Рішення № 15098886, 13.04.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 квітня 2011 р. Справа 2/25/2011/5003

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергомаш" 33009, м. Рівне, вул. Загородная, 2

до:Виконавчого комітету Жмеринської міської ради 23100, м. Жмеринка, вул. Центральна, 4

та до: Управління житлово-комунального господарства Жмеринської міської ради 23100, м. Жмеринка, вул. Центральна, 4

про стягнення 379 643,97 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : Собканюк П.Л. , Наганов Д. Г. - за довіреностями;

відповідача 1 : Полігас В.М. - за довіреністю;

відповідача 2 : Пасічник І.М. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Променергомаш" до Виконкому Жмеринської міської ради та до Управління житлово-комунальнго господарства Жмеринської міської ради про стягнення 379 643,97 грн. за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.02.11 р. порушено провадження у справі № 2/25/2011/5003 та призначено справу до розгляду на 30.03.11 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

В судове засідання з'явились представники позивача, які позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх з урахуванням поданої ними заяви про зменшення позовних вимог від 13.04.11 р. (вх.№ канцелярії суду 08-46/5103/11), якою останні просять зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 32 044,00 грн. по договору №10 від 23 липня 2007 року, інфляційних втрат в сумі 100 778,39 грн. та 3 % річних в сумі 21 261,51 грн. Разом з тим, просять зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення адвокатських послуг в сумі 35 000,00 грн., а в решті позовних вимог просять позов залишити без змін.

Відповідачі в направлених відзивах та з наданих усних пояснень проти заявлених позовних вимог заперечують, просять суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Подана позивачем заява №б/н від 13.04.11 року судом приймається, оскільки в даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії позивача стосовно зменшення позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Поряд з цим, як наголошено в п. 17 Інформаційного Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006, №01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року", під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між ТОВ компанією "Променергомаш" (Виконавець) та Виконкомом Жмеринської міської ради і Управлінням житлово-комунального господарства Жмеринської міської ради (Замовники) укладено договори №№ 2, З, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 від 23 липня 2007 року на виготовлення проектно-кошторисної документації та додаткові угоди №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 від 19 жовтня 2007 року до цих договорів.

Відповідно до цих договорів та додаткових угод Виконавець зобов'язується у встановлені строки, а саме 100 календарних днів з моменту підписання договору виконати роботи по розробці і забезпеченню виготовлення проектно-кошторисної документації через спеціалізовані організації в установленому порядку згідно архітектурно-проектного завдання і технічних умов на реконструкцію систем опалення та здійснення заходів з утеплення у вказаних в договорах будівлях.

Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю через Розпорядника коштів з врахуванням змін, внесених відповідними угодами:

- по договору на виготовлення проектно- кошторисної документації № 2 на реконструкцію системи опалення та здійснення заходів з утеплення у будівлі за адресою вул. Б. Хмельницького, 36 (дитячо- юнацька спортивна школа) - 36 060,00 грн.,

- по договору на виготовлення проектно- кошторисної документації № 3 на реконструкцію систем опалення та здійснення заходів з утеплення у будівлі за адресою: вул. Центральна, 4 (виконком) - 47 230,00 грн.,

- по договору на виготовлення проектно- кошторисної документації № 4 на реконструкцію систем опалення та здійснення заходів з утеплення у будівлі за адресою вул. Центральна, 2 (школа -ліцей) - 49 690,00 грн.,

- по договору на виготовлення проектно- кошторисної документації № 5 на реконструкцію систем опалення та здійснення заходів з утеплення у будівлі за адресою вул. Урицького,7/2 (центр позашкільної роботи) - 33 270,00 грн.,

- по договору на виготовлення проектно- кошторисної документації № 6 на реконструкцію систем опалення та здійснення заходів з утеплення у будівлі за адресою вул. Київська, 1 (загальноосвітня школа №4) - 45 895,00 грн.,

- по договору на виготовлення проектно- кошторисної документації № 7 на реконструкцію систем опалення та здійснення заходів з утеплення у будівлі за адресою вул. Київська, 4 (музична школа) - 33 360,00 грн.,

- по договору на виготовлення проектно- кошторисної документації № 8 на реконструкцію систем опалення та здійснення заходів з утеплення у будівлі за адресою вул. Інтернаціональна, 14 (дитячий садок №4) -39 875,00 грн.,

- по договору на виготовлення проектно- кошторисної документації № 9 на реконструкцію систем опалення та здійснення заходів з утеплення у будівлі за адресою вул. Павлова, 4 (дитячий садок №2) - 41 020,00 грн.,

- по договору на виготовлення проектно- кошторисної документації № 10 на розробку і виготовлення проектно-кошторисної документації по модернізації трансформаторних підстанцій та улаштування зовнішніх електричних мереж -38 820,00 грн., на загальну суму 365 240,00 грн.

Позивачем роботи, зазначені в договорах, виконані в повному об'ємі, що підтверджується актами виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками та скріплені печатками обох сторін.

Відповідачами роботу прийнято та оплачено в розмірі 129 001,00 грн. (07.08.2007 року-в сумі 40 101,00 грн., 19.10.2007 року - в сумі 88 900,00 грн ).

17 вересня 2008 року позивачем на адресу відповідачів надіслано претензію з вимогою виконати свої грошові зобов'язання відповідно до укладених договорів.

У відповіді на претензію від 29.09.2008 року голова Жмеринської міської ради вимоги позивача визнає в розмірі заборгованості за договорами без застосування штрафних санкцій.

