Рішення № 15094465, 12.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.11р.

Справа № 5005/3028/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільверстоун інвестмент", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська області

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Мушкетер", м. Дніпропетровськ

про стягнення 75 688 грн. 74 коп. за договором поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача: Олюха В.Г., довіреність б/н від 21.03.2011р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом (з врахуванням уточнень до позову), у якому просить стягнути з відповідача за порушення умов договору поставки № 0210-31П від 08.02.10р. суму основного боргу у розмірі 65 585,00 грн., пеню - 5 740,48 грн., інфляційних втрат - 3 603,33 грн. та - 3% річних - 1 344,93 грн.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позовні вимоги, просить задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач свого представника до судового засідання не направив, конверт з ухвалою суду про порушення провадження по справі повернувся на адресу суду з відміткою Державного підприємства "Укрпошта" про те, що відповідач "організація на поштовому відділі не зареєстрована".

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався з 22.03.11р. до 05.04.11р..

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представником сторони не заявлялось.

В судовому засіданні 05.04.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільверстрон інвестмент" (далі –продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Мушкетер" (далі –покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 0210-31П (далі –договір), згідно умов якого продавець зобов’язується поставити покупцю заморожені ягоди і овочі (далі –товар), у кількості, асортименті і по цінам згідно накладних, які є не від'ємною частиною цього договору, а покупець прийняти товар, оплачуючи його повну вартість.

Відповідно до п.7.1 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010рю в частині передачі товару покупцю, а в частині розрахунків –до повного виконання покупцем своїх зобов'язань. Якщо за 20 календарних днів до закінчення цього договору не одна із сторін не заявив про своє рішення рішення вийти із нього, даний договір вважається пролонгований на наступній календарний рік.

Згідно до п.2.1 договору, факт поставки партії товару оформляється накладною, що є безспірною підставою для проведення взаємних розрахунків. Датою поставки є дата, яка вказана в накладній.

На виконання умов вище вказаного договору продавець поставив покупцю продукцію на загальну суму 125 785,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 15-23):

- № 0-00000091 від 09.02.2010р. на суму 6 000,00 грн.;

- № 0-00000101 від 11.02.2010р. на суму 12 500,00 грн.;

- № 0-00000210 від 03.03.2010р. на суму 25 000,00 грн.;

- № 0-00000287 від 19.03.2010р. на суму 6 000,00 грн.;

- № 0-00000333 від 31.03.2010р. на суму 6 000,00 грн.;

- № 0-00000364 від 08.04.2010р. на суму 19 450,00 грн.;

- № 0-00000494 від 11.05.2010р. на суму 13 575,00 грн.;

- № 0-00000845 від 17.09.2010р. на суму 13 260,00 грн.;

- № 0-00000898 від 01.10.2010р. на суму 24 000,00 грн..

Відповідно до п. 3.2 договору покупець зобов'язується протягом 10 календарних днів, з моменту передачі йому товару продавцем, оплатити суму переданого йому товару в повному об'ємі, перерахувавши грошові кошти на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого товару виконав частково у розмірі 60 200,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (уповноважена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором виконав, а відповідач до теперішнього часу не розрахувався за отриманий товар та не сплатив залишившуюся частину заборгованості в сумі 65 585,00 грн., тим самим порушив ним встановлений строк розрахунку, що і є причиною спору.

Доказів оплати поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 65 585,00 грн.

Також, окрім основного боргу у розмірі 65 585,00 грн., позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 5 740,48 грн., інфляційних втрат за період з березня 2010р. по січень 2011р. на суму 3 603,33 грн. та 3% річних за період з 21.02.2010р. по 28.02.2011р. на суму1 344,93 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов’язань за договором укладеним між сторонами щодо строків оплати за поставлений товар матеріалами справи встановлено, відповідачем не спростовано.

Відповідно до п. 4.1 договору, у разі порушення строків оплати товару, встановлених в п.3.2. цього договору, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки порушення строку оплати поставленого товару підтверджується матеріалами справи, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 5 740,48 грн., індексу інфляції - 3 603,33 грн. та 3 % річних в сумі 1 344,93 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на відповідача.

Також при розподілі судових витрат суд дійшов висновку про необхідність до стягнення з позивача в доход державного бюджету недоплаченого мита в розмірі 5,85 грн., яка була несплачена ним при подачі заяви про уточнення позовних вимог від 22.03.2011р. (а.с. 29).

Згідно ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в разі збільшення позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

Приходячи до висновку про достягнення державного мита суд врахував позицію викладену в п.15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року № 01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" в якому зокрема зазначається, що якщо факт недоплати суми державного мита з'ясовано судом у процесі розгляду прийнятої позовної заяви, суд у залежності від конкретних обставин справи може стягнути відповідну суму державного мита за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 названого Кодексу.

В зв'язку з цим державне мито недоплачене при поданні заяви про уточнення позовних вимог підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. ст.ст. 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 87, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Мушкетер" (юридична адреса - 49045, м. Дніпропетровськ, вул. Єсеніна, буд. 24; фактична адреса - 49005, м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, буд. 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20211130) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільверстоун інвестмент" (юридична адреса - 50076, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Корнійчука, буд 7, кв. 37; фактична адреса - 50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд 70, кв. 201, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34488698) основний борг у сумі 65 585 грн. (шістдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять грн. 00 коп.), пені у сумі 5 740,48 грн. (п'ять тисяч сімсот сорок грн. 48 коп.), інфляційних втрат у сумі 3 603,33 грн. (три тисячі шістсот три грн. 33 коп.), 3% річних у сумі 1 344,93 грн. (одна тисяча триста сорок чотири грн. 93 коп.), витрати на оплату державного мита у сумі 762,74 грн. (сімсот шістдесят дві грн. 74 коп.), витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільверстоун інвестмент" (юридична адреса - 50076, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Корнійчука, буд 7, кв. 37; фактична адреса - 50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд 70, кв. 201, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34488698, р/р 26008900697028 у КФ відділення № 1 ЗАТ "ПУМБ", МФО 305813, ІНН 344886904865, свідоцтво № 04961116) в доход державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в ГУДКУ В Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012) 5,85 грн. (п'ять грн. 85 коп.) - державного мита, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 11.04.2011р.