Рішення № 15094426, 11.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.04.11р.

Справа № 5005/1778/2011

За позовом Нікопольський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, м.Нікополь

до Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", м.Орджонікідзе

Третя особа: Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція, м. Нікополь

про стягнення 98 498,96 грн. та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Петренко І.В.

при секретарі с/з Півень А.М.

Представники:

Прокурор: не з'явився

Від позивача: Безродний Ю.В. - дов. від 20.04.2010р.

Від відповідача: Шаверін Д.С. - дов. від 20.12.2010 р.

Сорокіна Л.М. - дов. від 15.12.2010 р.

Від третьої особи: Комлик О.М. - дов. від 04.04.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Нікопольський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, м.Нікополь звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", м.Орджонікідзе про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 2,2570 га, розташованої на території Покровської сільської ради Нікопольського району та стягнення з відповідача на користь держави в особі позивача збитків, завданих безоплатним користуванням вищезазначеної земельної ділянки в сумі 98 498,96 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідач без правовстановлюючих документів, які б надавали йому право безкоштовного користування спірною земельною ділянкою, використовує земельну ділянку площею 2,2570 га лісового фонду рекреаційних земель.

Представник позивача надав пояснення по справі, яким підтримує позовні вимоги прокурора, посилається на те, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем без відповідних правовстановлюючих документів та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог Нікопольську Об'єднану державну податкову інспекцію.

Прокурор наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі та підтримував клопотання позивача.

Представник відповідача надав пояснення по справі, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В судовому засіданні представники відповідача заперечують проти задоволення клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог Нікопольську Об'єднану державну податкову інспекцію.

Суд знайшов достатньо підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог Нікопольську Об'єднану державну податкову інспекцію.

Третя особа письмових пояснень щодо позову не надала, але підтвердила сплачені відповідачем суми.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному об’ємі.

Відповідачі проти позову заперечують та в позові просять відмовити.

Прокурор в судове засідання 11.04.2011р. не з’явився.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Нікопольською міжрайонною прокуратурою Дніпропетровської області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України під час використання відкритим акціонерним товариством «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»земельної ділянки, розташованої на території Покровської сільської ради, Нікопольського району, загальною площею 2,2570 га лісового фонду для рекреаційного призначення, а саме розміщення бази відпочинку.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»здійснює використання земельної ділянки лісового фонду, яка розташована на території Покровської сільської ради, загальною площею 2,2570 га, для рекреаційного призначення за фактичним розміщенням бази відпочинку, за відсутності належним чином оформленого права власності або права користування на зазначену земельну ділянку. В супереч вимогам законодавства ВАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»не було оформлено право власності або право користування на спірну земельну ділянку за фактичним розміщенням бази відповіднику, право власності на будівлі якої підприємством також не зареєстровано. Крім того, встановлено, що плату за користування спірною земельною ділянкою не справляло, що в свою чергу спричиняє шкоду інтересам держави.

За наслідками перевірки комісією з визначення та відшкодування збитків, створеною відповідно до Розпорядження голови Нікопольської райдержадміністрації від 29.12.10 р. № 1067-р-10 на підставі вимог Постанови КМУ від 19.04.93 р. № 284 було здійснено розрахунок збитків, завданих безоплатним користуванням відповідачем земельною ділянкою в розмірі 98 498,96 грн. за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року, про що складено відповідний акт від 30.12.2010 року, затверджений розпорядженням голови райдержадміністрації за № 1071-р-10 від 30.12.2010 р.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Згідно із ч.1 ст.116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.125 Земельного Кодексу України право власності або право тимчасового користування земельною ділянкою виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації - забороняється.

Приписами статті 376 Цивільного кодексу України (435-15) встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані у статті 126 ЗК України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право користування земельною ділянкою –державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки –договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до ст.212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до наведених вимог закону обов’язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Під час розгляду справи судом від відповідача витребовувалися правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку та об’єкти нерухомого майна, розміщені на ній. Відповідачем були надані копії Рішення № 614/3 виконкому Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 03.08.1957 р., Розпорядження голови Нікопольської райдержадміністрації № 411-р-09 від 20.05.09 р., Розпорядження голови Нікопольської райдержадміністрації № 817-р-06 від 09.10.06 р.

Крім того, відповідачем на вимогу суду надано правовстановлюючі документи на об’єкти нерухомості, розташовані на спірній земельній ділянці, а саме: витяг про реєстрацію права власності від 23.09.2009 року на побутове приміщення інв. № 1014, витяг про реєстрацію права власності від 28.09.2009 року на будівлю їдальні інв. № 1147, витяг про реєстрацію права власності від 23.09.2009 року на будівлю харчоблоку інв № 1015, розташованих на території Чкалівського кар’єру № 2 за адресою вул. Калініна, буд. 11, м.Орджонікідзе Дніпропетровської області.

Довідками Відділу Держкомзему у Нікопольському районі Дніпропетровської області №1753/4 від 21.05.2010р., № 988/4 від 16.03.2011р. та довідкою ВАТ «ОГЗК»від 04.03.11 р. №167-102 визначається площа спірної земельної ділянки.

Відповідачем не було надано господарському суду належних доказів на підтвердження наявності відповідного правовстановлюючого документу (договору оренди, державного акту на право власності або права постійного користування), що встановлює право користування або право володіння спірною земельною ділянкою. Посилання ж представників відповідача на ту обставину, що ВАТ «ОГЗК»на протязі значного терміну часу неодноразово зверталося до Нікопольської райдержадміністрації із заявами про надання спірної земельної ділянки в оренду, але ці заяви залишилися без належного правового реагування зі сторони органу виконавчої влади, а рішення про відмову в наданні спірної земельної ділянки відповідачу не приймалося, не звільняють землекористувача від обов’язку отримати відповідний правовстановлюючий документ.

