Рішення № 15095704, 14.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.04.11 р. Справа № 34/71

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Електронтехсервіс ЛТД”, м. Жовті води

до відповідача: Державного підприємства „Артемвугілля”, м. Горлівка

про стягнення 30554,73грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Савченко Г.О. (за довіреністю);

від відповідача – Бабаєв В.В. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою „Електронтехсервіс ЛТД”, м. Жовті води до Державного підприємства „Артемвугілля”, м. Горлівка про стягнення основного боргу у розмірі 18783,98грн., 3% річних в сумі 995,76грн., інфляційних витрат в сумі 2808,83грн. та пені в сумі 7966,16грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору купівлі-продажу №Т/14/227-9 від 06.04.2009р. відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати отриманого товару, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 18783,98грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 14.04.2011р. позов визнає частково в частині суми основного боргу у розмірі 18783,98грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 995,76грн. та інфляційних витрат в сумі 2808,83грн. просить відмовити, до вимог позивача про стягнення пені в сумі 7966,16грн. просить застосувати строк позовної давності.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

Між Державним підприємством „Артемвугілля” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою „Електронтехсервіс ЛТД” (Продавець) 30 квітня 2009р. було укладено договір купівлі-продажу №Т/14/227-9 по результатам тендерних торгів від 06.04.2009р., за умовами якого Продавець зобов’язується поставити та передати у власність Покупцеві вузли та деталі для автомобілів (Продукція) за ціною, у кількості, асортименті зазначених у відповідній специфікації, що є невід’ємною частиною даного договору, а Покупець зобов’язується її прийняти та оплатити згідно умов цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору поставки продукції є дата, зазначена у видатковій накладній.

Згідно із п. 1.3. договору сумою договору є сума специфікацій і складає 252013,04грн., у тому числі ПДВ 42002,17грн.

За приписами п. 2.1. договору оплата продукції Покупцем здійснюється по факту постачання з відтермінуванням платежу на 32 календарних дні.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що право власності на продукцію переходить від Продавця до Покупця з моменту приймання її представником Покупця.

Згідно із п. 6.1. договору за неналежне виконання зобов’язань сторони несуть відповідальність передбачену ст. 231 ГКУ.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009р. (п. 10.1. договору). Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

До укладеного договору сторонами було підписано специфікацію, в якій сторони зазначили найменування товару, його кількість, ціну з ПДВ за одиницю, загальну вартість певного виду товару та загальну суму специфікації, яка складає 252013,04грн.

На виконання умов договору позивачем було поставлено товар на загальну суму 18783,98грн., що підтверджується видатковими накладними №000000222/1 від 07.05.2009р., на суму 6049,96грн., №00000022/3 від 07.05.2009р. на суму 11195,89грн., товар за якими було отримано представником відповідача Синько М.В. на підставі довіреності ЯЖМ №102 від 08.05.2009р. та №пк-00000465 від 13.08.2009р. на суму 1538,13грн, товар за якою було отримано представником відповідача Цибик О.В. за довіреністю №568 від 13.08.2009р.

У зв’язку із несплатою отриманого товару позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №А1342/09 від 30.07.2009р. з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 27278,53грн. та пеню в сумі 1227,53грн. У відповіді на претензію №09-72б від 21.08.2009р. щодо стягнення боргу та пені відповідач визнав її частково лише щодо стягнення суми боргу та зазначив, що у зв’язку із важким фінансовим становищем у відповідача відсутня можливість сплатити суму боргу.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 18783,98грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій статті 193 Господарського кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання за Договором купівлі-продажу №Т/14/227-9 по результатам тендерних торгів від 30.04.2009р. на підставі видаткових накладних №000000222/1 від 07.05.2009р., №00000022/3 від 07.05.2009р., №пк-00000465 від 13.08.2009р. належним чином не виконав, отриманий товар не оплатив, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 18783,98грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того суму боргу у розмірі 18783,98грн. відповідач повністю визнав у відзиві на позовну заяву від 14.04.2011р., таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 18783,98грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 995,76грн. та інфляційних витрат в сумі 2808,83грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним. Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 2808,83грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 995,76грн. підлягають задоволенню повністю.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача пені відповідно до п.6.1. договору у розмірі 7966,16грн. за період з червня, вересня 2009р. по 24 березня 2011р., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Так відповідно до ч. 2 ст. цієї ж статті позовна давність в один рік застосовується, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені). Тобто звернення до суду з вимогами про стягнення пені можливе в межах річного строк.

Враховуючи, що нарахування пені позивач почав рахувати з червня та вересня 2009року, а з позовом до суду звернувся у травні 2011 року, встановлений ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України річний строк позовної давності для стягнення пені вже сплив, що відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в позові в цій частині, оскільки відповідач заявив про застосування позовної давності у поданому відзиві на позовну заяву. Відтак вимоги позивача про застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені в сумі 7966,16грн.задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою „Електронтехсервіс ЛТД”, м. Жовті води до Державного підприємства „Артемвугілля”, м. Горлівка про стягнення основного боргу у розмірі 18783,98грн., 3% річних в сумі 995,76грн., інфляційних витрат в сумі 2808,83грн. та пені в сумі 7966,16грн., задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Артемвугілля” (84601, м. Горлівка, пр-т Леніна, 13, р/р 26002002088000 в ЗАТ „Донгорбанк”, м. Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 32270533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою „Електронтехсервіс ЛТД” (52201, Дніпропетровська область, м. Жовті води, вул. 50 річчя Комсомолу, 6, р/р №26002155289001 в Жовтоводському філіалі „Приватбанку”, МФО 305299, КОД ЄДРПОУ 04947995) борг у розмірі 18783,98грн.

Стягнути з Державного підприємства „Артемвугілля” (84601, м. Горлівка, пр-т Леніна, 13, р/р 26002002088000 в ЗАТ „Донгорбанк”, м. Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 32270533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою „Електронтехсервіс ЛТД” (52201, Дніпропетровська область, м. Жовті води, вул. 50 річчя Комсомолу, 6, р/р №26002155289001 в Жовтоводському філіалі „Приватбанку”, МФО 305299, КОД ЄДРПОУ 04947995) 3% річних в сумі 995,76грн. та інфляційні витрати в сумі 2808,83грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства „Артемвугілля” (84601, м. Горлівка, пр-т Леніна, 13, р/р 26002002088000 в ЗАТ „Донгорбанк”, м. Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 32270533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою „Електронтехсервіс ЛТД” (52201, Дніпропетровська область, м. Жовті води, вул. 50 річчя Комсомолу, 6, р/р №26002155289001 в Жовтоводському філіалі „Приватбанку”, МФО 305299, КОД ЄДРПОУ 04947995) державне мито в розмірі 225,89грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 174,48грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Кододова О.В.