ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 квітня 2011 р.
Справа № 5010/669/2011-28/26
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.
При секретарі судового засідання: Кузишин У.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Калуський завод будівельних машин»
вул. Б. Хмельницького, 79, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Техмаш»
вул. Промислова, 5, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77306
про стягнення 67004 грн. 28 коп., в тому числі:
49640 грн. 27 коп. основного боргу, 8065 грн. 72 коп. пені,
2553 грн. 96 коп. 3% річних, 6744 грн. 33 коп. - інфляційних втрат
За участю представників сторін:
від позивача: Щербінський Р.Л. - представник, довіреність №18/01 від 18.01.11
від відповідача: Яковишин З.В. - юрист , довіреність №342 від 16.09.10
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Калуський завод будівельних машин" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Техмаш»про стягнення 67004 грн. 28 коп., в тому числі: 49640 грн. 27 коп. основного боргу, 8065 грн. 72 коп. пені, 2553 грн. 96 коп. 3% річних, 6744 грн. 33 коп. - інфляційних втрат.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору від 25.10.09 №83/08 виготовлення і поставки продукції виробничо-технічного призначення в частині здійснення розрахунку за поставлену продукцію, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 19.04.11.
Представник відповідача в судовому засіданні подав докази сплати заборгованості в розмірі 5000 грн.; в решті позов визнає, що підтвердив в судовому засіданні та у відзиві на позов (а.с.67); відповідачем заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення на три місяці.
Представник позивача, в судовому засіданні, сплату заборгованості в розмірі 5000 грн. підтвердив; щодо розстрочки виконання рішення на 2 місяці не заперечує; заявлені вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25.10.09 між позивачем (далі - виконавець) та відповідачем (далі - замовник) укладено договір № 83/08 виготовлення і поставки продукції виробничо-технічного призначення (далі - Договір).
Пунктом 1.1 виконавець зобов»язався виконати роботи зазначені в п.1.2., а замовник прийняти і оплатити їх на умовах даного договору в сумі 115246 грн., в т.ч. ПДВ - 19207 грн. 67 коп.
У відповідності до умов договору, позивач - «Калуський завод будівельних машин»виготовив і поставив відповідачеві - ТзОВ «Завод Техмаш»продукцію на суму 117870 грн.
Умови розрахунків визначені в розділі 3 Договору.
Пунктом 3.4 Договору сторони погодили, що розрахунок за кожну партію товару виготовлених металоконструкцій здійснюється замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту здійснення поставки партії металоконструкцій згідно виставлених виконавцем рахунків.
Позивачем було виставлено рахунок № СФ-000021 від 15.02.10 на оплату продукції (а.с. 23).
Всупереч умов договору, відповідач лише частково проплатив суму заборгованості в розмірі 68229 грн. 73 коп., що підтверджується зведеними актами розрахунків від 10.02.10 та від 01.10.10 (а.с. 41,42); оплату залишку вартості отриманого товару в сумі 49640 грн. 27 коп. відповідач не здійснив.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.
Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
19.04.11 в судовому засіданні представник відповідача заявив про сплату заборгованості в розмірі 5000 грн. Вказана обставина підтверджується платіжним дорученням № 914 від 15 квітня 2011 року (а.с. 46) та відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України є підставою для припинення провадження у справі в цій частині вимог у зв’язку з відсутністю предмета спору.
Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 44640 грн. 27 коп. за поставлену позивачем продукцію, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Приймаючи до уваги визнання відповідачем в судовому засіданні заборгованості в сумі 44640 грн. 27 коп., часткову оплату заборгованості за поставлену продукцію, у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача 44640 грн. 27 коп. заборгованості обгрунтована та підлягає задоволенню.
Факт прострочки виконання грошового зобов’язання за договором №83/08 виготовлення і поставки продукції виробничо-технічного призначення підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 5.2. Договору № 83/08 виготовлення і поставки продукції виробничо-технічного призначення сторони погодили, що за несвоєчасну оплату належних виконавцю сум, замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, існуючої на час несплати.
Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування пені та задоволено її за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним (а.с. 5).
Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем 3% відсотків річних та інфляційних втрат. Розрахунок здійснено у відповідності до вимог договору та чинного законодавства (а.с. 5,6).
Факт прострочки виконання грошового зобов’язання за договором № 83/08 виготовлення і поставки продукції виробничо-технічного призначення підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем, отже вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 8065 грн. 72 коп., 3% річних в сумі 2553 грн. 96 коп. та 6744 грн. 33 коп. інфляційних втрат обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги доводи відповідача в обґрунтування клопотання про розстрочку виконання рішення на 3 місяці, з метою реального надходження коштів позивачу та збереження стабільної роботи відповідача, суд вважає за доцільне на підставі п. 6 ст. 83 ГПК України частково задовольнити зазначене вище клопотання та розстрочити виконання рішення господарського суду в частині стягнення 44640 грн. 27 коп. основного боргу, 8065 грн. 72 коп. пені, 2553 грн. 96 коп. 3% річних, 6744 грн. 33 коп. - інфляційних втрат на 2 місяці рівними частками.
Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 625, 629, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 55, п.1-1 ст.80, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Відкритого акціонерного товариства «Калуський завод будівельних машин» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Техмаш» про стягнення 67004 грн. 28 коп., в тому числі: 49640 грн. 27 коп. основного боргу, 8065 грн. 72 коп. пені, 2553 грн. 96 коп. 3% річних, 6744 грн. 33 коп. - інфляційних втрат задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Техмаш» (вул. Промислова, 5, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77306; код 32364153) на користь Відкритого акціонерного товариства «Калуський завод будівельних машин» ( вул. Б. Хмельницького, 79, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300; код 01267876) – 44640 (сорок чотири тисячі шістсот сорок) грн. 27 коп. основного боргу, 8065 (вісім тисяч шістдесят п»ять) грн. 72 коп. пені, 2553 (дві тисячі п»ятсот п»ятдесят три)грн. 96 коп. 3% річних, 6744 (шість тисяч сімсот сорок чотири)грн. 33 коп. - інфляційних втрат.
Розстрочити виконання рішення на два місяці із стягненням щомісячно по 31002 (тридцять одній тисячі дві)грн. 14 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Техмаш» (вул. Промислова, 5, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77306; код 32364153) на користь Відкритого акціонерного товариства «Калуський завод будівельних машин» (вул. Б. Хмельницького, 79, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300; код 01267876) - 670 (шістсот сімдесят) грн. 05 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
В частині позову Відкритого акціонерного товариства «Калуський завод будівельних машин» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Техмаш» про стягнення 5000 (п"яти тисяч)грн. 00 коп. основного боргу провадження припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.П. Кавлак
повне рішення складено 26.04.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
______ Кавлак І. П. 26.04.11
Судове рішення № 15095859, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 19.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5010/669/2011-28/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: