем (Постачальник) та Позивачем (Покупець) укладений договір №51 АЭСсн (а.с.23-27 т.1) згідно п.1.1., 1.2 якого Постачальник зобов’язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити метали чорні повторні по ДСТУ 4121-2002, згідно специфікації №1.

Відповідно до п. 7.2 договору сторонами передбачений порядок оплати, а саме, Покупець здійснює передплату за кількість товару згідно специфікації, шляхом перерахування 50% грошових коштів на рахунок постачальника і 50% грошових коштів в термін 15 календарних днів з моменту отримання рахунку.

Відповідно до п. 7.3 договору передбачено, що по узгодженню сторін можливі інші форми розрахунків, які не суперечать діючому законодавству України.

На виконання умов договору №51 АЭСсн від 18.01.2008р. в період з лютого по вересень 2008р. Відповідачем були поставлені метали чорні повторні на загальну суму 57727738,96грн., що підтверджується розхідними накладними і відповідними угодами №1-4, №6-26 (а.с.а.с. 28-151 т.1, а.с.а.с.1-11 т.2).

В свою чергу, на виконання зобов’язань з оплати означеного товару Покупець здійснив на користь Постачальника платежі в загальному розмірі 43259000,00грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.а.с.12-30 т.2).

08.10.2008р. сторонами був складений акт про вексельний платіж (а.с.5 т.1), за змістом якого Покупець передав Постачальнику в рахунок виконання своїх зобов’язань за договором №51 АЭСсн від 18.01.2008р. простий вексель серії АА №0859273 номінальною вартістю 5000000,00грн. платежу по пред’явленню, але не раніше 07.11.2008р. (а.с.4 т.1). Означений вексель містить6 назву „простий вексель”, виконану українською мовою; найменування платника - Позивача, його ідентифікаційного коду та адреси; вказівку про сплату за пред’явленням, але не раніше 07.11.2008р.; найменування реквізитів банківської установи, де має бути здійснений платіж; безумовне зобов’язання здійснити платіж в сумі 5000000грн.; найменування та ідентифікаційний код отримувача платежу – Відповідача; місце складання - м. Маріуполь, та дату – 08.10.2008р.; підписи керівника і головного бухгалтера Позивача та відбиток його печатки.

За таких обставин, Позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з розглядуваним позовом.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві наданому 05.07.2010р. (а.с.а.с.18-20 т.1).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

З огляду на матеріали справи та зміст позовної заяви, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні спірного векселю таким, що не має вексельної сили та не підлягає оплаті.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема – Цивільним кодексами України, Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 7 червня 1930 р.), а також Законами України "Про обіг векселів в Україні", "Про цінні напери та фондовий ринок" тощо, у світлі яких судом і оцінюється обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” вексель є цінним папером, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). В свою чергу, ч.1 ст. 196 Цивільного кодексу України вказує, що обов’язкові реквізити цінних паперів, вимоги щодо форми цінного паперу та інші необхідні вимоги встановлюються законом. Такі вимоги щодо реквізитів простих векселів запроваджені ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

За змістом ч. 2 ст. 196 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі документ, в якому відсутні наступні реквізити: назва "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець), не має сили простого векселю.

Між тим, як було встановлено судом, спірний вексель містить всі визначені ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі реквізити, у тому числі – підпис векселедавця виконано із дотриманням вимог ч. 3 ст. 5 Закону України „Про обіг векселів в Україні” – спірний вексель підписано керівником та головним бухгалтером Позивача - платника за векселем. Відтак, оспрюваний позивачем вексель за висновком суду має вексельну силу, а отже – підлягає оплаті на загальному порядку, визначеному для простих векселів.

Викладені у позовній заяві аргументи щодо відсутності у векселедавця заборгованості перед Відповідачем за визначеним в акті про вексельний платіж договором у сумі номінальної вартості векселя та відсутність письмової угоди з Відповідачем про здійснення розрахунків із застосуванням векселю не тільки жодною мірою не спростовують висновків щодо наявності обов’язкових реквізитів, але й взагалі ці підстави не пов’язані із обраним способом судового захисту.

Дійсно, дослідження питання наявності заборгованості векселедавця та домовленості щодо вексельних розрахунків стосується не самого вексельного зобов’язання, обумовленого фактом існування спірного векселю, а має відношення до процедури видачі векселя, яка у світлі викладеної у абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів” від 8 червня 2007 року N 5 є самостійним вексельним правочином, законність якого презюмується положеннями ст. 204 Цивільного кодексу України і в межах цієї справи Позивачем не оспорюється.

Суд наголошує, що за змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступна сукупність умов:

- наявність у Позивача певного суб’єктивного права (інтересу) – об’єкту судового захисту;

- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідачів;

- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню).

Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позову. Втім, хоча Позивач і є особою, яка видала спірний вексель, ані із змісту позовної заяви або інших матеріалів справи не вбачається, в чому саме він визначає наявність порушення своїх прав/інтересів у зв’язку із існуванням цього векселю, адже жодного спростовування приведеного Відповідачем стану виконання грошових зобов’язань за договором №51 АЭСсн від 18.01.2008р., в рахунок погашення яких був виданий спірний вексель, суду не представлено.

Викладене зумовлює відмову у задоволені позовних вимог, внаслідок чого відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволені позовних вимог Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер 25605170) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донмет”, м. Димитрів (ідентифікаційний номер 30443847) про визнання простого векселю серії АА №0859273 номінальною вартістю 5 000 000грн. , строком платежу за пред’явленням, але не раніше 07.11.2008р., виданого Закритим акціонерним товариством „АзовЕлектроСталь” 08.10.2008р. таким, який не має вексельної сили та не підлягає сплаті.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.04.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2011р.

Суддя Попков Д.О.