Рішення № 15093120, 01.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.11р.

Справа № 5005/1666/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська співдружність", м.Зеленоград

до Приватного підприємства "СІМОР", м.Дніпропетровськ

про стягнення 160 672,50 доларів США

Суддя Петренко Н.Е.

Представники:

від позивача: Винниченко Г.О., представник за довіреністю № 77АА1481509 від 31.01.11р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 08.02.11р. порушено провадження у справі №5005/1666/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська співдружність", м. Зеленоград (далі-позивач) до Приватного підприємства "Сімор", м.Дніпропетровськ (далі-відповідач) про стягнення 160 672,50 доларів США, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.03.11р.

Сума позову складається з наступних сум: 159 621,84 доларів США неповернутої попередньої оплати та 1 050,66 доларів США відсотків, нарахованих на суму неповернутої попередньої оплати.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за контрактом № 02/08-05-2009 МС від 08.05.2009 року, в частині повної та своєчасної поставки товару.

14.03.11р. до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з відрядженням представника відповідача до м. Києва.

15.03.11р. у судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився.

Ухвалою господарського суду від 15.03.11р. відкладено розгляд справи на 24.03.11р., повторно зобов'язано відповідача належним чином виконати вимоги ухвали господарського суду від 08.02.11р.

24.03.11р. у судове засідання представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

Ухвалою господарського суду від 24.03.11р. відкладено розгляд справи на 29.03.11р., зобов'язано позивача повідомити належним чином відповідача про день, час та місце розгляду справи, докази повідомлення надати у наступне судове засідання; відповідача - належним чином виконати вимоги ухвали господарського суду від 08.02.11р.

29.03.11р. представник позивача надав для долучення до матеріалів справи докази отримання відповідачем ухвали господарського суду від 24.03.11р. про відкладення розгляду справи на 29.03.11р., яка була отримана юрисконсультом відповідача, що підтверджує його підпис та печатка підприємства.

29.03.11р. представник відповідача повторно не з'явився у судове засідання, витребувані судом документи та відзив на позовну заяву не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку про те, що у судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

За згодою представника позивача, в судовому засіданні 29.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено контракт № 02/08-05-2009 МС (далі-Контракт), відповідно до п. 1.1. якого відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу товар згідно заявки позивача: в кількості, асортименті та за ціною у відповідності зі специфікацією до цього Контракту, а позивач - прийняти та оплатити товар.

Пунктом 1.2. Контракту передбачено, що постачання товару та розрахунки між сторонами здійснюються у відповідності до митного законодавства та законодавства про валютне регулювання і валютний контроль Російської Федерації та України, міждержавними угодами, пов'язаними із здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до п. 2.1. Контракту постачанню підлягає рибопродукція (рибна консервація), яка в Контракті визначена як товар.

Асортимент та ціна товару узгоджується у специфікації до контракту. Специфікація затверджується сторонами в установчій формі та є невід'ємною частиною даного контракту (п. 2.2. Контракту).

Валюта контракту - долари США (п. 4.3. Контракту).

Ціна товару узгоджується в Специфікаціях, в належності від об'єму поставленого товару та домовленості між сторонами (п. 4.4. Контракту).

Відповідно до п. 4.5. Контакту оплата товару здійснюється шляхом попередньої оплати у розмірі 100% від вартості відвантаженої партії товару або партії товару, що підлягає відвантаженню, яка зазначена у відповідному рахунку - фактурі.

Сторони несуть взаємну відповідальність за неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань, встановлену діючим законодавством Російської Федерації (п. 6.3. Контракту).

Пунктом 8.3. Контракту встановлено, що спір між його сторонами підлягає розгляду в арбітражному суді за місцем знаходження відповідача.

31.12.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Контракту №02/08-05-2009 МС, якою дія Контракту подовжувалась до 31 грудня 2010 року.

На виконання умов Контракту позивач отримав від відповідача рахунок-фактуру №2607FI від 26.07.2010 р. на оплату партії товару на загальну суму 219 230,40 доларів США.

З метою виконання своїх зобов'язань з оплати товару, позивач на підставі зазначеного рахунку-фактури перерахував відповідачу грошові кошти на загальну суму 219 230,40 доларів США.

Факт перерахування грошових коштів підтверджується заявами на переказ № 59 від 29.07.2010 року на суму 82 320 доларів США, № 66 від 04.08.2010 року на суму 68 455,20 доларів США та № 72 від 12.08.2010 року на суму 68 455,20 доларів США з позначками банку про виконання.

