Рішення № 15099382, 18.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.11 р. Справа № 37/95

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 08596860

до Відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення заборгованості за договором термінового виклику наряду міліції охорони №11050/Мр від 17.02.2004р. основного боргу в розмірі 936,08грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача не зявився

від Відповідача - не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 14.03.2011р. на 28.03.2011р.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 05.04.2011р. на 18.04.2011р.

У судовому засіданні 18.04.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за договором термінового виклику наряду міліції охорони №11050/Мр від 17.02.2004р. основного боргу в розмірі 936,08грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором термінового виклику наряду міліції охорони №11050/Мр від 17.02.2004р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав правоустановчі документи, договір термінового виклику наряду міліції охорони №11050/Мр від 17.02.2004р. з додатками, розрахунок.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 610, 611, 612, 615 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 198, 216, 217, 218, 224, 225, 226, 229 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог суду Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.17-21).

Відповідач у судові засідання без пояснення причини не зявлявся, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або відсутності відповідних грошових зобовязань з інших підстав не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.7), достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

У судове засідання 18.04.2011р. представник Позивача без пояснення причин не зявився.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин належним чином повідомлених сторін та ненадання Відповідачем певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

17.02.2004р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір № 11050/Мр (а.с.а.с.8-10), відповідно до умов п.1.1 якого Виконавець в межах коштів, отриманих від Замовника, починаючи з 17.02.2004р. здійснює за допомогою сигналізації (яку він обслуговує) спостереження обєктів, перелік і адреси яких зазначені в дислокації (додаток №1), а у разі надходження на пульт централізованого спостереження, а Замовник оплатити надані охоронні послуги.

Розділ 2 зазначеного договору фіксує домовленості сторін щодо вартості послуг та порядку розрахунків:

-сума даного договору визначена і узгоджена сторонами розрахунком дислокацією, яка щомісяця сплачується на умовах попередньої оплати, шляхом внесення на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше пяти днів до кінця кожного поточного (про авансового) місяця Замовником я (п.2.2-2.4);

-в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії договору Сторони можуть складати акт виконаних робіт (п.2.8.).

01.01.2010р. сторонами була підписана дислокація на 2010р. (а.с.11), якою у відповідності до п. 10.2 договору продовжений строк його дії на цей рік та визначені інші істотні умови, у тому числі розмір плати за місяць (в сумі 468,04грн.)

Обсяги та своєчасність виконання Відповідачем грошових зобовязань відображені у складеному та надісланому (а.с.а.с.19, 21) Позивачем на виконання вимог ухвали суду акті звірення розрахунків (а.с.20), в якому відображено наявність заборгованості в сумі 936,08грн. за надані послуги у серпні та вересні 2010р., непогашення якої в перебігу розгляду справи підтверджується довідкою №21/1-1149/Мр від 28.03.2011р. (а.с.18) за підписом керівника і головного бухгалтера Позивача

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач процесуальними правами, визначеними ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та ухилився від підписання складеного і надісланого на вимогу суду акту звіряння розрахунків.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору термінового виклику наряду міліції охорони №11050/Мр від 17.02.2004р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обовязків сторін, визначених договором №11050/Мр від 17.02.2004р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобовязується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №11050/Мр від 17.02.2004р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обовязковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надання охоронних послуг не пізніше пяти днів до кінця кожного поточного місяця, що передує оплачуваному, згідно умов п. 2.4. договору №№11050/Мр від 17.02.2004р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних матеріалів справи і доказів іншого Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надано, ним не були оплачу охоронні послуги за серпні - вересні 2010р. на загальну суму 936,08грн..

Нездійснення оплати наданих послуг згідно умов договору кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та у разі прострочення виконання має сплатити кредитору на його вимогу суму боргу, зважаючи на що заявлені вимоги в цій частині судом задовольняються у повному обсягу в розмірі 936,08грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за договором термінового виклику наряду міліції охорони №11050/Мр від 17.02.2004р. основного боргу в розмірі 936,08грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) заборгованість в розмірі 936,08грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 18.04.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2011р.

Суддя Попков Д.О.