У зв"язку з тим, що відповідачі в добровільному порядку не повертають вказану суму боргу, позивач вимушений був звернутись до суду із даним позовом.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Правовідносини, які виникли між сторонами, з договору підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації регулюються §4 „Підряд на проектні та пошукові роботи” Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації.

Строк дії договору встановлюється, виходячи з обсягу та складності робіт.

Причиною виникнення спору є недоплата відповідачами позивачу за виконані роботи.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем виконані свої зобов'язання по виконанню робіт по розробці проектно-кошторисної документації та науково- технічної продукції, про що свідчать обопільно підписані та скріплені печатками акти здачі-прийняття виконаних робіт, які знаходяться в матеріалах справи.

Однак, відповідачі не виконали свого обов"язку щодо повної та своєчасної оплати за виконані роботи згідно умов укладених договорів та додаткових угод, у зв'язку з чим за ними утворилась заборгованість в розмірі 379 643,97 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи на момент її розгляду доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на зазначену суму.

При цьому слід зазначити, в матеріалах справи відсутні докази наявності будь-яких зауважень чи заперечень з боку відповідачів щодо об"єму та вартості виконаних позивачем робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачами фактично визнано борг перед позивачем, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, останніми по укладених договорах здійснювались часткові проплати за виконані роботи.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач 2 є бюджетною організацією і згідно ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів за бюджетними призначеннями передбаченими місцевими бюджетами.

В ч. 1, 2 ст. 21, 22, ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Кошти бюджету, які отримують фізичні та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів ) надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України визначено, що після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання, розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 36 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Згідно з приписами частин п'ятої та шостої статті 51 Бюджетного кодексу України: розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами; будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями; витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Замовником згідно укладених договорів №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 від 23 липня 2007 року на виготовлення проектно-кошторисної документації та додаткових угод №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 до цих договорів є Виконком Жмеринської міської ради.

Разом з тим, Управління житлово-комунального господарства Жмеринської міської ради є лише розпорядником коштів згідно умов договорів №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 від 23 липня 2007 року.

Таким чином, обов'язок належного виконання зобов'язання по договорам згідно ГК України та ЦК України полягає на Замовника - Виконком Жмеринської міської ради.

Щодо Управління житлово-комунального господарства Жмеринської міської ради слід зазначити, що воно не є зобов'язаною стороною по договорах та додаткових угодах, а тому в частині позовних вимог про стягнення з останнього суми боргу за виконані роботи слід відмовити.

Отже, враховуючи те, що відносини, які виникли між сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, тобто цивільними відносинами, суд відзначає, що після підписання відповідачами договорів №№2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 від 23.07.07. р. та додаткових угод у відповідача 1, як Замовника, виникли безумовні зобов’язання виконання умов договорів та оплати виконаних робіт, при цьому чинним законодавством не передбачено звільнення Виконкому Жмеринської міської ради, який є бюджетною установою, від виконання своїх зобов’язань у зв’язку з відсутністю фінансування з державного бюджету.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача 1 за виконані роботи заявлено правомірно, та підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, судом розглянута вимога позивача про стягнення 21 365,07 грн. пені.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1. ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно до ч.1. ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1. ст.546 ЦК України).

Відповідно до норм ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Як вбачається з наданих матеріалів, зокрема з підписаних сторонами договорів та додаткових угод, відповідальності сторін за порушення зобов'язання і письмової домовленості щодо встановлення та розміру пені умовами договорів не передбачено.

Керуючись викладеним, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення 21 365,07 грн. пені заявлено неправомірно та задоволенню не підлягає.

Стосовно заявленої відповідачем 2 заяви про застосування строку позовної давності (вх.№ канцелярії суду 08-468/5073/11 від 13.04.11 р.) слід зазначити настпне.

Статтями 256-257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України, початок перебігу позовної давності за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Як встановлено у частинах 1,3 статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами велось листування з метою досудового врегулювання спору, а саме: на претензію про сплату заборгованості позивачу була надіслана відповідь, в якій відповідачем визнано борг та зазначено термін розрахунку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з моменту отримання позивачем відповіді 29.09.2008 р. (якою фактично відповідач визнав свою заборгованість) перебіг позовної давності переривається.

Зважаючи на це, початком нового перебігу строку позовної давності слід вважати 29.09.2008 року, а не момент укладення договорів та додаткових угод. Таким чином, строк позовної давності даного спору закінчується 29.09.2011 р.

Крім того, через канцелярію суду до початку судового засідання (вх.№ 08-46/5066/11) 13.04.11 р. позивачем подано клопотання щодо визнання поважними причин пропуску позовної давності та її відновлення.

Твердження відповідачів, викладені ними у ідентичних відзивах від 28.03.2011 р.(вх.№ канцелярії суду 08-38/4092/11 та № 08-38/4093/11), судом оцінюються критично та не беруться до уваги, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. В частині задоволення вимог до Управління ЖКГ Жмеринської міської ради та в частині стягнення пені в позові слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Виконкому Жмеринської міської ради (23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул.Центральна, 4, код 34227893) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Променергомаш" (33009, м.Рівне, вул.Загородная, 2, код 30681488) 204 195,00 грн. - боргу, 2 042,26 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 126,94 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. В позові до Управління житлово -комунального господарства Жмеринської міської ради Вінницької області відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 20 квітня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 33009, м. Рівне, вул. Загородная, 2

3 - відповідачу 1 23100, м. Жмеринка, вул. Центральна, 4

4 - відповідача 2 23100, м. Жмеринка, вул. Центральна, 4