24.09.2010 року відповідач відвантажив позивачу товар в меншій кількості та іншому асортименті, ніж було передбачено рахунком-фактурою №2607FI від 26.07.2010 р., на загальну суму 59 608,56 доларів США, що підтверджується рахунком-фактурою № 2009FI від 20.09.2010 р. та вантажною митною декларацією.

Відвантажений товар позивачем було прийнято.

Як зазначає позивач, більше постачання товару відповідач позивачу не здійснював.

Таким чином, до дати закінчення терміну дії Контракту 31.12.2010 року відповідач не повністю поставив позивачу товар, за який позивачем було в повному обсязі сплачено попередню оплату.

Враховуючи те, що позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 219230,40 доларів США, а отримав товар тільки на суму 59 608,56 доларів США, в розпорядженні відповідача залишились грошові кошти з попередньої оплати позивача на суму 159 621,84 доларів США.

09.12.10р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 09-114, в якій останній просить у двадцятиденний строк повернути частину отриманої попередньої оплати в сумі 159 621,84 доларів США, на яку товар позивачу відвантажено і поставлено не було.

Зазначена претензія була отримана директором відповідача 10.12.2010 р., про що свідчить його підпис та печатка відповідача на претензії позивача.

Однак відповідач ніякої відповіді на претензію не надав, вимогу позивача не виконав і до цього часу не повернув позивачу частину отриманої попередньої оплати у сумі 159 621,84 доларів США.

Як зазначив позивач, відповідач порушив права та інтереси позивача тим, що отримавши попередню оплату за товар, не здійснив поставку оплаченого товару в повному обсязі, а залишок попередньої оплати не повернув навіть не дивлячись на відповідну претензію позивача та закінчення строку дії Контракту.

За таких обставин позивач вважає, що з відповідача підлягають стягненню відсотки за користування грошовими коштами позивача, починаючи з 01.01.2011 року, тобто після закінчення строку дії Контракту, в межах якого відповідач мав повністю виконати зобов'язання з поставки товару, який було попередньо оплачено позивачем.

У відповідності до вимог законодавства позивачем були нараховані відсотки на суму неповернутої відповідачем попередньої оплати за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011 р. у розмірі 1050,66 доларів США.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 159 621,84 доларів США та відсотки у розмірі 1050,66 доларів США.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Контракту на момент розгляду спору до господарського суду не надійшло.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Стаття 1 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (далі - Угода), встановлює, що ця Угода регулює питання вирішення справ, що випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб'єктами, з їх відносин з державними та іншими органами, а також виконання рішень за ними.

Для цілей цієї Угоди під господарюючими суб'єктами розуміються підприємства, їх об'єднання, організації будь-яких організаційно-правових форм, а також громадяни, які мають статус підприємця згідно із законодавством, що діє на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, та їх об'єднань (ст. 2 Угоди).

Статтею 3 Угоди передбачено, що господарюючі суб'єкти кожної з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав користуються на території іншої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав правовим і судовим захистом своїх майнових прав і законних інтересів, рівним із господарюючими суб'єктами цієї держави. Господарюючі суб'єкти кожної з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав мають на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав право без перешкод звертатися до судів, арбітражних (господарських) судів, третейських судів та інших органів, до компетенції яких належить вирішення справ, зазначених у статті 1 цієї Угоди (в подальшому - компетентні суди), можуть виступати в них, порушувати клопотання, висувати позови та здійснювати інші процесуальні дії.

Відповідно до п.а ч.1 ст. 4 Угоди, компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї Угоди спори, якщо на території цієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав відповідач мав постійне місце проживання або місце знаходження на день висування позову.

Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 73 Закону України "Про міжнародне приватне право").

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону та якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія чи представництво іноземної юридичної особи - відповідача.

Так, відповідно до п. 8.3. Контракту спір між його сторонами підлягає розгляду в арбітражному суді за місцем знаходження відповідача.

Таким чином, сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судами України, а саме господарським судом Дніпропетровської області.

Відповідно до п. є ст. 11 Угоди цивільне законодавство однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав застосовується на території іншої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав згідно з таким правилом: права і обов'язки сторін за угодою визначаються за законодавством місця здійснення, якщо інше не передбачене угодою сторін.

