Рішення № 15094443, 11.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.04.11р.Справа № 5005/3405/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Дніпропетровськ)

до 1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец Монтаж Мережа" (м. Дніпропетровськ)

про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором № 012/02-40/697 (невідновлювальна кредитна лінія) від 13.07.2007р. у загальному розмірі 1 820 941,25 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Спірідонов О.О.- гол. юрисконсульт (дов. № 1969 від 23.11.10р.)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк "Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі-відповідач-1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец Монтаж Мережа" (далі-відповідач-2) та просить стягнути солідарно з останніх на свою користь заборгованості за Кредитним договором № 012/02-40/697 (невідновлювальна кредитна лінія) від 13.07.2007р. у загальному розмірі 1 820 941,25 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 1 647 916 грн. 59 коп. - заборгованість за кредитом, 158 494 грн. 64 коп. - заборгованість зі сплати відсотків за користуванням кредитом, 9 642 грн. 52 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 4 887 грн. 50 коп. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків за користуванням кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем11 зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем-1 Кредитним договором № 012/02-40/697 (невідновлювальна кредитна лінія) від 13.07.2007р. щодо повернення кредитних коштів та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом у строки, визначні графіком повернення кредиту та сплати відсотків, правом банку достроково вимагати повернення кредиту, нарахованих відсотків та сплати штрафних санкцій. Відповідальність за порушення строків повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом у виді пені передбачена умовами договору. Вимоги щодо солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 заявленої до стягнення суми ґрунтуються на обставинах укладення між позивачем та відповідачем-2 договору поруки № 12/133-00/266 від 31.03.2010р. За наведеним договором поруки відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором в тому ж обсязі, що і відповідач-1.

Відповідачі-1,2 у судове засідання не з'явилися, відзиву на позов не надали, але були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями № 4900094699563 (відповідач-1) та № 4900093997544 (відповідач-2), які повернулися до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду відповідачами-1,2.

Крім цього, адреса відповідача-1 підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.11.2010р.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідачі-1,2 не скористалися своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2007р. між позивачем, як кредитором, та відповідачем-1, як позичальником, укладено Кредитний договір № 012/02-40/697 (невідновлювальна кредитна лінія) (далі-Договір), відповідно до умов якого кредитор, на положеннях та умовах Договору, відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію (далі-кредит) у сумі 245 000,00 доларів США (ліміт кредитування), в порядку, передбаченому Договором, та повинен бути повернутий позичальником в строк до 12.07.2012р. включно. Під терміном "невідновлювальна кредитна лінія" розуміється кредитна лінія, при якій при отриманні позичальником повної суми кредитних коштів і досягненні ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом упродовж дії кредитного договору. Кредит призначений для придбання обладнання. Договір набув чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за Договором (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені, відшкодування витрат та збитків Кредитора). За користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти 12,5% річних (п. п. 1.1., 1.2., 1.3., 9.1. Договору).

На виконання умов Договору, позивач здійснив перерахування кредитних коштів в сумі 245 000 доларів США на поточний рахунок відповідача-1, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 25.07.2007р., копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 26).

Відповідно до п. п. 3.5., 3.6. Договору, проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої Договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту банку (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту). Сторони встановлюють, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по Договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та у році. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом. Позичальник зобов'язався здійснювати щомісяця повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) та нарахованих процентів за користування кредитом шляхом сплати кредитору щомісячної рівної суми ануїтетного платежу у строки, визначені Графіком погашення кредитної заборгованості (невід'ємний додаток № 1 до Договору), починаючи з першого місяця користування кредитом (або з місяця, наступного за закінченням відстрочки погашення основної суми, у випадку її надання) та до моменту його повного погашення.

За встановленим п. 3.8. Договору порядком погашення заборгованості в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, в другу чергу - погашається сума основної заборгованості за кредитом.

Пунктом 7.3. Договору встановлене право кредитора достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку, зокрема, невиконання позичальником (його гарантами або поручителями) будь-яких зобовязань за договором. Вимога про погашення зобовязань за Договором може бути направлена кредитором позичальнику у будь-який час у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту її надіслання кредитором за адресою позичальника, зазначеною в реквізитах договору. При цьому, датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцяти денного строку, вважається, у тому числі, дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням звязку при відправленні листа з повідомленням про вручення або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане позичальником особисто у кредитора.

31.03.2010р. між позивачем та відповідачем-2 (поручитель) було укладено договір поруки № 12/133-00/266 (далі-договір поруки), відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням боржника, що зазначені в п. 1.3. даного договору, які виникають з умов кредитних договорів, вказаних в п. 1.2. даного договору (зокрема, з Кредитного договору № 012/02-40/697 від 13.07.2007р.), а саме: повернути кредит в розмірі зазначеному в п. 1.3. даного договору, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду , неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитними договорами, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитних договорів в повному обсязі.

У випадку невиконання боржником всіх або окремих взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов'язань, у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитними договорами, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків (п. 3.1 договору поруки).