Але суд не може дійти висновку про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки. Аналогічної правової позиції дотримуються Верховний суд України та Вищий господарський суд України у справах № 4/254-35/53 та № 40/3 від 06.12.2010р. Відповідно ж до приписів ст.111 28 ГПК України: рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до п. 4.1.4. рекомендацій ВГСУ від 02.02.10 р. № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства»: у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно необхідно враховувати, що така особа має право на земельну ділянку, на якій розміщено придбане нею нерухоме майно, та земельну ділянку, необхідну для його обслуговування, і відсутність у цієї особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку, не може кваліфікуватись як самовільне зайняття земельної ділянки. Враховуючи викладене, у таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають. Примусове звільнення земельної ділянки шляхом знесення розташованого на ній об'єкта нерухомості, право власності на який оформлено у встановленому законом порядку, порушує права особи, гарантовані статтею 41 Конституції України .

Враховуючи вищезазначене, суд не знаходить достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора стосовно повернення спірної земельної ділянки її власнику.

Вирішуючи питання щодо решти позовних вимог про відшкодування збитків, суд виходить з наступного. Відповідно до приписів глави 24 ЗК України: власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (ст.156). Відшкодування збитків власникам землі здійснюють … юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також …юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України ( ст.157 ). Як зазначено у п.4.2.2. рекомендацій ВГСУ від 02.02.10 р. № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства»: власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, визначеною Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 року N 284 .

Як вбачається з матеріалів справи та як зазначалось вище, комісією з визначення та відшкодування збитків було здійснено розрахунок збитків, завданих безоплатним користуванням відповідачем земельною ділянкою в розмірі 98 498,96 грн. за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року, про що складено відповідний акт від 30.12.10 р. Зазначений розрахунок комісії було затверджено розпорядженням голови Нікопольської районної державної адміністрації за № 1070-р-10 від 30.12.2010 року.

Станом на час прийняття рішення у справі відповідачем не надано доказів скасування чи визнання недійсним вищезазначеного розпорядження в установленому законом порядку. Із змісту цього акту вбачається, що під час здійснення розрахунку розміру збитків комісія виходила із того, що загальна площа земельної ділянки –2,2570 га; термін користування земельною ділянкою: липень 2008р. –грудень 2010р.; нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі для земель іншого комерційного (несільськогосподарського) призначення по Дніпропетровській області складає за 1 га по роках з урахуванням коефіцієнту індексації: 2008р. –10 130,02 грн.; 2009 р. –11 670,96 грн.; 2010 р. –12 358,40 грн. Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» ( в редакції з липня 2008 р. та до 30.12.10 р. ) річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою: для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Відповідно до ст.9 Законом України «Про плату за землю»(що діяв на час проведення розрахунку) податок за земельні ділянки, надані для оздоровчого та рекреаційного призначення, справляється з розрахунку 50 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Враховуючи вищезазначені обставини та приписи чинного законодавства, комісія прийшла до вірних висновків про суму орендної плати за користування спірною земельною ділянкою відповідачем, яку б за наявності відповідного договору оренди землі, повинен був сплатити ВАТ «ОГЗК»за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010 р.; та яку власник землі фактично не отримав –98 498,96 грн.

Одночасно відповідач надав докази сплати за фактичне самовільне користування спірною земельною ділянкою на користь держбюджету у розмірі 32 623,47 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 23.03.11 р., який було складено між відповідачем та Нікопольською ОДПІ, підписаний сторонами та скріплений печатками. За відсутності у відповідача передбачених законом правовстановлюючих документів на землю, він зобов’язаний відшкодувати землевласнику збитки у вигляді неодержаних тим доходів за термін тимчасового невикористання земельної ділянки. Тому позовні вимоги прокурора в частині стягнення збитків, завданих безоплатним користуванням земельної ділянки частині підлягають задоволенню лише в розмірі 65 875,49 грн.

Судові витрати слід віднести на сторони виходячи з задоволених позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст.116,125,126,212 Земельного Кодексу України, Рекомендаціями президії ВГСУ від 02.02.10 р. № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства», ст.ст. 1,2,12,21,22,32,33,36,44,49,82-85, 11128 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги прокурора задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»(53300, Дніпропетровська обл., м. Орджонікідзе, вул. Калініна,11, код ЄДРПОУ 00190928) на користь держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Шевченка, 130) 65 875,49 грн. збитків, завданих безоплатним користуванням земельною ділянкою площею 2,2570 га, розташованої на території Покровської сільської ради Нікопольського району, про що видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»(53300, Дніпропетровська обл., м. Орджонікідзе, вул. Калініна,11, код ЄДРПОУ 00190928) суму 658 (шістсот п’ятдесят вісім) грн. 76 коп. держмита в доход держбюджету (Відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, УДКУ у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 24246786, код бюджетної класифікації доходів 22090200 „Державне мито, не віднесене до інших категорій”, МФО 805012, п/р 31118095700005), про що видати наказ.

Стягнути Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»(53300, Дніпропетровська обл., м. Орджонікідзе, вул. Калініна,11, код ЄДРПОУ 00190928) на користь Державного бюджету в особі Відділення Державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровськ (рахунок № 31217264700005 відділення банку ГУДКУ Дніпропетровській області , МФО 805012, , код 22050003, ЗКПО 24246786) суму 157 (сто п’ятдесят сім) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя

Петренко І.В.

Суддя

І.В. Петренко

Повне рішення складено