Рішення № 15096277, 22.02.2011, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2011 р.

Справа № 12/8/5022-98/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Френдій Н.А. розглянув справу

за позовом Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області в інтересах держави, вул. Білецька, 51, м. Тернопіль, 46000, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46000

до Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод", вул. Ст. Бандери, 2, м. Бучач, Тернопільської області, 48400

За участю представників від:

прокурора: не з'явився;

позивача: Мазур Т.В. –головний спеціаліст-юрисконсульт (довіреність №1-1/3228 від 21.12.2009р.);

відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Тернопільський міжрайонний природоохоронний прокурор Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області звернувся до господарського суду Тернопільської області із позовом до Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод" про стягнення 11 614,66 грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що в результаті проведеної Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області перевірки встановлено, що ДП "Бучацький мальтозний завод" здійснює свою діяльність з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу, що є порушенням вимог ст.ст. 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", на підставі чого складено акт перевірки та відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлено, що державі завдано збитки на суму 11614,66грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином, за адресою, зазначеною в витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, наданому Головним управлінням статистики у Тернопільській області, №31-1858 від 07.02.2011р., а саме: вул. Степана Бандери, 2, м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області, проте відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу і права власника від його імені здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених законом.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Крім того, статтею 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури; при здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Відповідно до положень ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки належить до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях (в даному випадку - Державна екологічна інспекція у Тернопільській області).

Стаття 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", передбачає, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями повинно здійснюватись із додержанням обов’язкових екологічних норм.

У відповідності до ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

21 травня 2010 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільській області проведено перевірку на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства, згідно якої встановлено, що державне підприємство "Бучацький мальтозний завод" проводить свою діяльність з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу без відповідного дозволу, що є порушенням вимог ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, на підставі чого складено акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 21.05.2010р., який підписаний представниками сторін без заперечень.

На виконання припису Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №14 від 21 травня 2010 року державне підприємство "Бучацький мальтозний завод" литстом №110 від 21 травня 2010 року повідомив позивача про те що, ним за період з 01 січня 2010 року по 21 травня 2010 року використано 179055 м3 природного газу.

Згідно поданого Розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, сума збитків складає 11614,66грн., яка на день розгляду справи не відшкодована.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність, згідно із законом.

Стаття 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та poзмipax, встановлених законодавством України. З даною статтею кореспондуються вимоги ст.34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

У відповідності до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись з розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем навколишньому природному середовищу, в результаті його неправомірних дій, а саме внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу за відсутності на те відповідного дозволу, здійснено відповідно до “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря , що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10 грудня 2008р. № 639, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 21 січня 2009 року за №65/2009 .

З метою досудового врегулювання спору, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області відповідачу пред‘явлено претензію від 24.06.2010р. №1-1/1879 про відшкодування державне підприємство "Бучацький мальтозний завод" завданої шкоди у добровільному порядку у розмірі 11614,66грн.

За твердженнями позивача, відповідач залишив претензію без відповіді та без задоволення.

Матеріали справи свідчать, а учасниками спору не заперечується здійснення у спірний період суб’єктом господарювання викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря без спеціального дозволу.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі доказів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, не надав, а тому позовні вимоги Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області, заявлені в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, п. 35 ст. 4 та ч. 1 ст. 20 Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а також джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Законом України “Про охорону атмосферного повітря”, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України , господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод", вул. Ст. Бандери, 2, м. Бучач, Тернопільської області, 48400, ідентифікаційний код 00375148:

- на користь спеціального фонду місцевого бюджету Бучацької міської ради Бучацького району на р/р 33110331700077 в ГУДКУ у Бучацькому районі, МФО 838012, ідентифікаційний код одержувача 23588195, код бюджету 24062100 –11614грн.66коп. збитків;

- в дохід Державного бюджету України (р/р 31111095700002, банк одержувача ГУДКУ у Тернопільській області, одержувач платежу УДК у м. Тернополі, МФО банку 838012, код ЄДРПОУ 23588119) –116грн.15коп. державного мита;

- 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31210264700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, код 22050003, одержувач: Державний бюджет м. Тернополя.

3. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 25 лютого 2011 року через місцевий господарський суд.

Суддя Н.А. Френдій