Посилаючись на зазначену норму Угоди, Президія Вищого господарського суду України в абз. 3 п.3.1. Роз'яснення від 31.05.2002 р. №04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій", зазначила про те, що за цими правилами, зокрема, права та обов'язки сторін за договором визначаються законодавством країни - місця укладення такого договору, якщо інше не передбачено угодою сторін.

Відповідно до п. 6.3. Контракту сторони несуть взаємну відповідальність за неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань, встановлену діючим законодавством Російської Федерації.

Тобто, при вирішенні господарським судом Дніпропетровської області даної справи повинно застосовуватися законодавство Російської Федерації.

Відповідно до ст. 454 Цивільного кодексу Російської Федерації по договору купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати товар у власність другій стороні (покупцю), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього встановлену грошову суму (ціну).

У випадку, коли продавець, який отримав суму попередньої оплати, не виконує обов'язок з передачі товару у встановлений строк (стаття 457), покупець має право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати за товар, не переданий продавцем (ч. 3 ст. 487 Цивільного кодексу Російської Федерації).

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення неповернутої відповідачем попередньої оплати у розмірі 159 621,84 доларів США.

Відповідно до ч. 4 ст. 487 Цивільного кодексу Російської Федерації, у випадку коли продавець не виконує обов'язок з передачі попередньо оплаченого товару або інше не передбачено законом або договором купівлі-продажу, на суму попередньої оплати підлягають сплаті відсотки у відповідності до статті 395 цього Кодексу з дня, коли за договором передача товару мала бути здійснена, до дня передачі товару покупцю або повернення йому попередньо сплаченої ним суми.

Згідно ч. 1 ст. 395 Цивільного кодексу Російської Федерації за користування чужими грошовими коштами внаслідок їх неправомірного утримання, ухилення від їх повернення, іншої прострочки в їх сплаті чи безпідставного отримання або збереження за рахунок іншої особи підлягають сплаті відсотки на суму цих коштів. Розмір процентів визначається існуючою в місці проживання кредитора, а якщо кредитор є юридичною особою - в місці його знаходження, обліковою ставкою банківського відсотка на день виконання грошового зобов'язання або його відповідної частини. При стягненні боргу в судовому порядку суд може задовольнити вимогу кредитора, виходячи з облікової ставки банківського відсотка на день пред'явлення позову або на день винесення рішення. Ці правила застосовуються, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Частиною 3 статті 395 Цивільного кодексу Російської Федерації передбачає, що відсотки за користування чужими коштами стягуються по день уплати суми цих коштів кредитору, якщо законом, іншими правовими актами або договором не встановлено для нарахування відсотків більш короткий строк.

При цьому, відповідно до ст. 395 Цивільного кодексу Російської Федерації, необхідно застосовувати відсоток облікової ставки Національного банку України на день подання позову, який відповідно до Постанови Національного банку України №377 від 09.08.2010 року складає 7,75% річних.

Розмір відсотків, нарахованих позивачем за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р. складає 1050,66 доларів США.

Розрахунок відсотків господарським судом перевірений та визнаний таким що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 395, 454, 457, 487 Цивільного кодексу Російської Федерації, ст.ст. 1, 2, 3, 4, 11 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, ст.ст. 73, 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", Роз'яснення від 31.05.2002 р. №04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій", ст.ст. 4,32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "СІМОР" (49027, м. Дніпропетровськ, вул.Куйбишева, буд. 1-а, ЄДРПОУ 19146901, р/р 26003030000528 в ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в м. Києві, МФО 380537; р/р 26005000040759 в ПАТ "Комерційний банк "Промекономбанк" в м. Донецьк, МФО 334992; р/р 26009107013002 в ПАТ КБ "Приватбанк" в м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська співдружність" (124489, Російська Федерація, м.Москва, м.Зеленоград, корп.602, 14 поверх, н.п.1; адреса для листування: 49000, м. Дніпропетровськ, пр.Гагаріна, буд.74, офіс, 318, ОГРН 1047796843885) попередню оплату у розмірі 159 621,84 доларів США (сто п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять один долар США 84 цента), відсотки у розмірі 1050,66 доларів США (одна тисяча п'ятдесят доларів США 66 центів), витрати на сплату держмита у розмірі 1 606,73 доларів США (одна тисяча шістсот шість доларів США 73 центи) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн. (двісті тридцять шість гривень).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 31.03.11р.