Згідно п. п. 3.4., 3.5. договору поруки, у випадку невиконання боржником повністю або частково всіх або окремих боргових зобов'язань перед банком за кредитними договорами, банк має право звернутись до поручителя з письмовою вимогою про виконання боргових зобов'язань за кредитними договорами у валюті кредиту на рахунок, зазначений банком в письмовій вимозі. Поручитель прийняв на себе зобов'язання, у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед банком за кредитними договорами, здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі, протягом 5-ти банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги банку. Така вимога вважається отриманою поручителем, якщо банк надіслав її поштою на адресу поручителя, вказаною в цьому договорі, або повідомлену банку поручителем згідно застереження до цього пункту договору. Для дійсності вимоги банк не зобов'язаний надавати поручителю підтвердження невиконання боргових зобов'язань боржником.

Пунктом 6.1. договору поруки встановлено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами (дата договору) і діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитними договорами з дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.

Відповідно до вищевказаних положень Договору, позивачем на адресу відповідача-1 та відповідача-2 було направлено повідомлення-вимогу щодо погашення заборгованості по кредиту від 04.11.2010р. № 19/20-130. На підтвердження вказаного відправлення до матеріалів справи долучено копію реєстру № 01/01 від 04.11.2010р. рекомендованих з повідомленням про вручення листів відправлених Дніпропетровською обласною дирекцією "Райффайзен Банк "Аваль", а також копію квитанції № 6593 від 04.11.2010р. (а.с. 29-30).

З урахуванням вищевикладеного, строк повернення кредиту вважається таким, що настав.

Позивач посилається на невиконання відповідачем-1 зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом в строки, передбачені Кредитним договором (графіком погашення кредиту), у звязку з наведеними обставинами правом вимагати дострокового повернення кредиту, на солідарну відповідальність відповідача-1 та відповідача-2, що і є причиною спору.

Крім того, відповідно до п. 10.2. Кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

На підставі п. 10.2. позивачем нараховані 9 642 грн. 52 коп. - пені за несвоєчасне погашення кредиту та 4 887 грн. 50 коп. - пені за несвоєчасне погашення відсотків за користуванням кредитом.

На момент розгляду справи відповідач-1 та відповідач-2 доказів погашення суми заборгованості у загальному розмірі 1 820 941,25 грн., яка складається з наступних сум: 1 647 916 грн. 59 коп. - заборгованість за кредитом, 158 494 грн. 64 коп. - заборгованість зі сплати відсотків за користуванням кредитом, 9 642 грн. 52 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 4 887 грн. 50 коп. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків за користуванням кредитом, не надали.

Таким чином, факт не виконання умов Кредитного договору № 012/02-40/697 (невідновлювальна кредитна лінія) від 13.07.2007р. матеріалами справи доведено, відповідачами не спростовано.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в наступних сумах: 1 647 916 грн. 59 коп. - заборгованість за кредитом, 158 494 грн. 64 коп. - заборгованість зі сплати відсотків за користуванням кредитом, 9 642 грн. 52 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 4 887 грн. 50 коп. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків за користуванням кредитом.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив також з наступного:

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо iнше не встановлено договором мiж фiзичними особами. Розмiр процентiв за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або iншим актом цивiльного законодавства.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів.

Як в силу Закону, так і наведених вище умов Кредитного договору, у позивача виникло право вимагати дострокового повернення кредиту.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по кредиту та нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом.

За ст.ст. 611, 549, 551 Цивільного кодексу України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Крім того, відповідно до п. 10.2. Кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

На підставі п. 10.2. позивачем нараховані 9 642 грн. 52 коп. - пені за несвоєчасне погашення кредиту та 4 887 грн. 50 коп. - пені за несвоєчасне погашення відсотків за користуванням кредитом.

Розрахунок пені в межах заявленого позивачем періоду та визначеної кількості днів прострочення оплати перевірено, вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Оскільки порушення строків повернення кредиту та сплати за його користування процентів має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення на користь позивача 9 642 грн. 52 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 4 887 грн. 50 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користуванням кредитом.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Розмір відповідальності відповідача-2 перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором не обмежений Договором поруки - поручитель відповідає в тому ж розмірі, що і боржник.

Ні відповідач-1, ні відповідач-2 не надали на час вирішення спору доказів повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у спірній сумі, строк оплати яких настав.

Отже, враховуючи положення ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України та умови Кредитного договору, обставини порушення відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором щодо оплати кредиту та відсотків за користування кредитом, строк оплати яких настав, дотримання позивачем умов Кредитного договору щодо повідомлення відповідача-1 та повідомлення відповідача-2 про дострокове повернення кредиту, позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів боргу у загальному розмірі 1 820 941,25 грн. заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549, 551, 554, 611, 625, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (52071, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец Монтаж Мережа" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 74/20; код ЄДРПОУ 32653468) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 35; рахунок 29091000000002 в Дніпропетровській обласній дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 305653; код ЄДРПОУ 19358201) - 1 647 916 грн. 59 коп. заборгованості за кредитом, 158 494 грн. 64 коп. заборгованості зі сплати відсотків за користуванням кредитом, 9 642 грн. 52 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4 887 грн. 50 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користуванням кредитом.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (52071, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 35; рахунок 29091000000002 в Дніпропетровській обласній дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 305653; код ЄДРПОУ 19358201) - 18 209 грн. 41 коп. витрат на державне мито, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін Повне рішення складено 11.04.11р.